Рішення

від 01.11.2024 по справі 372/1455/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1455/24

Провадження № 2-1167/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судового засідання Куник О.В., представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО»</a>, третя особа - Фермерське господарство «АГРОПЕРСПЕКТИВА-РС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року позивачка звернулась до суду із позовом до ТОВ «РІВЗ-АГРО», в якому просила розірвати договір оренди землі №47 від 20.12.2019 року, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2019 року; стягнути з ТОВ на користь ОСОБА_4 заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 43 260,44 грн., інфляційні втрати в сумі 13 810,28 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 3 238,31 грн., а всього разом в сумі 60 309,03 грн., та судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 20.12.2019 року між ОСОБА_4 та ТОВ «РІВЗ-АГРО» укладено договір оренди землі №47 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно 21.12.2019 року. Умовами Договору передбачено, що орендодавець передає ТОВ «РІВЗ-АГРО» в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3223181000:04:005:0016, площа 2,7381 га. Однак, Відповідачем з дати підписання договору і дотепер, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, орендну плату не було сплачено взагалі. Тому, 10.01.2024 року Позивач звернулась до Відповідача із письмовою вимогою яка була направлена на адресу. Відповідач не виплатив оренду плату за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, тому основна сума боргу Відповідача перед Позивачем за договором оренди землі №47 від 20.12.2019 року на дату звернення до суду складає: 43 260,44 грн. Вимога про стягнення орендної плати, інфляційних втрат та трьох відсотків пічних, що заявляється Позивачем є правомірною та відповідає вимогам чинного законодавства. Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору.

19.03.2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче засідання.

06.05.2024 року представник відповідача ТОВ «РІВЗ-АГРО» - Рябчіков Р.С. подав до суду відзив, в якому щодо позовних вимог заперечив, з наступних підстав. Договором оренди було погоджено, що орендна плата сплачується Орендарем один раз на рік, після збору урожаю наступними способами: шляхом видачі готівки з каси підприємства; перерахування грошових коштів на картковий рахунок Орендодавця; в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією). Так, у 2020 році, 2022 та у 2023 році Позивач в рахунок орендної плати за землю, вибрала спосіб оплати у натуральній формі (сільськогосподарською продукцією), аргументуючи тим, що у неї велике господарство і їй так буде зручніше. 12.12.2020 року директором ТОВ «РІВЗ-АГРО», ОСОБА_3 видано Наказ № 5 про здійснення виплати ОСОБА_4 шляхом передачі вирощеної продукції ТОВ «РІВЗ-АГРО» в рахунок орендної плати за 2020 рік, у відповідності до грошового еквіваленту - відвантажено сільськогосподарську продукцію, а саме: 2 тонни кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становить 10 000 грн. та 1 тонну пшениці, що в грошовому еквіваленті становить 3500 грн. У 2021 році Позивач обрала спосіб оплати - готівкою з каси підприємства. У зв`язку з чим, 30.11.2021 року було нараховано та видано Позивачу 14 000 грн. (чотирнадцять тисяч), факт отримання цих коштів, позивач посвідчила своїм підписом у відомості. У 2022 році Позивач обрала спосіб оплати у натуральній формі. У зв`язку з чим, 10.12.2022 року директором ТОВ «РІВЗ-АГРО», ОСОБА_3 було видано Наказ № 26 про здійснення виплати ОСОБА_4 шляхом передачі вирощеної продукції ТОВ «РІВЗ-АГРО» в рахунок орендної плати за 2022 рік, у відповідності до грошового еквіваленту - відвантажено сільськогосподарську продукцію, а саме: 2 тонни кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становить 10 000 грн. та 1 тонну пшениці, що в грошовому еквіваленті становить 5000 грн. У 2023 році Позивач обрала спосіб оплати у натуральній формі та частину коштів просила відправити на банківську карту її зятя - ОСОБА_5 . У зв`язку з чим, 19.10.2023 року, директор ТОВ «РІВЗ АГРО» Рябчіков Р.В. з власної банківської карти на наданий Позивачем картковий рахунок, НОМЕР_1 , який з її слів належить її зятю ОСОБА_5 було перераховано 4000 грн. Також, 15.12.2023 року директором ТОВ «РІВЗ-АГРО», ОСОБА_3 було видано Наказ № 37 про здійснення виплати ОСОБА_4 шляхом передачі вирощеної продукції ТОВ «РІВЗ-АГРО» в рахунок орендної плати за 2023 рік, у відповідності до грошового еквіваленту - відвантажено сільськогосподарську продукцію, а саме: 1,5 тонни кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становить 9750 грн. Підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. В той ж час, Відповідачем проводились необхідні оплати, та не допускалось прострочення оплати протягом двох і більше років, про що свідчить наведене вище у Відзиві.

03.06.2024 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, представники подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Судом встановлено, 20.12.2019 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО» укладено договір оренди землі № 47 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2019 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна: 1997874332231). Умовами договору сторони передбачили наступне:

- пункт 1.1. - Орендодавець на умовах передбачених даним Договором надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення: кадастровий номер 3223181000:04:005:0016, площа 2,7381 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Обухівський район, село Верем`я, надалі за текстом у відповідному числі та відміннику - «Об`єкт оренди»;

- пункт 1.4. - для розрахунку вартості Об`єкта оренди Сторони, виходячи з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок в розрізі місця розташування Об`єкта оренди, погодили середню вартості одного квадратного метру землі сільськогосподарського призначення у розмірі 3.551865 грн./м2;

- пункт 2.1.- даний Договір укладається на 7 (сім) років з дати його державної реєстрації;

- пункт 3.1. - виходячи з погодженої в 1.4. даного Договору Сторонами нормативної грошової оцінки середньої вартості одного квадратного метру землі сільськогосподарського , призначення в розрізі місця розташування Об`єкта оренди Сторони розрахували вартість Об`єкта оренди за формулою: Вартість Об`єкта оренди =3,551865 грн./кв.м. (нормативна грошова оцінка середньої вартості кв./м.) х 27381 кв./м (площа Об`єкту оренди) = 98319,18 грн.;

- пункт 3.2. - орендна плата встановлюються у розмірі 11% (одинадцять відсотків) від вартості Об`єкта оренди, що розрахований Сторонами у відповідності до п.3.2. даного Договору та становить: 10815,11 гривень на рік та не включає податки і обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України;

- пункт 3.3. - орендна плати сплачується Орендарем один раз на рік, після збору урожаю, а саме: з 01 вересня по 31 грудня поточного року, шляхом видачі готівки з каси підприємства чи перерахування грошових коштів на картковий рахунок Орендодавця або в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією);

- пункт 4.2. - об`єкт оренди передається в оренду Орендарю з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме вироблення товарної сільськогосподарської продукції, переробки та реалізації;

- пункт 4.4. - після припинення дії даного Договору, або у разі дострокового розірвання даного Договору Орендар повертає Орендодавцю Об`єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, який зазначено в Акті приймання-передачі до даного Договору на момент укладання даного Договору;

- пункт 4.7. - повернення Об`єкта оренди здійснюється Орендарем за Актом приймання- передачі, який Сторони зобов`язані скласти та підписати у разі розірвання даного Договору за будь-яких підстав;

- підпункт 5.1.1.-5.1.2. пункту 5.1. - права Орендодавця: вимагати від Орендаря своєчасної сплати орендної плати; достроково розірвати даний Договір, письмово попередивши Орендаря у разі порушення встановлених Договором строків виплати орендної плати;

- підпункт 5.4.3., 5.4.5., 5.4.6. пункту 5.4. - обов`язки Орендаря: своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату; після припинення дії даного Договору повернути Об`єкт оренди у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду; нести відповідальність визначену у даному Договорі за несвоєчасну сплату орендної плати;

- підпункт 6.2.5. п. 6.2. - дія Договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у наслідок невиконання другою Стороною обов`язків, передбачених Договором;

- п. 7.2. - у разі прострочення строків виплати орендної плати Орендар виплачує Орендодавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України від суми не виплати за весь період прострочення, але не більше п`яти відсотків від суми заборгованості;

- п. 8.1. - даний Договір набирає чинності з дати його підписання і державної реєстрації.

Невід`ємними частинами даного Договору є: копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №055621, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №588 від 02.08.2004 року; акт приймання-передачі Об`єкта оренди.

За умовами п. 3.3. договору сторонами було визначену кінцеву дату для сплати орендної плати, а саме 31 грудня поточного року. Відповідно орендна плата мала бути сплачена Відповідачем за 2020 рік до 31 грудня 2020 року, за 2021 рік до 31 грудня 2021 року, за 2022 рік до 31 грудня 2022 року, за 2023 рік до 31 грудня 2023 року.

Позивачка зазначає, що відповідачем з дати підписання договору і дотепер, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, орендну плату не було сплачено взагалі. Тому, 10.01.2024 року Позивач звернулась до Відповідача із письмовою вимогою яка була направлена на адресу належним чином з вимогами, а саме: Припинити дію договору №47 від 20.12.2019 року, на земельну ділянку, кадастровий №3223181000:04:005:0016, та не здійснювати обробіток цих земельних ділянок з 10 січня 2024 року. Запереченням проти будь-яких реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок кадастровий №3223181000:04:005:0016, що будуть здійснені за ініціативи або від імені ТОВ «РІВЗ-АГРО» та/або керівника даного товариства та/або довіреної особи даного товариства, крім дій, спрямованих на припинення права оренди. Невідкладно здійснити розрахунок по орендній платі за період 2020 по 2023 рік.

У відповідь на вказану заяву ТОВ «РІВЗ-АГРО» листом повідомило що у 2023 році Позивачем було отримано у натуральному виразі 1,5 т. кукурудзи на суму 9750,00 грн. Також, Позивачу 19.10.2023 року було перераховано на картку ПАТ «ПРИВАТ БАНКУ» 3920,00 грн. (квитанція додається). А тому на думку Відповідача підстави для розірвання договору оренди відсутні.

Позивачка зазначає, що орендар не спростовує факт несплати ним орендної плати за період з 2020-2022 роки. Щодо твердження про отримання у 2023 році Позивачем у натуральному виразі 1,5 т. кукурудзи на суму 9750,00 грн., то умовами договору в п. 3.3. хоч і погодили, що орендна плати може сплачуватись в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією), однак вимоги щодо виду такої сільськогосподарської продукції, її кількості та якісних характеристик договором не передбачені, жодних належних підтверджень отримання такої сільськогосподарської продукції ТОВ «РІВЗ-АГРО» не надавалось.

У позові також зазначено, що підтвердженням несплати Відповідачем орендної плати є також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 04.03.2024 року №1016-24-00696 за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2023 року, які свідчать про відсутність нарахування Відповідачем Позивачу доходу в графі 13 за кодом та назвою доходу «106 - Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду», несплату Відповідачем як податковим агентом Позивача податку з доходів та військового збору в порушення п. 3.4. договору.

Крім того у порушення вимог Договору, а саме пункт 3.4. - Орендар, як податковий агент по відношенню до Орендодавця, крім орендної плати визначеної в п.3.3, даного Договору, сплачує всі податки і обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України (податок з доходів фізичних осіб, військовий збір);

Разом з тим, позивач зазначає, що внаслідок не виконання умов договору, в частині не сплати орендних платежів, додатково у відповідача виникла заборгованість (як податкового агента) по несплаті податків до державного бюджету, а саме:

Податок з доходів фізичних осіб - 2418,28 грн. *4 роки = 9673,12 грн.

Військовий збір - 201,52 грн. * 4 роки = 806,08 грн.

Крім того, у відповідності до Інформаційної довідки №368894858 від 07.03.2024р. яка додається до позову наявна інформація про реєстрацію Договору суборенди земельної ділянки від 08.02.2022р. з ФГ «АГРОПЕРСПЕКТИВА-РС», код ЄДРПОУ 43528615., про який позивачу було не відомо.

Позивачка стверджує, що факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, як свідчить усталена судова практика Верховного Суду.

Однак, суд не може повною мірою погодитись із позицією позивачки з огляду на таке.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Закон України "Про оренду землі" визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельний кодекс України (надалі - ЗК України), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Як вже зазначалось вище, пунктом 3.2 Договору № 47 сторони визначили, що орендна сплата становить 10815,11 грн/рік та не включає податки та обов`язкові платежі передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 3.3. Договору № 47 сторонами було погоджено, що орендна плата сплачується Орендарем один раз на рік, після збору урожаю наступними способами: - шляхом видачі готівки з каси підприємства; - перерахування грошових коштів на картковий рахунок Орендодавця; - в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією).

12.12.2020 року директором ТОВ «РІВЗ-АГРО», ОСОБА_3 видано Наказ № 5 про здійснення виплати ОСОБА_4 шляхом передачі вирощеної продукції ТОВ «РІВЗ-АГРО» в рахунок орендної плати за 2020 рік, у відповідності до грошового еквіваленту, що розрахований в п. 3.2 Договору оренди від 20.12.2019 року № 47

На виконання вказаного наказу 12.12.2020 року ОСОБА_4 , за місцем її проживання, ТОВ «РІВЗ-АГРО» було відвантажено сільськогосподарську продукцію, а саме: 2 тонни кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становить 10 000 грн. (десять тисяч) та 1 тонну пшениці, що в грошовому еквіваленті становить 3500 грн. (три тисячі п`ятсот). Того ж дня, було укладено та підписано позивачем та відповідачем Акт приймання-передачі до Наказу №5 від 12.12.2020 р.

Отже, твердження позивача про відсутність орендної плати по договору №47 у 2020 році є безпідставними, оскільки у 2020 році відповідач здійснив виплату орендної плати за договором №47у натуральній формі, що в грошовому еквіваленті становить - 13 500 грн., тобто у сумі більшій ніж передбачено п. 3.2 Договору №47.

У 2021 році Позивач обрала спосіб оплати - готівкою з каси підприємства.

У зв`язку з чим, 30.11.2021 року Відповідачем було нараховано та видано Позивачу 14 000 грн. (чотирнадцять тисяч), факт отримання цих коштів, позивач посвідчила своїм підписом у відомості - нарахування та виплати паїв № 0000-000006 від 30.11.2021 р. ТОВ «РІВЗ-АГРО».

Отже, твердження позивача про відсутність орендної плати по договору №47 у 2021 році є безпідставними та незаконними, оскільки у 2021 році відповідач здійснив виплату орендної плати за договором №47у готівковій формі, шляхом видачі з каси підприємства у сумі -14 000 грн., тобто у сумі більшій ніж передбачено п. 3.2 Договору №47.

У 2022 році Позивач обрала спосіб оплати у натуральній формі.

У зв`язку з чим, 10.12.2022 року директором ТОВ «РІВЗ-АГРО», ОСОБА_3 було видано Наказ № 26 про здійснення виплати ОСОБА_4 шляхом передачі вирощеної продукції ТОВ «РІВЗ-АГРО» в рахунок орендної плати за 2022 рік, у відповідності до грошового еквіваленту, що розрахований в п. 3.2 Договору оренди від 20.12.2019 року № 47.

На виконання вказаного наказу 10.12.2022 року ОСОБА_4 , за місцем її проживання, ТОВ «РІВЗ-АГРО» було відвантажено сільськогосподарську продукцію, а саме: 2 тонни кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становить 10 000 грн. (десять тисяч) та 1 тонну пшениці, що в грошовому еквіваленті становить 5000 грн. (п`ять тисяч). Того ж дня, було укладено та підписано позивачем та відповідачем Акт приймання-передачі до Наказу №26 від 10.12.2022 р.

Отже, твердження позивача про відсутність орендної плати по договору №47 у 2022 році є безпідставними, оскільки у 2022 році відповідач здійснив виплату орендної плати за договором №47у натуральній формі, що в грошовому еквіваленті становить - 15000 грн., тобто у сумі більшій ніж передбачено п. 3.2 Договору №47.

Щодо виплати орендної плати за 2023 рік судом зазначається наступне.

15.12.2023 року директором ТОВ «РІВЗ-АГРО», ОСОБА_3 було видано Наказ № 37 про здійснення виплати ОСОБА_4 шляхом передачі вирощеної продукції ТОВ «РІВЗ-АГРО» в рахунок орендної плати за 2023 рік, у відповідності до грошового еквіваленту, що розрахований в п. 3.2 Договору оренди від 20.12.2019 року № 47.

На виконання вказаного наказу 15.12.2023 року ОСОБА_4 , за місцем її проживання, ТОВ «РІВЗ-АГРО» було відвантажено сільськогосподарську продукцію, а саме: 1,5 тонни кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становить 9750 грн. (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят). Того ж дня, було укладено та підписано позивачем та відповідачем Акт приймання-передачі до Наказу №37 від 15.12.2023 р.

Представник відповідача у відзиві зазначив, що у 2023 році Позивач обрала спосіб оплати у натуральній формі та частину коштів просила відправити на банківську карту її зятя - ОСОБА_5 .

У зв`язку з чим, 19.10.2023 року, директор ТОВ «РІВЗ АГРО» Рябчіков Р.В. з власної банківської карти на наданий Позивачем картковий рахунок, НОМЕР_1 , який з її слів належить її зятю ОСОБА_5 було перераховано 4000 грн.

Однак, вказана дія не може вважатися належним виконанням умов Договору оренди у частині сплати орендної плати за 2023 рік, оскільки квитанція про переказ особистих коштів фізичною особою ОСОБА_3 на користь третьої особи - ПІБ отримувача «петро петровіч» не містить жодних посилань на Договір оренди №47.

А отже, суд приходить до висновку, що твердження позивача про повну відсутність орендної плати по договору №47 у 2023 році є безпідставними, оскільки у 2023 році відповідач здійснив часткову виплату орендної плати за договором №47 у натуральній формі.

У зв`язку із чим, суд вважає за необхідне стягнути із ТОВ «РІВЗ-АГРО» на користь ОСОБА_4 частину невиплаченої суми оренди плати за Договором оренди №47 у розмірі 1065,11 грн.=10815,11 грн. - 9750,00 грн.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК).

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати, тому до нього можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже на підставі зазначено, та у відповідності до ст. 625 ЦК України у позивача наявні підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: - інфляційного збільшення боргу за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди за 2023 рік, яке складає - 12,83 грн., а також 3% проценти річних за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди - 6,90 грн.

Аналізуючи вище зазначене, Відповідачем здійснювались відповідні платежі за Договором № 47 у розмірі та у спосіб передбачений договором. А тому, відповідні доводи Позивача щодо повної несплати орендної плати є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Разом з тим, як свідчить практика Верховного Суду щодо застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом з підстави істотності допущеного порушення договору, то такою підставою може бути встановлений в ході судового розгляду факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати орендарем земельної ділянки.

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В свою чергу, за висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати - це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Відтак, лише факт систематичної несплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору. Аналогічні висновки викладені в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду від 11.10.2017 у справі № 732/174/17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 по справі № 479/1073/18, від 17.06.2021 у справі 485/784/20.

В той ж час, Відповідачем проводились необхідні оплати, та не допускалось прострочення оплати протягом двох і більше років, про що свідчить наведене вище.

Відносно твердження позивача про те, що підтвердженням несплати відповідачем орендної плати є також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого доходу) та військового збору станом на 04.03.2024 року № 1016-24-00696 за період з 1 кварталу 2020 р. по 4 квартал 2023 р., суд зазначає таке.

Вказані відомості не є підтвердженням несплати орендної плати. Оскільки як вже встановлено судом, орендна плата виплачувалась, а також були сплачені відповідні податки. У наданій позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого доходу) та військового збору станом на 04.03.2024 року № 1016-24-00696 за період з 1 кварталу 2020 р. по 4 квартал 2023 р., відсутні дані про нарахування Позивачу доходу в графі 13 за кодом та назвою доходу «106-Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду», у зв`язку з неподанням Відповідачем до контролюючого органу податкової звітності за формою 1 ДФ.

Не подання відповідачем звітності до контролюючого органу жодним чином не створює негативних умов для Позивача. Оскільки за неподання звітності відповідальність лежить виключно на Відповідачу перед державою.

Стаття 12 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У позові також зазначено, що позивачці ОСОБА_4 не було відомо про укладення та реєстрацію Договору суборенди земельної ділянки від 08.02.2022 року з ФГ «АГРОПЕРСПЕКТИВА».

Однак, п.4.9. Договору № 47 передбачено, що орендар протягом дії даного договору має право на передачу об`єкта оренди або його частини в користування третім особам на умовах, які не суперечать умовам даного договору. Укладений орендарем та третіми особами договір суборенди підлягає державній реєстрації. Чинність договору суборенди припиняється х припиненням даного договору.

Умовами договору № 47 не передбачено обов`язку Позивача отримувати згоду чи повідомляти Позивача про укладення договору суборенди з третіми особами.

Відповідні доводи Позивачки є необґрунтованими, Відповідачем не було допущено систематичної несплати орендної плати чи іншого порушення умов договору, які свідчили б про наявність підстав для розірвання спірного Договору оренди земельної ділянки.

У в`язку із чим, суд приходить до висновку, про відмову у позові в частині розірвання договору оренди.

Щодо тверджень представником позивача про підробку підписів ОСОБА_4 на документах, які засвідчують факт оплати за договором оренди, цей факт може бути встановлений лише на підставі спеціальних знань експерта. На підставі принципу «хто стверджує, той і доводить», обов`язок довести цю обставину покладається на позивача, проте представник останньої не скористався своїм правом ініціювати призначення відповідної експертизи.

Окрім цього, суд, незважаючи на визнання явки позивачки обов`язкової за ініціативою представника відповідача, не змін допитати ОСОБА_4 для отримання від неї безпосередніх пояснень щодо тверджень про підроблення її підпису в документах через неявку останньої.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що оплату в натуральній формі за ОСОБА_4 приймали її дочка та зять, принаймні один раз вона стала очевидцем передачі грошових коштів за оренду земельної ділянки приблизно у 2022 році. Свідок ОСОБА_8 показав, що як водій ТОВ «Рівз Агро» щонайменше три рази привозив зерно ОСОБА_4 , яка живе по вул. Луки Дубового, товар у дворі приймала жінка, не позивачка. Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 підтвердив обставини щодо розрахунку, зазначені в відзиві на позов.

Свідок ОСОБА_9 , яка доводиться дочкою ОСОБА_4 , показала суду, що ОСОБА_3 , як директор підприємства орендаря виконує свої зобов`язання невчасно та не в повному обсязі.

Суд ставиться критично до пояснень цього свідка через суперечність сукупності інших узгоджених між собою доказів.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО»</a>, третя особа - Фермерське господарство «АГРОПЕРСПЕКТИВА-РС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості підлягає задоволенню в частині стягнення часткової орендної плати за 2023 рік у розмірі 1065 грн., інфляційні втрати в сумі 12,83 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 6,90 грн., а всього разом в сумі 1084,73 грн.

На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО»</a>, третя особа - Фермерське господарство «АГРОПЕРСПЕКТИВА-РС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО»</a> на користь ОСОБА_4 заборгованість по виплаті орендної плати за 2023 рік в сумі 1065 грн., інфляційні втрати в сумі 12,83 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 6,90 грн., а всього разом в сумі 1084,73 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО»</a> на користь ОСОБА_4 частину судового збору у розмірі 24 грн. 20 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька