Рішення

від 18.11.2024 по справі 710/1236/24

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1236/24 Провадження № 2/710/522/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2024 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Щербак О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Різник Вікторія Павлівна, до Матусівської сільської ради Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

До Шполянського районного суду Черкаської області надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку площею 3,0638 га, кадастровий номер 7125781600:05:001:0098, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Веселокутської сільської ради Шполянського ( на даний час Звенигородського) району Черкаської області.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Матусів Черкаської області помер ОСОБА_2 . За життя, 25.02.2015 року ОСОБА_2 зробив заповідальне розпорядження, яким земельну ділянку розміром 3,06 га, яка розташована на території Веселокутської сільської ради Шполянського району Черкаської області та належить на підставі Державного акту на праві приватної власності на землю 1-ЧР №040606, виданого 27.02.2002 Шполянською районною адміністрацією, заповів їй, ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 вона звернулась до приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Білоуса В.П. із заявою про прийняття спадщини за заповітом №214. Приватним нотаріусом було заведено спадкову справу , номер у нотаріуса : 41/2020. Дружиною спадкодавця, ОСОБА_3 , було подано заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 та про відмову від отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. 19 лютого 2022 року приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Білоусом В.І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії , оскілки відсутня реєстрація заповіту ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі, а Матусівська сільська рада повідомила, що не може внести заповіт у Спадковий реєстр. Вважає, що не виконання своїх обов`язків посадовою особою, яка посвідчила заповіт , а саме реєстрації такого відповідно до вимог чинного законодавства, призвело до порушення її спадкових прав. На теперішній час існують перешкоди у реєстрації заповіту в реєстрі, оскільки відповідно до повідомлення Матусівської сільської ради оригінали заповітів та реєстрові книги викрадені , у зв`язку із чим наявне зареєстроване кримінальне провадження.

Крім того,звертала увагу,що уДержавному актіна правоприватної власностіна землюкадастровий номерземельної ділянкивказаний 7125781600:02:000:0234,площа 3,06га,однак узв`язку іззміною кадастровогономера таплощі земельноїділянки зареєстрованеправо власностіна земельнуділянку зкадастровим номером 7125781600:05:001:0098, площею 3,0638 га.

Таким чином, вважає, що вона позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку і вимушена звернутись до суду із заявою.

23.08.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

23.09.2024 витребувано від приватного нотаріуса Білоуса В.П. копії спадкової справи №41/2020, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

23.10.2024 закрито підготовче провадження.

Позивачка та її представник, адвокат Різник В.П., у судове засідання не з`явились. Представник подала до суду заяву, у якій просила справу розглядати без її та участі позивачки, на позовних вимогах наполягають.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився У заяві від 18.09.2024, поданої через систему « Електронний суд», відповідач просив розгляд справ проводити без участі представника, Матусівська сільська рада проти позовних вимог не заперечує.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Відповідно допаспорта громадянина Українисерія НОМЕР_1 ,виданого 14січня 2010року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,у періодз 05.07.2017по 15.04.2021була зареєстрованав АДРЕСА_1 ,у подальшомузареєстрована заадресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 13-14).

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 30.06.2020 Виконавчим комітетом Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 16).

ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЧР №040606, виданого 27.02.2002 Веселокутською сільською радою Шполянського району Черкаської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3, належить земельна ділянка площею 3,06 га, кадастровий номер 7125781600:02:000:0234, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Веселокутської сільської ради Шполянського (на даний час - Звенигородського) району Черкаської області, ділянка № НОМЕР_3 ( а.с. 18).

Відповідно до інформації Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N?HB-9945561152024 від 07.08.2024, кадастровий номер та розмір земельної ділянки змінений на 7125781600:05:001:0098, площу 3,0638 га ( а.с. 19-30).

30 грудня 2014 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 18465176 від 30.12.2014, було проведено державну реєстрацію прав на земельну ділянку, площа якої становить 3,0638 га, кадастровий номер: 7125781600:05:001:0098, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселокутської сільської ради Шполянського району Черкаської області, документи подані для державної реєстрації: державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: 1-ЧР 040606, виданий27.02.2002 Веселокутською сільською радою, розмір частки: 1, власник ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна N?390824785 від 14.08.2024.

Із вказаної довідки також вбачається, що 12.03.2015 зареєстроване інше речове право , номер запису 9025538, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис) на підставі договору від 03.02.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с.29).

Згідно із заповітом від 25.02.2015, посвідченим секретарем Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_4 , та зареєстрованого в реєстрі за № 19, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповів земельну ділянку розміром 3,06 га, що розташована на території Веселокутської сільської ради Шполянського району Черкаської області та належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю 1-ЧР № 040606, виданого 27.02.2002 Шполянською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У заповіті наявний запис « Заповіт мною заповідачем прочитаний вголос і підписаний о 10.00 год « підпис»»( а.с. 17).

Ринкова вартість земельної ділянки, загальною площею 30638 кв.м., розташованої за адресою: Черкаська область, Звенигородський район Веселокутська сільська рада, становить 91914,00 грн, що підтверджується висновком про ринкову вартість земельної ділянки №0905/оз-24 від 07.08.2024 ( а.с. 31-32).

19.02.2022 за вих.№94/02-31 приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Білоусом В.П. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій нотаріус зазначив, що підпунктом 5.1. пункту 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок) визначено, що при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі. Інформаційна довідка із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №62781189 від 07.12.2020 за параметром пошуку: « ОСОБА_2 » не містить інформації про заповіти. Матусівська сільська рада Черкаської області листом від 23.12.2021 N?2036 повідомила, що не може внести у Спадковий реєстр складений 25.02.2015 ОСОБА_2 заповіт. Таким чином видача ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_2 без реєстрації такого заповіту в Спадковому реєстрі порушує приписи статті 56 Закону України «Про нотаріат» ( а.с. 33).

На адвокатський запит адвоката Різник Вікторії Павлівни, Матусівською сільською радою 29.04.2024 за №779 було надано відповідь, що в Матусівській сільській раді відсутня будь-яка інформація щодо реєстрації заповіту від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за реєстровим №19 від 25.02.2015 року ( а.с. 34-36).

Також Матусівська сільська рада надала відповідь №1081 від 20.06.2024, що запитувана адвокатом Різник В.П. інформація є втраченою в тому числі, оригінали заповітів та журнал реєстрацій нотаріальних дій за 2015 рік. На даний час ведеться слідство Національною поліцією України по даному факту. При наявності інформації щодо заповідача та заповіту проінформують ( а.с. 37-39).

На виконання ухвали суду від 23.09.2024 приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Білоусом В.П. було надано копію спадкової справи №41/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , з якої вбачається що із заявою про прийняття спадщини 07.12.2020 звернулась ОСОБА_1 , на підставі якої була заведена спадкова справа.

Відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Матусівської сільської ради № 1098, ОСОБА_2 до дня смерті постійно проживав та був приписаний по АДРЕСА_3 у будинку, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 . На час відкриття спадщини разом із спадкодавцем була зареєстрована та постійно проживала дружина ОСОБА_6 . Малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних осіб, а також осіб, дієздатність яких обмежена у спадкадавця немає. Заборони на нерухоме майно немає ( а.с.83).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( заповіти/спадкові справи) №62781189 від 07.12.2020 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 62781178 від 07.12.2020 - інформація за запитом ОСОБА_2 у реєстрі відсутня ( а.с. 85-86).

Із заявою про відмову від спадщини від 10.12.2020 звернулась ОСОБА_6 , яка заявила, що їй відомо, що за життя її чоловік ОСОБА_2 склав на ім`я ОСОБА_1 заповіт, посвідчений 25 лютого 2015 року секретарем Матусівської сільської ради Броварською Л.П., реєстр №19, із змістом вказаного заповіту ознайомлена. Зазначила також, що не претендує на отримання обов`язкової частки у заповіданому ОСОБА_2 майні, а також не претендує на видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя. Особу заявниці та підписанта встановлено та підпис засвідчено приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області Білоусом В.П. ( а.с. 88-92).

Заявою приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Звенигородського району Черкаської області Білоуса В.П. № 180/02-14 від 16.12.2021, останній просив Матусівську громаду внести заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_2 від 25.02.2015 за реєстровим №19 до Спадкового реєстру ( а.с. 98).

На запит приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Звенигородського району Черкаської області Білоуса В.П., Матусівська сільська рада надала відповідь № 2036 від 23.12.2021, відповідно до якої Матусівська сільська рада за відсутності оригіналу заповіту та запису в реєстрі для нотаріальних дій органу місцевого самоврядування не може вносити у Спадковий реєстр складений ОСОБА_2 заповіт від 25.02.2015 ( а.с. 101).

Згідно з п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року«Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Згідно сталої правової позиції Верховного Суду у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування ( постанови від 18 грудня 2019 у справі № 265/6868/16, від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18, від 01 березня 2023 року у справі № 604/1312/20).

Ураховуючи те, що дружина ОСОБА_2 подала заяву у якій зазначила, що не претендує на обов`язкову частку у заповіданому майні та не претендує на видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, відповідно відомостей Матусівської сільської ради спадкодавець не мав неповнолітніх, малолітніх, недієздатних спадкоємців, за матеріалами спадкової справи № 41/20 та відомостей у постанові нотаріуса інші особи не звертались із заявами про прийняття спадщини, позивачка вірно визначилась із відповідачем у справі, а саме Матусівську сільську раду, на території якої розташоване спадкове майно.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов?язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Із спадкової справи вбачається, що крім позивача із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Статтею 56 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних фізичних осіб, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок) визначено, що при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.

Відповідно до положень частин 3,4 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу; заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі впорядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування ( ст. 1251 ЦК України).

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадкування за заповітом стала відсутність реєстрації заповіту ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі та відсутність у Матусівської сільської ради Черкаської області, секретарем якої був посвідчений заповіт від 25.02.215, можливості внести такий до Спадкового реєстру.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Кваліфікація заповіту як нікчемного з мотивів розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення, про які згадується в частині першійстатті 1257 ЦК України, порушить принцип свободи заповіту. За відсутності дефектів волі та волевиявлення заповідача при складанні і посвідченні заповіту його кваліфікація як нікчемного з підстав, що прямо не передбачені ані цією статтею, ані взагалі нормамиглави 85 ЦК України, по суті скасовує вільне волевиявлення заповідача без можливості виразити свою волю шляхом складання іншого заповіту у зв`язкуз його смертю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 522/9893/17, постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 рокув справі № 461/2565/20).

Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зауважував, що реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі не залежить від волі спадкодавця, а є технічною дією, від якої не залежить зміст заповіту і дата його посвідчення. Несвоєчасне подання (і після смерті заповідача) посадовою особою органу місцевого самоврядування реєстратору заяви про реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі є порушенням, допущеним секретарем сільської ради, яке не впливає на волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження власним майном, а лише свідчить про недобросовісне виконанням секретарем сільської ради своїх обов`язків щодо вчинення нотаріальних дій та не є підставою для оспорюваності заповіту ( постанови від 24 січня 2019 року у справі № 301/2702/16, від 08 травня 2019 року, справа № 343/2271/16-ц, від 17 листопада 2021 року в справі № 755/8776/18, від 20 липня 2022 року у справі № 761/49151/19).

У постанові від 23 листопада 2023 року за результатами розгляду справи № 470/686/21 за позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом Верховний Суд виснував, що « Верховний Суд вважає необґрунтованим аргумент касаційної скарги про те, що невчинення запису про реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі є підставою для відмови у задоволенні цього позову.

Апеляційний суд правильно вказав, що нереєстрація посадовою особою органу місцевого самоврядування в сільській раді та неподання заповіту для реєстрації його у Спадковому реєстрі є порушенням, допущеним секретарем сільської ради, яке не впливає на волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження власним майном, а лише свідчить про недобросовісне виконанням секретарем сільської ради своїх обов`язків щодо вчинення нотаріальних дій. Відсутність реєстрації заповіту не є підставою для визнання його недійсним чи кваліфікації як нікчемного, що підтверджує зміст положень статей1247,1257 ЦК України.».

Відповідно до положень ст.ст.15,16 ЦК Українитаст.4 ЦПК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та відповідно звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналізуючи наявні письмові докази, судом не встановлені обставини, які б свідчили , що волевиявлення ОСОБА_2 під час складення ним заповіту не відповідало його волі, та порушення під час посвідчення заповіту, що мали б наслідком його нікчемність.

За встановлених обставин, єдиним способом реалізації позивачкою своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Суд бере до уваги те, що відповідач не заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 , тобто фактично визнав позов.

Відповідно достатті 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтверджені цього права спадкодавцем державним актом на право власності на землю чи іншим правовстановлюючим документом.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заповітом, у передбачений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі, відсутність інших спадкоємців, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Ураховуючи положення ч.1 ст.13ЦПК України, суд залишає судові витрати за позивачкою, оскільки остання у позовній заяві просила судові витрати залишити на її рахунку і не стягувати з відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,89,200,206, 263-265, ч.1 ст.354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Матусів Шполянського району Черкаської області, актовий запис про смерть N36, а саме на: земельну ділянку площею 3,0638 га, кадастровий номер: 7125781600:05:001:0098, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Веселокутської сільської ради Шполянського (на даний час - Звенигородського) району Черкаської області.

Судові витрати залишити на рахунку позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 14.01.2010 Шполянським РВ ГУМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Матусівська сільська рада Черкаської області, місце знаходження: вул. Кравченка, 7, с. Матусів Звенигородський район Черкаська область, код ЄДРПОУ 26323516.

Суддя О.В.Щербак