Постанова

від 31.10.2024 по справі 2-3414/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-3414/10 Головуючий суддя І інстанції Шуліка Ю. В.

Провадження № 22-ц/818/1274/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: визнання права власності

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31жовтня 2024року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Савенка М.Є., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні апеляційнускаргуТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Маніту» на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2010 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку,-

в с т а н о в и в :

У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.

Позовна заява мотивована тим, що з 1983 року по 17 травня 2006 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, за час якого ними за спільні кошти було набуто нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , який зареєстрований за відповідачем. Вказувала, що між ними виник спір щодо поділу вказаного майна. У зв`язку з чим ОСОБА_1 просила суд у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2010 року у складі судді Шуліки Ю. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Судове рішення районного суду мотивовано тим, що спірне нерухоме майно набуто сторонами за час шлюбу за спільні кошти, а тому підлягає поділу між ними у рівних частках.

Не погоджуючись із вищевказаним заочним рішенням суду,товариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Маніту» (далі ТОВ«ФК«Маніту») звернулося доапеляційного суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду та просить рішення скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у 2010 році при зверненні із позовом про розподіл майна ОСОБА_1 приховала від суду інформацію про наявність іпотеки. Вказує, що до розгляду даного спору необхідно залучати іпотекодержателя Акціонерний банк «Факторіал Банк», який на той час був стороною договірних відносин із ОСОБА_2 .

Вказує, що АТ «Факторіл Банк» був реорганізований в ПАТ «СЕБ Банк», після перейменований в ПУАТ «Фідобанк».

ПУАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК Маніту» 24.02.2020 року уклали договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Толочко Я.М., зареєстрований в реєстрі за №96.

Отже ТОВ «ФК Маніту» є іпотекодержателем житлового будинку з надвірними будівлями житловою площею 238,6 кв.м. загальною площею 582,8 кв.м розташований за адресою АДРЕСА_1 вважає реалізувати право на судовий захист.

Вважає, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1ст.368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, що не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК України, перевіривши її доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Представник апелянта адвокат Герасименя О.Ю. 31 жовтня 2024 засобами електронного зв`язку заявив клопотання про відкладення судового засідання з огляду на те, що він в той самий час приймає участь у розгляді кримінальної справи № 643/1149/17, який буде здійснюватися у Московському районному суді м. Харкова, на підтвердження надав роздруківку з сайта суду в мережі Інтернет.

Колегія суддівне знаходитьдостатніх підставдля задоволенняцього клопотання,оскільки завідсутності конкретнихзаяв щодорозгляду апеляційноїскарги відкладеннярозгляду справине відповідаєосновному завданнюцивільного судочинства,яке визначенеу ст.2ЦПК України:справедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Безпредметне відкладення розгляду справи є зловживанням процесуальним правом, що за змістом ст. 44 ЦПК України є неприпустимим.

Згідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржене рішення суду відповідає.

Рішення суду мотивоване тим, що спірне нерухоме майно набуто сторонами за час шлюбу за спільні кошти, а тому підлягає поділу між ними у рівних частках.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, який доводами скарги не спростований.

Судом були встановлені наступні обставини справи.

Сторони з 1983 року по 17 травня 2006 року знаходились у спільному зареєстрованому шлюбі.

26.03.1997 року на підставі договору дарування ОСОБА_3 подарувала відповідачеві частину спірного житлового будинку літ. А-1 по АДРЕСА_1 .

Відповідачем вказаний будинок було знесено та замість нього за спільні кошти збудований новий літ. Б-1 з надвірними будівлями, про що свідчить рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 січня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Червонозаводського району м. Харкова про визнання права власності на житловий будинок та надвірні будівлі, яке набрало чинності (а.с. 18-20 т.1)

Відповідно дост.ст.60,69СК Українивважається,що кожнаріч,набута зачас шлюбу,крім речейіндивідуального користування,є об`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя. Дружина ічоловік маютьправо наподіл майна,що належитьїм направі спільноїсумісної власності,незалежно відрозірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, відповідно ч.1 ст.70 СК України..

Згідно наданого до скарги копії договору кредиту № 121-п/05 на надання кредитної лінії без права відновлення від 11 березня 2005 року АБ «Факторіал-Банк» надає ОСОБА_2 в кредит 114000 доларів США (а.с. 89-91 т.1). Відповідно до іпотечного договору від 14 березня 2005 року, укладеного між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 надав в іпотеку житловий будинок літ. «Б-1» з надвірними будівлями, які належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення суду Червонозаводського району м. Харкова від 24 січня 2005 року у справі № 2/5-482. Цей договір забезпечує виконання Іпотекодавцем зобов`язань в повному обсязі перед Іпотекодержателем, що виплавають з договору кредиту № 121-п/05 на надання кредитної лінії без права відновлення від 11 березня 2005 року (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору) по поверненню суми кредиту у розмірі 114000 доларів США в строк не пізніше 10 березня 2010 року (а.с. 89-95 т. 1).

Згаданий Договір іпотеки був зареєстрований у Державну реєстрі правочинів 14 березня 2005 року (а.с. 110-111 т.1).

На підстав договору № GL3N016398, укладеного між ПАТ «ФІДОБАНК» (повний правонаступник АБ «Факторіал-Банк») та ТОВ «Фінансова компанія «Маніту»» про відступлення права вимоги за договорами, та Акту прийому-передачі документів від 24 лютого 2020 року апелянт набув права кредитора за вищевказаними договорами кредиту та застави (іпотеки) (а.с. 96-99, 106 т.1).

Крім того, між ПАТ ПАТ «ФІДОБАНК» (повний правонаступник АБ «Факторіал-Банк») та ТОВ «Фінансова компанія «Маніту»» був укладений договір відступлення прав від 24 лютого 2020 року за вищевказаним іпотечним договором від 14 березня 2005 року за реєстровим номером 672, предметом якого є спірний житловий будинок з надвірними будівлями (а.с. 100-104 т.1).

Відповідно до рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2021 року у справі № 646/5878/20 був задоволений позов ОСОБА_1 до ПАТ «Фідобанк», ТОВ ФК «Маніту», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки припиненим та визнання договорів недійсними.

Припинено право іпотеки ТОВ «ФК «Маніту», а саме: право іпотеки нерухомого майна житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, житлова площа 238,6 кв. м., загальна площа 528,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка встановлена на підставі іпотечного договору від 14 березня 2005року, укладеного між ОСОБА_2 та АБ «Факторіал-Банк», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., зареєстрований в реєстрі за № 672, і припинено обтяження за цим іпотечним договором: номер запису про іпотеку: 37643113, номер запису про обтяження: 37643188, номер запису про іпотеку: 35637513 (спеціальний розділ). Визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги від 24 лютого 2020 року № GL3N016398, укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Маніту». Визнано недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором, укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Маніту» від 24 лютого 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я. М., зареєстрований в реєстрі за № 96.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Маніту» задоволено частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2021 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 24 лютого 2020 року № GL3N016398, укладеного між ПАТ«Фідобанк» та ТОВ «ФК «Маніту», а також договору про відступлення прав за іпотечним договором, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Маніту» 24 лютого 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я. М., зареєстрованого в реєстрі за № 96, скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 06 жовтня 2021 року залишено без змін.

Постановою КЦС ВС від 25 червня 2024 року у справі № 646/5878/20 (провадження № 61-1152св23) касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» (до якої приєднались ОСОБА_5 та ОСОБА_6 )залишити без задоволення.

РішенняЧервонозаводського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2021 року у нескасованій за результатами апеляційного перегляду частиніта постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у наступних випадках:

припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, поділ спільного майна подружжя, яке було передано в іпотеку, на підставі оскарженого рішення суду не припинило іпотеку, а тому наведені з цього приводу доводи скарги про незаконність рішення суду колегія суддів вважає безпідставними.

Колегія суддів також звертає увагу, що згаданим вище рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2021 року у справі № 646/5878/20, при розгляді якого був учасником справи апелянт було припинено право іпотеки ТОВ «ФК «Маніту», а саме: право іпотеки нерухомого майна житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, житлова площа 238,6 кв. м., загальна площа 528,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка встановлена на підставі іпотечного договору від 14 березня 2005року, укладеного між ОСОБА_2 та АБ «Факторіал-Банк», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., зареєстрований в реєстрі за № 672, і припинено обтяження за цим іпотечним договором: номер запису про іпотеку: 37643113, номер запису про обтяження: 37643188, номер запису про іпотеку: 35637513 (спеціальний розділ). В цій частині рішення суду набрало законної сили і дотепер є чинним.

При цьому, як вбачається з постанови КЦС ВС від 25 червня 2024 року у справі № 646/5878/20 судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 березня 2005 року на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між АБ «Факторіал Банк» та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки житлового будинку на АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Милицею М. Л., зареєстрований в реєстрі за № 672.

03 листопада 2010 року рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі № 2-3414/10 за позивачем у цій справі ОСОБА_1 , визнано право власності на 1/2 частини будинку на АДРЕСА_1 .

АБ «Факторіал Банк» реорганізовано в ПАТ «СЕБ Банк», який в подальшому перейменовано в ПАТ «Фідобанк».

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2013 року у справі № 646/7301/13-ц за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від08 вересня 2014 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 березня 2005 року № 121-п/05 в сумі 450 238,24 грн, яка складається із 143 600,38 грн та 38 363,30 дол. США (еквівалент в національній валюті 306 637,86 грн) звернуто стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що є предметом іпотеки та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною, визначеною на підставі звіту прооцінку майна суб`єкта оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження.

Відповідно до мотивувальної частини вказаного рішення суду від 11 листопада 2013 року, банк визначив загальну заборгованість за кредитом у сумі 450 238,24 грн і саме такий розмір заборгованості ОСОБА_2 перед банком суд вважав встановленим.

У Червонозаводському відділі державної виконавчої служби Харківського МУЮ перебувало виконавче провадження № 47638471 з примусового виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2013року у справі № 646/7301/13-ц.

08 серпня 2015 року ОСОБА_2 відповідно до квитанцій №966253551_876136558 сплачено 495322,06грн заборгованості за ВП № 47638471.

18 серпня 2015 року постановою державного виконавця виконавче провадження № 47638471 з примусового виконання виконавчого листа № 646/7301/13-ц, виданого 20 жовтня 2014 року, закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що заборгованість, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій сплачені в повному обсязі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року у справі № 640/15383/15-ц позов ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 заборгованість за договором кредиту від 11 березня 2005 року № 121-п/05 у розмірі 355 757,99 грн курсова різниця за кредитом, 8 992,41 дол. США (еквівалент 192 668,70 грн) заборгованість за відсотками та 203 402,66 грн заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасне погашення відсотків, а всього 751 829,35 грн на користь ПАТ «Фідобанк».

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року у справі № 640/15383/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за відсотками у сумі 8 992,41 дол. США (еквівалент 192 668,70 грн) та пеню в розмірі 30 000,00 грн, а всього 222 668,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Фідобанк» судовий збір в сумі 2 050 грн, по 1 025,00 грн з кожного. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням суду апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення курсової різниці та зменшено розмір пені. І в цій частині рішення суду апеляційної інстанції сторонами не оскаржувалося.

27 квітня 2018 року на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року у справі № 640/15383/15-ц ОСОБА_2 сплачено 222 668,70 грн відповідно до квитанції № 0.0.1023895403.1.

Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 640/15383/15-ц вищевказані рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від24січня 2017 року скасовані, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку, Верховний Суд зазначив, зокрема, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою 625ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 червня 2020 року у справі № 640/15383/15/ц заяву ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду задоволено. Допущено поворот виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2017 року у справі № 640/15383/15-ц за позовом ПАТ«Фідобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ПАТ «Фідобанк» на користь ОСОБА_2 , грошові кошти у сумі 223 693,70 грн в порядку повороту виконання судового рішення.

10 лютого 2020 року ПАТ «Фідобанк» провело електронні торги та на підставі договору про відступлення прав вимоги від 24 лютого 2020 року № GL3N016398 відступило право вимоги за кредитним договором від 11 березня 2005 року № 121-п/05 на користь ТОВ «ФК «Маніту».

Згідно з додатком № 1 до договору загальний розмір заборгованості на дату укладання договору становить 39 857,72 дол. США (еквівалент в національнійвалюті 974640, 83грн), з яких: 16900, 24 дол. США заборгованістьза кредитними коштами, 22 957,48 дол. США заборгованість за відсотками.

24 лютого 2020 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Маніту» укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я. М., зареєстрований в реєстрі за № 96.

06 серпня 2020 року право власності на іпотечне майно житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53479977 від 06 серпня 2020 року, прийнятого державним реєстратором Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківськоїобласті Микитенко Л. І., зареєстровано за ТОВ «ФК «Маніту». Підстава для державної реєстрації іпотечний договір, серія та номер: 672, виданий 14березня 2005 року, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Милиця М. Л.; договір про відступлення прав вимоги, серія таномер: RRP-4HIJ1KV17 96, видавник: Приватний нотаріус Київського міськогонотаріального округу Толочко Я. М.; вимога, серія та номер: б, виданий 17березня 2020 року, видавник: Директор ТОВ «ФК «Маніту» Безпалий С. О.; вимога, серія та номер: б/н, виданий 15 травня 2020 року, видавник: директорТОВ«ФК «Маніту» Безпалий С. О.; вимога, серія та номер: б/н, виданий06 червня 2020 року, видавник: директор ТОВ «ФК «Маніту» Безпалий С. О.

10 червня 2021 року наказом Міністра юстиції України № 2090/5 за скаргою ОСОБА_2 скасовано рішення про державну реєстрацію від06серпня 2020року № 53479977 та від 01 вересня 2020 року № 53839435 прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021року у справі № 520/16243/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, у задоволенніпозову ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» про визнання незаконним і скасування наказу Міністра юстиції України від 10 червня 2021 року № 2090/5 відмовлено (див. в ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/120029731).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки апелянт, ТОВ ФК «Маніту» та сторони цієї справи № 2-3414/10 - були учасниками вищевказаної справи № 646/5878/20, то відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлені судами вищевказані обставини у справі № 646/5878/20 мають преюдиціальне значення по цій справі, яка наразі переглядається судом апеляційної інстанції.

З огляду на те, що вказана іпотека у даному випадку була припинена не у зв`язку з поділом майна подружжя, а з інших підстав, то колегія суддів вважає, що доводи скарги є недоведеними, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню. Доводи скарги висновків суду першої інстанції не спростували.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» залишити без задоволення.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2010 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 18 листопада 2024 року.

Головуючий - В.Б. Яцина

Судді - М.Є.Савенко

О.Ю.Тичкова