Ухвала

від 18.11.2024 по справі 215/6697/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/6697/24

1-в/215/424/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 8 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Криворізька УВП (№ 3)» Міністерства юстиції України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, перебуваючого в ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)», проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

21.10.2024 до суду надійшло подання начальника ДУ «Криворізька УВП (№ 3)» МЮУ узгоджене з головою спостережної комісії виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 . Подання мотивоване тим, що засуджений за час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується встановленого режиму відбування покарання, має два заохочення, своєю зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.

Засуджений надав заяву про розгляд подання без його участі.

Адміністрація ДУ «Криворізька УВП № 3» надала клопотання про розгляд подання без участі її представника та його підтримку.

Прокурор в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення просить відмовити, пославшись на те, що відсутні переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_4 досяг тієї стадії, на якій відбування покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі. Сам факт наявності у засудженого заохочень не може свідчить про його виправлення та сумлінне ставлення до праці, а тому підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого відсутні.

Суд, вислухавши думку прокурора, який заперечує проти задоволення подання, перевіривши матеріали, додані до подання, ознайомившись з особовою справою засудженого, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_4 засуджений вироком від 16.08.2022 Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, за вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.07.2022, до відбуття 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 19.09.2022.

Початок строку відбування покарання визначено як 28.12.2021, кінець строку 28.02.2026.

За змістом частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за умови, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття ним призначеної судом частини строку покарання, яка визначена у ч. 3 ст. 81 КК України.

За змістом закону, становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання. Становлення особи на шлях виправлення характеризується зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, каяття у скоєному злочині.

Як зазначено у роз`ясненнях, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання…Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину…додержання ним вимог режиму.

Відповідно до даних ДУ «Криворізька УВП № 3» засуджений ОСОБА_4 станом на 08.10.2024 відбув 2/3 строку покарання, невідбута частина покарання станом на 16.10.2024 складає 1 рік 4 місяці 12 днів.

Станом на 18.11.2024 невідбутий строк покарання складає 1 рік 03 місяці 10 днів.

Відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 , останній довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Згідно з довідкою про заохочення та стягнення від 16.10.2024 засуджений ОСОБА_4 має два заохочення, стягнень не має.

Відповідно до проведеної оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення засудженими до позбавлення волі, затвердженої Наказом міністерства юстиції № 4121/5 від 27.11.2020, засудженому встановлено середній ризик ймовірності вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів, наданих ДУ «Криворізька УВП № 3», ОСОБА_4 за власним бажанням, на підставі поданої ним заяви, залишений в установі для виконання роботи з господарського обслуговування слідчого ізолятора та був переведений до відділення соціально-психологічної служби установи для подальшого відбування покарання. В подальшому був працевлаштований на посаду підсобного робітника. Під час відбування покарання залучався до виконання робіт з благоустрою установи, прибирання території, до робіт із заготівлі та забезпечення продуктами, садівництва, вирощування квітів та овочів на території установи. ОСОБА_4 був заохочений два рази, стягнення до нього не застосовувалися, характеризується позитивно, у взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує їх законні вимоги, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується в побуті та при виконанні дорученої роботи; здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. Засуджений підтримує стосунки зі своїми рідними, отримує посилки та передачі, використовує право на телефонні дзвінки. Після звільнення має намір працевлаштуватися за спеціальністю.

Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Як слідує з вищезгаданих роз`яснень Верховного Суду України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Таким чином, з вищенаведених статей випливає, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання та стан здоров`я засудженого, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.

Суд зазначає, що сумлінна поведінка та ставлення до праці, як і виконання вимог адміністрації установи, є обов`язком кожного засудженого, а основною підставою для застосування ст.81 КК України щодо засудженого є доведення ним свого виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов`язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов у їх сукупності.

Суд враховує вищевикладене, а також те, що засуджений має лише два заохочення, 24.08.2022 та 28.06.2024, стягнень не має.

Отже, аналіз матеріалів судового провадження та матеріалів особової справи ОСОБА_4 , наданої на огляд суду, дає підстави вважати, що хоча у поведінці засудженого мають місце позитивні тенденції, проте у своїй сукупності вони не доводять, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки наявність двох заохочень, які отримав засуджений за весь період відбування покарання, початок якого рахується з 28.12.2021, не можуть свідчити про наявність достатніх підстав для звільнення засудженого умовно-достроково. Крім того, в матеріалах особової справи містяться відомості про те, що відбуваючи покарання в ДУ «П`ятихатська виправна колонія (№122)» ОСОБА_4 рішенням комісії від 10.11.2023 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення встановленого порядку відбування покарання та йому було оголошено стягнення у виді попередження.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, останній раз за вчинення не тяжкого злочину; відбуває покарання з 28.12.2021, а працевлаштований лише 03.07.2024; має середній ризик ймовірності вчинення кримінального правопорушення; один раз звільнявся умовно-достроково; тричі звільнявся від відбування покарання з іспитовим строком, останній раз 18.06.2021, однак ОСОБА_4 довіру суду не виправдав та в період іспитового строку вчинив новий злочин, тобто відповідних висновків для себе не зробив і продовжував після застосування до нього положень ст. 75, 76 КК України свою злочинну діяльність, що свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і наразі умовно-дострокове звільнення засудженого буде суперечити досягненню мети покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, оскільки відсутні достатні підстави стверджувати, що засуджений ОСОБА_4 сумлінною поведінкою довів своє виправлення.

На підставі викладеного, ст. 81 КК України, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні подання начальника Державної установи «Криворізька УВП (№ 3)» Міністерства юстиції України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня проголошення засудженим та прокурором.

Повний текст ухвали складено 18.11.2024.

Суддя