Ухвала

від 15.11.2024 по справі 308/17232/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17232/24

1-кс/308/6907/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Чорна Тиса, Закарпатської області, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні мальолітню дитину 2018 р.н. (зі слів), не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024070000000142 від 10.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_4 , за попередньою змовою в групі з невстановленими на даний час, досудовим розслідуванням особами, здійснив незаконну порубку дерев шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання сироростучих дерев різних порід, їх подальше перевезення та зберігання, з метою збуту, на території кварталу 2 виділу 9 та 10 урочища Стебний Лазещинського лісництва філії Ясінянського лісомисливського господарства ДСГП «Ліси України», що відноситься до природно-заповідного фонду за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.10.2024 ОСОБА_4 , разом із іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи на території кварталу 2 виділу 9 та 10 урочища Стебний Лазещинського лісництва філії Ясінянського лісомисливського господарства ДСГП «Ліси України», реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку, перевезення, зберігання та збут дерев, діючи в порушення вимог ст.ст. 13, 66 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 67, 69, 105 Лісового кодексу України, ст. 40, 51, 60-61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 5, 7, 8, 25, 26 Закону України «Про природньо заповідний фонд», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом, виданим уповноваженим органом, не маючи на те визначених законом підстав, керуючись корисливим мотивом та з метою подальшої реалізації, використовуючи бензопилу, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання дерев різних порід, здійснив незаконну порубку сироростучих дерев на території кварталу 2 виділу 9 та 10 урочища Стебний Лазещинського лісництва філії Ясінянського лісомисливського господарства ДСГП «Ліси України», що відноситься до природно-заповідного фонду, а саме 32 (тридцять два) дерева породи «Ялина європейська» та 7 (сім) дерев породи «Бук лісовий», які у подальшому перевезли з місць безпосередніх рубок, за допомогою гужевого транспорту (коней) до місця їх зберігання на території лісфонду Лазещинського лісництва, з метою подальшого збуту, та в подальшому за допомогою гужевого транспорту (коней) та гужових повозок (возів) транспортували до місць збуту та збули невстановленим на даний час, досудовим розслідуванням особам, з числа мешканців Рахівського району. Внаслідок чого, навколишньому природному середовищу, в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів, заподіяно майнову шкоду на загальну суму 7477644,29 гривень, яка відповідно до примітки ст. 246 КК України, є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а саме у незаконній порубці дерев у лісах, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев вчинені за попередньою змовою групою осіб на території природо-заповідного фонду, що спричинили тяжкі наслідки.

14.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протокол огляду місця події від 25.10.2024; розсекреченими протоколами НСРД; протоколами допиту свідків в даному кримінальному провадженні; іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий вказує, що сукупність доказів у кримінальному провадженні, зокрема огляд місця події, речові докази, які вилучені, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, протокол затримання особи та інші докази, наведені в клопотанні, дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні наведеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, згідно наведених обставин.

Сторона обвинувачення вказує, що необхідність у застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою викликана тим, що наявні наступні ризики, у зв`язку з якими до нього необхідно застосувати відповідний запобіжний захід.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких. У разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років. Вказані обставини, зокрема, підтверджуються протоколами НСРД та іншими доказами у їх сукупності. З огляду на викладене, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 вчиняв незаконну порубку дерев у лісах з іншими на даний час невстановленими особами. Вказане підтверджується розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та інших доказів у кримінальному провадженні. У зв`язку із вищевказаним, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_4 самостійно, або з допомогою інших осіб, в тому числі з числа тих, хто сприяв останньому у вчиненні правопорушення, може вживати заходи щодо знищення, схову або спотворення предметів та речей, з метою приховання слідів вчинених кримінальних правопорушень та уникнення кримінальної відповідальності за їх вчинення, тобто наявний ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи про методи роботи правоохоронних органів, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на поки невстановлених осіб, які тим чи іншим чином брали участь у вчиненні кримінальних правопорушень. Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування. Знаходячись на волі, ОСОБА_4 зможе координувати свої дії із невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. При цьому, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі під час досудового розслідування, з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками, залякувати і схиляти їх до дачі неправдивих показань, а тому існують достатні підстави вважати на незаконний вплив на них зі сторони підозрюваного, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

ОСОБА_4 , користуючись умовами воєнного стану, зможе змінювати власне місце фактичного проживання, чим ускладнюватиме проведення слідчих дій з останнім, або схиляти осіб, які можуть бути причетні до вчинених кримінальних правопорушень, або були залучені до їх вчинення іншим чином, щодо переховування останніми від органів досудового розслідування, зміни ними місця фактичного проживання, виїзду за межі державного кордону України, що унеможливить або ускладнить проведення з останніми слідчих дій з метою встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Окрім того, здобуті під час досудового розслідування докази, вказують на можливість вчинення ОСОБА_4 , інших аналогічних правопорушень. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави унеможливить запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, зокрема, у зв`язку із тим, що остання зможе реалізувати їх як таємно самостійно, так і з залученням інших осіб, зокрема, тих, які можуть бути причетні до вчинених кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування вивчивши докази здобуті під час досудового розслідування, а також дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи вимоги ст.ст.177, 178, ст. 183 КПК України, приходить до висновку про неможливість забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, а також запобігти ризикам, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, іншим чином, окрім як шляхом застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний може п переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що інший запобіжний захід не забезпечить дієвого впливу на поведінку підозрюваного

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до нього домашній арешт.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, зазначила, що ризики наведенні в клопотання необґрунтовані, ОСОБА_4 визнає вину, кається у скоєному, готовий співпрацювати з органом досудового розслідування, просила застосувати домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Згідно протоколу про затримання підозрюваного від 14.11.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано о 05 год. 21 хв. 14.11.2024 року, за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку ст.208 КПК України.

14 листопада 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у кримінальному провадженні провадження за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 246, а саме: у незаконній порубці дерев у лісах, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев вчинені за попередньою змовою групою осіб на території природо-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цьогоКодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Запобіжний захід має обиратися виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України, а також щоб запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу з будь-якою іншою метою, наприклад, з метою покарання особи за кримінальне правопорушення, з метою добитися показань стосовно її причетності до кримінального правопорушення тощо неприпустиме.

Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.246 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років, та яке у відповідності до положень ст.12 КК України є тяжким злочином.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: рапорт про виявлений злочин від 05.09.2024 року, акт складений за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідо кнадзвичайних ситуацій, подій збройної агресії рф №21/03.2 від 17.09.2024 року, акт складений за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій збройної агресії рф №23/03.2 від 24.09.2024 року, протокол (проміжковий) за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.10.2024 року, протокол (проміжковий) за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 31.10.2024 року, протокол (проміжковий) за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії спостереження за місцем від 22.10.2024 року, інформаційну довідку Філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» від 23.10.2024 року, протокол огляду від 25.10.2024 року, протокол огляду від 25.10.2024 року, протокол огляду місця події від 25.10.2024 року, постанови про визнання речовими доказами від 25.10.2024 року, протокол допиту свідка від 22.10.2024 року, протокол допиту свідка від 22.10.2024 року, протокол допиту свідка від 14.11.2024 року, протокол допиту свідка від 05.11.2024 року, рапорт від 28.10.2024 року, вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Сторона обвинувачення не зобов`язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, вже були вчинені підозрюваним, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Ризик незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

Разом із тим, суд погоджується із доводами сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення..

Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати свідків експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний має середню освіту, одружений, який має на утриманні мальолітню дитину 2018 р.н. (зі слів), не працює, має постійне місце проживання, раніше не судимий.

Разом з тим, під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні, то слідчий суддя вважає за необхідне застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч.3 ст.176 КПК України).

Згідно зі ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК України).

Приймаючи до уваги, що в ході розгляду клопотання було встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.246 КК України, а також наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч. 1 ст.177КПК України та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, зважаючи на обставини встановлені в ході розгляду клопотання та наведені вище дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в певний час доби, а саме з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.

Із матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 21:00 по 07:00; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з свідками, експертами, спеціалістами в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Такий запобіжний захід, з урахуванням встановлених під час судового розгляду клопотання обставин, на думку слідчого судді, є цілком співмірним, відповідає особі підозрюваного, відповідатиме інтересам досудового розслідування та є достатнім для запобіганню встановленим під час розгляду клопотання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, менш суворий запобіжний захід, ніж домашній арешт, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

Частиною 6 ст.181КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Слідчий суддя застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 193, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в певний час доби, а саме з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 21:00 по 07:00;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування з свідками, експертами, спеціалістами в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали та строк дії запобіжного заходу до 26 грудня 2024 року (включно).

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, встановити до 26 грудня 2024 року (включно).

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору.

Ухвалу для негайного виконання надіслати в орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а саме до Рахівського районноговідділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1