Рішення

від 18.11.2024 по справі 332/1119/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1119/24

Провадження №: 2/332/1635/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в особіпредставника адвоката БудовськоїНаталії Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул. Кудряський узвіз, буд.5Б), третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович (місцезнаходження: 76000, м.Івано-Франківськ, вул. Галицька, 12) про визнання виконавчого напису натаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Будовської НаталіїВолодимирівни звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 805 , вчиненого 06.02.2021 рокуприватним нотаріусомІвано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу Івано-Франківськоїобласті ЛичукТарасом Володимировичем простягнення з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВердиктКапітал» заборгованостіпо кредитномудоговору №AG6918740 від30.04.2019 взагальному розмірі11506,58 грн.В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсяна те,що виконавчийнапис вчиненоз порушеннямнормзаконодавства , оскільки вчиняючи виконавчий напис нотаріус не переконався в безспірності боргу та порушив вимоги щодо процедури оформлення виконавчого напису .

Ухвалою від 09.05.2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи(а.с.48-49).

Сторони в судове засідання не з`явились. Від представника позивача адвоката Будовської Н.В. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача , позовні вимоги підтримують.

Представник відповідачав судовезасідання нез`явився,надав судувідзив напозовну заяву, вякому зазначено,що ТОВ«Вердикт Капітал»правомірно звернувсядо приватногонотаріуса іззаявою провчинення виконавчогонапису,у зв`язкуіз наявноюзаборгованістю закредитним договоромпозивача ОСОБА_1 .Зокрема зазначають,що ч.2Переліку документів,затвердженого постановоюКабінету міністрівУкраїни від29червня 1999року №1172,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів,передбачає стягненнязаборгованості зпідстав,що випливаютьз кредитнихвідносин,зокрема -кредитні договори,за якимиборжниками допущенопрострочення платежівза зобов`язаннями.Нотаріусу длявчинення виконачогонапису відповідачембули наданідокументи ,які підтверджують безспірністьзаборгованості.Зазначенув оспорюваномувиконавчому написізаборгованість вважаютьбезспірною,оскільки позивачу своємупозові незазначив жодноїобставини ,яка бсвідчила пропротилежне. Зазначають,що заборгованістьабо іншавідповідальність боржникавизнається безспірною іне потребуєдодаткового доказуванняу випадках,якщо длявчинення виконавчогонапису поданідокументи,передбачені «Перелікомдокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядку»,затвердженим постановоюКабінету МіністрівУкраїни від29.6.1999року №1172.Посилаючись навищевикладене просять відмовитиу задоволенніпозовних вимог.

Треті особи у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає адоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи , що постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. від 01.03.2021 року було відкрито виконавче провадження № 64662221 (а.с.8-9).

Підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис № 805, вчиненого 06.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» суми боргу в розмірі 11506,58 грн.(а.с. 7).

В межах виконавчого провадження № 64662221 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. 31.01.2022 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію , стипендію та інші доходи боржника (а.с. 17-18).

Позивачем у позові зазначено , що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом. Докази надсилання боржнику письмової вимоги про усунення порушень відсутні. Крім того, нотаріус вчинив нотаріальний напис про стягнення грошових коштів з позивача ОСОБА_1 на окремому спеціальному бланку нотаріальних документів, а не на оригіналі документа, що встановлює заборгованість.

Вищевказаний виконавчий напис вчинений з численними порушеннями законодавства, а тому не підлягає виконанню , у зв`язку з наступним .

Відповідно до п. 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5: «Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця».

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 .

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів врегульований Главою 14 Закону «Про нотаріат» та Главою 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктами 2.1. і 2.2. пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувана.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту З Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року№ 1172.

У відповідності до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться від 29 червня 1999 р. № 1172 у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», не скасовує і не пом`якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

В ст. 50 Закону «Про нотаріат» зазначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення та заборгованість має бути безспірною.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі факт ( подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого . Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/293/15.

Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»зі змінами внесенимипостановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»визначено, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Яка була також предметом розгляду Великої Палати Верховного суду та постановою від 20.06.2018 у справі №826/20084/14 року залишена в силі.

Таким чином, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чиномзвищезазначеного вбачається, що в порушення вказаних положень

нотаріус вчинив виконавчий напис не на оригіналі кредитного договору, без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, за відсутності доказів надсилання боржнику письмової вимоги про усунення порушень по кредитному договору . Доказів протилежного суду не надано.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити .

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 805 , вчинений 06.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості по кредитному договору № AG6918740 від 30.04.2019 в загальному розмірі 11506,58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя Р.В.Сінєльнік