Постанова

від 19.09.2024 по справі 2/1519/7026/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3528/24

Справа № 2/1519/7026/11

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича

на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2023 року

у цивільній справі за поданням Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника по цивільній справі № 2/1519/7026/11, боржниця: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович звернувся в суд з поданням, у якому просив суд тимчасово обмежити громадянина України, ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі №2/1519/7026/11, що набрало законної сили 05.02.2014 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Малиновськогорайонного судум.Одеси від23листопада 2023року ухваленоу задоволенніузадоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника по цивільній справі № 2/1519/7026/11, боржниця: ОСОБА_1 , стягувач: акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» - відмовити.

Ухвала суду вмотивовано тим, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 порушує її основоположні права. Суд зазначив, що в державі запроваджений воєнний стан та заборона у виїзді за кордон буде унеможливлювати для заявниці тимчасовий виїзд з території України для уникнення небезпеки для життя та здоров`я та пошуку роботи, яка б дозволила забезпечити безперебійне виконання рішення суду та подальше погашення боргу. В умовах воєнного стану в Україні, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може створити загрозу життю та здоров`ю громадянки України ОСОБА_1 , що є неприпустимим, оскільки рішення суддів повинні враховувати надзвичайний стан у якому опинилися громадяни України та вживати заходи для забезпечення безпеки громадян. Також, Законом України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» не передбачено обмеження виїзду за кордон боржника за ухвалою суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець Одеського виконавчого округу Колечко Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до встановлення помилкової ухвали. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити подання Приватного виконавця Одеського виконавчого округу, ОСОБА_2 , тимчасово обмеживши громадянку України, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2/1519/7026/11, що набрало законної сили 05.02.2014 року. Стягнути на користь приватного виконавця судові витрати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі зазначено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеса по справі №2/1519/7026/11 від 21 листопада 2011 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитом у розмірі 18 321,99 доларів США (вісімнадцять тисяч триста двадцять один долар США 99 центів), що еквівалентно 146 291 грн 93 коп. Вказане рішення суду було переглянуто у апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_3 . У судовому рішенні апеляційного суду Одеської області від 05.02.2014 року зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала в повному обсязі, 19.11.2014 Малиновським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист №2/1519/7026/11, яким встановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом у розмірі 18 321,99 доларів США, що еквівалентно 146 291 грн 93 коп., який двічі пред`являвся на виконання. про що свідчать відмітки на зворотному боці виконавчого листа (від 13.04.2018, від 27.12.2019). Втрете вказаний виконавчий документ був пред`явлений на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (далі - приватний виконавець). 26.07.2021 року приватним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 66274977, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 27.07.2021 року, за вих. № 4787 за адресами, вказаними у виконавчому у документі. Згідно із вказаною постановою боржника було зобов`язано подати виконавцю декларацію про доходи та майно боржника. Факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження підтверджується відміткою на повідомленні № 68004 0291541 0 про вручення (03.08.2021 року) та відміткою на постанові про відкриття виконавчого провадження про її отримання під власний підпис 07.10.2021 року. У день винесення приватним виконавцем постанови про відкриття провадження були винесені постанови про арешт майна та коштів боржника, якими було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів. У ході перевірки майнового стану боржника було виявлено земельну ділянку, площею 0,051 га за адресою: АДРЕСА_2 частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . 18.09.2023 року приватним виконавцем було направлено запит до Центру надання адміністративних послуг Татарбунарської міської ради для встановлення кількості осіб (з зазначенням року народження, дати реєстрації, ступенем родинного зв`язку) зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 та чи зареєстровані за вказаною адресою неповнолітні діти. 09.10.2023 було отримано відповідь, стосовно того, що Центр надання адміністративних послуг Татарбунарської міської ради не може надати виконавцю повну інформацію щодо зареєстрованих, але зазначає, що боржниця за цією адресою не зареєстрована. 29.09.2021 року приватним виконавцем було проведено опис земельної ділянки, площею 0,051 га за адресою: АДРЕСА_5 , та складено відповідну постанову. 09.10.2023 року приватним виконавцем було проведено опис 1/2 частини будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та складено відповідну постанову. Таким чином, станом на сьогодні, законом встановлена заборона щодо примусової реалізації земельної ділянки, площею 0,051 га за адресою: АДРЕСА_5 , що була передана в іпотеку 17.09.2007 року ВАТ «Державний ощадний банк України», який є стягувачем у даному виконавчому провадженні.

Разом з цим, в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані неповнолітні особи: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується відомостями про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 29.07.2021 року за вих. № 1014 В/01-40. Вказані особи є онуками боржниці та були зареєстровані у квартирі 09.10.2019, тобто, після визнання боржницею позову У апеляційному суді та винесення відповідного рішення про стягнення, під час проголошення якого вона була присутня (05.02.2014).

В скарзі звертається увага, що батько вказаних неповнолітніх осіб (зять боржниці) за зазначеною адресою не зареєстрований, тобто, має власне житло, право користування яким мають і його діти. Враховуючи наведене, реєстрація неповнолітніх у квартирі вчинена боржницею із явним наміром запобігання виконання рішення суду за рахунок примусової реалізації вказаної квартири та свідчить про допущення нею суперечливої поведінки, адже у 2014 році нею визнається позов, а у 2019 вчиняються дії, що суттєво ускладнюють виконання рішення суду, постановленого за результатами задоволення цього позову. Отже висновки суду про не доведення приватним виконавцем факту ухилення від виконання рішення суду спростовуються документами, наявними у матеріалах справи.

Також, зазначається, що приватним виконавцем надсилалась та залишались під час опису вимога від 24.09.2021 № 66274977, 26.11.2021 № 66274977, 18.09.2023 № 66274977, згідно із якими боржника зобов`язували надати пояснення із приводу невиконання рішення суду; декларацію про доходи та майно; впустити виконавця до внутрішніх приміщень нерухомого майна для їх огляду із експертом; надати копії технічної та правовстановлюючої документації на належне боржниці майно, що необхідна для вжиття подальших виконавчих дій, але у виконавця відсутня, та законні вимоги приватного виконавця, що були перелічені вище, досі не виконанні.

Посилаючись в скарзі на Постанову по справі № 910/8130/17 від 19 серпня 2020 року Верховного Суду, статтю 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», апелянт зазначає, що аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Підсумовуючи викладено в скарзі зазначено, що у супереч положенням ст. 89, ст. 263, ст. 441, ст. 435 ЦПК України, ч. 5 ст. 19 3У «Про виконавче провадження», суд першої інстанції не надав належної правової оцінки визнанню у 2014 році боржницею позову; не надав оцінку її діям із реєстрації у квартирі онуків у 2019 році, її обізнаності про розпочате виконання у 2021 році; не оцінив дії боржниці із невиконання законних вимог виконавця, як умисне ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням. Також, зазначається, що із запровадженням воєнного стану не вносились зміни до положень ст. 441 ЦПК України, ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в їзду в країну громадян України», які б обмежували право виконавця звертатися до суду із відповідним поданням у відповідний період, чи обмежували повноваження суду із задоволення відповідного подання.

З огляду на вказане, приватний виконавець вважає помилковими та упередженими висновки суду про порушення основоположних прав боржниці тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України, адже таке втручання у право передбачено законодавцем та станом на сьогодні не обмежене, як не обмежене і конституційне право стягувача на виконання рішення суду, постановленого на його користь, яке судом першої інстанції взагалі не враховувалось.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції адвокат Поплавська О.В., яка діє в інтересах АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», надала відзив на апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., в якому просить задовольнити зазначену апеляційну скаргу.

У відзиві зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а отже підлягають задоволенню.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Представник апелянта ОСОБА_2 - адвокат Зауліна О.Г. у судовому засіданні надала пояснення по суті справи, підтримала доводи апеляційної скарги, та просила її задовольнити.

Представник АТ «Державний ощадний банк України» Шидерова Н.С. просила апеляційну скаргу задовольнити.

Боржниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича перебуває виконавче провадження № 66274977 із виконання виконавчого листа №2/1519/7026/11 виданого 19.11.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси, яким встановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом у розмірі 18 321,99 доларів США, що еквівалентно 146 291 грн 93 коп.

26.07.2021 року приватним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 27.07.2021 року, за вих. №4787 за адресами, вказаними у виконавчому у документі.

Згідно із вказаними постановами боржника було зобов`язано подати виконавцю декларацію про доходи та майно боржника.

Факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження підтверджується відміткою на повідомленні №68004 0291541 0 про вручення (03.08.2021 року) та відміткою на постанові про відкриття виконавчого провадження про її отримання під власний підпис 07.10.2021 року.

У день винесення приватним виконавцем постанови про відкриття провадження були винесені постанови про арешт майна та коштів боржника, якими було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів.

Незважаючи на те, що вказані постанови були надіслані до 34 банківських установ, станом на сьогодні, тільки вдалось виявити та списати кошти із рахунку АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 5405,22 грн. Кошти на рахунках боржника в інших банківських установах відсутні.

У ході перевірки майнового стану боржника було виявлено земельну ділянку, площею 0,051 га за адресою: АДРЕСА_2 частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

29.09.2021 року приватним виконавцем було проведено опис земельної ділянки, площею 0,051 га за адресою: АДРЕСА_5 , та складено відповідну постанову.

09.10.2023 року приватним виконавцем було проведено опис 1/2 частини будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та складено відповідну постанову.

Станом на час винесення ухвали судом першої інстанції, законом встановлена заборона щодо примусової реалізації земельної ділянки, площею 0,051 га за адресою: АДРЕСА_5 , що була передана в іпотеку 17.09.2007 року ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є стягувач у даному виконавчому провадженні.

В квартирі за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані неповнолітні особи: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується відомостями про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/ будинку Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 04.08.2021 року за вих. №1014 B/01-40.

Приватним виконавцем надсилалась та залишались під час опису вимога від 24.09.2021 року № 66274977, 26.11.2021 року № 66274977, 18.09.2023 року № 66274977, згідно із якою боржника зобов`язували надати пояснення із приводу невиконання рішення суду та декларацію про доходи та майно, але законні вимоги приватного виконавця, що були перелічені вище, досі не виконанні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. перебуває виконавче провадження № 66274977 із виконання виконавчого листа № 2/1519/7026/11 виданого 19.11.2014 року Малиновським районним судом м. Одеси, яким встановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом у розмірі 18 321,99 доларів США, що еквівалентно 146 291 грн 93 коп.

Приватний виконавець вчиняв дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення суду, а саме: 26.07.2021 року відкрито виконавче провадження № 66274977 з виконання судового наказу № 2/1519/7026/11; постанови про арешт майна та коштів боржника, якими було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для за рубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Разом із цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити зокрема: утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Саме державний (приватний) виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Приватний виконавець на підтвердження фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань суду не надано жодних доказів.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям.

Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Таким чином, поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч.2 ст. 12 ЦПК України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.

З аналізу вказаної статті вбачається, що тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України - це певний вид санкції, який може мати місце через наявність факту невиконання зобов`язань у зв`язку з ухиленням від них та застосовується лише після виконання державним виконавцем всіх інших способів спонукання до їх виконання.

Неподання декларації та наявність самого лише зобов`язання не є підставою для обмеження боржника у праві виїзду за кордон, якщо не доведений факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приватним виконавцем, до суду не було надано доказів, які б давали підстави вважати, що боржниця може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов`язань та доказів, які б свідчили, що боржниця ухиляється від виконання рішення суду, а тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржниці ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Доводи апеляційної скарги щодо доведеності вимог приватного виконавця належними доказами у справі не підтверджуються.

Доводи апеляційної скарги стосовно неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування судом норм матеріального є необґрунтованими.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький