Рішення

від 24.10.2024 по справі 376/1659/24

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1659/24

Провадження № 2/376/903/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря Мандзюк М.С.

розглянувши в місті Сквира Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , третя особа: Сквирська міська рада Білоцерківського району Київської області про стягнення збитків, заподіяних державі в наслідок незаконного вирубування дерев,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок незаконного вирубування дерев, посилаючись на те, що 08.02.2023 року в адміністративних межах Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 скоїв самовільну порубку 2 сухостійних дерев породи Дуб в кварталі 30 виділ 6 Сквирського лісництва філії «білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України», що підтверджується протоколом про адміністративне порушення № 000104 від 08.02.2023 року.

Сума збитків заподіяних в результаті самовільної порубки, яку вчинено на території лісового фонду України відповідачем становить 5 320,12 грн., чим заподіяно матеріальну шкоду державі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Представник третьої особи Сквирської міської ради в судове засідання не з`явився, звернувся до суду клопотанням про проведення судового засідання у відсутності Сквирської міської ради, позовні вимоги підтримує.

Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач повторно в судове засідання не з`явилась, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 000104 від 08.02.2023 року, складеного помічником лісничого Сквирського лісництва ОСОБА_2 вбачається, що 08.02.2023 р. ОСОБА_1 здійснив незаконну порубку 2 сухостійних дерев породи Дуб у Сквирському лісництві в кварталі 30 виділ 6 (а.с. 5-6).

08.02.2023 року помічником лісничого Сквирського лісництва ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000104 в розмірі 510 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до статті 65 КУпАП (а.с.7-8).

Згідно з розрахунку шкоди заподіяної лісу ОСОБА_1 завдано збитків на суму 5 320,12 грн. (а.с. 15). Завдана шкода відповідачем відшкодована не була.

Усі ліси підлягають державному обліку і охороні згідно п.п. 1,4 ст. 19 Лісового Кодексу України.

Відповідно до ст.7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Органи державного агентства лісових ресурсів на місцях, тобто лісові підприємства в тому числі (Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство») є органами, що здійснюють державне управління в галузі охорони лісу згідно з ст. 86, 89 Лісового Кодексу України.

За змістом ст. 8 Лісового Кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, передбачено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

За планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування земельні ділянки в кварталі 30, виділ 6 Сквирського лісництва відносяться до земель лісогосподарського призначення і є землями державного лісового фонду.

Відповідно до ст. 24 Лісового кодексі України, права власників лісів, лісокористувачів та громадян охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами . Збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. (ст.107 Лісового кодексу України)

Згідно з ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні підлягає ліс.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство», як місцевий орган державного агентства лісових ресурсів є спеціально уповноваженим органом лісового господарства згідно з ст. 17 Лісового Кодексу України. Державний контроль за охороною, захистом лісів здійснюється спеціально уповноваженими державними органами лісового господарства згідно з ст. 19 Лісового Кодексу України.

Особи несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища згідно з ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і кримінальну відповідальність згідно з статтею 246 кримінального кодексу України.

Особи, які вчинили вищезгадані лісопорушення зобов`язані відшкодувати заподіяну шкоду п. г, д ст. 12; п. є ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 107 Лісового Кодексу України.

Згідно з ст. 24 Лісового Кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Згідно з ст. 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За змістом ч.ч. 4-5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Ч. 1 ст. 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Несплата відповідачем ОСОБА_1 шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, призводить до ненадходження до бюджету коштів, необхідних для забезпечення функцій Держави, визначених Конституцією України, та відповідно завдає шкоди інтересам держави.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

За таких підстав позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» суму сплаченого судового збору в сумі 3 028,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.12, 13, 80, 81,82, 89, 128, 131, 141, 223, 259, 263-265, 274-279, 280-283 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, ст. 107 Лісового кодексу України, ст.ст. 16, 20-2,41,68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , третя особа: Сквирська міська рада Білоцерківського району Київської області про стягнення збитків, заподіяних державі в наслідок незаконного вирубування дерев - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сквирської міської об?єднаної територіальної громади Білоцерківського району Київської області ЄДРПОУ 04054961 (р/р UA583223130000026000000053593), банк отримувача: Казначейство України, код класифікації доходів бюджету 24062100, код ЄДРПОУ отримувача 37955989 ГУК у Київ.обл/Сквирська міс/24062100) 5 320 (п`ять тисяч триста двадцять) грн. 12 коп. шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» ЄДРПОУ 45101561, (р/р НОМЕР_1 в AT «Укрексімбанк» (м. Київ), МФО 322313) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя І.Г. Батовріна