Постанова

від 14.12.2007 по справі 40/362-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2007

р.                                                          

Справа № 40/362-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П.,

судді Лакіза В.В. , Шепітько І.І.

при секретарі Шубіній Ю.Є.

за

участю представників сторін:

прокурора - Малінка В.Є., посв. № 9 від 02.02.2007 р.

позивача - Пащенко О.М., дор. № 22427 від 28.12.2006 р.

відповідача -  ОСОБА_2, дор.

ВЕТ № 167277 від 19.10.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача

(вх. № 3240Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від

09.10.07 р. по справі № 40/362-07

за позовом Прокурора м.

Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та

приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської

ради, м. Харків

до СПД-ФО ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 1838,18 грн., розірвання

договору та виселення

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2007 р.

по справі № 40/362-07 (суддя Хотенець П.В.) позовні вимоги задоволені у  повному обсязі. Розірвано договір оренди

нежитлових приміщень № 4476 від 10.10.2001 р., укладений між Управлінням

комунального майна та приватизації Харківської міської ради та СПДФО ОСОБА_1

Виселено СПДФО ОСОБА_1 із нежитлових приміщень загальною площею 195,4 м2,

розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та передано ці приміщення Управлінню

комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна

Харківської міської ради. Крім того, з відповідача стягнено на користь позивача

1823,62 грн. заборгованості по орендній платі та 14,54 грн. пені; в доход

державного бюджету 272 грн. державного мита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився,

звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм

матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та

прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим

просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, в

судовому засіданні підтримав позицію позивача та також просив залишити рішення

без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судовому засіданні 10.12.2007 р. оголошувались перерви до 15:00

13.12.2007 р. та до 16:00 того ж дня.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали

справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін та

прокуратури і встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2001 р. між Управлінням

комунального майна та приватизації Харківської міської ради (орендодавець) та

Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) було

укладено строком на один рік договір № 4476, відповідно до умов якого

відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення площею 195,4 м2,

розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктами 3.3, 4.6 договору оренди передбачено, що орендна плата за

орендоване приміщення (будівлю) оплачується орендарем з 10.10.2001 р. щомісячно

протягом 15 календарних днів наступного місяця. Орендар зобов'язаний своєчасно

та повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату згідно з умовами цього

договору.

Однак, як свідчить довідка позивача, відповідач не виконував своїх

зобов'язань за договором оренди, плату за оренду нежитлового приміщення у строк

і розмірі, передбаченому  договором не

вносив. Таким чином, на момент звернення з позовною заявою склалася основна

заборгованість у розмірі 1823,62 грн. Крім того, на  суму заборгованості була нарахована пеня в

розмірі 14,54 грн. відповідно до п. 7.3 договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець

має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо

наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 1 ст. 783 ЦК України передбачено, що наймач має право вимагати

розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або

призначенню речі.

В позовній заяві прокурор посилається, як на підставу для

розірвання договору оренди, на те, що відповідач не вносив орендну плату з

01.01.2007 р. по 01.06.2007 р.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції

про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору оренди № 4476 від

10.10.2001 р. відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення  (будівля) 

загальною  площею   195,4 

м2,  розташоване

за  адресою:  АДРЕСА_1.

Вартість орендної плати за вказане приміщення згідно з п.3.1.

договору оренди  складає 726,67 грн. на

місяць без врахування ПДВ та індексу інфляції. 

Орендна плата за орендоване приміщення повинна сплачуватися з 10.10.2001

р. щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця. Розмір орендної

плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної

плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Суд першої інстанції визнав встановленим факт наявності у

відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1823,62 грн. на підставі

наданої позивачем довідки.

Однак, як вбачається з наданих позивачем  відомостей нарахувань та оплат за договором

оренди № 4476 (а.с. 15-16, 58-59), розмір орендної плати перевищує

встановлену у договорі суму 726,67 грн. Крім того, надані відповідачем копії

платіжних доручень свідчать про те, що ним за окремі місяці сплачувалася

орендна плата у розмірі більшому, ніж встановлено договором. Отже, у

відповідача було відсутня заборгованість по орендній платі.

Таким чином, вказані 

відомості не можуть бути належним доказом наявності заборгованості,

оскільки з них не вбачається за який місяць відповідачем були проведені

перерахування орендної плати, а також в рахунок сплати заборгованості за який

період вони були зараховані позивачем.

Отже,  позивачем не були

надані суду докази на підтвердження тих фактів, на які він посилався в позовній

заяві відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень.

Слід також зазначити, що суд першої інстанції, задовольняючи

позовні вимоги,  посилався лише на

стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1823,62 грн., виходячи з

розміру орендної плати, зазначеної у відомостях нарахувань та оплат за

договором оренди  та  з посиланням на невиконання відповідачем

своїх зобов'язань по внесенню орендної плати у строк і розмірі, передбаченому

договором, як на підставу для стягнення.

Матеріали справи свідчать, що прокурором м. Харкова в інтересах

Управління комунального на та приватизації Департаменту економіки та комунального

майна Харківської міської ради заявлено позов про дострокове розірвання

договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4476 від 10.10.2001 р. та

виселення СПД ФО ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що останній систематично не сплачував

орендні платежі, призначення орендованого приміщення не було узгоджено з

органами пожежної державної охорони, а також не оформлено у встановленому

порядку договір на право тимчасового користування земельною ділянкою.

Статтею   783   Цивільного  

кодексу  України встановлений  вичерпний  

перелік  підстав,  що 

дають орендодавцю право на дострокове розірвання у судовому порядку договору

оренди, зокрема, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або

призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій

особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок

проведення капітального ремонту був покладено на наймача.

Позивачем заявлялася вимога про розірвання договору оренди № 4476

від 10.10.2001 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України у

зв'язку з тим, що відповідач користується орендованими приміщеннями всупереч

договору або призначенню речі.

Відповідно до п. 4.5. договору оренди орендар (відповідач)

зобов'язався використовувати орендоване нежитлове приміщення (будівлю) під офіс

та підсобне приміщення у відповідності до його призначенням та

умов цього договору. Однак відповідач користувався спірним приміщенням у повній

відповідності до його цільового призначення, визначеним у вказаному пункту

договору, а саме для розміщення офісу та в якості підсобних приміщень. Доказів

на підтвердження того, що відповідач використовував орендовані приміщення не за

призначенням позивачем не надані.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що при

прийнятті рішення від 09.10.2007 р. по справі № 40/362-07 господарським судом

Харківської області були порушені норми матеріального права,  висновки, зроблені у рішенні, не відповідають

обставинам справи, у зв'язку з  чим

рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга  відповідача - задоволенню.

Керуючись статтями  99, 101,

102, п. 2 статті 103, п.п. 3,  4 ч. 1

статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія

суддів, -

постановила:

Апеляційну

скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2007 р.

по справі № 40/362-07 скасувати.

У

задоволенні позовних вимог відмовити.

         Головуючий суддя                             (підпис)                         Бондаренко В.П. 

                                 Судді                             (підпис)                         Лакіза В.В. 

(підпис)               

        Шепітько І.І. 

Постанову

підписано 14.12.2007 р.