Ухвала

від 12.11.2024 по справі 161/15794/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/15794/23 Провадження №11-кп/802/454/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження №22022130000000210 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

Вказаним вироком суду ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Сватове, Луганської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, з вищою освітою, раніше не судима,

засуджена за ч.2 ст.111 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.

На підставі ст.55 КК України, позбавлено ОСОБА_8 права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання.

Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності ОСОБА_8 постановлено обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Обраний в порядку ч.6 ст.193 КПК України відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишено без змін.

Вироком вирішено питання арештованого майна.

За вироком суду ОСОБА_8 зазначене кримінальне правопорушення вчинила за таких обставин.

Так, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою. Суверенітет України поширюються на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.

Згідно зі статтями 17 та 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу та обов`язком громадян України. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом та не допускається розташування іноземних військових баз. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Статтями 19 та 68 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до статей 132, 133 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

До системи адміністративно-територіального устрою України входять Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст.ст.72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

У свою чергу, представники влади російської федерації (далі рф), діючи всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права, а саме п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.

Відповідно, 24.02.2022, на виконання вказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, житлові та господарські споруди, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 цього Закону, тимчасово окупована рф територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація рф територій України, визначених ч.1 ст.3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою російською федерацією територією України відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 вищевказаного Закону, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили й здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили і здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Положеннями п.6 ч.1 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 визначено, що окупаційна адміністрація рф - це сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

У зв`язку із веденням агресивної війни з боку рф проти України, 08.03.2022 Сватівська міська територіальна громада та місто Сватове Луганської області захоплено збройними формуваннями держави-агресора та незаконними збройними формуваннями так званої «ЛНР».

Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 84 від 09.03.2023 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасом окупованих російською федерацією», Сватівська міська територіальна громада Луганської області внесена до переліку територіальних громад тимчасом окупованих рф з 08.03.2022 та являється окупованою на сьогодні.

Всупереч порядку, встановленому Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації» та іншими нормативно-правовими актами, указом голови так званої «ЛНР» від 03.03.2022 УТ-125/22 створено окупаційну адміністрацію - «администрацию Сватовского района Луганской Народной Республики», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території міської громади та реалізації узурпованих владних повноважень.

У ході розвитку подій, пов`язаних з військовою агресією рф, ОСОБА_9 , будучи громадянкою України, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф частини території України, у тому числі м. Сватове та інших населених пунктів Луганської області, сповідуючи ідеї військово-політичного керівництва рф щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до української нації та державності, відстоюючи стійку проросійську позицію, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи при цьому надати допомогу окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування на території Луганської області та, зокрема, міста Сватове системи органів державної влади рф, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади, недопущення контролю української влади, завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічні та інформаційній безпеці України, діючи з корисливою метою щодо отримання стабільних оплат за виконання роботи в інтересах окупаційної влади, в червні 2022 року, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Сватове Луганської області, вчинила особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки - державну зраду, а саме перейшла на бік ворога в період збройного конфлікту і надала представникам окупаційних військ зс рф та їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.

Зокрема, встановлено, що станом на 24.02.2022 ОСОБА_9 обіймала посаду начальника відділу соціального захисту населення Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області, тобто була посадовою особою місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з ст.2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Статтею 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування у день прийняття відповідного рішення складають Присягу. Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби. Особа, яка відмовилася від складення Присяги вважається такою, що не вступила на посаду, а рішення про її призначення, обрання чи затвердження вважається таким, що втратило юридичну силу.

Зокрема, на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, ОСОБА_9 , будучи громадянкою України, маючи вільний вибір прийняття рішень щодо своїх дій та поведінки, зраджуючи Присязі посадової особи місцевого самоврядування вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Сватове Луганської області, в червні 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, добровільно зайняла посаду «начальника Управления труда и социальной защиты населения», у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в «администрации Сватовского района ЛНР», чим вчинила перехід на бік ворога в умовах воєнного стану.

Знаходячись на зазначеній посаді, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на надання окупаційним військам зс рф та її представникам на території міста Сватове Луганської області допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, просуваючи ідеї проросійської спрямованості, ОСОБА_9 здійснювала керівництво Управлінням, несла персональну відповідальність за організацію і результат його діяльності, представляла інтереси Управління у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами адміністрації, органами державної влади та місцевого самоврядування. Окрім цього, вона наділена повноваженнями підписувати договори, контракти, довіреності, накази та інші документи, видані в процесі виконання покладених на Управління завдань та контролювати їх виконання.

Своїми активними діями ОСОБА_9 умисно підтримувала на тимчасово окупованій території України працездатність «администрации Сватовского района ЛНР», тим самим впливає на свідомість місцевих мешканців, формуючи у них ідеологію довіри до окупаційної влади рф.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_8 своїми діями, які виразилися у державній зраді, тобто в умисно вчиненому громадянином України діянні на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненим в умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає вирок суду необґрунтованим. Посилається на те, що висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відомості зазначені в ньому, не підтверджуються дослідженими доказами. Вказує на те, що судом не надано належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме щодо їх належності і допустимості. Також зазначає про істотне порушення прав обвинуваченої під час досудового розслідування та судового розгляду, зокрема, остання була позбавлена можливості брати участь у слідчих діях, подавати свої доводи та докази, брати участь у судових засіданнях тощо. Просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК та на офіційному веб-сайті суду.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Обвинувачену ОСОБА_8 належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги з дотриманням вимог ч.8 ст.135, ст.323 КПК, зокрема шляхом публікацій повідомлень про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на веб-сайті Волинського апеляційного суду.

З урахуванням викладеного та вимог кримінального процесуального закону колегією суддів прийнято рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності обвинуваченої ОСОБА_8 ..

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, захисника, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив скасувати вирок суду, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги і просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Положеннями ст.2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Приписами ст.84 КПК України регламентовано, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.94 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника та матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що вирок суду відповідає вимогам ст.374 КПК, оскільки в ньому міститься формулювання обвинувачення та належним чином викладені та обґрунтовані висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідженні всі докази, надані сторонами провадження, яким судом надана оцінка з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для висновку про доведеність винуватості обвинуваченого, що свідчить про відповідність оскарженого вироку вимогам КПК.

Судовий розгляд у межах цього кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_8 (in absentia), яка показань суду не надавала, будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

Разом з тим, свої висновки суд першої інстанції правильно обґрунтував показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які, будучи допитаними в режимі відеоконференцзв`язку, пояснили суду, що вони особисто знайомі з ОСОБА_8 . Вказані свідки наголосили, що ОСОБА_12 добровільно та з великим бажанням пішла на співпрацю з окупаційною владою рф, з квітня 2022 року зайняла посаду начальника управління соціального захисту окупаційної влади, вела активну діяльність, не заперечувала свого проросійського налаштування, була однією з перших, хто здійснював організацію роботи окупаційної адміністрації, та була в захваті від своєї роботи.

Також свідок ОСОБА_11 вказала, що до ОСОБА_8 не застосовувався будь-який примус зі сторони окупаційної влади, вона була проросійсько налаштованою.

Оцінюючи показання, дані свідками в судовому засіданні суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, не суперечать іншим встановленим судом фактичним обставинам справи.

Крім показань свідків, висновок про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, суд першої інстанції обґрунтував дослідженими в судовому засіданні доказами, які знайшли ґрунтовну оцінку в судовому рішенні, зокрема: протоколом огляду від 23.06.2022 з додатками - диском CD-R, в ході якого оглянуто месенджер «Telegram», у якому в групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » оглянуто публікацію щодо привітань з днем соціального працівника в ЛНР. Встановлено, що незаконною владою так званої «лнр» на тимчасово окупованих територіях України створено незаконні адміністрації різного рівня, а також те, що ОСОБА_9 дійсно зайняла добровільно посаду «начальника Управления труда и социальной защиты населения» у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в «администрации Сватовського района ЛНР». Зафіксовано привітання ОСОБА_9 з днем соціального працівника в ЛНР; протоколом огляду від 03.04.2023 з додатками - диском DVD-R, в ході якого оглянуто месенджер «Telegram», у якому в групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оглянуті публікації, які підтверджують діяльність незаконної влади так званої «лнр» на тимчасово окупованих територіях України, створення незаконних адміністрацій різного рівня, функціонування «Управления труда и социальной защиты населения» у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; протоколом огляду від 03.04.2023 з додатками - диском DVD-R, в ході якого оглянуто месенджер «Telegram», у якому в групі «ІНФОРМАЦІЯ_13» оглянуті публікації, які підтверджують діяльність незаконної влади так званої «лнр» на тимчасово окупованих територіях України, створення незаконних адміністрацій різного рівня, функціонування «Управления труда и социальной защиты населения» у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в «администрации Сватовського района ЛНР». Також, зафіксовано призначення соціальної допомоги на тимчасово окупованих територіях; протоколом огляду від 30.03.2023 з додатками - диском DVD-R. Об`єктами огляду є «Указ главы ЛНР об образовании администраций городов и районов Луганской Народной Республики», а також Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), яким зафіксовано створення незаконних адміністрацій різного рівня, а сама адміністрації Сватівського району ЛНР; протоколом огляду від 10.05.2023 з додатками - диском DVD-R, в ході якого оглянуто месенджер «Telegram», у якому в групі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » оглянуті публікації, які підтверджують діяльність незаконної влади так званї «лнр» на тимчасово окупованих територіях України, створення незаконних адміністрацій різного рівня, функціонування «Управления труда и социальной защиты населения» у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в «администрации Сватовського района ЛНР». Також, зафіксовано призначення соціальної допомоги на тимчасово окупованих територіях; протоколом огляду від 11.05.2023 з додатками - диском DVD-R. Об`єктом огляду є публікація на сайті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Так, на вказаному сайті у загальному доступі розміщено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Також до вказаної публікації прикріплений документ у форматі «.pdf» під назвою «Постановление об утверждении типового положения об управлении труда и социальной защиты населения администрации города и/или района луганской народной республики» (мовою оригіналу), згідно якого отримано типовий документ щодо функціонування на окупованій території управління праці та соціального захисту ЛНР; протоколом огляду від 20.06.2023 з додатками - диском DVD-R, у ході якого встановлено соціальну сторінку під мережевим ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники» за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 , доступ до якої здійснено через спеціально створений аккаунт; відповідями на доручення співробітників Сватівського районного відділу (з дислокацією у АДРЕСА_2 ) від 17.07.2023, 18.07.2023, 26.07.2023, 21.08.2023, згідно яких встановлено, що ОСОБА_9 перебуває на тимчасово окупованій території в м. Сватове Луганської області та зайняла посаду начальника Управління праці та соціального захисту населення Сватівського району т.зв. «ЛНР». Також, підтверджено використання ОСОБА_9 номерів телефонів операторів мобільного зв`язку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.07.2023 з додатками, згідно яких стосовно ОСОБА_9 проведено зняття інформації з електронних інформаційних систем - електронних скриньок ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Оглянуті та вилучені документи з електронної пошти з поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Оглянуто лист виконувача обов`язків голови адміністрації Сватівського району ЛНР ОСОБА_13 №01/11-1215 від 10.05.2023 про затвердження списку осіб керуючого складу структурних підрозділів адміністрації Сватівського району - учасників четвертого потоку навчання базового рівня працівників адміністрації встановленій квоті. Додатком до указаного листа є інформація у якій зазначено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , як начальник управління праці та соціального захисту населення адміністрації Сватівського району ЛНР, її мобільний телефон та електронна адреса; листом виконувача обов`язків голови адміністрації Сватівського району ЛНР ОСОБА_13 №01/11-1283 від 02.09.2022, яким скеровано копія розпорядження голови адміністрації Сватівського району ЛНР про створення комісії по обстеженню багатоквартирних та індивідуальних жилих будинків, пошкоджених в результаті бойових дій на території Сватівського району ЛНР. До складу комісії включено також начальника управління праці та соціального захисту населення адміністрації Сватівського району ЛНР ОСОБА_9 .

Вказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності. Об`єктивні підстави не довіряти показанням вказаних вище свідків та відомостям, які містяться в письмових доказах, як у суду першої інстанції, так і в суду апеляційної інстанції відсутні.

На переконання апеляційного суду, сукупність наведених вище доказів, зокрема документи щодо перебування обвинуваченої на посаді начальника управління соціального захисту окупаційної влади, публікації з фотографіями, безсумнівно доводять, що громадянка України ОСОБА_8 дійсно добровільно зайняла посаду начальника відділу соціального захисту населення Нижньодуванської селищної ради Сватівського району Луганської області. Знаходячись на зазначеній посаді, здійснювала керівництво Управлінням, несла персональну відповідальність за організацію і результат його діяльності, представляла інтереси Управління у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами адміністрації, органами державної влади та місцевого самоврядування. Окрім цього, вона наділена повноваженнями підписувати договори, контракти, довіреності, накази та інші документи, видані в процесі виконання покладених на Управління завдань та контролювати їх виконання

Суспільна небезпека зазначених вище дій полягає в тому, що обвинувачена, була посадовою особою місцевого самоврядування, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в «администрации Сватовского района ЛНР», а саме такі дії є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, що завдає шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Твердження захисника щодо відсутності суб`єктивної сторони повністю спростовується дослідженими під час судового розгляду доказами, які визнані відповідно до ст.ст.85, 86 КПК України належними і допустимими.

Між тим, такі доводи захисту були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.

Разом з тим, характер дій ОСОБА_8 , та те, що вона як громадянка України, вчинила умисний особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, фактично підтримуючи ідеї військово-політичного керівництва російської федерації щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до української нації та державності, а також антиукраїнські рухи, спрямовані на відокремлення від України частини її території і населення та націлені на агресивну ідеологічну мотивацію і розповсюдження таких же настроїв у решти населення Луганської області та інших тимчасово окупованих територій і заперечення української державності та сукупність вище наведених обставин безумовно свідчить про свідомий вибір обвинуваченої і про абсолютну добровільність вчинених нею незаконних дій.

Окрім того, відсутні відомості про те, що ОСОБА_8 будь-яким чином повідомляла компетентним органам України чи свідкам про здійснення на неї тиску з боку представників окупаційної влади тощо.

Будь-яких даних, які би свідчили про те, що обвинувачена ОСОБА_8 була вимушена зайняти дану посаду чи діяла під психічним, фізичним примусом або внаслідок крайньої необхідності, у даній справі не встановлено і стороною захисту не надано.

Тому доводи апеляційної скарги про невмотивованість рішення суду першої інстанції в цій частині, необґрунтовані.

Також є такими, що не заслуговують на увагу, доводи захисника з приводу того, що стороною обвинувачення порушено принцип змагальності сторін та свободи, оскільки обвинувачена ОСОБА_8 була позбавлена можливості на власний захист, можливості надавати показання, подавати докази, враховуючи, що жодного доказу на підтвердження ознайомлення ОСОБА_8 із публікаціями про її виклики та наявність щодо неї кримінального провадження не надано.

Перевіряючи такі твердження сторони захисту апеляційний суд виходить з того, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 було здійснено в порядку спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, тобто яке не передбачає участі обвинуваченого.

При цьому законодавець з метою дотримання права на захист осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження, у ст.52 КПК України закріпив вимогу про обов`язкову участь захисника у такій категорії справ.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 було здійснено за участю захисника ОСОБА_7 .. При цьому суд першої інстанції створив захиснику необхідні умови для реалізації його процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник не зазначає про те, що під час даного провадження були порушені передбачені КПК України процесуальні вимоги щодо досудового розслідування і судового розгляду даного кримінального провадження, тим самим захисник погоджується з тим, що всі формальні передбачені КПК України процесуальні вимоги щодо спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження відповідно органом досудового розслідування і судом були дотримані.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд констатує, що вирок суду першої інстанції належним чином вмотивований і відповідає вимогам ст.ст.370, 374 КПК України, а тому підстави для його скасування відсутні. Переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції захисник в апеляційній скарзі не навів у зв`язку з чим, підстави для скасування оскаржуваного вироку з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: