Постанова
від 14.10.2024 по справі 910/3748/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. Справа№ 910/3748/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Федорченко І.В.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Сидоренко Ю.А.

від відповідача-3: не з`явився

від відповідача-4: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Сидоренко Ю.А.

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: Купріянчук А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг:

ОСОБА_3 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер",

Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024, повний текст якого складено та підписано 25.03.2024

у справі № 910/3748/20 (суддя Головіна К.І.)

за позовом ОСОБА_3

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит"

2. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

3. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І. В.

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер"

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа"

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

3. Приватне акціонерне товариство "Фондова біржа "Перспектива"

4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправним, недійсним, нікчемним правочину, переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності, витребування акцій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року до Господарського суду міста Києва з позовом звернувся ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" (далі - ТОВ "ФК "Фаворит", відповідач) про визнання протиправним, недійсним, нікчемним правочину, переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності, витребування акцій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2019 на відкритих торгах (аукціоні), організованих в порядку Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач придбав у ПАТ "КБ "Надра" (яке перебувало у процедурі ліквідації) прості іменні акції ПрАТ "УМВБ" у кількості 9 000 штук, власником яких був банк. Проте 06.12.2019 інший акціонер ПрАТ "УМВБ" - ТОВ "ФК "Фаворит", на думку позивача, незаконно, поза фондовою біржою, на підставі договору купівлі-продажу набув вказані акції у свою власність за відсутності у нього переважного права на придбання усіх зазначених цінних паперів. Позивач вважає, що вказаний правочин був вчинений з порушенням строків дії відповідного переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства та без застосування принципу пропорційності у випадку, якщо тільки один акціонер такого товариства заявив про використання його переважного права на купівлю акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, що прямо суперечить вимогам частини третьої статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" та порушує конституційні прав і свободи ОСОБА_3 .

Позивачем подано заяву про зміну предмету позову (надійшла до суду 06.07.2023), у якій, не змінюючи підстав позову, заявник просить:

- визнати протиправним, недійсним та нікчемним договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/11/02;275БВ від 25.11.2019, що був укладений між ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І.В., від імені якого повіреним діяло ТОВ "Фірма "Мотор-Ділер", з однієї сторони, та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит", з другої сторони, щодо купівлі-продажу поза фондовою біржою простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) НОМЕР_1 , у кількості 9000 штук;

- перевести на ОСОБА_3 права та обов`язки покупця простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632, у кількості 9000 штук, за результатами відкритих торгів (аукціону), що відбулися 21.08.2019 на фондовій біржі ПрАТ "ФБ "Перспектива", за ціною 2 304,00 грн. та визнати право власності ОСОБА_3 на ці акції з 21.08.2019;

- витребувати у ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" прості іменні акції емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UА4000062632, у кількості 9000 штук, та зобов`язати ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" протягом трьох робочих днів після набрання рішенням суду у господарській справі № 910/3748/20 законної сили здійснити у встановленому порядку переказ простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UА4000062632, у кількості 9000 штук, на рахунок в цінних паперах ОСОБА_3 , відкритий в АТ "БТА Банк", за наступними реквізитами: депозитарний код рахунку в цінних паперах № 301432-UА10050633, МДО 301432.

Зазначена заява прийнята судом першої інстанції.

Доводи та заперечення інших учасників

Відповідач-1 (ТОВ «Фондова компанія «Фаворит») у відзиві проти позову заперечив та зазначив, що він, як акціонер ПрАТ «УМВБ», скористався своїм переважним правом на покупку акцій, що належали ПАТ "КБ "Надра", у кількості 9000 шт., про що повідомив ПрАТ «УМВБ» листом № 30/08-04 від 30.08.2019. Вважав, що обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 , який не є акціонером, щодо наявності у нього, як третьої особи, права на придбання акцій товариства, що продаються іншими акціонерами (ПАТ «КБ «Надра»), за ціною та на умовах, запропонованих акціонером, є безпідставними та такими, що суперечать статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на час продажу акцій ПрАТ «УМВБ»).

Відповідач-4 (ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер») у відзиві на позов заперечив проти заявлених вимог з тих підстав, що ОСОБА_3 та брокерська компанія АТ «Айбокс Банк», яка діяла в його інтересах під час проведення аукціону, мали достатньо часу для ознайомлення з Регламентом проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі акцій ПрАТ «УМВБ», зокрема, з етапом 8, яким передбачено, що в разі реалізації акціонером/акціонерами ПрАТ «УМВБ» їх переважного права на купівлю акцій, банк укладає договір купівлі-продажу акцій з таким акціонером на позабіржовому ринку. Також зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_3 не відповідають положенням статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства», статуту ПрАТ «УМВБ» та Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону), якими визначено порядок реалізації переважного права акціонера на купівлю акцій товариства, що продаються іншими акціонерами (ПАТ «КБ «Надра»), за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі ( ОСОБА_3 ).

Третьою особою-2 (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) у письмових поясненнях зазначила, що до спірних правовідносин потрібно застосовувати спеціальний закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже у спорах, пов`язаних з виконанням зобов`язань банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, норми вказаного закону є спеціальними, а закон - пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Також Фонд вважав, що спори щодо оскарження договорів купівлі-продажу, укладених за результатами реалізації майна, не є належним способом захисту порушеного права, оскільки підлягають дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливають на правомірність та дійсність договору. Крім того ОСОБА_3 , який не є стороною спірного договору, не довів, яким чином порушено його права цим договором на момент його укладення, а також наявність порушеного права позивача.

Третя особа-3 (ПрАТ "Фондова біржа "Перспектива") у письмових поясненнях зазначила, що в межах своєї професійної діяльності біржа здійснила організацію торгів спірних цінних паперів відповідно до Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону), за результатами яких був складений протокол щодо продажу акцій ПрАТ «УМВБ», які належали ПАТ "КБ "Надра", у кількості 9000 шт. на користь ТОВ «Фондова компанія «Фаворит», яке скористалось своїм переважним правом акціонера. По суті позову просила суд прийняти об`єктивне рішення, оскільки біржа не володіє інформацією про обставини спірних відносин сторін.

Інші учасники справи відзивів на позовну заяву неподали.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 у справі №910/3748/20 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, від імені якого повіреним діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер», з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Фаворит», з другої сторони, щодо купівлі-продажу поза фондовою біржою простих іменних акцій емітента Приватного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа», міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632 у кількості 9 000 штук. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено: - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 525 грн. 50 коп.

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 525 грн. 50 коп.

- стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 525 грн. 50 коп.

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 525 грн. 50 коп.

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 131 грн 37 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1495 грн. 87 грн.

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 131 грн 37 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1495 грн 87 грн.

- стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 131 грн. 37 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1495 грн 87 грн.

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 131 грн. 37 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1495 грн 87 грн.

Рішення мотивоване тим, що:

- 30.08.2019 ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" було повідомлено товариство про намір реалізувати своє переважне право як акціонера на купівлю акцій, в той час, як діючим законодавством не встановлено порядку та обмежень у строках щодо самого оформлення такого права (зокрема шляхом підписання договору купівлі-продажу, з яким позивач необґрунтовано пов`язує факт реалізації переважного права);

- строк реалізації переважного права фіксується саме повідомленням про намір скористатися переважним правом, а не фактом підписання відповідного договору;

- ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" при реалізації свого переважного права на купівлю 9000 акцій за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі ( ОСОБА_3 ), необхідно було дотримуватися принципу пропорційного продажу акцій відповідно до кількості наявних у нього акцій, адже Закон України "Про акціонерні товариства" не передбачає заборону застосування даного принципу, якщо тільки один акціонер реалізував своє переважне право на купівлю акцій, що запропоновані третій особі;

- оскільки при відчуженні всіх прості іменних акцій ПрАТ "УМВБ" у кількості 9000 шт., належних ПАТ "КБ "Надра", на користь ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" було здійснено продаж таких акцій без застосування принципу пропорційності щодо розміру наявної в нього частки акцій, то спірний договір був укладений з порушенням вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства". Відтак договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України;

- враховуючи, що ОСОБА_3 не набув права власності на акції емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 шт. за результатом проведених торгів (докази зворотного в матеріалах справи відсутні), а лише був визнаний переможцем торгів (з урахуванням наслідків визнання спірного правочину недійсним), суд вважає, що заявлена позивачем вимога про визнання за ним прав власності на акції є передчасною та фактично направлена на набуття права власності за рішенням суду. А отже, не підлягає задоволенню у зв`язку з неправильним обранням позивачем способу захисту порушеного права;

- підстав для задоволення вимоги про витребування у ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 шт. відсутні, оскільки незалежно від обставин укладення договору № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019 (який судом визнано недійсним), позивач не набував права власності на спірне майно (акції), тому спосіб захисту позивачем обрано неправильно;

- стосовно вимоги позивача про переведення на нього прав і обов`язків покупця простих іменних акцій емітента ПрАТ "УМВБ" у кількості 9000 шт. за результатами відкритих торгів (аукціону), що відбувся 21.08.2019, суд зазначав, що за змістом ч. 5 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі порушення переважного права на придбання акцій право вимагати в судовому порядку переведення прав та обов`язків покупця акцій має право виключно акціонер товариства (протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення).

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, 11.04.2024 відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог.

А саме апелянт (відповідач-1) посилається на те, що:

- судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положення частини 3 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо переважного права придбання акцій акціонерами за пропорційним принципом

- за змістом п. 5.6.6 Статуту ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» акціонер Товариства не має права продати належні йому акції Товариства третім особам у разі наявності заяв інших акціонерів на придбання акцій Товариства;

- виходячи з зазначених положень Закону України "Про акціонерні товариства" та порядку реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що передбачений Статутом ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", який діяв на момент укладення спірного Договору, суд прийшов хибного висновку, що ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» при реалізації свого переважного права на купівлю 9000 акцій за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі ( ОСОБА_3 ), необхідно було дотримуватися принципу пропорційного продажу акцій відповідно до кількості наявних у нього акцій;

- пунктом 5.6.4. Статуту ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», який діяв на момент укладення спірного Договору, передбачено застосування принципу пропорційності лише у разі, коли надійшло дві або більше заяв акціонерів Товариства про придбання акцій Товариства;

- у даній справі позивач, по суті, керується необхідністю захисту неіснуючого права як сторони договору або ж неіснуючого права як власника акцій.

Не погоджуючись з цим рішенням, 12.04.2024 відповідач-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга апелянта - відповідача-4 обґрунтована тим, що:

- частина 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачає переважне право тільки акціонерів товариства на придбання акцій, що продаються (тобто усіх акцій, що продаються - не частини) іншими акціонерами цього товариства, а принцип пропорційності застосовується до акціонерів (тобто, якщо акціонерів 2 (два) або більше);

- суд першої інстанції не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував норми Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про депозитарну систему України», а також не дослідив Статут «УМВБ».

Не погоджуючись з цим рішенням, 15.04.2024 відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-2 зазначає таке:

- Господарським судом міста Києва ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення своїх прав та інтересів оскаржуваними правочинами;

- самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права;

- спосіб судового захисту обраний позивачем не є ефективним;

- визнання судом недійсними оспорюваних договорів є втручанням суду в майнові права добросовісного набувача, набуті за оплатним договором.

29.04.2024 позивач - ОСОБА_3 також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також, скаржник просить суд скасувати ухвали, які не можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції, а саме: ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі № 910/3748/20; ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 у справі № 910/3748/20; ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.106.2022 у справі № 910/3748/20; ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі № 910/3748/20.

Апелянт - позивач на обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги зазначає, що:

- суд першої інстанції, помилково ототожнив право на подання заяви про використання або про відмову у використанні переважного права з правом набуття майна у власність, позаяк зазначена заява є лише інформаційним повідомленням (право на звернення);

- невірне застосування положень статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" зумовило помилковість висновків суду про реалізацію ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" переважного права у період його дії;

- заявлені позивачем вимоги про переведення прав і обов`язків покупця, про визнання за позивачем права власності на майно, про витребування майна відповідають встановленим в законі способам захисту, а тому відмова суду у їх задоволенні свідчить про вкрай формальне застосування відповідних норм закону;

- питання задоволення клопотання скаржника про скасування ухвал суд, що не підлягають окремому оскарженню від судового рішення (ухвал про залишення позову без руху) скаржник залишає виключно на розсуд суду.

Не погоджуючись з цим рішенням, 08.07.2024 - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (третя особа-4) з посиланням на ст. 254 ГПК України звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить: змінити рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/2, виключивши з мотивувальної частини рішення текст наступного змісту:

«Також суд зазначає, що Національною комісію з цінних паперів та фондового ринку, як органом, до компетенції якого віднесено роз`яснення порядку застосування чинного законодавства про цінні папери та акціонерні товариства, при наданні роз`яснень позивачу від 24.09.2020 № 26/07/15337 щодо застосування ч. 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» не зазначено норм чинного законодавства, посилань на логічні зв`язки з іншими правовими нормами, якими би передбачалась можливість незастосування принципу пропорційності у випадку наявності лише одного такого акціонера.».

Узагальнені доводи цієї апеляційної скарги зводяться до того, що на думку скаржника зазначена спірна частина рішення суду може трактуватись як преюдиційна по відношенню до Окремої ухвали від 14 березня 2024 р., апеляційну скаргу на яку вже було подано Комісією. За доводами скаржника суд не може перекладати на Комісію повноваження по застосуванню норм права при вирішенні спірних ситуацій (особливо ставити Комісії «в провину» те, що точка зору Комісії є відмінною від висновку суду).

Доводи та заперечення інших учасників справи

У відзивах на апеляційну скаргу позивач з апеляційними скаргами своїх опонентів не погодився, просить оскаржене рішення в частині задоволеної вимоги залишити без змін, а апеляційні скарги, - без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 апеляційну скаргу відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №911/3748/20. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 12.04.2024 апеляційну скаргу відповідача-4 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 16.04.2024 апеляційну скаргу відповідача-2 - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Згідно протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 29.04.2023, апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3. передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 поновлено ОСОБА_3 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/3748/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20. Об`єднано розгляд апеляційних скарг ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 12.06.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в письмовій формі до 05.06.2024.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без руху. Роз`яснено скаржникам, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

17.05.2024, недоліки апеляційної скарги - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/3748/20. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» та ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційних скарг до розгляду в раніше призначеному судовому засіданні на 12.06.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 05.06.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 05.06.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

27.05.2024 від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання відповідно до якого недоліки апеляційної скарги усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/3748/20. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер», ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомити учасників справи про призначення апеляційних скарг до розгляду в раніше призначеному судовому засіданні на 12.06.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 10.06.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 10.06.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи за вказаними вище апеляційними скаргами відкладався, зокрема на 12.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 залучено до участі у справі №910/3748/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (01010, Україна, місто Київ, вул. Князів острозьких, будинок, 8; ЄДРПОУ 37956207). Повідомлено учасників справи про оголошення перерви в судовому засіданні апеляційних скарг на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 та на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 до 08.07.2024 о 15:20 год., яке відбудеться у приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, зал судових засідань №9 (другий поверх). Зобов`язано ОСОБА_3 у найкоротший строк направити Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку копію позовної заяви з додатками, докази чого надати до суду. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер», ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" у найкоротший строк направити Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку копії апеляційних скарг з додатками, докази чого надати до суду. Роз`яснено Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на позовну заяву та на апеляційну скаргу в письмовій формі у найкоротший строк, але не пізніше 01.07.2024. Встановлено Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку найкоротший строк для надання письмових пояснень по суті спору в письмовій формі, але не пізніше 01.07.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Згідно протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 08.07.2024, апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишено без руху на підставі ст.ст. 256, 258, 260 ГПК України, оскільки скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення у цій справі, а наведені ним в апеляційній скарзі обставини визнанні судом неповажними. Також, запропоновано скаржнику надати докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачу-3 - Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білій І. В. та третій особі-1 - Приватному акціонерному товариству «Українська міжбанківська валютна біржа». Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

26.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній виклав клопотання про поновлення строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 поновлено Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/3748/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20. Об`єднано розгляд апеляційних скарг на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 в одне апеляційне провадження, а саме:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит";

- ОСОБА_3 ;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер»;

- Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 19.08.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в письмовій формі до 19.08.2024 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань, що стосуються апеляційної скарги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в письмовій формі до 19.08.2024 (включно). Явка учасників справи не визнана обов`язковою. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

У судових засіданнях оголошувалась перерва, зокрема до 14.10.2024.

Явка представників учасників справи

Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні 14.10.2024 заперечив проти доводів апелянтів з підстав, викладених у відзивах та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Представник відповідача-3 - ПАТ "Комерційний банк "Надра" та третьої особи-2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні 14.10.2024 підтримав вимоги апеляційних скарг та просив їх задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи-4 - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підтримав вимоги своїх апеляційних скарг та просив їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання 14.10.2024 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Представник відповідача-3 в судове засідання 14.10.2024 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення.

Відповідач-4 просив здійснити розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи-1 в судове засідання 14.10.2024 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, поштове повідомлення, направлене на його адресу, повернулось за зворотною адресою до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник третьої особи-3 в судове засідання 14.10.2024 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Виходячи зі змісту ст.242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил №270 (в редакції на день видачі та направлення судового наказу), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, та у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 14.06.2024 у справі №910/8002/23.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшов висновку апеляційні скарги відповідачів слід задовольнити, оскаржене рішення у даній справі скасувати частково.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05 лютого 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 Публiчне акцiонерне товариство "Комерцiйний банк "Надра" віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим розпочато з 06 лютого 2015 року процедуру виведення ПАТ "Комерцiйний банк "Надра" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.

04 червня 2015 року постановою Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 відкликано банківську ліцензію ПАТ "КБ "НАДРА" та прийнято Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 05.06.2015 №113 «Про початок процедури ліквідації «ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

17 грудня 2018 року Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 грудня 2018 року № 3383 призначено з 18 грудня 2018 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" посадову особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білу Ірину Володимирівну.

04 липня 2019 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 липня 2019 року № 1657 "Про затвердження умов продажу цінних паперів", яким затверджено умови продажу цінних паперів, в тому числі цінних паперів, які належать ПАТ "КБ "Надра".

21 серпня 2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білою І.В. через повіреного ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», у зв`язку з ліквідацією ПАТ "КБ "Надра", на відкритих торгах (аукціоні), проведених на майданчику ПрАТ "Фондова Біржа "Перспектива" на підставі договору № 19/06/13-01Ф від 13.06.2019, укладеного біржою та ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», було здійснено реалізацію майна ПАТ "КБ "Надра" (цінні папери), а саме: простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 штук, ISIN НОМЕР_1 .

Процедура торгів відбувалася відповідно до Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі (ПрАТ "Фондова Біржа "Перспектива") акцій ПрАТ "УМВБ", що є додатком до договору № 19/06/13-01Ф від 13.06.2019.

Відповідно до протоколу відкритих торгів (аукціону) від 21.08.2019 № 19/08/21-02 переможцем торгів визнано АТ "Айбокс Банк", яке діяло від імені ОСОБА_3., на підставі договору на брокерське обслуговування № БО-19-7 від 16.08.2019.

Після торгів - 22.08.2019 ПАТ "КБ "Надра", як акціонер ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", що продає акції, звернулося до ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" відповідно до ч. 4 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" з пропозицією щодо використання акціонерами ПрАТ "УМВБ" їх переважного права на купівлю належних ПАТ "КБ "Надра" акцій, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (ОСОБА_1.) в ході відкритих торгів.

17.09.2019 банк отримав від ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» лист № 1/145 від 16.09.2019, в якому товариство повідомило, що до ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» надійшло дві заяви акціонерів про використання їх переважного права на купівлю належних ПАТ "КБ "Надра" акцій ПрАТ УМВБ", а саме:

- письмова заява ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» від 30.08.2019 № 30/08-04;

- письмова заява ТОВ «І-Нвест» від 27.08.2019 № 27.08.2019.

31.10.2019 ПАТ "КБ "Надра", як акціонер, що продає акції, надіслало керівнику ТОВ «Мотор-Ділер» листа № 05-12845, яким повідомив останнього, що згідно з відповіддю ПрАТ «УМВБ» від 10.10.2019 АТ "Айбокс Банк" не є акціонером ПрАТ «УМВБ», а ТОВ «І-Нвест» листом від 22.10.2019 вирішило відмовитися від переважного права придбати акції ПрАТ «УМВБ», у зв`язку з чим переважне право на купівлю акції за запропонованою ціною має один акціонер - ТОВ «Фондова компанія «Фаворит».

У свою чергу ТОВ «Мотор-Ділер» листом № 236 від 08.11.2019 повідомило ПрАТ «Фондова біржа «Перспектива», що відповідно до Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) у зв`язку з реалізацією ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» свого переважного права на придбання акцій ПрАТ «УМВБ» у кількості 9 000 шт. за ціною 2 304,00 грн. з останнім буде укладено договір купівлі-продажу акцій на позабіржовому ринку та просив ПрАТ «Фондова біржа «Перспектива» в протоколі відкритих торгів (аукціону) зазначити факт реалізації переважного права акціонером і зробити відмітку про те, що біржовий контракт не укладався.

Також листом № 237 від 08.11.2019 ТОВ «Мотор-Ділер» повідомило переможця торгів - АТ «Айбокс Банк» про реалізацію ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» свого переважного права, як акціонера, на придбання акцій ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа».

25.11.2019 між ПАТ "КБ "Надра" (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І.В.), від імені якого на підставі договору доручення № 199/БД на продаж цінних паперів від 01.07.2019 діяла ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», з однієї сторони, та ТОВ «Фондова компанія «Фаворит», з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, за яким предметом договору є цінні папери, а саме - акція проста, іменна бездокументарна ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» у кількості 9 000 шт. (ISIN UA4000062632). Місце укладення договору на виконання: у відповідності до Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі акцій ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», договір укладається поза фондовою біржою (далі- спірний договір).

Позивач (Федорченко І.В.), звертаючись до суду з даним позовом, вважає що вказаний договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.11.2019 порушує його конституційні права, оскільки він був укладений з порушенням принципу пропорційності, передбаченого ч. 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства», а також з порушенням строків дії відповідного переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства на купівлю акцій, які запропоновані третій особі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтями 16 ЦК України та 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

У якості підстави для визнання недійсним спірного правочину (договору купівлі-продажу № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019) позивач зазначає, що зміст укладеного відповідачами договору суперечить положенням цивільного законодавства (ч. ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства»), а саме - вказаний договір вчинений з порушенням строків дії відповідного переважного права акціонера приватного акціонерного товариства на купівлю акцій, а також з порушенням принципу пропорційності щодо кількості куплених акціонером акцій, що передбачено ч. 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства».

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначав Закон України «Про акціонерні товариства» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 514-VI).

Акціонерне товариство, у відповідності до статті 3 названого Закону, господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно статті 5 Закону № 514-VI акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" (в названій редакції) переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі, може бути передбачено статутом акціонерного товариства, якщо станом на дату прийняття такого рішення кількість акціонерів не перевищує 100 осіб.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Частиною 4 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" унормовано, що акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов`язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо акціонери товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу протягом визначеного строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства.

Зазначеним положенням відповідає і зміст Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону), зокрема згідно з етапом 8 Регламенту акціонери ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» можуть скористатися переважним правом на придбання акцій, пропорційно кількості акцій, що належить кожному з них.

Для реалізації переважного права на придбання акцій, акціонер протягом 2-ох місяців з дня отримання ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» повідомлення банку про намір продати пакет акцій, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства, подає ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» заяву про використання переважного права на придбання акцій «Українська міжбанківська валютна біржа».

У випадку, якщо акціонер/акціонери ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" заявили про використання переважного права на придбання акцій, банк укладає з таким акціонером договір купівлі-продажу акцій на позабіржовому ринку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 22.08.2019 ПАТ "КБ "Надра", як акціонер, що продає акції, повідомило ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" (товариство) про те, що банк має намір продати свій пакет акцій цього товариства та запропонувало акціонерам ПрАТ Українська міжбанківська валютна біржа" використати їх переважне право на купівлю належних ПАТ "КБ "Надра" акцій за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (позивачу у цій справі), як це передбачено частиною четвертою статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства".

Користуючись своїм правом, ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» як акціонер ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" листом від 30.08.2019 № 30/08-04 повідомило товариство (ПрАТ «УМВБ») про використання переважного права на купівлю належних ПАТ "КБ "НАДРА" акцій за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (позивачу у справі).

З урахуванням встановленого, суд дійшов неспростованих доводами апеляційної скарги позивача висновків, що 30.08.2019 ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» в передбачений законом та Регламентом строк, реалізувало своє переважне право як акціонера на купівлю акцій товариства, що продаються іншим акціонером (ПАТ «КБ «Надра»), за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (позивачу у справі). Адже строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення)

При цьому, колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції цілком правомірно відхилив твердження позивача про те, що спірний договір був укладений з порушенням строків дії відповідного переважного права ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» на купівлю акцій. Адже, за змістом положень частини 3 статті 7 Закону № 514-VI, припинення дії переважного права на придбання акцій обумовлено або спливом встановленого Законом/Статутом строку, що обчислюється від дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продажу акцій, або спливом означеного строку у випадку надання усіма акціонерами своїх заяв про використання чи про відмову від використання переважного права на купівлю.

Діючим законодавством, як слушно зауважено судом в оскаржуваному рішенні, не встановлено порядку та обмежень у строках щодо самого оформлення такого права (зокрема шляхом підписання договору купівлі-продажу, з яким позивач необґрунтовано пов`язує факт реалізації переважного права).

Отже, акціонеру достатньо висловити та подати товариству в письмовій формі в межах означеного строку заяву про своє бажання скористатися переваженим правом. При цьому, такі строки не є обмежувальними для укладення самого правочину як кінцевого результату використання акціонером переважного права, позаяк встановлюються саме щодо строку його дії та покликані забезпечити дисципліну у відносинах відчуження права власності на акції приватного акціонерного товариства третім особам. Зазначеним забезпечується досягнення балансу інтересів усіх учасників таких відносин як третьої особи, з якою зі спливом 20-ти денного строку і відсутності від інших акціонерів заяв про намір придбати акції у зв`язку із використанням їх переважного права, укладається відповідний правочин, так і інших акціонерів - надано право в межах зазначеного строку подати відповідну заяву про намір реалізувати своє переважне право.

Позивач за власного довільного тлумачення наведеної норми Закону помилково ототожнює поняття «використання переважного права» шляхом подання відповідної заяви з кінцевим результатом реалізації переважного права у вигляді укладення договору.

В контексті вищенаведених висновків, доводи апеляційної скарги позивача про невірне застосування судом положень статті 7 Закону № 514-VI не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а тому підлягають відхиленню за їх неспроможності.

Щодо дотримання принципу пропорційності при купівлі акцій, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Закон України "Про акціонерні товариства" не передбачає заборону застосування даного принципу, якщо тільки один акціонер реалізував своє переважне право на купівлю акцій, що запропоновані третій особі, то ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» мало використати своє переважне право акціонера з дотриманням цього принципу, відповідно - відчуження акції повинно було відбутись саме в пропорційному розмірі (тобто мало переважне право на придбання 36 акцій з числа 9000 акцій (9000*0,4044).

Однак, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не може погодитися з таким висновком, позаяк принцип пропорційності покликаний здійснювати захист інтересів суб`єктів одного і того ж правового статусу - акціонерів з переважним правом. Принцип пропорційного викупу запропонованих третій особі акцій гарантує кожному з акціонерів рівну можливість збільшити обсяг своїх майнових прав щодо товариства, зокрема права на отримання дивідендів, отримання майна у разі виходу з товариства та його ліквідації тощо.

Тобто пропорційний викуп рівною мірою гарантує всім акціонерам, які залишатимуться в товаристві та однаково наділені переважним правом, можливість збільшення обсягу права на управління («права голосу» на загальних зборах) та водночас збереження пропорційності при управлінні товариством.

Отже, за відсутності заяв від інших акціонерів про намір використати своє переважне право на придбання акції у акціонера, який один скористався своїм правом, виникає право на придбання усіх акцій, запропонованих третій особі. Це у відповідній мірі відповідає змісту типу Приватного акціонерного товариства в розумінні статті 5 Закону № 514-VI, де унормовано, що якщо приватне акціонерне товариство має намір здійснити публічну пропозицію власних акцій, загальні збори такого товариства разом з прийняттям рішення про здійснення публічної пропозиції власних акцій повинні прийняти рішення про зміну типу товариства з приватного на публічне.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовою позицією, що викладена в пунктах 63, 64 постанови Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18 де констатовано, що положення частини 3 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" в їх системному взаємозв`язку не надають підстав для висновку про можливість відчуження третім особам акцій приватного акціонерного товариства попри наявність наміру одного з акціонерів на реалізацію свого переважного права на їх придбання з урахуванням відмови інших акціонерів від використання свого переважного права. Навпаки, за змістом частини 4 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства", акції можуть бути продані третій особі (за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства) лише у випадку, якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються у встановлений законом строк переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу.

Резюмуючи, колегія суддів вважає передчасними та такими, що засновані на невірному застосуванні положень чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, висновки суду про укладення оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/11/02;275БВ від 25.11.2019 з порушенням вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства".

Одночасно, колегія суддів звертає увагу на те, що місцевий господарський суд, задовольняючи вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу щодо усієї кількості акцій в попередніх своїх виснуваннях вказував на наявність у відповідача-1 переважного права на придбання 36 акцій (виходячи із розрахунку пропорційності).

Крім того, як слушно наголошують відповідачі у своїх апеляційних скаргах, у п. 5.6.6. Статуту ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", який діяв на момент укладення спірного Договору, визначено, що акціонер Товариства вправі продати належні йому акції Товариства третім особам лише за умови дотримання цим акціонером Товариства положень п.п. 5.6.1.-5.6.5. цього Статуту у разі відмови інших акціонерів Товариства придбати акції Товариства, що пропонуються до відчудження, у порядку, що визначений цим Статутом.

В п. 5.6.4. Статуту ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" зазначено, що у разі якщо до Біржової (наглядової) ради Товариства надійшло дві або більше заяв акціонерів Товариства про придбання акцій Товариства, що відчужуються іншим акціонером Товариства, то акції, що пропонуються до відчуження, розподіляються (розповсюджуються) між акціонерами Товариства, які у встановлений строк подали заяви про придбання акцій Товариства та включені до переліку (реєстру) акціонерів Товариства на дату подачі заяви про придбання акцій, пропорційно до їх частки у статутному капіталі Товариства шляхом вчинення відповідних правочинів з акціонером, що відчужує належні йому акції Товариства. У разі виникнення розбіжностей між акціонерами, що мають намір придбати акції, стосовно їх розподілу, остаточний порядок реалізації цього пункту Статуту встановлюється Біржовою (наглядовою) радою Товариства.

Таким чином, суд першої інстанції виснуючи про відсутність в Законі заборони щодо застосування пропорційного принципу при використанні лише одним акціонером свого переважного права на купівлю акцій, що запропоновані третій особі, залишив поза увагою дослідження положення статуту товариства, де зокрема визначено про застосування названого принципу у випадку надходження двох або більше заяв акціонерів.

За врахуванням вищенаведеного в сукупності, колегія суддів вважає помилковими висновки суду попередньої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу акцій. Тож рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні даної позовної вимоги. Доводи апеляційних скарг відповідачів знайшли своє підтвердження.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення в частині задоволених вимог про визнання недійсним договору через помилковість застосування судом у даному спорі принципу пропорційності, то усі мотивування, що з ним пов`язані, в т.ч. і щодо третьої особи-4 визнаються неправомірними. У зв`язку з цим необхідності у їх додатковому виключенні з мотивувальної частини, як просить третя особа-4 у своїй скарзі, колегія не вбачає.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача

Право на судовий захист прав і свобод людини і громадянина гарантовано приписом частини першої статті 55 Конституції України.

Приписи статті 8, частини першої статті 55 Конституції України зобов`язують державу гарантувати на законодавчому рівні кожному можливість реалізації його права на судовий захист. Законодавець має встановити такий обсяг права осіб на судовий захист, який забезпечував би його дієву реалізацію, а відмова судів у реалізації такої можливості може призвести до порушення гарантованого Конституцією України права на судовий захист (абзац шостий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2022 року № 2-р(II)/2022).

Зміст права на судовий захист, установленого частиною першої статті 55 Конституції України, слід визначати, серед іншого, з урахуванням змісту права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та витлумаченого Європейським судом із прав людини.

В аспекті тлумачення приписів статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини наголошував, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням; у випадку, коли доступ особи до суду обмежується законом або фактично, таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 цієї Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій сутності права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної домірності між використовуваними засобами та метою, що переслідується (рішення у справі , справі "Меньшакова проти України" (Menshakova v. Ukraine), № 377/02, пункт 53, від 8 квітня 2010 року).

Європейський суд із прав людини констатував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutia v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п.5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16, та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц, від 18.05.2022 у справі №921/199/20).

Тобто, обраний позивачем спосіб захисту повинен бути не лише таким, що передбачений законом, а й "ефективним" в розумінні положень Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Частиною 1 статті 362 ЦК України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Відповідно до частини 4 статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

В пункті 48 постанови від 23.06.2020 у справі № 909/337/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позов про переведення прав та обов`язків, що відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України) або ж зміна господарських правовідносин (абзац одинадцятий частини другої статті 20 Господарського кодексу України), застосовується для захисту переважних прав третіх осіб щодо прав на майно, яким так чи інакше розпоряджається власник (частина четверта статті 362, абзац третій частини першої статті 822 Цивільного кодексу України, частина п`ята статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства», частина п`ята статті 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» тощо). Такий позов найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також найпростішим шляхом забезпечує відновлення та реалізацію відповідного переважного права.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду з цим позовом позивач просить перевести права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки з посиланням на те, що його було визнано переможцем торгів, а укладений між відповідачем-1 та банком договір купівлі-продажу частки є таким, що укладено з порушенням вимог закону.

Утім, обрання позивачем названого способу захисту є неналежним, позаяк не відповідає змісту права, на захист якого пред`явлено позов у цій справі, у позивача відсутнє переважне право на придбання акцій (про що ним також зазначалось в його заявах по суті спору в суді першої інстанції).

Натомість ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу з переможцем торгів за виконання останнім обов`язку щодо сплати повної вартості лота та вчинення дій, що свідчать про зацікавленість в укладенні такого договору, що у даному спорі не встановлено, має наслідком виникнення у переможця торгів права вимагати укладення такого договору. Такої вимоги позивачем не заявлено, а суд в силу принципу диспозитивності не вправі самостійно обирати належний спосіб захисту.

Щодо вимоги про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, то вирішуючи такий спір слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно (пункт 6.1 постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 917/377/17).

Враховуючи те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при з`ясуванні питання наявності права власності на відповідне майно повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

Оскільки позивач належними засобами доказування не довід належність йому права власності на майно, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлена ним вимога не підлягає задоволенню. При цьому колегія суддів зазначає, що з огляду на специфічність процедури відчуження акцій приватного акціонерного товариства третій особі проведення торгів та визнання позивачем переможцем торгів не є гарантією підписання договору купівлі-продажу за його результатами та, відповідно, належності права власності позивачу.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц).

Отже, для застосування передбаченого ст. 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Аналогічні правові висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.02.2018 у справі № 924/1180/6, від 05.06.2018 у справі №907/631/17, від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18.

Недоведення належності позивачу права власності на майно виключає можливість задоволення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, апеляційна інстанції погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про витребування майна. Доводи апеляційної скарги позивача вірних висновків суду попередньої інстанції не спростовують.

Відносно вимог апеляційної скарги позивача про скасування ухвал суду про залишення позову без руху колегія суддів зазначає, що викладеним у них висновкам попередньої інстанції вже надана правова оцінка у постановах апеляційної інстанції про скасування ухвал про повернення позову. Крім того, у відповідності до статті 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду у зв`язку із порушенням норм процесуального права є лише ті, що зумовили постановлення не вірне прийняття рішення по суті.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце помилкове застосування норм матеріального права, тому оскаржене рішення в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. У зв`язку з цим апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" задовольняються. Апеляційні скарги позивача та третьої особи-4 слід залишити без задоволення за їх необґрунтованості.

Судові витрати

Судові витрати пов`язані з розглядом справи розподіляються згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Судові витрати позивача щодо надіслання поштової кореспонденції іншим учасникам справи та до суду, у зв`язку з відмовою в задоволенні його апеляційної скарги, покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20 в частині задоволення позову про визнання недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019 та стягненні судових витрат скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/3748/20, - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, ідентифікаційний код 20025456) 3 153 (три тисячі сто п`ятсот три) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» (69068, м. Запоріжжя вул. Омельченка, 21, ідентифікаційний код 24513000) 3 153 (три тисячі сто п`ятсот три) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 6, ідентифікаційний код 23730178) 3 153 (три тисячі сто п`ятсот три) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 15.11.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення14.10.2024
Оприлюднено20.11.2024
Номер документу123079468
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо цінних паперів

Судовий реєстр по справі —910/3748/20

Ухвала від 25.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 25.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Постанова від 14.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Постанова від 14.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 12.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

Ухвала від 16.07.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Корсак В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні