Постанова

від 12.11.2024 по справі 910/10602/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. Справа№ 910/10602/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Скрипки І.М.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Деркач Д.І. орд.;

від відповідача: Драчова М.С. дов.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 (повний текст складено 24.05.2024)

у справі №910/10602/23 (суддя Курдельчук І.Д.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"

про надання тлумачення пункту 5.1 Договору про врегулювання небалансів електричної енергії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (далі - позивач, Товариство) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач, Компанія), у якому просило суд стягнути з відповідача 6 120 478,43 грн, у тому числі: 1197640,25грн - 3% річних та 4 922 838, 18 грн інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.09.2020 між сторонами було укладено договір про небаланс електричної енергії, який відповідачем неналежним чином виконувався, внаслідок чого за період з першої декади грудня 2020 року по першу декаду серпня 2021 року утворилась заборгованість з оплати рахунків, на яку позивачем були нараховані інфляційні втрати коштів та 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва 20.09.2022 з відповідача були стягнути інфляційні втрати коштів та проценти річних за період до 31.08.2021, і оскільки відповідачем не було виконано зобов`язань у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення інфляційних втрат коштів та процентів річних за період з 01.09.2021 по день фактичної оплати рахунків відповідачем. Також просив стягнути судові витрати, що складаються з суми судового збору в розмірі 91 807,18 грн та суми витрат на професійну правничу допомогу, фактичний розмір яких буде підтверджено в ході розгляду даної справи, включаючи "гонорар успіху" у розмірі, що становить 5% від суми задоволених позовних вимог.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивачем, на виконання договору, було поставлено електричну енергію на суму 115996911,97 грн (згідно долучених позивачем рахунків фактур), а не на суму 122627115,97 грн, як вказує позивач у позові; у стягненні 3% річних та інфляційних втрат коштів слід відмовити з підстав відсутності у позовній заяві вимоги про стягнення основної суми боргу, на які вони нараховуються, а також відсутності факту користування чужими майновими коштами та відсутності доведеного факту майнових втрат позивача; надані позивачем фотографічні зображення (роздруківки) з Системи управління ринку за відповідні періоди на екрані монітора комп`ютера та рахунки-фактури позивача не є належними доказами; позивачем не надано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, а питання стягнення "гонорару успіху" вирішується виключно в межах договірних відносин адвоката та клієнта та не може бути предметом розгляду у даній справі, крім того, в позовних вимогах жодної відповідної суми що належить до судових витрат не зазначено.

Також Компанією була подана зустрічна позовна заява до Товариства, у якій вона просила суд розтлумачити п. 5.1. Договору про врегулювання небалансів електричної енергії б/н від 16.09.2020, визначивши, що здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що хибне тлумачення позивачем умов Договору веде за собою непередбачувані наслідки для відповідача у вигляді неправильного встановлення початку перебігу строків нарахування штрафних санкцій, що, відповідно, значно збільшує розмір відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат коштів.

Заперечуючи проти зустрічного позову, позивач послався на те, що пункт 5.1 Договору не містить суперечностей щодо його трактування та не потребує додаткового тлумачення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 травня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" 1 197 640,25 грн - 3% річних, 4 922838,18грн інфляційних втрат коштів та 97 807,18 грн судового збору.

Відстрочено виконання рішення на одинадцять місяців.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" про надання тлумачення пункту 5.1 Договору про врегулювання небалансів електричної енергії відмовлено повністю.

Судові витрати у зв`язку з подачею зустрічної позовної заяви залишено за Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відстрочення виконання рішення суду на одинадцять місяців та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом, в частині відстрочення виконання рішення суду, порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач знаходиться у не менш скрутному фінансовому становищі, ніж відповідач та інші суб`єкти господарювання, які постраждали чи продовжують потерпати внаслідок військової агресії РФ, а наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для відстрочення і надання відстрочення призведе до порушення майнових інтересів позивача, який належним чином виконав свої договірні зобов`язання; доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання судом відстрочення виконання, відповідачем суду не надано, як і не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про відстрочення; крім того, суд в резолютивній частині не зазначив день, з якого починається та закінчується відстрочення виконання рішення, що привозить до невизначеності. Також просить стягнути судові витрат, які складаються із суми судового збору, сплаченого за звернення з апеляційною скаргою, та суму витрат на професійну правничу допомогу, фактичний розмір яких буде підтверджено в ході розгляду даної справи, включаючи "гонорар успіху" у розмірі, що становить 5% від суми задоволених позовних вимог, а саме 306 025,42 грн.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки досліджено норми Закону України "Про ринок електричної енергії" та проігноровано, що відповідач може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку; усі кошти, які надходять від учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Компанії протягом банківського дня, виплачуються учасникам ринку у межах наявної суми, на недискримінаційній основі; у діях відповідача відсутня вина, як складовий елемент господарсько-правової відповідальності, тому відсутні підстави для застосування до нього відповідальності за прострочення оплати; Компанія не користується коштами, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, тому є передчасним висновок суду, що є встановленим факт користування чужими грошовими коштами; позивачем здійснено невірний розрахунок 3% річних, оскільки кінцевою датою нарахувань по кожному рахунку визначає день надходження відповідної суми коштів, однак нарахування річних має здійснюватись по день, що передує сплаті коштів, і згідно контррозрахунку, який був наданий відповідачем суду 19.09.2023, вірний розмір 3% річних складає 1 182 256,44 грн; судом проігноровані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 щодо права суду за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що відповідачем пропущено на 1 день строк апеляційного оскарження, тому її необхідно залишити без руху; ані положення Договору, ані Правила ринку не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку чи на умовах черговості, що також підтверджується висновками постанови Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №910/9216/22; розрахунок стягнутих сум перевірений судом і визнаний арифметично правильним, при цьому відповідач не вказував на невірність їх обрахунку; посилання відповідача на форс-мажорні обставини у зв`язку з воєнним станом не відповідають дійсності, оскільки ним не доведено які саме обставини вплинули на його можливість виконати свої грошові зобов`язання; відсутні підстави для зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних на 90%, оскільки вони не є надмірними і нараховані згідно вимог законодавства. Також просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з суми витрат на професійну правничу допомогу, фактичний розмір яких буде підтверджено в ході розгляду даної справи, включаючи "гонорар успіху" у розмірі, що становить 5% від суми задоволених позовних вимог, а саме 306025,42 грн. Крім того, заявлено клопотання про поновлення строку подачі відзиву, мотивоване великою завантаженістю і постійними перебоями електричної енергії.

Клопотання позивача про поновлення строку на подачі відзиву визнається судом обґрунтованим та задовольняється.

Доводи позивача про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження не знайшли свого підтвердження, оскільки текст оскаржуваного рішення складено 24.05.2024, апеляційна скарга подана відповідачем через систему "Електронний суд" 13.06.2024, тобто в межах двадцятиденного строку на апеляційне оскарження.

10.09.2024 позивачем подана заява щодо розподілу судових витрат, у якій він вказує, що оскільки рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто 1 197 640, 25 грн 3% річних, 4 922 838, 18 грн інфляційних втрат, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню "гонорар успіх", що становить 5% від суми задоволених вимог (1197640,25х5/100)+ (4922868,18х5/100) = 306 025,42 грн витрат на професійну правничу допомогу, тому просить стягнути вказані судові витрати.

08.10.2024 від позивача надійшла заява щодо розподілу судових витрат, у яких він просить залишити без розгляду його заяву від 10.09.2024 та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, у вигляді "гонорару успіху" у розмірі 5% від фактично стягнутої суми, орієнтовно у сумі 306 025,42 грн.

Згідно Витягу з повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024, у зв`язку із перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному та перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Мальченко А.О., Скрипки І.М.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги позивача та просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив з підстав, викладених у відзиві, також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу відповідача, просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги позивача і відповідача, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ТОВ "ГС-Трейдинг" є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, а відповідач - ПрАТ "НЕК "Укренерго" - оператором системи передачі на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків.

16.09.2020 позивач (СВБ - сторона, відповідальна за баланс) приєднався до умов договору (ідентифікатор договору №1850-01072, дата акцептування 16.09.2020) про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - договір) та був долучений до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням від відповідача (ОСП - оператор системи передачі) від 16.09.2020 за вих.№01/33562. У цьому повідомленні зазначено, що цей договір є публічним, укладений з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК "Укренерго" https://ua.energy/.

Відповідно до пункту 1.1 договору також визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Умовами п.10.1 договору визначено, що цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП (10.3 договору).

Договірні відносини сторін по договору №1850-01072 від 16.09.2020 змінено в редакції договорів відповідно до наказів Голови правління НЕК "УКРЕНЕРГО" №85 від 06.03.2020, №634 від 26.11.2020, № 709 від 21.12.2020, № 6 від 05.01.2021, № 111 від 25.02.2021, № 141 від 16.03.2021, №303від 01.06.2021.

На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п.1.2 договору).

Пунктом 1.5 договору визначено, що врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ (стороною відповідальною за баланс, яким за договором виступає позивач) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

Згідно із п. 2.2 договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Приписами п. 3.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом та чинним законодавством України.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п.5.6 договору).

Відповідно до п. 5.7 договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.

Зокрема, відповідно до п.п. 5.14.1 - 5.14.3 гл. 5.14 розділу V Правил ринку передбачено, що розрахунки за небаланси електричної енергії включають обчислення небалансу електричної енергії шляхом проведення розрахунків для кожного торгового дня: небалансів електричної енергії кожної СВБ для кожного розрахункового періоду торгового дня; кредиту та дебету за небаланси електричної енергії для кожної СВБ для кожного розрахункового періоду торгового дня.

Розділом VII Правил ринку визначені питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії. Зокрема, відповідно до п. 7.3.1 гл. 7.3 розділу VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Відповідно до п.7.7.4 гл.7.7 розділу VII Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку.

Також згідно з п. 5.9 договору, ОСП надає СВБ два примірники акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - акт), підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

Відповідно до п. 5.10 договору, СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта.

Згідно із п.9.1 договору останній набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 договору).

На виконання умов договору позивачем у системі управління ринком (MMS) виставлені відповідачу рахунки за період з першої декади грудня 2020 року по першу декаду серпня 2021 року, а саме:

- рахунки-фактури №№1712202000347, 1712202000657, 1712202001274, 1712202001893 за першу декаду грудня 2020 року на загальну суму 1 486 308,97 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 17.12.2020;

- рахунки-фактури №№ 2412202000347, 2412202000652, 2412202000958, 2412202001263, 2412202001569, 2412202001873, 2412202002180, 2412202002489, 2412202002801, 2412202003113 за другу декаду грудня 2020 року на загальну суму 15 198 873,98 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 24.12.2020;

- рахунки-фактури №№0501202100370, 0501202100685, 0501202101000, 0501202101631, 0501202101944, 0501202102256, 0501202102671, 0501202102887, 0501202103200, 0501202103511 за третю декаду грудня 2020 року на загальну суму 8 569 714,22 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 05.01.2021;

- рахунки-фактури №№1401202100359, 1401202100667, 1401202100973, 1401202101285, 1401202101593, 1401202101898, 1401202102202, 1401202102507 за першу декаду січня 2021 року на загальну суму 13 194 242,89 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 14.01.2021;

- рахунки-фактури №№260120210978, 2601202101288, 2601202101913 за другу декаду січня 2021 року на загальну суму 1 045 847, 20 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 14.01.2021;

- рахунки-фактури №№0402202100678, 0402202100990, 0402202101303, 0402202101616, 0402202101928, 0402202102240, 0402202102553, 0402202102867, 0402202103181 за третю декаду січня 2021 року на загальну суму 9 989 320,07 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 04.02.2021;

- рахунки-фактури №№1602202100668, 1602202100970, 1602202101274, 1602202101579, 1602202103096 за першу декаду лютого 2021 року на загальну суму 4 737 089,27 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 16.02.2021;

- рахунки-фактури №№2502202100353, 2502202100652, 2502202101561, 2502202101863 за другу декаду лютого 2021 року на загальну суму 1 368 444,54 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 25.02.2021;

- рахунки-фактури №№0403202100335, 0403202100636, 0403202100937, 0403202101242, 0403202101547, 0403202101853, 0403202102158, 0403202102463 за третю декаду лютого 2021 року на загальну суму 15 609 225, 92 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 04.03.2021;

- рахунки-фактури №№1703202100349, 1703202100651, 1703202100957, 1703202101260, 1703202101863, 1703202102163, 1703202102463, 1703202103069 за першу декаду березня 2021 року на загальну суму 8178206,12 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 17.03.2021;

- рахунки-фактури №№2603202103349, 2603202104251, 2603202104553, 2603202104851, 2603202105150, 2603202105448, 2603202105746, 2603202106047 за другу декаду березня 2021 року на загальну суму 8 347 134,35 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 26.03.2021;

- рахунки-фактури №№0704202100663, 0704202100962, 0704202101566, 0704202101869, 0704202102169, 0704202102467, 0704202102763, 0704202103061 за третю декаду березня 2021 року на загальну суму 2373 918,53 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 07.04.2021;

- рахунки-фактури №№1604202100643, 1604202100937, 1604202101230, 1604202101524, 1604202101818 за першу декаду квітня 2021 року на загальну суму 2 276 792, 48 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 16.04.2021;

- рахунки-фактури №№2704202100631, 2704202100924, 2704202101218 за другу декаду квітня 2021 року на загальну суму 2 549 728,59 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 27.04.2021;

- рахунки-фактури №№1705202100595, 1705202100869, 1705202101146, 1705202101422 за першу декаду травня 2021 року на загальну суму 1 777 671,01 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 17.05.2021;

- рахунки-фактури №№2805202101153, 2805202101425, 2805202101700, 2805202101971, 2805202102512, 2805202102782 за другу декаду травня 2021 року на загальну суму 2 046 874,62 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 28.05.2021;

- рахунки-фактури №№0706202100334 та 0706202100605 за третю декаду травня 2021 року на загальну суму 228 671,48 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 07.06.2021;

- рахунки-фактури №№1806202101113, 1806202101639, 1806202101901, 1806202102685 за першу декаду червня 2021 року на загальну суму 606 475,43 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 18.06.2021;

- рахунок-фактура №2906202102663 за другу декаду червня 2021 року на загальну суму 890 317,06 грн виставлений в системі управління ринком (MMS) 29.06.2021;

- рахунки-фактури №№0707202101882, 0707202102141, 0707202102401, 0707202102660 за третю декаду червня 2021 року на загальну суму 2 659 510,69 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 07.07.2021;

- рахунки-фактури №№1607202100299, 1607202100563, 1607202100824, 1607202101085, 1607202101341, 1607202101596, 1607202101851 за першу декаду липня 2021 року на загальну суму 1 290 534, 81 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 16.07.2021;

- рахунок-фактура №2807202102552 за другу декаду липня 2021 року на загальну суму 279 684, 82 грн виставлений в системі управління ринком (MMS) 28.07.2021;

- рахунки-фактури №№0608202100313, 0608202100562, 0608202100807, 0608202101051, 0608202101297, 0608202102526, 0608202102768 за третю декаду липня 2021 року на загальну суму 9 395 083, 69 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 06.08.2021;

- рахунки-фактури №№1808202101039, 1808202101287, 1808202101534, 1808202101782, 1808202102034, 1808202102288, 1808202102541 за першу декаду серпня 2021 року на загальну суму 4 728 286,03 грн виставлені в системі управління ринком (MMS) 18.08.2021.

По договору позивачем та відповідачем було підписано наступні акти купівлі-продажу: №ВН/20/10-1850 від 31.10.2020, №ВН/20/11-1850 від 30.11.2020, №ВН/20/12-1850 від 31.12.2020, №ВН/21/01-1850 від 31.01.2021, №ВН/21/02-1850 від 28.02.2021, №ВН/21/03-1850 від 31.03.2021, №ВН/21/04-1850 від 30.04.2021, №ВН/21/05-1850 від 31.05.2021, №ВН/21/06-1850 від 30.06.2021, №ВН/21/07-1850 від 31.07.2021, №ВН/21/08-1850 від 31.08.2021 та акт-коригування (врегулювання №ВР/20/10-1850 від 21.07.2021 до акту №ВН/20/10-1850 від 31.10.2020 чим підтверджено факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів в узгоджених обсягах і вартості.

Враховуючи приписи п.7.7.4. Правил ринку, кінцевим строком оплати вартості небалансів є за:

-рахунками-фактурами №№1712202000347, 1712202000657, 1712202001274, 1712202001893 - 24.12.2020;

-рахунками-фактурами №№2412202000347, 2412202000652, 2412202000958, 2412202001263, 2412202001569, 2412202001873, 2412202002180, 2412202002489, 2412202002801, 2412202003113 - 31.12.2020;

-рахунками-фактурами №№0501202100370, 0501202100685, 0501202101000, 0501202101631, 0501202101944, 0501202102256, 0501202102671, 0501202102887, 0501202103200, 0501202103511 - 14.01.2021;

-рахунками-фактурами №№1401202100359, 1401202100667, 1401202100973, 1401202101285, 1401202101593, 1401202101898, 1401202102202, 1401202102507 - 20.01.2021;

-рахунками-фактурами №№260120210978, 2601202101288, 2601202101913 - 02.02.2021;

-рахунками-фактурами №№0402202100678, 0402202100990, 0402202101303, 0402202101616, 0402202101928, 0402202102240, 0402202102553, 0402202102867, 0402202103181 - 11.02.2021;

-рахунками-фактурами №№1602202100668, 1602202100970, 1602202101274, 1602202101579, 1602202103096 - 23.02.2021;

-рахунками-фактурами №№2502202100353, 2502202100652, 2502202101561, 2502202101863 - 04.03.2021;

-рахунками-фактурами №№0403202100335, 0403202100636, 0403202100937, 0403202101242, 0403202101547, 0403202101853, 0403202102158, 0403202102463 - 12.03.20021 ;

-рахунками-фактурами №№1703202100349, 1703202100651, 1703202100957, 1703202101260, 1703202101863, 1703202102163, 1703202102463, 1703202103069 - 23.03.2021;

-рахунками-фактурами №№2603202103349, 2603202104251, 2603202104553, 2603202104851, 2603202105150, 2603202105448, 2603202105746, 2603202106047 - 02.04.2021;

-рахунками-фактурами №№0704202100663, 0704202100962, 0704202101566, 0704202101869, 0704202102169, 0704202102467, 0704202102763, 0704202103061 - 13.04.2021;

-рахунками-фактурами №№1604202100643, 1604202100937, 1604202101230, 1604202101524, 1604202101818 - 22.04.2021;

-рахунками-фактурами №№2704202100631, 2704202100924, 2704202101218 - 06.05.2021;

-рахунками-фактурами №№1705202100595, 1705202100869, 1705202101146, 1705202101422 - 21.05.2021;

-рахунками-фактурами №№2805202101153, 2805202101425, 2805202101700, 2805202101971, 2805202102512, 2805202102782 - 03.06.2021;

-рахунками-фактурами №№0706202100334 та 0706202100605 - 14.06.2021;

-рахунками-фактурами №№1806202101113, 1806202101639, 1806202101901, 1806202102685 - 25.06.2021;

-рахунком-фактурою №2906202102663 - 05.07.2021;

-рахунками-фактурами №№0707202101882, 0707202102141, 0707202102401, 0707202102660 - 14.07.2021;

-рахунками-фактурами №№1607202100299, 1607202100563, 1607202100824, 1607202101085, 1607202101341, 1607202101596, 1607202101851 - 22.07.2021;

-рахунком-фактурою №2807202102552 - 03.08.2021;

-рахунками-фактурами №№0608202100313, 0608202100562, 0608202100807, 0608202101051, 0608202101297, 0608202102526, 0608202102768 - 12.08.2021;

-рахунками-фактурами №№1808202101039, 1808202101287, 1808202101534, 1808202101782, 1808202102034, 1808202102288, 1808202102541 - 27.08.2021.

Вказані обставини також встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі №910/15787/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 та постановою Верховного Суду від 21.06.2023.

У справі №910/15787/21 розглядався позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку із порушенням строків розрахунку по договору №1850-01072 від 16.09.2020 і позов було задоволено частково та стягнуто з Компанії на користь Товариства 4 674 774,97 грн інфляційних втрат, 1 132 958,10 грн пені та 1 236 315,56 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 24.10.2021 по 31.08.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки у справі №910/15787/21 розглядався спір між тими самими сторонами та по цьому ж самому договору, що й даній справі, не підлягає повторному доказуванню факт продажу позивачем відповідачу електричної енергії у період з першої декади грудня 2020 року по першу декаду серпня 2021 року, а також факт прострочення оплати відповідачем отриманої електричної енергії у вказаний період, що спростовує доводи відповідача про відсутність у справі належних доказів продажу електричної енергії.

При цьому, відповідач не заперечує факт отримання платіжних документів на оплату вартості небалансів, як і не заперечує інформацію, яка міститься у вказаних рахунках-фактурах.

У зв`язку із викладеними обставинами, оскільки відповідач прострочив оплату виставлених рахунків за договором і після 31.08.2021, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд стягнути 1 197 640, 25 грн - 3% річних та 4 922 838, 18 грн інфляційних втрат коштів за період, починаючи з 01.09.2021 по день надходження коштів.

Заперечуючи проти первісного позову, відповідач посилався на відсутність у позовній заяві вимоги про стягнення основної суми боргу, на які нараховуються заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, а також на те, що відповідач може сплачувати позивачу вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку; усі кошти, які надходять від учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Компанії протягом банківського дня, виплачуються учасникам ринку у межах наявної суми, на недискримінаційній основі; у діях відповідача відсутня вина і відсутня доведеність факту майнових втрат позивача.

Також відповідачем було подане клопотання про відстрочення виконання рішення.

За наслідком розгляду даного спору, суд першої інстанції прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги є доведеними й обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для тлумачення п.5.1 Договору. Також суд задовольнив клопотання відповідача і відстрочив виконання рішення на одинадцять місяців.

Позивач оскаржує рішення суду в частині відстрочення виконання рішення суду, а відповідач оскаржує рішення суду в частині задоволення первісного позову.

В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення суду сторонами не оскаржується.

З огляду на приписи частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг позивача і відповідача.

Щодо позовних вимог за первісним позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.09.2020 (ідентифікатор договору №1850-01072, дата акцептування 16.09.2020).

Предметом розгляду даного спору за первісним позовом є матеріально-правова вимога застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2021 року у справі №910/15364/20 зазначено, що у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії (пункт 13 постанови).

У постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду також вказував на те, що у розумінні положень Правил ринку ( зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.

Вказаний висновок підтриманий Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 у справі №910/9216/22.

Відповідно до п.7.7.4 гл.7.7 розділу VII Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку.

Доказами, наявними у матеріалах справи та судовими рішеннями у справі №910/15787/21, які набрали законної сили, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу у період з першої декади грудня 2020 року по першу декаду серпня 2021 року електричної енергії для врегулювання небалансів, її обсяги та вартість та направлення відповідачу відповідних рахунків на оплату.

Проте, в порушення умов договору та положень Правил ринку, відповідач розраховувався з позивачем не повному обсязі та з порушенням встановлених строків, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат коштів, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Твердження відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань відповідача, як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права, в тому числі і статті 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 18.10.2022 у справі №910/6578/21, 21.06.2023 у справі №910/15787/21 (між цими ж сторонами з цього ж договору).

Доводи відповідача про те, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат не допускається, оскільки відсутня вимога про стягнення основного боргу, також обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки законодавство не містить імперативних норм, які встановлюють обов`язковість заявляти одночасно вимоги про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат. Це право позивача - заявляти ці вимоги разом чи окремо, або ж здійснювати досудовий порядок врегулювання спору про стягнення основного боргу, а у зв`язку із простроченням оплати основних платежів заявляти окремо в судовому порядку вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем заявлені до стягнення з відповідача 1 197 640,25 грн - 3% річних та 4 922 838,18 грн інфляційних втрат коштів, які нараховані по кожному акту окремо, починаючи з 01.09.2021, з врахуванням здійснених відповідачем платежів.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, обов`язком судів є дослідження поданих сторонами доказів, зокрема наданого позивачем розрахунку, перевірка його, оцінка у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі документами та належним чином відображення здійснених висновків у мотивувальних частинах рішення та постанови.

При цьому, здійснення розрахунку стороною спору не звільняє господарський суд від обов`язку перевірити правильність такого розрахунку та надати вичерпну оцінку пов`язаних з цим доказів.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №910/7149/17.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вони є арифметично та методологічно правильними, а тому первісні позовні вимоги про стягнення 4 922 838, 18 грн інфляційних втрат коштів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши розрахунки 3% річних, апеляційний господарський суд погоджується із доводами відповідача про те, що він позивачем зроблений невірно, оскільки визначаючи кількість днів прострочення позивачем помилково нараховані 3% річних на повну суму боргу в день здійснення відповідачем платежів (том 1 а.с.9-61), натомість, згідно обґрунтованого контррозрахунку, зробленого відповідачем, який подавався до суду першої інстанції (том 3 а.с.62) і перевірений апеляційний господарським судом, правильний розмір 3% річних становить 1 182 256,44 грн, тому в цій частині первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а в частині стягнення 15 383,81 грн первісний позов задоволенню не підлягає.

Згідно правих позицій Великої Палати Верховного Суду (постанова від 18.03.2020 у справі №902/417/18) суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку.

Однак, вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду дала у справі, фактичні обставини якої суттєво відрізнялись від фактичних обставин даної справи, оскільки у вказаній справі №902/417/18 сторони у договорі змінили розмір процентної ставки, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару.

Натомість, у даній справі сторони не змінювали розмір процентної ставки і позивачем нараховані 3% річних, як це передбачено статтею 625 ЦК України, тому відсутні підстави для зменшення розміру процентів річних.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції відповідач подав клопотання про відстрочення виконання рішення суду на один рік з дня прийняття відповідного рішення.

В обґрунтування клопотання відповідач послався наступні обставини:

1) кошти на сплату 3% річних, інфляційних втрат не передбачені структурою тарифу на послуги Компанії, що перешкоджає виконанню рішення суду;

2) Компанія не може спрямувати на виконання рішення у справі №910/10602/23 кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат;

3) невідкладне стягнення з Компанії витрат, джерела покриття яких не передбачені, дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетично інфраструктури України;

4) діяльність енергетичної інфраструктури Компанії є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором рф на енергетичні об`єкти країни;

5) невідкладне виконання рішення у справі не є можливим, а спроба примусового стягнення з Компанії коштів, не передбачених фінансовим планом, можливий арешт рахунків та інші заходи виконавчого провадження перешкоджатиме нормальній операційній роботі Компанії як оператора системи передачі, ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, у підсумку ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам, а також створює ризики надзвичайних ситуацій на ринку електричної енергії.

Частиною 3 ст. 331 ГПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч. ч. 5-6 ст.331 ГПК України).

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Таким чином питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Згідно частини 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Компанія є стратегічним підприємством, що забезпечує електропостачання, яке після початку збройної агресії неодноразово зазнавало масованих ракетних ударів по енергетичним об`єктам.

Загальновідомість фактів військової агресії, критичне погіршення ситуації в енергосистемі України з жовтня 2022 року, ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури є загальновідомими обставинами, що в силу приписів частини 3 статті 75 ГПК України не потребують доказування.

Таким чином, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Компанія вимушено опинилась у тимчасовій надзвичайній ситуації, яка призводить до обмеження платоспроможності і ведення нормальної господарської діяльності.

За наведених обставин є вірним висновок суду першої інстанції про те, що відстрочення виконання рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а цією заявою відповідач лише намагається забезпечити повне виконання рішення та погашення заборгованості перед стягувачем у майбутньому через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють.

Апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі сприятиме належному виконанню відповідачем своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже, належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідуватиме мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

При цьому, передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

Відстрочення виконання рішення суду у даному випадку не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

Доводи позивача про те, що він знаходиться у не менш скрутному фінансовому становищі, ніж відповідач та інші суб`єкти господарювання, які постраждали чи продовжують потерпати внаслідок військової агресії РФ, заслуговують на увагу, однак позивач не надав доказів пошкодження його майна внаслідок військової агресії РФ, натомість, як факти пошкодження майна Компанії внаслідок чисельних ракетних обстрілів є загальновідомими.

Апеляційним господарським судом також враховано, що заборгованість по договору відповідачем сплачена і рішенням у справі №910/15787/21 на користь позивача вже стягнуто з відповідача 3% річних, пеню та інфляційні втрати коштів за попередній період нарахування, тому відстрочення виконання рішення у даній справі не порушить баланс інтересів сторін.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 ГПК України процедури відстрочення виконання судового рішення та встановив строк такого відстрочення - одинадцять місяців, зважаючи на вимоги ч. 5 вказаної статті, тому відповідні доводи апеляційної скарги позивача є необгрунтованими.

Однак, як слушно вказує позивач у своїй апеляційній скарзі, суд першої інстанції в резолютивній частині не зазначив день, з якого починається та закінчується відстрочення виконання рішення, що призводить до невизначеності, тому, з врахуванням приписів ч.5 ст. 331 ГПК України, слід відстрочити виконання рішення на одинадцять місяців з дня прийняття рішення судом першої інстанції.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 07 травня 2024 року підлягає зміні в частині розміру стягнутих 3% річних, в частині визначення початку відстрочення виконання рішення, а також в частині розподілу судових витрат.

Отже, апеляційні скарги позивача і відповідача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно положень статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив 91 807,18 грн судового збору, а тому, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 91 576,42 грн судового збору за подання первісної позовної заяви.

За подання апеляційної скарги на рішення суду в частині відстрочення виконання рішення суду позивач сплатив 3028,00 грн судового збору, проте, оскільки апеляційним господарським судом рішення в частині відстрочення не скасовано, а лише уточнено початок відстрочення, витрати по сплаті вказаного судового збору покладаються на позивача.

Відповідач за подання апеляційної скарги на рішення сплатив 146710,77грн, однак, апеляційна скарга подана відповідачем у електронній формі через систему "Електронний суд" і відповідачем не враховані положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання апеляційної скарги судовий збір підлягав у розмірі 110 168,62 грн (91807,18 грн х 150% х 0,8), а надміру сплачена сума судового збору (36 542,15 грн.) може бути повернута в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір", у разі подання відповідачем відповідного клопотання.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача (на суму 15383,81 грн) з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 276,91 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

3. Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 07 травня 2024 року, виклавши пункти 1 і 2 його резолютивної частини у наступній редакції:

"1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (61057, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 21, офіс 6, код ЄДРПОУ 42853117) - 1 182 256,44 грн 3% річних, 4 922 838,18 грн інфляційних втрат та 91 576,42 грн судового збору.

2.1. Відстрочити виконання рішення на одинадцять місяців з дня прийняття рішення судом першої інстанції.

2.2. В іншій частині первісного позову відмовити. "

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 07 травня 2024 року залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" (61057, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 21, офіс 6, код ЄДРПОУ 42853117) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) - 276,91 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.11.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

І.М. Скрипка