Постанова

від 19.11.2024 по справі 910/10602/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа№ 910/10602/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Скрипки І.М.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Деркач Д.І. орд.;

від відповідача: Драчова М.С. дов.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 (повний текст складено 29.05.2024)

у справі №910/10602/23 (суддя Курдельчук І.Д.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг"

про надання тлумачення пункту 5.1 Договору про врегулювання небалансів електричної енергії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 травня 2024 року відмовлено ТОВ "ГС-Трейдинг" у прийнятті додаткового рішення у розподілі між сторонами витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 306 025,42 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач надав заяву про розподіл судових витрат та докази понесених судових витрат до суду першої інстанції до закінчення судових дебатів 07.05.2024, а 28.05.2024 позивачем були подані доповнення до заяви про розподіл судових витрат від 07.05.2024, обґрунтовані актуальною судовою практикою Верховного Суду (постанова від 13.03.2024 у справі №910/15787/21), також в доповненні був наведений орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме гонорару успіху у вигляді 5% від фактично стягнутої суми, жодних нових доказів, яких не було в матеріалах справи, позивачем до доповнень 28.05.2024 долучено не було, тому на них не розповсюджувались вимоги ч.8 ст.129 ГПК України; в позовній заяві позивач заявив про витрати на професійну правничу допомогу, що складаються з погодинної оплати роботи адвоката та його "гонорару успіух" чітко зазначеними сумами, тому не відповідають дійсності висновки суду про те, що позивач у заяві від 07.05.2024 заявив про зовсім інший порядок розрахунку таких витрат, до того ж, у заяві від 07.05.2024 позивач заявив про розподіл суми судових витрат, що складаються лише з суми "гонорару успіху", а саме, 5% від суми задоволених позовних вимог, а про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, що складаються з погодинної роботи адвоката, позивач не заявляв, тому йому не було потрібно подавати відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; у позовній заяві та заяві від 07.05.2024 позивачем зазначено, що з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 5% від фактично стягнутої суми, що не потребує складних математичних розрахунків, а в доповненнях від 28.05.2024 та в самій позовній заяві позивачем наведений орієнтовний розрахунок "гонорару успіху" у розмірі 306 023,42 грн і, враховуючи розмір задоволених вимог, підлягає стягненню "гонорар успіху" в сумі 306 025,42 грн; єдиною умовою для стягнення правової допомоги у вигляді "гонорару успіху" є саме по собі задоволення позовних вимог, однак строк оплати "гонорару успіху" розпочинається з моменту набрання судовим рішенням законної сили або після перегляду рішення суду у судах апеляційної та касаційної інстанціях та ухвалення остаточного рішення; документами, які дійсно підтверджують факт отримання позивачем правової допомоги та понесення витрат, є договір про надання правової допомоги, додаток №1 та додаткові угоди на нього, ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, тому відсутні необхідність наявності детального опису робіт, акта приймання-передачі наданих послуг; судом першої інстанції проігноровані преюдиційні факти, встановлені в аналогічній справі постановою Верховного Суду від 13.03.2024 по справі №910/15787/21 щодо правомірності позиції позивача про стягнення "гонорару успіху".

Відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 12 до 19 листопада 2024 року у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Києві 12.11.2024.

18.11.2024 представником позивача подані додаткові пояснення у справі з відповідями на питання суду щодо надання позивачем до суду першої інстанції обрахованої суми витрат на правничу допомогу, що пропонується до стягнення після ухвалення рішення суду від 07.05.2024 по суті основного спору.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні просив долучити до справи додаткові докази щодо оплати позивачем правничої допомоги та прийняття ним послуг представника за підписаним актом 14.11.2024, також підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити,

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти залучення поданих представником позивача доказів, також заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Частиною 3 ст. 269 ГПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Представником позивача у судовому засіданні подані рахунок, акт прийняття послуг та платіжна інструкція, які датовані 14.11.2024.

Вказані докази суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки предметом апеляційного розгляду є апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 травня 2024 року, позивачем подані документи, які складені 14.11.2024, проте така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів.

Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", у якому просило суд стягнути з відповідача 6 120 478,43 грн, у тому числі: 1197640,25грн - 3% річних та 4 922 838, 18 грн інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.09.2020 між сторонами було укладено договір про небаланс електричної енергії, який відповідачем неналежним чином виконувався, внаслідок чого за період з першої декади грудня 2020 року по першу декаду серпня 2021 року утворилась заборгованість з оплати рахунків, на яку позивачем були нараховані інфляційні втрати коштів та 3% річних. Рішенням господарського суду міста Києва 20.09.2022 з відповідача були стягнути інфляційні втрати коштів та проценти річних за період до 31.08.2021, і оскільки відповідачем не було виконано зобов`язань у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення інфляційних втрат коштів та процентів річних за період з 01.09.2021 по день фактичної оплати рахунків відповідачем.

Також, згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просив стягнути судові витрати, що складаються з суми судового збору в розмірі 91807,18 грн та суми витрат на професійну правничу допомогу, фактичний розмір яких буде підтверджено в ході розгляду даної справи, включаючи "гонорар успіху" у розмірі, що становить 5% від суми задоволених позовних вимог.

07.05.2024 позивач подав до суду першої інстанції заяву щодо розподілу судових витрат від 07.05.2024, у який заявив, що докази понесення позивачем витрат на правову допомогу будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, додатково просить долучити до матеріалів справи копії додаткових угод до договору про надання правової допомоги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 травня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів задоволено повністю.

Також у резолютивній частині рішення вказано, що питання витрат на правничу допомогу вирішувати у судовому засіданні 28.05.24 о 13:45.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 повідомлено сторони, що питання розподілу судових витрат на правничу допомогу вирішуватиметься у судовому засіданні 28.05.2024 о 16:45.

28.05.2024 відповідач подав заперечення на заяву щодо розподілу судових витрат, у яких відповідач, зокрема, вказує, що у заяві про розподіл судових витрат від 07.05.2024 позивач вказав про подання відповідних доказів витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, однак у Електронному суді у справі відсутні будь-які документи після 07.05.2024, а позивачем ні до заяви щодо розподілу судових витрат, ні будь-яким іншим способом не додано до матеріалів справи розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, акти виконаних робіт, рахунки на оплату та доказів оплати, а питання "гонорару успіху" вирішується виключно в межах договірних відносин адвоката та клієнта, та не може бути предметом розгляду у даній справі.

28.05.2024 позивач подав до суду першої інстанції доповнення до заяви про розподіл судових витрат від 07.05.2024, у яких вказує, що 07.05.2024 ним була подана заява щодо розподілу судових витрат, до яких долучені докази понесених витрат (договір, додаток №1 та додаткові угоди до нього), також звернув увагу суду на постанову Верховного Суду від 13.03.2024 по справі №910/15787/21, якою залишено без змін судові рішення судів першої і апеляційної інстанції та підтверджено правомірність позиції позивача про стягнення "гонорару успіху", також наведено орієнтовний розрахунок - 306025,42 грн - витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 91807,18 грн. До доповнень були додані у копіях: заява щодо розподілу судових витрат, договір про надання правової допомоги від 05.08.2021, додаток №1 до договору, додаткова угода від 23.12.2022, додаткова угода від 27.02.2023, постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №910/15787/21, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер, докази направлення відповідачу.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 травня 2024 року відмовлено ТОВ "ГС-Трейдинг" у прийнятті додаткового рішення у розподілі між сторонами витрат на правничу допомогу.

Вказана ухвала мотивована тим, що позивач не визначив суму, яка підлягає до стягнення; з часу ухвалення рішення та подання заяви 07.05.2024 до моменту розгляду заяви 28.05.2024 позивач мав достатньо часу уточнити заявлену до стягнення суму, а не перекладати свій обов`язок з розрахунку на суд, оскільки суд здійснює розподіл вже заявленої суми, а не здійснює її розрахунок самостійно. Також судом враховано, що Додатковою угодою від 23.12.2022 визначено про сплату гонорару після набрання рішенням суду законної сили, а станом на час розгляду заяви рішення не набрало законної сили, відповідно - відсутня сума для обрахунку 5%.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для прийняття додаткового рішення з огляду на наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути судові витрати, що складаються з суми судового збору в розмірі 91807,18 грн та суми витрат на професійну правничу допомогу, фактичний розмір яких буде підтверджено в ході розгляду даної справи, включаючи "гонорар успіху" у розмірі, що становить 5% від суми задоволених позовних вимог.

У мотивувальній частині позовної заяви, в розділі "Щодо розрахунку суми судових витрат", позивач вказав, що між ним та Адвокатським об`єднанням "Легал Хаус" (у подальшому змінило назву на Адвокатське об`єднання "Овчаров та Партнери", укладено Договір про надання правової допомоги від 05.08.2021 та Додаток №1 до нього і додаткова угода від 23.12.2022, згідно яких сторони домовились, що оплата послуг виконавця здійснюється у формі оплати за послуги за погодинними базовими ставками та оплати гонорару успіху, погодинні базові ставки становлять гривневий еквівалент 100 євро за годину роботи адвоката та 50 євро за годину роботи юриста, орієнтовний розрахунок за представництво в суді першої інстанції буде становити 40 годин роботи адвоката, що, відповідно, складає гривневий еквівалент 4000 євро за надання правової допомоги.

В розділі "Щодо виплати гонорару успіху" позивач вказав, що гонорар успіху за домовленістю сторін договору встановлений у розмірі 5% від суми, що буде стягнута з відповідача у справі, але не більше, ніж буде стягнуто компенсації гонорару успіху.

Отже, позивачем наведено у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача 07.05.2024 подав до суду першої інстанції заяву щодо розподілу судових витрат від 07.05.2024, у який, посилаючись на наведені приписи ч.8 ст.129 ГПК України, заявив, що докази понесення позивачем витрат на правову допомогу будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, додатково просить долучити до матеріалів справи копії додаткових угод до договору про надання правової допомоги.

У тексті заяви позивач вказує, що враховуючи додаткову угоду від 29.12.2022 до договору про надання правничої допомоги, сторонами було змінено умови оплати правничої допомоги, а саме встановлено, що погодинні базові ставки становлять гривневий еквівалент 100 євро за годину роботи адвоката, 50 євро за годину роботи юриста, оплата гонорару успіху у разі вирішення спору на користь клієнта, розмір якого становить 5% від суми, що буде стягнута з відповідача у справі, але не більше, ніж буде стягнуто компенсації гонорару успіху.

Отже, позивач, відповідно до положень ч.8 ст.129 ГПК України, зробив відповідну заяву про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду першої інстанції.

07 травня 2024 року Господарським судом міста Києва було прийняте рішення по суті спору за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

Таким чином, відповідні докази понесення судових витрат мали бути подані позивачем у строк до 13.05.2024 (включно).

Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається з п. 2.6 додатку № 1 від 05 серпня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 05 серпня 2021 року, після надання послуг відповідно до предмету договору сторони підписують акт приймання-передачі послуг.

Крім того, п. 4.7 вказаного додатку сторони передбачили можливість та порядок пред`явлення претензій щодо виконання договору.

Проте, представник позивача у вказаний строк доказ належного виконання умов договору та прийняття клієнтом виконання, а саме, акт приймання-передачі послуг, не подав, натомість, 28.05.2024 подав доповнення до заяви щодо розподілу судових витрат, в яких процитував окремі пункти постанови Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №910/15787/21 щодо гонорару успіху, та в розділі "Орієнтовний розрахунок" вказав, що враховуючи те, що рішенням від 07.05.2024 стягнуто з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "ГС-Трейдинг" 1197640, 25 грн (3% річних) та 4922 838, 18 грн (інфляційних втрат), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню "гонорар успіху", що становить 5% від суми задоволених позовних вимог та дорівнює 306 025,42грн витрат на професійну правничу допомогу.

Вказані доповнення судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до розгляду на підставі ч.2 ст.118, абз. 2 ч.8 ст.129 ГПК України, оскільки їх подано з пропуском строку, встановленого законом за відсутності клопотання про його поновлення.

Доводи позивача про те, що на вказані доповнення від 28.05.2024 не розповсюджувались вимоги ч.8 ст.129 ГПК України, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки у заяві від 07.05.2024 сам позивач вказав про те, що відповідні докази понесення судових витрат будуть надані ним у п`ятиденний строк після прийняття рішення, а єдиними доказами, що ним були подані, є саме вказані доповнення від 28.05.2024.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, за змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Враховуючи, що позивач у встановлений законом 5-денний термін не подав суду доказ на підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості, а саме, акт приймання-передачі послуг, обумовлений додатковою угодою до договору про надання правничих послуг, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у розподілі між сторонами витрат на правничу допомогу.

Окрім цього, як вірно врахував суд першої інстанції, додатковою угодою від 23.12.2022 визначено про сплату гонорару після набрання рішенням суду законної сили, однак станом на час розгляду заяви рішення суду не набрало законної сили, відповідно була відсутня сума для обрахунку 5% "гонорару успіху".

Що стосується посилань позивача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №910/15787/21, то вказані висновки була дані за інших фактичних обставин, які не є релевантними обставинам даної справи.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову позивачу у прийнятті додаткового рішення щодо розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу.

Доводи позивача по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, правильно застосував до них належні норми процесуального права, а тому ухвала Господарського суду міста Києва законна і обґрунтована, отже, підстави для її скасування відсутні, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати, пов`язані із її розглядом, покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГС-Трейдинг" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 травня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.12.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

І.М. Скрипка