Ухвала

від 05.11.2024 по справі 295/14561/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/14561/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/625/24

Категорія 422 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження №295/14561/24 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 09.10.2024,

в с т а н о в и в:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04 грудня 2024 року включно.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою змінити підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід на більш м`який, який не пов`язаний з обмеженням волі, можливо із застосування електронного засобу контролю. Крім того, у разі обрання застави, визначити її розмір - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, зазначає, що пред`явлена ОСОБА_8 підозра не містить ознак обґрунтованості, а ґрунтується на припущеннях, домислах, спотворених, необ`єктивних даних з ознаками фальсифікації, за відсутності посилання на жоден доказ, на підставі якого зроблено висновок про скоєння ОСОБА_8 інкримінованого йому правопорушення. Крім того, п.6 ч.1 ст.277 КПК України вимагає зазначати в підозрі фактичні обставини кримінального правопорушення, а не перекручені та спотворені, та інші суттєві обставини. Наголошує, що суду не надано допустимих та законно отриманих доказів обґрунтованості підозри, тому вважає, що підстав для її пред`явлення її не було. ОСОБА_8 безпідставно заарештований та перебуває під вартою. Рахує, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, стороною обвинувачення, а також судом, жодними доказами не підтверджені і ґрунтуються на припущеннях. Відносно ризику впливу на свідків, потерпілих, зазначає, що по справі відсутні потерпілі, і цьому додатково можна запобігти шляхом покладення на ОСОБА_8 обов`язку - утриматись від спілкування з будь-якою особою, визначеною суддею. Крім того, не встановлено, що ОСОБА_8 вчиняв спроби незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, і те, що ОСОБА_8 перешкоджав кримінальному провадженню або має наміри щодо цього. Звертає увагу, що всі докази які сторона обвинувачення вважала за потрібне зібрати - зібрані, зафіксовані. Вважає, що не підтверджено жодними даними і наявність ризику того, що його підзахисний може знищити або спотворити яку-небудь з речей або документів, які мають значення для справи, а є суто припущенням сторони обвинувачення. Вважає, що наявність ризику вчинення кримінального правопорушення не може бути єдиною та достатньою підставою для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у разі застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу і у вигляді цілодобового домашнього арешту, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення буде нівельований. Звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження містяться докази того, що ОСОБА_8 характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної чи іншої відповідальності не притягувалась, є військовослужбовцем. Вище вказане свідчить про те, що ОСОБА_8 не має намірів перешкоджати встановленню істини по справі жодним чином, на свободі може бути соціально корисний.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора який заперечив щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.

Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, дотримався вимог ст.ст.132, 176-178, 183, 194 КПК України.

Як убачається з матеріалів провадження №295/15280/24, у провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перебуває кримінальне провадження №62024240020002538 від 23.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

У відповідності до клопотання слідчого, органом досудового розслідування встановлено те, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який станом на 14.01.2024 припинений або скасований не був. ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником). Однак ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, близько 08 год. 00 хв. 14.01.2024 самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 та проводить час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням службових обов`язків по теперішній час, чим продовжує вчинення кримінального правопорушення. За час відсутності в розташуванні військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 обов`язки військової служби за посадою не виконує, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив. 26.09.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

26.09.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке було направлено за місцем його реєстрації та отримано ним згідно копії накладеної Укрпошти та квитанції від 26.09.2024, що підтверджено в суді першої та апеляційної інстанції.

08.10.2024 органом досудового розслідування ОСОБА_8 було затримано на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 30.09.2024 в справі №295/14561/24 про надання дозволу на його затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_9 звернувся до відповідного слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 . За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.

При цьому, на думку апеляційного суду, клопотання слідчого (з доданими до нього матеріалами) є відповідним вимогам ст.184 КПК України, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відомості та обставини, які враховуються при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Істотних порушень вимог КПК України в цій частині не встановлено.

У відповідності до матеріалів судового провадження №295/14561/24, прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження доказів обґрунтованості підозри вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Наявні у провадженні докази, як вважає апеляційний суд, переконливо вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, у об`ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.

Таким чином, апеляційні посилання захисника на відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри його підзахисному, в даному випадку є безпідставними та передчасними. Об`єктивних доказів протилежного (невинуватості/непричетності особи) апеляційним судом не встановлено, як і не надано стороною захисту.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).

Крім того, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об`єктивно вказують на наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як і вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, на думку апеляційного суду при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_8 , фактичні обставини його вчинення.

В свою чергу, як убачається з матеріалів провадження, інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є тяжким - санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного ОСОБА_8 , переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. В даному випадку - слід взяти до уваги фактичні обставини інкримінованих дій, які пов`язанні саме в самовільному залишенні військової частини останнім, як і довготривалим нез`явленням до в/ч. Крім того, у відповідності до оскаржуваного рішення, та що підтверджено прокурором в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_8 перебував у розшуку, оголошеному постановою старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_9 від 27.09.2024.

Вище зазначене (свідоме довготривале ухилення, принаймні, від проходження військової служби) стороною захисту не спростовано, переконливих доказів протилежного суду апеляційної інстанції не надано.

В даному випадку, з урахуванням неведеного, є висока вірогідність і того, що підозрюваний ОСОБА_8 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як і продовжити вчинення кримінальне правопорушення.

Апеляційний суд вважає доведеним і процесуальний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на відповідних учасників провадження, у тому числі й на зміст та обсяг їх показань та процесуальну поведінку, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об`єктивної істини по провадженню.

Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об`єктивно безпідставними.

Не залишено поза увагою слідчого судді і дані характеризуючі особу підозрюваного, зокрема, те, що останній має місце реєстрації та проживання, не одружений, не має сім`ї та утриманців, раніше не судимий, має негативну службову характеристику т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 , відповідно - вік, стан здоров`я, як і стадію досудового розслідування.

Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків - можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на відповідних учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як і продовжити вчинення кримінальне правопорушення.

Докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, переконливо виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які об`єктивно існують, підозру останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.

В свою чергу, гарантії обвинуваченого (в суді апеляційної інстанції) дотримуватись належної процесуальної поведінки при зміні запобіжного заходу,, не доводять по-за розумним сумнівом дотримання останнім відповідної сталої процесуальної поведінки, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про обрання підозрюваному ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На момент апеляційної перевірки матеріалів провадження, вказаний запобіжний захід є необхідним у зазначеному кримінальному провадженні, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування.

Істотних порушень кримінального процесуального закону в частині визначення міри запобіжного заходу, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 09.10.2024, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04 грудня 2024 року включно, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :