Постанова

від 11.11.2024 по справі 913/342/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Харків Справа № 913/342/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

від Позивача: Сокуренко Є.С. -представник

та інших представників учасників справи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Старобільськ Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 29.08.2024 року у справі №913/342/24,

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельстар", м.Старобільськ Луганської області

відповідача-2 - ОСОБА_1 , м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 1 316 757 грн. 99 коп.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі -Позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельстар", м.Старобільськ Луганської області (далі - Відповідач 1) та ОСОБА_1 , м. Старобільськ Луганської області (далі - Відповідач2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 15.09.2021 №LGB0LVFWWHYDD у сумі 1 316 757 грн 99 коп., у т. ч. 1 254 011 грн 96 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 62 746 грн 03 коп. - заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 05.03.2022 до 01.07.2022.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.08.2024 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач 2, не погодившись з вищезазначеним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, за змістом якої просив рішення в цій частині скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Апелянт вважає судове рішення незаконним і необґрунтованим, винесеним при неповному з`ясуванні обставин справи, а також із невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме:

- суд першої інстанції, не повідомивши належним чином Відповідача 2 про прийняте судом рішення, порушив принцип змагальності сторін і право Відповідача 2 на захист, який бажав надати відзив на позов та готував зустрічний позов;

- апелянту нічого не відомо про існування кредитного договору, а договір поруки він не підписував і особисто не укладав, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду про визнання такого договору поруки недійсним.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №913/342/24 від 24.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 2 на означене судове рішення, а ухвалою суду від 16.10.2024 розгляд справи призначено на 11.11.2024 о 13:30.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначав про те, що суд першої інстанції належним чином повідомляв учасників спору про час та місце розгляду справи, а підписання Договору поруки Відповідачем 2 підтверджено накладенням його електронного підпису.

Позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додані додаткові докази, але відповідно до вимог ст.269 ГПК України, ним не заявлено клопотання про їх долучення до матеріалів справи з обґрунтуванням причин неможливості подання до суду першої інстанції, отже вони не приймаються до уваги судовою колегією.

Відповідач 1 не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У судове засідання 11.11.2024р. з`явився представник Позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Інші представники сторін не з`явилися, але були повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, тому судова колегія прийшла до висновку про розгляд справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 15.09.2021 між Позивачем та Відповідачем 1 (шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису) договору про надання овердрафтового кредиту (далі - кредитний Договір), за умовами якого Позивач зобов`язався здійснювати овердрафтове обслуговування Відповідача-1, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Відповідача-1 (№ НОМЕР_1 ), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до пункту 3.2.4.1.5 цього Договору, шляхом дебетування поточного рахунку в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі - договір) в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни, з метою поповнення обігових коштів для забезпечення безперервності здійснення платежів в умовах нестачі коштів на поточному рахунку клієнта;

- укладення 15.09.2021року між Позивачем та Відповідачем 2 Договору поруки №LGB0LVFWWHYDD/DP, за умовами п.1.1. якого предметом цього договору є надання поруки Відповідачем 2 перед банком за виконання Відповідачем 1 зобов`язань за Умовами та Правилами надання послуги «Овердрафтовий кредит», розміщеними на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за адресою: ://privatbank.ua/terms, анкетою- заявою клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заявою про приєднання до умов та правил надання послуги «Овердрафтовий кредит» від 15.09.2021, які разом становлять кредитний договір між банком та клієнтом, по сплаті: а) процентів за користування кредитом відповідно до п.3.2.4.3.1 кредитного договору, що залежить від інтервалу існування непогашеного залишку по кредиту, тобто в день, після закінчення якого зафіксовано нульове дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта № НОМЕР_1 , відкритому в банку, згідно чинних тарифів банку: протягом 1-3 днів в розмірі 12,5% річних; протягом 4-7 днів в розмірі 13% річних; протягом 8-15 днів в розмірі 13,5% річних; протягом 16-30 днів в розмірі 14% річних; період повного погашення процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, у відповідності до умов п.3.2.4.1.9 кредитного договору; б) прострочених процентів відповідно до п.3.2.4.3.3 кредитного договору, у випадку порушення клієнтом строку погашення заборгованості за кредитом, встановлених чинним тарифами банку, в розмірі 28% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту; в) процентів у випадку порушення клієнтом строку повернення кредиту, встановлених п.3.2.4.4.1 кредитного договору, у розмірі 28% річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту; г) штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі; д) кредиту з максимальним розміром ліміту за кредитним договором в розмірі 4 000 000 грн 00 коп.;

- встановлення Позивачем Відповідачу 1 наступних кредитних лімітів на поточний рахунок: з 15.09.2021 - 1 690 000 грн 00 коп., з 08.10.2021 - 1 950 000 грн 00 коп., з 07.11.2021 - 2 780 000 грн 00 коп., з 15.12.2021 - 2 860 000 грн 00 коп., з 14.01.2022 - 2 830 000 грн 00 коп., з 09.02.2022 - 1 860 000 грн 00 коп., з 02.03.2022 - 783 454 грн 60 коп., з 29.04.2022 - 00 грн 00 коп. та надання Позивачем Відповідачу 1 коштів з вказаним кредитним лімітом, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку;

-часткова оплата Відповідачем 1 суми заборгованості у розмірі 591 088 грн 64 коп.;

- направлення Позивачем Відповідачу 1 з примірником для Відповідача 2 претензії вих№10915 LGB0WH від 09.07.2024 з вимогою про сплату заборгованості.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачами взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором та Договором поруки, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором від 15.09.2021 №LGB0LVFWWHYDD у сумі 1 316 757 грн 99 коп., у т. ч. 1 254 011 грн 96 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 62 746 грн 03 коп. - заборгованості зам простроченими процентами за користування кредитом за період з 05.03.2022 до 01.07.2022.

Відповідачі не скористались правом на подання відзивів на позов.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд вважав їх доведеними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У п.3.2.4.1.8 кредитного договору передбачено, що платежі клієнта в порядку, встановленому цим договором, проводяться банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. В разі якщо за 30 днів до закінчення встановленого в даному пункті строку, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, строк проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, пролонгується щоразу на 365/366 днів. Строк кредиту може бути змінений відповідно до п.п.3.2.4.1.13, 3.2.4.2.3.4. цього договору.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 09.07.2024 звернувся до відповідачів з претензією №10915LGB0S0WH, яку надіслав на адреси електронної пошти відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зазначена у анкеті-заяві клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 20.10.2020, відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідною роздруківкою, в якій відповідно до умов п.3.2.4.2.3.4 кредитного договору достроково вимагав сплатити заборгованість у розмірі 1 254 011 грн 96 коп. та за процентами за користування ним у сумі 62 746 грн 03 коп.

Відповідно до Кредитного Договору, Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг», на підтвердження чого Позивачем до позову додано довідку про розмір встановлених кредитних лімітів клієнта ТОВ «Дизельстар» , згідно з якою з Відповідачу 1 встанрволено ліміт з15.09.2021 - 1 690 000 грн 00 коп., з 08.10.2021 - 1 950 000 грн 00 коп., з 07.11.2021 - 2 780 000 грн 00 коп., з 15.12.2021 - 2 860 000 грн 00 коп., з 14.01.2022 - 2 830 000 грн 00 коп., з 09.02.2022 - 1 860 000 грн 00 коп., з 02.03.2022 - 783 454 грн 60 коп., з 29.04.2022 - 00 грн 00 коп.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем належно виконані зобов`язання за Договором з відкриття Відповідачу 1 поточного рахунку і встановлення ліміту користування кредитними коштами.

Відповідач 1 наданими Позивачем коштами користувався, однак свої договірні зобов`язання з повернення вказаних коштів і сплати процентів за користування ними у встановлені Договором строки належним чином не виконував, внаслідок чого заборгованість Відповідача 1 перед Позивачем дорівнює 1 316 757 грн 99 коп., у т. ч. 1 254 011 грн 96 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 62 746 грн 03 коп. - заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 05.03.2022 до 01.07.2022., що підтверджується доданими до позову Розрахунком заборгованості та виписками з рахунку Відповідача 1.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що вимоги до Відповідача 1 є обґрунтованими і підтверджуються наявними в справі документальними доказами.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 статті 554 ЦК України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Як встановлено судом, виконання зобов`язань за Договором забезпечене укладеним Позивачем з Відповідачем-2 Договором поруки, де передбачено, що поручитель поручається перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

При цьому, сторонами погоджено, що якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується і обсяг відповідальності поручителя, то поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Статтею 627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже у Відповідача-2, як поручителя, виник солідарний обов`язок погасити заборгованість за кредитом, що становить 1 316 757 грн 99 коп., у т. ч. 1 254 011 грн 96 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 62 746 грн 03 коп. - заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 05.03.2022 до 01.07.2022.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

У п. 4.1 Договору поруки сторони погодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Враховуючи, що дата укладення Договору поруки - 15.09.2021, порука Відповідача 2 перед Позивачем за виконання Відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором не припинилась.

Апелянт, заперечуючи проти солідарного стягнення за Договором поруки, стверджував про те, що договір поруки не підписував і не брав на себе жодних зобов`язань першого Відповідача 1.

Судова колегія відхиляє вказані доводи як безпідставні та такі, що спростовуються матеріалами справи, оскільки до позовної заяви Позивачем було додано роздруківку файлу перевірки електронного цифрового підпису (т.1 а.с.25), який свідчить про накладення на документ «договір поруки.pdf» ОСОБА_1 15.09.2021р. електронного цифрового підпису, а також ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк та Відповідача 1.

Вірність вказаних підписів Відповідачем 2 не спростовано.

Отже, Договір поруки №LGB0LVFWWHYDD/DP від 15.09.2021р. підписаний банком і Відповідачем 2 шляхом накладання електронного цифрового підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на досліджені судом обставини справи, враховуючи, що Позивачем належними та допустимими доказами доведено заборгованість відповідача 2 за Договором з повернення кредитних коштів, вимоги Позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у сумі 1 316 757 грн 99 коп., у т. ч. 1 254 011 грн 96 коп. - простроченої заборгованості за кредитом, 62 746 грн 03 коп. - заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом за період з 05.03.2022 до 01.07.2022. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання Відповідача 2 на те, що суд першої інстанції не повідомив належним чином відповідача 2 про відкриття провадження у справі і про прийняте судом рішення, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, з метою дотримання процесуальних прав Відповідача 2 та інформування його про розгляд даної справи, ухвалою від 23.07.2024 року витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо зазначеної особи, оскільки останнім місцем проживання Відповідача 2 відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1, тобто територія де відділення Укрпошти тимчасово не функціонують.

На запит суду, Міністерством соціальної політики надано відповідь №17714/0/2- 244/3 від 24.07.2024р. (т.1 а.с. 223) про відсутність інформації про запитувану особу у реєстрах Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Пунктом 21 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України визначено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

За умовами ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв`язку з неможливістю надіслання на поштову адресу Відповідача 2 копій процесуальних документів, господарським судом Луганської області від 01.08.2024 здійснено опублікування тексту ухвали про відкриття провадження у справі від 29.07.2024 на веб-сайті «Судова влада України».

У відповідності до частини 5 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно- комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно- комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

За приписами частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України - вручення судового рішення визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина 6 вказаної правової норми). Крім того, відповідно

Також, судом першої інстанції отримано відповідь №3265417 від 28.08.2024, про те, що Відповідач-2 - ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС, дата реєстрації 15.08.2024.

Апелянт помилково обчислює дату отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29.07.2024, датою 15.08.2024, тобто з дати реєстрації електронного кабінету, оскільки господарським судом до наявності у нього зареєстрованого кабінету, здійснювалось повідомлення про час та місце розгляду справи, шляхом опублікування на офіційному веб-сайті судової влади України (дата опублікування 01.08.2024).

Відтак, обчислення 15-денного строку на подання відзиву або зустрічного позову обчислюється саме з дати опублікування відповідної інформації - 01.08.2024р., оскільки розміщення таким способом ухвали суду про відкриття провадження, є належним повідомленням у відповідності до вимог діючого законодавства.

Крім того, зареєструвавши свій електронний кабінет 15.08.2024р., Відповідач 2 не був позбавлений можливості надіслати суду першої інстанції як відзив з клопотанням про поновлення строку або заяви з процесуальних питань, але не скористався своїм правом.

Твердження про вимушене звернення до суду з позовною заявою про визнання договору поруки недійсним є голослівними заявами апелянта, які не підтверджені жодними доказами, оскільки між датою прийняття рішення, датою призначення слухання його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, минув досить тривалий проміжок часу.

Відповідно, безпідставними і недоведеними є посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не повідомив належним чином Відповідача 2 про відкриття провадження у справі і про прийняте судом рішення, чим порушив принцип змагальності сторін і право Відповідача 2 на захист.

Інших доводів на спростування висновку суду першої інстанції апеляційна скарга Відповідача 2 не містить.

За таких підстав, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи означене рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Луганської області від 29.08.2024 року у справі №913/342/24 в межах оскарження підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Старобільськ Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 29.08.2024 року у справі №913/342/24,- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від "29.08.2024 р. у справі № 913/342/24- залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на ОСОБА_1 .

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 12.11.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков