Постанова

від 13.11.2024 по справі 908/3617/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3617/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Коновал Д.О.

представники сторін:

від позивача: Михайловський Д.С.

від відповідача: Шаповалов А.В.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехпоставка на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024р. (суддя Дроздова С.С., м.Запоріжжя, повний текст рішення підписано 31.05.2024р.) у справі

за позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехпоставка, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Запорізькій області , м. Запоріжжя

про стягнення 833 920 грн. 20 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Запорізька міська рада звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехпоставка 833 920 грн 20 коп. заборгованості за договором оренди землі № 201805000100117 від 11.06.2018 за період з 01.01.2022 по 31.10.2023.

Надалі, Позивачем подано до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких, з урахуванням фактично сплачених Відповідачем сум, просив стягнути з останнього заборгованість зі сплати орендної плати на загальну суму 486 227 грн 97 коп., з яких підлягає стягненню за 2022 рік 486 226 грн 86 коп., за 2023 рік 1 грн 11 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов Договору оренди землі № 201603000100022 від 17.03.2016 р., укладеного між сторонами щодо сплати орендної плати за вказаний вище період.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024р., з урахуванням заяви про зменшення, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехпоставка на користь Запорізької міської ради 486 227 грн. 97 коп. заборгованості за договором оренди землі № 01805000100117 від 11.06.2018р. за період з 01.01.2022р. по 31.10.2023р..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпротехпоставка звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник не погоджується з доводами наведеними у рішенні Господарського суду Запорізької області, вважає їх незаконними та необґрунтованими.

За доводами Скаржника, п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За твердженням Скаржника, дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. При цьому Запорізький район, адміністративним центром якого є м. Запоріжжя, визначено територією активних бойових дій. У графі «Дата початку бойових дій» зазначено 12.03.2022 р., а у графі «Дата завершення бойових дій» зазначено 31.12.2022 р., що підтверджується витягом з наказу про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Враховуючи вищевикладене, на переконання Скаржника, він звільнений від нарахування та сплати плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) у період з березня 2022 р. по грудень 2022 р.

Додатково Апелянт зазначає про стягнення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 675,56 грн. у зв`язку з наявністю податкового боргу за орендною платою, що підтверджується платіжною інструкцією № 20231015069921 від 15.10.2023 р., а також про те, що Відповідачем було сплачено 8 043,82 грн. за листопад 2023 р., що підтверджується платіжною інструкцією №1749 від 27.02.2024 р.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Позивач наголошує, що у даному випадку, загальновідомим є саме той факт, що на території міста Запоріжжя не велися і не ведуться активні бойові дії, ця територія не є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Заперечення Апелянта щодо існування такого загальновідомого факту, на думку Позивача, є безпідставними, оскільки зазначені вище обставини (відсутність активних бойових дій на території міста Запоріжжя) відомі великому колу осіб, зокрема тим, хто перебував та проживав з 24.02.2022 на території міста Запоріжжя, а також у засобах масової інформації відсутні відомості щодо наявності активних бойових дій саме на території міста Запоріжжя.

Позивач зазначає, що у розумінні абз. 25 ст. 1 Закону України «Про оборону України», яка визначає поняття бойові дії, безпосередньо на території міста Запоріжжя жодних дій з боку військових чи спецпідрозділів поліції не відбувалось, а тому, доводи Скаржника щодо наявності активних бойових дій безпосередньо у місті Запоріжжі є необґрунтованими.

Також Позивач вказує на те, що Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, не містив територіальних громад Запорізького району. При цьому законодавець у відповідних законодавчих актах визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.2022р.

На переконання Позивача, сам по собі обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за земельні ділянки у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договорів оренди. Виключно через початок військової агресії законодавцем прийнято рішення, що на територіях де ведуться бойові дії та які знаходяться під окупацією орендна плата за земельні ділянки не буде сплачуватися орендарями. Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися.

При цьому, за твердженням Позивача, зміни до Договорів оренди земельних ділянок щодо звільнення Орендаря від сплати орендних платежів у 2022-2023 роках сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.

Третьою особою також подано відзив на апеляційну скаргу, в якому йдеться про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», н.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 І1К України), з іншого - є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ГІК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.270 1ІК України (розділ «Податок на майно») об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Таким чином, контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів, в тому числі плати за землю, є податкові органи.

На думку ДПС, враховуючи той факт, що контролюючим органом за сплатою податків, зборів та платежів та органом стягнення державою делеговано податковим органам, то звернення з позовною заявою Запорізької міської ради є помилковим, необґрунтованим, внаслідок чого Позивач є неналежним.

Крім того, податкова служба звертає увагу, що ухвалою від 03.04.2024р. Запорізький окружний адміністративний суд у справі №280/10224/23 прийняв відмову від позову Головного управління ДПС у Запорізькій області та закрив провадження у цій справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехпоставка, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька міська рада про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

02.04.2024р. до Господарського суду Запорізької області ГУ ДІІС у Запорізькій області, надало заяву № 13969/6/08-01-13-03-04 з довідкою про відсутність боргу платника - Відповідача по справі №908/3617/23. Отже, викладене також свідчить про те , що Запорізька міська рада є неналежним Позивачем, в зв`язку з відсутністю боргу платника ТОВ «Дніпротехпоставка» та закриттям провадження у справі №280/10224/23 Запорізьким окружним адміністративним судом.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/3617/23.

Матеріали справи №908/3617/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехпоставка на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024р. у справі № 908/3617/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2024 р., враховуючи усунення Скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судове засідання на 13.11.2024 р..

13.11.2024 представники Позивача та Відповідача надали пояснення у справі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 08.11.2023, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

11.06.2018 між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпротехпоставка" (орендарем) укладено договір оренди землі № 201805000100117, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис від 10.08.2018 за № 27514945.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, відповідно до рішення двадцятої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради № 89/77 від 30 серпня 2017р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 21.

Власником земельної ділянки загальною площею 2,5551 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0099 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського 21 є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 330122012, номер відомостей про речове право 20078336, дата та час реєстрації 18.04.2017 10:21:17.

За умовами п. 11 договір укладено до 30 серпня 2036 року.

Пунктом 6 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 17 705 565 грн. 45 коп. (сімнадцять мільйонів сімсот п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять грн. 45 коп.), в цінах 2018 року.

Згідно з п. 12 договору оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 531 166 грн. 96 коп., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2018 року.

У п. 14 договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління державної казначейської служби України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя 33215812700007 отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025409, код 18010600.

Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря, у тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати (п.31.8 договору).

Орендар, відповідно до п. 34.4. договору, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 17.11.2023 за № 06.1-14/2405 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпротехпоставка": протягом 2022 року сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" 44263,95 грн.; з 01.01.2023 по 31.10.2023 сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" 266 038,02 грн.

Неналежне виконання Відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою стало підставою для звернення Позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду з позовом.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що Позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог. Відповідачем доказів сплати орендної плати у відповідності до чинного законодавства та у встановленому розмірі не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями пункту 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При цьому за підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Разом з тим, згідно з пунктами 288.1- 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Отже, плата за землю здійснюється в залежності від суб`єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України "Про оренду землі" ).

Ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо досліджуваної справи, то як зазначалося раніше, 11.06.2018 між Запорізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпротехпоставка" (орендарем) укладено договір оренди землі № 201805000100117.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:05:019:0099 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського 21.

Виходячи із змісту вищенаведених норм права та положень договору, на Відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за договором, а саме: обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Згідно з ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

За умовами п. 34.6 договору орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996- 2021 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

При цьому за приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У даному випадку, матеріали справи свідчать про часткове виконання Відповідачем умов договору з оплати орендних платежів.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи неналежне виконання Відповідачем зобов`язання за договором оренди землі № 201805000100117 від 11.06.2018 у частині повної та своєчасної оплати орендних платежів за користування земельною ділянкою загальною площею 2,5551 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0099 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського 21 за загальний період з 01.01.2022 по 31.10.2023, що призвело до заборгованості за вказаним договором, місцевий господарський суд, погодившись з розрахунками Позивача, зробив обґрунтований висновок про задоволення вимог останнього та стягнення з Відповідача 486 227 грн 97 коп. такої плати.

Слід зазначити, що часткове виконання договору не заперечується Скаржником, між тим, обґрунтовуючи свою позицію, останній посилається на відсутність у нього обов`язку сплачувати орендну плату за землю у період з березня по грудень 2022 року з огляду на знаходження спірної земельної ділянки на території активних бойових дій.

У цьому зв`язку колегія суддів зазначає наступне.

Сам по собі обов`язок Орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди.

Зміни до Договорів оренди земельних ділянок щодо звільнення Орендаря від сплати орендних платежів у 2022-2023 роках сторонами не вносилися, рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.

Разом з тим, з огляду на загальновідомі обставини здійснення повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 р. № 3 89-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. за № 2024/02.02-7.1 визначено, що ТПП України підтверджує, що обставини введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений внаслідок настання таких (обставин непереборної сили).

Також, згідно з п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у наступному пункті ( абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 р.).

За приписами п.п. 69.14, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу визначено, що тимчасово, на період з 01.03.2022 р. по 31.12. наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 06.12.2022 р. за № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 р. за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 «Запорізька область» зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

12.12.2022 р. Державною податковою службою України було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаржник стверджує, що земельна ділянка площею 2,5551 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0099 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського 21 розташована саме на території де ведуться активні бойові дії з березня 2022 р..

Між тим, як зазначив суд першої інстанції і не заперечується сторонами, спірна земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, у межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району.

У цьому зв`язку слід враховувати, що загальновідомим є той факт, що на території саме міста Запоріжжя, починаючи з 24.02.2022 р., не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою російською федерацією. Ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій ( в т.ч. міста Київ, Львів, Хмельницький, Кривий Ріг, Одеса тощо ). Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Слід враховувати, що первинно, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 р. № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту: Тимчасово, на період з 01.03.2022 р. по 31.12., наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Очевидно, що в умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

При цьому первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022 р. № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 р. № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України", Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 р., (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 р. за № 453/37789 ) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних ( бойових ) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 р..

Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з`явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31.05.2022 р. № 104, станом на 27.05.2022 р..

Проте, за даними загальнодоступних джерел (https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220527-karta-bojovyh-dij-na-25-05-2022-sytuacziya-na-fronti/) станом на 25.05.2022 р. територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому у редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 р. пункт 69.14 було викладено наступним чином: За період з 01.01.2022 р. до 31.12.2022 р. не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 р. до 31.12.2022 р. - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022 р..

Уточнення формулювання відносно прямої вказівки у Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися. У відповідних переліках з`явилося поняття "Територій можливих бойових дій", до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя.

З огляду на вищевикладене, доводи скарги про знаходження земельної ділянки, якою користується Скаржник на правах оренди на території активних бойових дій не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Посилання Апелянта на стягнення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 675,56 грн. у зв`язку з наявністю податкового боргу за орендною платою є безпідставними, оскільки ця обставина була врахована Позивачем при розрахунку боргу (заява від 16.05.2024 т.2 а.с.30-32 тощо) та місцевим господарським судом при вирішенні спору. Твердження про сплату Відповідачем 8043,82 грн. не приймається апеляційним судом до уваги, оскільки як вбачається з платіжної інструкції №1749 від 27.02.2024 Відповідачем здійсненна часткова оплата за оренду землі за листопад 2023 р., тоді як кінцевим строком спірного періоду Позивачем визначено жовтень 2023.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.

За загальним правилом, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційних скарг в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпротехпоставка залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2024р. у справі № 908/3617/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 18.11.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін