Рішення

від 07.11.2024 по справі 902/702/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2024 р. Cправа № 902/702/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 34, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область, 22000) в інтересах Державної екологічної інспекції України (Новопечерський пров. 3, корпус 2, м. Київ, 01042) в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21100)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400)

про стягнення 2 250 604,01 грн.

за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В.,

представників сторін:

прокурора Храновська І.І. за посвідченням;

позивача 1 не з`явився;

позивача 2 не з`явився;

відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №56/1-1394-24вих-24 від 25.06.2024 (вх. № 722/24 від 25.06.2024) керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" про стягнення збитків, завданих державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства у сумі 2 250 604,01 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 справу розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 28.06.2024 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/702/24 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.07.2024.

15.07.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 15.07.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/7234/24 від 15.07.2024).

18.07.2024 на адресу суду від прокурора надійшла відповідь на відзив № 56/1-1394-24 від 17.07.2024.

Суд, ухвалою від 18.07.2024 продовжив строк підготовчого провадження по справі № 902/702/24 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 05.09.2024.

24.08.2024 на адресу суду від прокурора надійшло пояснення № 56/1-1394-24 від 19.07.2024 щодо наявності у виконувача обов`язків керівника Хмільницької окружної прокуратури Г. Атаманової повноважень на підписання відповіді на відзив № 56/1-1394-24 від 17.07.2024.

29.08.2024 на адресу суду від Державної екологічної інспекції України надійшла відповідь на відзив № 3841/2.5/8-24 від 05.08.2024 ТОВ "УКРХІМРЕСУРС".

05.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення № б/н від 05.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8738/24 від 05.09.2024) представника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Самохвалової К.В.

Дослідивши в судовому засіданні додаткові пояснення № б/н від 05.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8738/24 від 05.09.2024), судом встановлено, що останнє не є заявою з процесуальних питань, а тому не прийнято до розгляду.

За результатами слухання справи 05.09.2024, судом, з урахуванням клопотання представника позивача, відкладено підготовче засідання на 17.09.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Водночас зобов`язано Хмільницьку окружну прокуратуру Вінницької області визначитись із органом, уповноваженим державою здійснювати нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

16.09.2024 на адресу суду від прокурора надійшло пояснення № 56-2911вих-24 від 13.09.2024 на виконання п. 4 ухвали суду від 05.09.2024, за змістом якого прокурор зазначає, що органом, уповноваженим державою здійснювати нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у спірних правовідносинах на території Вінницької області є Державна екологічна інспекція у Вінницькій області.

17.09.2024 на адресу суду надійшов додатковий відзив № б/н від 17.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/9159/24 від 17.09.2024) представника відповідача - адвоката Рєзніка А.О.

Дослідивши в судовому засіданні додатковий відзив № б/н від 17.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/9159/24 від 17.09.2024), судом встановлено, що останній поданий без додержання вимог ст.ст. 118,119 ГПК, а тому залишений без розгляду.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 15.10.2024, про що 17.09.2024 постановлено протокольну ухвалу.

Суд, ухвалою від 15.10.2024 відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 07.11.2024.

На визначену судом дату з`явився прокурор у справі.

Позивачі та відповідач правом участі в засіданні суду не скористалися. При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду справи учасники справи ухвалою суду від 15.10.2024, яка відповідно до сформованих в КП "ДСС" довідок про доставку електронного листа була доставлена до електронних скриньок сторін - 16.10.2024 о 19:10 год, та у відповідності до положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 17.10.2024.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

З урахуванням неявки представників позивачів та відповідача, суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 07.11.2024, суд, заслухавши вступне слово прокурора у справі, провів стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами, та оголосив перерву в судовому засіданні в межах дня до 14 год 10 хв.

Після закінчення перерви суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати 07.11.2024 вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що внаслідок зберігання відповідачем залишків кубових (гудрону), допущено забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС", забруднюючими речовинами (амонієм обмінним, залізом (рухомі форми) сульфатами, вуглеводнями (нафтопродуктами), що є порушенням статей 17, 32, 33 Закону України "Про відходи", статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 35 Закону України "Про охорону земель".

Відповідач заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що акт перевірки № 4.2-19/12 від 18.06.2021 складений з порушенням чинного законодавства України та не відповідає фактичним обставинам та вимогам, у тому числі передбаченими Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За твердженням відповідача проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) здійснено за відсутності документів, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу на те, що твердження, які наведені робочою групою в акті перевірки, а саме, що Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" не надано інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, про неідентифікування об`єктів поводження з небезпечними відходами згідно Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки", про відсутність декларації безпеки, ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, не здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів за відсутності обов`язкового страхування цивільної відповідальності за збитки не відповідають дійсності та зроблені передчасно, без надання належної оцінки наявних у відповідача документів.

Відповідач зазначає, що робочою комісією було зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля або висновок державної екологічної експертизи на операції у сфері поводження (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація видалення, знешкодження і захоронення) з небезпечними відходами та шламонакопичувачі, а саме на місце зберігання небезпечних відходів, що містять гудрон на шламонакопичувачі, що розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069, та перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" на підставі договору суборенди землі від 22.06.2020. Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" не здійснює діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, а основним видом діяльності за КВЕДом є 20.41 виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування.

За доводами відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" передає на утилізацію утворені відходи Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінекоресурс" та Комунальному підприємству "Благоустрій міста Калинівки", про що свідчать укладенні з останніми господарські договори.

На переконання відповідача протокол № 12-21/1 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 21.07.2021 не може бути належним та допустимим доказом, оскільки не містить доказів відібрання проб ґрунту, крім того, показники не перевищують норму, а земельна ділянка має інше цільове призначення та раніше належала Калинівському спиртовому заводу та була облаштована під поля фільтрації. Крім цього зазначено, що всупереч вимогам законодавства екологічною інспекцією припис складено не було.

Прокурор, заперечуючи доводи відповідача у відповіді на відзив, зокрема, зазначає, що позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів проведено на підставі наказу № 285 від 15.06.2021 та направлення № 58 від 15.05.2021.

За результатами перевірки складено акт № 4.2-19/12 від 18.06.2021, у якому зафіксовано порушення вимог природоохоронного законодавства, які допущені Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС", зокрема, не забезпечення захисту земель від забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069, що перебуває у користуванні Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" на підставі договору суборенди землі від 22.06.2020 де утворилось шламосховище, що складається з 13 ставків для зберігання небезпечних відходів містять гудрон та призвело до забруднення земель і ґрунтів, зумовлено господарською та іншою діяльністю суб`єкта господарювання, понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, тощо (пункти 1, 2, 4-18 опису виявлених порушень вимог законодавства).

Прокурор звертає увагу на те, що зазначене порушення стало підставою для звернення Державною екологічною інспекцією України до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду виявлених в акті перевірки № 4.2-19/12 від 18.06.2021 (справа № 120/8779/21-а).

Щодо твердження, що земельна ділянка, свого часу належала Калинівському спиртовому заводу (Калинівський ЕЗФОЖ) та була облаштована під поля фільтрації (бардополя) і яка пристосована для тимчасового складування подібного роду відходів (має обвалування, поділена на карти, кожна з яких додатково встелена шаром глини із необхідною водонепроникністю) прокурор зауважує, що пунктом 17 Договору суборенди землі № б/н від 22.07.2020 попереджено суборендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта суборенди. Водночас, актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 22.07.2020 підтверджено відсутність претензій сторін щодо стану земельної ділянки та умов її передачі.

Прокурор звертає увагу на те, що відповідно до інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" також є виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у., Виробництво тари з пластмас, Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, Діяльність агентств тимчасового працевлаштування, Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами, Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Оптова торгівля хімічними продуктами, Неспеціалізована оптова торгівля, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, Консультування з питань комерційної діяльності й керування, Технічні випробування та дослідження, Виробництво іншої продукції, н.в.і.у., Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, Оптова торгівля металами та металевими рудами, Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у., Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв, Виробництво інших основних органічних хімічних речовин, Оптова торгівля напоями.

За доводами прокурора обставин передачі на утилізацію утворених відходів Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінекоресурс" та Комунальному підприємству "Благоустрій міста Калинівки" відповідачем не підтверджено, позаяк, актів виконаних робіт на вивезення відходів до відзиву не додано.

Позивач заперечуючи доводи відповідача у відповіді на відзив, зокрема, зазначає, що у зв`язку з тим, що перевірка проводилась Державкою екологічною інспекцією України, а не її територіальним органом, погодження не надавалось, адже Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" це не передбачено.

Щодо твердження відповідача, що в описі виявлених порушень в акті перевірки № 4.2-19/12 від 18.06.2021 від 18.06.2024, посадовими особами зазначається слово "обстеження", що суперечить формі заходу, який проводився, позивач звертає увагу суд на те, що інструкція, яка визначає порядок формування суті порушення та порядок заповнення Уніфікованої форми акта відсутній, вживання тих чи інших слів про формулювання суті порушення, не є порушенням, та не може ставити під сумнів законність проведення заходу державного нагляду (контролю) та наявність правопорушень, які вчиненні суб`єктом господарювання.

За доводами позивача, протокол обстеження та огляду земельної ділянки під час перевірки не складався, у зв`язку з тим, що такі документи не передбаченні Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" чи будь-якими іншими нормативно-правовими актами, якими керується у своїй діяльності Держекоінспекція, і тому долучення їх до Акту перевірки № 4.2-19/12 від 18.06.2024 є неможливим.

Як зазначає позивач під час проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що у ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" висновок з оцінки впливу на довкілля (висновок екологічної експертизи) відсутній. Листування із структурним підрозділом з питань екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізую державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища стосовно відсутності необхідності ТОВ "УКРХІМРЕСУРС" отримання висновку з оцінки впливу на довкілля (висновку екологічної експертизи) на здійснення операцій поводження з відходами гудронів не представлено.

Позивач зауважує про те, що здійснення відповідачем господарської діяльності на земельній ділянці, яка свого часу належала Калинівському спиртовому заводу та була облаштована під поля фільтрації (бардополя), не надає правових для забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин та порушувати статті 35, 46 Закону України "Про охорону земель", статтю 167 Земельного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" здійснює свою господарську діяльність за адресою: вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область.

Слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021020000000025, розпочатому 16.03.2021, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 441 Кримінального кодексу України. При проведенні розслідування у зазначеному кримінальному провадженні слідчим на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2021 у справі № 127/14661/21, 16.06.2021 був проведений огляд місцевості земельної ділянки з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069, що перебуває у державній власності, передана у оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Глікохім" та у суборенду Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС".

При проведенні огляду зазначеної території було установлено, що на вказаній ділянці наявні 13 поглиблень (ям) заповнені драглистою густою речовиною чорного, коричневого та жовтого кольорів, вкриті рідиною чорного кольору. Яма № 1 - шириною 610 см та довжиною 1100 см, яма № 2 - шириною 550 см, довжиною 1340 см, яма № 3 - шириною 470 см, довжиною 845 см, яма № 4 - шириною 570 см, довжиною 2060 см, яма № 5 - шириною 525 см, довжиною 1690 см, яма № 6 - шириною 810 см, довжиною 1890 см, яму № 7 розміри не поміряно, у зв`язку з відсутністю підходу, яма № 8 - шириною 650 см, довжиною 2415 см, яма № 9 - шириною 730 см, довжиною 1090 см, яма № 10 - шириною 730 см, довжиною 1820 см, яма № 11 - шириною 655 см, довжиною 1260 см, яма № 12 - шириною 655 см, довжиною 1035 см, яма № 13 - шириною 530 см, довжиною 880 см.

У ході проведення зазначеної слідчої дії відібрано проби ґрунту та зразки речовин з ям, які опечатані згідно із вимогами кримінального процесуального законодавства України.

У подальшому, на підставі наказу № 285 від 15.06.2021 та направлення № 58 від 15.05.2021 комісія у складі спеціалістів Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Житомирській області та Державної екологічної інспекції Поліського округу, 18.06.2021 провела обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069, яка перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" на підставі договору суборенди землі від 22.06.2020, про що склали акт № 4.2-19/12 від 18.06.2021, в якому зазначили про встановлення факту розташування шламосховища, що складається з 13 ставків де зберігаються небезпечні відходи, які містять гудрон, середня товщина відходів складає 3 метри.

Під час обстеження робочим засобом вимірювальної техніки - металевою рулеткою типу YT-715881 (дата складання паспорту ДП "Житомирстандартметрологія" 09.10.2020) проведено заміри площ засмічених ділянок, а саме: ділянка № 1 128,1 м2, ділянка № 2 128,7 м2, ділянка № 3 25,615 м2, ділянка № 4 117,42 м2, ділянка № 5 88,725 м2, ділянка № 6 153,09 м2, ділянка № 7 відсутня можливість здійснити заміри, ділянка № 8 132,825 м2, ділянка № 9 80,227 м2, ділянка № 10 133,152 м2, ділянка № 11 82,53 м2, ділянка № 12 67,7925 м2, ділянка № 13 46,64 м2. Загальна площа 1184,8165 м2. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками засмічення, а саме: площа засмічення 1184,8165 м2 / середня товщина шару відходів 3 м. Встановлено: орієнтовний об`єм 3554,4495 м3.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Сікан О.В. після виявлення факту забруднення зазначених земельних ділянок здійснено відбір проб ґрунтів із забруднених земельних ділянках шляхом застосування повірених засобів, про що складено акт відбору проб ґрунтів № 12-21/1 від 16.06.2021 з планом-схемою, на якій відображено розташування та площу забруднених земельних ділянок.

21.07.2021 Державна екологічна інспекція Поліського округу у межах своїх повноважень провела вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на земельній ділянці з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069, яка знаходиться у суборенді Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (орендар Товариство з обмеженою відповідальністю "Глікохім", договір суборенди землі від 22.07.2020), про що був складений протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 12-21/1, відповідно до якого в ґрунтах, відібраних із зазначених земельних ділянках, виявлене перевищення вмісту заліза (рухомі форми), нафтопродуктів, амонію обмінному та сульфатів порівняно із фоновим рівнем, а саме:

- показник наявності заліза (рухомі форми) склав: проба ґрунту № 1 - 10,4 мг/кг; проба ґрунту № 2 - 12,2 мг/кг; проба ґрунту № 3 - 10,8 мг/кг;

- показник наявності нафтопродуктів у пробі ґрунту № 1 склав 1020 мг/кг, у пробі ґрунту № 2 склав 960 мг/кг, у пробі ґрунту № 3 склав 830 мг/кг;

- показник наявності обмінного амонію склав: проба ґрунту № 1 - 283,5 мг/кг; проба ґрунту № 2 - 264,8 мг/кг; проба ґрунту № 3 - 196,4 мг/кг;

- показник наявності сульфатів склав: проба ґрунту № 1 - 160,8 мг/кг; проба ґрунту № 2 - 160,8 мг/кг; проба ґрунту № 3 - 150,2 мг/кг.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.06.2024 правокористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069 на підставі договору суборенди землі № б/н від 22.07.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС". Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

На підставі складних актів перевірки № 4.2-19/12 від 18.06.2021 та відбору проб ґрунтів № 12-21/1 від 16.06.2021 Державна екологічна інспекція України здійснила розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної в результаті забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069 по вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Вінницька область. Розрахунок розміру шкоди був проведений відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04 квітня 2007 року № 149. Згідно з зазначеним розрахунком загальна сума шкоди, завданої в результаті забруднення земельних ділянок склала 2 250 604,01 грн.

Державна екологічна інспекція України направила Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" претензію № 15 від 03.08.2021 про відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" у розмірі 2 250 604,01 грн.

Додатками до претензії є Розрахунки розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС".

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5181/21-21 від 07.10.2021, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи (за матеріалами кримінального провадження № 22021020000000025), за результатами проведених досліджень проб ґрунтів, виконаних Державною екологічною інспекцією, на земельній ділянці з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069, виявлено забруднення земельної ділянки амонієм обмінним, залізом (рухомі форми), сульфатами, вуглеводнями (нафтопродуктами). Загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 0521610100:07:001:0069 в результаті діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС", становить 2 250 604,01 грн.

З підстав викладеного, та оскільки Держекоінспекцією у Вінницькій області повідомлено про недостатність фінансування та відсутність коштів для сплати судового збору, керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" шкоди, заподіяної внаслідок забруднення ґрунтів в розмірі 2 250 604,01 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч. 2 ст. 5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/11).

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор, як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.

Системне тлумачення положень частин 3 - 5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

За частинами 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведені правові висновки узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема, щодо: здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, відповідно до пп. 5 п. 2 розділу ІІ Положення, в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування.

У поясненнях № 56-2911вих-24 від 13.09.2024 наданих на виконання п. 4 ухвали суду від 05.09.2024 прокурор зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 22021020000000025 від 16.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 441 КК України, постановою слідчого, Державну екологічну інспекцію Вінницької області визнано потерпілою, оскільки порушення екологічного законодавства вчинено на території Вінницької області.

В подальшому, разом з направленням обвинувального акту до суду, прокурором, в порядку ст. 128 КПК України направлено цивільний позов в інтересах Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Як зазначає прокурор, ухвалою Калинівського районного суду від 29.04.2024 звільненого обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про відшкодування шкоди завданої державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишено без розгляду.

У зв`язку з цим, та обставиною, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області з моменту залишення позову без розгляду, заходи щодо стягнення з відповідача шкоди не вживала, з метою недопущення пропущення строків позовної давності, у прокурора виникли підстави для пред`явлення позову в інтересах Державної екологічної інспекції України в особі його територіального органу, який реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України у межах Вінницької області - Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

За таких обставин, суд вважає, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є органом, уповноваженим державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, остання є органом уповноваженим на захист інтересів держави та відповідно позивачем у даному випадку.

Проте, позивачем з дати проведення розрахунку шкоди і до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земель, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у сфері охорони довкілля.

Так, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" на адресу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Хмільницькою окружною прокуратурою направлено лист № 56/1931вих-24 від 19.06.2024, яким проінформовано вказаний орган про виявлене порушення та необхідність вжиття відповідних заходів з метою захисту інтересів держави.

Листом № 2627/12/24 від 20.06.2024 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області проінформувала Хмільницьку окружну прокуратуру про те, що не має наміру звертатися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" про стягнення збитків у розмірі 2 250 604,01 грн, завданих державі внаслідок забруднення земель речовинами, відходами шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для довкілля, у зв`язку з обмеженим фінансуванням на сплату судового збору.

Вказане свідчить про не здійснення Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

Листом № 56-1958вих-24 від 21.06.2024 Хмільницькою окружною прокуратурою повідомлено Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про намір реалізувати представницькі повноваження шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" 2 250 604,01 грн збитків, завданих державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Таким чином, на переконання суду при зверненні прокурора з вказаним позовом до суду останнім було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як Держекоінспекції у Вінницькій області стало відомо про порушення інтересів держави.

Щодо суті позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України передбачено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ "Про охорону земель", а також Земельним кодексом України.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно з ст. 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, якій кореспондується ч. 1 ст. 45 Закону України "Про охорону земель", господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання (ч. 2 ст. 45 Закону України "Про охорону земель").

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище регулюються Законом України "Про управління відходами".

Згідно п. 7 ч.1 ст. 1 Закону України "Про управління відходами" відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Згідно із ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника, тобто на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).

За приписами п.3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Згідно з п. 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Пунктом 3.3 Методики передбачено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Як встановлено судом, за результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією України складено Акт перевірки та зафіксовано виявлені порушення, а саме розташування шламосховища, що складається з 13 ставків де зберігаються небезпечні відходи, які містять гудрон, середня товщина відходів складає 3 метри.

Слід відзначити, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №810/711/17).

При цьому, дії службових осіб Держекоінспекції з проведення вказаної перевірки та прийняте за її наслідками рішення, відповідачем не оскаржені.

Акт перевірки № 4.2-19/12 від 18.06.2021 підписано держінспекторами з ОНПС Каленюком М.С. та ОСОБА_1 , ст. держінспекторами з ОНПС Якимчиком О.М., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" Музикою А.К.

У розділі "Пояснення, зауваження або заперечення" містить запис: "Пояснення до акту № 4.2-19/12 від 18.06.2021 від ОСОБА_4 будуть додані додатково впродовж 3 робочих днів".

Перевіркою встановлено, що загальна площа забруднених земельних ділянок становить 1184,8165 м2, а саме: ділянка № 1 128,1 м2, ділянка № 2 128,7 м2, ділянка № 3 25,615 м2, ділянка № 4 117,42 м2, ділянка № 5 88,725 м2, ділянка № 6 153,09 м2, ділянка № 7 відсутня можливість здійснити заміри, ділянка № 8 132,825 м2, ділянка № 9 80,227 м2, ділянка № 10 133,152 м2, ділянка № 11 82,53 м2, ділянка № 12 67,7925 м2, ділянка № 13 46,64 м2.

Вимірювання площ забруднених земельних ділянок проводилось металевою рулеткою типу YT-715881 (дата складання паспорту ДП "Житомирстандартметрологія" 09.10.2020).

Для встановлення факту забруднення спеціалістами Держекоінспекції відібрано проби ґрунтів, про що складено відповідний акт № 12-21/1 від 16.06.2021, до якого додано карту-схему місць відборів проб ґрунтів.

Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 12-21/1 від 21.07.2021, в результаті інструментально-лабораторного дослідження проб ґрунтів виявлено забруднення земельних ділянок залізом (рухомі форми), нафтопродуктами, амонієм обмінним та сульфатами.

Відповідачем доказів на спростування виявлених порушень суду не надано.

Крім того, слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021020000000025, розпочатому 16.03.2021, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 441 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним той факт, що в діях відповідача має місце порушення приписів природоохоронного законодавства щодо поводження з відходами.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією України здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі відповідачем, що склали 2 250 604,01 грн у відповідності з вимогами Методики та обставинам справи щодо виявлених позивачем порушень.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, беручи до уваги, що відповідач в загальному порядку не спростував факт порушення ним природоохоронного законодавства (на підтвердження якого в матеріалах справи містяться відповідні документи), враховуючи обґрунтованість розрахунків позивача, які відповідачем також не спростовані, беручи до уваги наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, що є підставою для застосування до відповідача визначеної міри відповідальності, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже стягненню з відповідача на користь держави підлягають збитки у загальному розмірі 2 250 604,01 грн, з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

За приписами статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються до спецфондів Державного, обласних та місцевих (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення.

В силу пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частиною 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, у тому числі 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.

Відповідно до розділу 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 291/22823, платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Відповідно до п. 2.2 розділу 2 даного порядку, органи Казначейства здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між державним та місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю.

Відтак вимога позову про стягнення заподіяної екологічної шкоди на казначейський рахунок спеціального фонду охорони навколишнього середовища відповідної ради за місцем вчинення правопорушення, з якого буде здійснено визначений Бюджетним кодексом розподіл, відповідає положенням чинного законодавства.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а витрати понесені відповідачем залишаються за останнім.

Враховуючи вищенаведене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400; код ЄДРПОУ 32495389) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 37979894) збитки, завдані державі внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства у сумі 2 250 604 грн 01 коп на рахунок: ГУК у Він.обл./м.Калинівка/24062100; Код отримувача 37979858; Казначейство України (ел. адм. подат.) р/р UA778999980333129331000002776 (призначення платежу: за порушення вимог природоохоронного законодавства).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРХІМРЕСУРС" (вул. В. Нестерчука, буд. 1, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400; код ЄДРПОУ 32495389) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, IBAN UA 568201720343110002000003988, в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172 , код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Вінницька обласна прокуратура) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 33 759 грн 07 коп.

Примірник рішення направити Хмільницькій окружній прокуратурі, Вінницькій обласній прокуратурі та сторонам - до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 18 листопада 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи