Рішення

від 07.11.2024 по справі 903/653/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2024 року Справа № 903/653/24

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного комунального підприємства Луцьктепло, м. Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства Лемарк, м. Луцьк

про стягнення 276 631,30 грн

В засіданні приймали участь:

від позивача: Олейніков О.В., Милайчук П.П.

від відповідача: Сівак А.А.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

11.07.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до Приватного підприємства «Лемарк» про стягнення 276 631,30 грн, з яких 250 081,79 основного боргу, 8158,37 грн пені, 10138,95 грн інфляційних втрат та 8252,19 грн 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.08.2016 між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» (далі теплопостачальна організація) та Приватним підприємством «Лемарк» (далі - споживач) укладено договір № 4-317 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (далі договір №4-317), до якого був укладений Додатковий договір про внесення змін до додатку № 1 до договору. Згідно укладеного договору продаж (постачання) теплової енергії здійснювався за адресами: проспект Соборності, 42а та проспект Грушевського, 20 у м. Луцьк. Разом з тим, 11.07.2017 між сторонами укладено договір №4-318 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води у нежитлове приміщення за адресою: проспект Соборності, 42а м. Луцьк.

Вказує, що за період з 01.07.2022 по 31.05.2024 відповідачу нараховано суму 267572,28 грн за спожиту теплову енергію та отриману послугу із гарячого водопостачання, проте відповідач свої зобов`язання за договорами щодо оплати виконав частково, а саме сплатив за цей період 14 376,04 грн, а тому неоплаченою залишалась заборгованість у сумі 253 196,24 грн.

Також, за прострочення виконання зобов`язання просить стягнути із відповідача пеню в сумі 8 158,37 грн, інфляційні втрати в сумі 10 138,95 грн, 8 252,19 грн 3 % річних.

У додаткових поясненнях, які за своїм змістом, є відповіддю на відзив, позивач зазначив, що при проведенні нарахувань плати за теплову енергію розподілену на загальнобудинкові потреби підприємством використовується інформація про опалювальні площі, які перебувають у власності усіх споживачів юридичних та фізичних осіб будинку. При розрахунку теплової енергії за загальнобудинкові потреби для житлового будинку № 42А, що на проспекті Соборності, врахована загальна площа 6055,3 кв.м., а для житлового будинку № 20 на проспекті Грушевського загальна площа 4243,74 кв.м., що відповідає п.10 Розділу 1 Методики.

Оскільки після подання позову, відповідачем 25.07.2024 сплачено 3114,45 грн в рахунок погашення заборгованості, то, зважаючи на це, просив стягнути основний борг у сумі 250081,79 грн., пеню в сумі 8 158,37 грн, інфляційні втрати в сумі 10138,95 грн, 8252,19 грн 3 % річних, а всього 276631,30 грн.

У додаткових поясненнях від 19.09.2024, які надані з дозволу суду, позивач пояснив порядок та методику нарахувань оплати загальнобудинкових потреб за адресою: проспект Грушевського, 20 та проспект Соборності, 42а у місті Луцьку (а.с. 155-174).

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення по суті позову, просили суд його задовольнити. Також вказали, що розрахунок заборгованості позивач проводив на підставі укладених договорів та з урахуванням приписів Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018 зі змінами (надалі Методика № 315), якою передбачено, зокрема, нарахування плати на загальнобудинкові потреби (ЗБП).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що є власником вбудованого нежитлового приміщення I поверху дев`ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 127,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення I поверху та частини підвалу п`ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 1492,6 кв. м., що знаходиться за адресою пр. Грушевського, 20 у м. Луцьк. Оскільки приміщення за адресою по пр. Грушевського, 20 у м. Луцьк обладнане індивідуальною системою опалення, то за даною адресою відповідач сплачував лише кількість теплової енергії, яка витрачається транзитними ізольованими стояками, що проходять по приміщенню. Вважає, стягнення з ПП «Лемарк» обсягів теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби (витрат на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку), на підставі договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-317 від 19.08.2016р, неправомірним, тому що цим договором не передбачено обов`язку Споживача сплачувати такий вид послуги.

Вказує, що наведений позивачем розрахунок обсягу споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби є невірним, оскільки позивач при обрахунку використовував площу розподілу разом (загальну площу будинку) та площу розподілу на приміщення, яка не відповідає технічним паспортам. Надала свій контррозрахунок обсягу споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби, та вважає, що такі витрати, які має сплатити підприємство мають бути вдвічі менші, ніж просить стягнути позивач. Також зазначає, що позивачем не у відповідності но норм абзаців 1-2 частини 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року розрахована пеня.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 190 581,30 грн. та стягненні штрафних санкцій в розмірі 26 549,51 грн.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення згідно відзиву, просила суд відмовити у задоволенні позову частково. Заперечила проти стягнення заборгованості у частині оплати обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.07.2024 позовну заяву Державного комунального підприємства Луцьктепло до Приватного підприємства Лемарк про стягнення 279745,75 грн залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме подати суду докази про доплату судового збору у розмірі 1168,19 грн.

17.07.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви із платіжною інструкцію №1276 від 17.07.2024 про доплату судового збору у розмірі 1168,19 грн.

Ухвалою суду від 18.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу суду отримав 18.07.2024 (а.с. 56).

Строк для подання відзиву по 02.08.2024.

30.07.2024 надійшов відзив відповідача.

У клопотанні від 30.07.2024 відповідач просить розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, оскільки позивачем здійснено неправильний розрахунок суми боргу, відсутні відомості на підставі яких даних та згідно якої формули розраховувався обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення. Прохання відповідача щодо здійснення перерахунку залишені позивачем без реагування.

Ухвалою суду від 01.08.2024 клопотання Приватного підприємства Лемарк від 30.07.2024 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19 серпня 2024 року о 12.30 год.

15.08.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, які за своїм змістом, є відповіддю на відзив.

Суд протокольною ухвалою від 19.08.2024 підготовче засідання відкладав на 05.09.2024 об 11 год 00 хв.

Протокольною ухвалою від 05.09.2024 суд зобов`язав позивача надати додаткові пояснення та розрахунок з деталізованими вихідними даними, відклав підготовче засідання на 23.09.2024 на 11:30 год.

Ухвалою суду від 17.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №903/653/24 на 30 днів.

На виконання протокольної ухвали суду від 05.09.2024 від позивача 19.09.2024 надійшли документи, що пояснюють порядок та методику нарахувань оплати загально будинкових потреб за адресою м. Луцьк, просп. Президента Грушевського, буд. 20.

Суд протокольною ухвалою від 23.09.2024 оголосив перерву до 30.09.2024 об 11 год 30 хв. з метою надання можливості представнику відповідача ознайомитись з поданими документами.

У судовому засіданні 30.09.2024 представники позивача та відповідача не заперечили проти закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по сутіна 10.10.2024 о 14:00.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

19.08.2016 між Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" (теплопостачальна організація, позивач) та приватним підприємством "Лемарк" (споживач, відповідач) укладено Договір № 4-317 купівлі- продажу (постачання) теплової енергії (далі - Договір) (а.с.7-8).

Відповідно до Додатку №1 до Договору дані споживача: опалення магазин продовольчих товарів, проспект Соборності, 42а, загальною площею 127,5 м кв. (а.с.9).

Відповідно до п. 1.1 Договору Теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води Споживачу, який зобов`язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого Договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання (тепловикористального обладнання).

Згідно з п. 1.2 Договору теплова енергія використовується Споживачем через тепловикористальні установки для підтримання належного температурного режиму (обігрівання) належних йому приміщень (централізованого опалення).

Пунктами 2.2.13, 2.2.16 Договору встановлено, що Споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату теплової енергії. В разі несвоєчасної оплати сплачувати на вимогу Теплопостачальної організації штрафні санкції. Споживач зобов`язаний своєчасно з`являтися до Теплопостачальної організації або направити свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату теплової енергії, надання Теплопостачальній організації показників приладів обліку теплової енергії у строки, встановлені Договором.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.1.1, п. 3.1.2 Договору Споживач оплачує Теплопостачальній організації вартість теплової енергії за встановленими тарифами згідно з показами приладів обліку (з врахуванням фактично спожитої теплової енергії до кінця розрахункового місяця), які надаються Споживачем до 20 числа розрахункового місяця в Теплопостачальну організацію. Тарифи встановлюються нормативно-правовим актом уповноваженого органу державної влади або органу місцевого самоврядування (постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради тощо). У випадку прийняття нових тарифів вони є обов`язковими для обох сторін з часу введення їх в дію.

Вартість хімочищеної води, яка витрачається на заповнення теплових мереж при проведенні ремонтних робіт та теплової енергії, витраченої для її підігріву; втрати теплової енергії (тепловіддачі) транзитних трубопроводів централізованої системи опалення та нормативні втрати ХОВ і теплової енергії (згідно з Додатком №1 даного Договору) від зони розподілу тепломереж до місця встановлення приладів обліку, яка встановлюється Сторонами в Додатку до даного Договору.

Пунктами 3.2 та 3.3 Договору визначено, що Сторони погодили, що рахунок за відповідний місяць, наданий Споживачу Теплопостачальною організацією, є одночасно актом приймання-передачі теплової енергії. Споживач зобов`язується щомісячно сплачувати за теплову енергію в наступному порядку: передоплату - до 01 числа розрахункового місяця, яка обраховується від повідно до розрахункового середньомісячного теплового навантаження згідно Додатку № 1 до Договору. Теплопостачальна організація може надавати спожи вачу рахунок на оплату. Такий рахунок вручається споживачу особисто або над силається йому поштовим відправленням за вказаною у договорі адресою до 25- го числа місяця включно, що передує розрахунковому. У разі неотримання раху нку у вказаний у цьому пункті строк, споживач (його представник) має право прибути для отримання рахунку в приміщення теплопостачальної організації не пізніше 28-го числа місяця, що передує розрахунковому. Остаточний розрахунок - до 01 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням, за вказаною у договорі адресою, до 25-го числа (вклю чно), розрахункового місяця. У разі неотримання рахунку у вказаний у цьому пункті строк, споживач (його представник) зобов`язаний прибути в приміщення теплопостачальної організації не пізніше 28-го числа розрахункового місяця. Нез`явлення споживача (його представника) до встановленої дати у теплопоста чальну організацію для отримання рахунку не є підставою для відмови від оп лати за теплову енергію.

Відповідно до пункту 2.2.13 Договору споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за отриману теплову енергію, а в разі несвоєчасної оплати сплачувати на вимогу теплопостачальної організації штрафні санкції.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що при порушенні строку оплати теплової енергії Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє безстроково (п.6.1 Договору).

01.04.2020 сторонами укладено Додатковий договір до Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 4-317 від 19.08.2016, яким внесено зміни в Додаток №1 до Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 4-317 від 19.08.2016, виклавши його в новій редакції (а.с. 10).

Відповідно до Додаткового договору дані споживача: опалення магазин продовольчих товарів, пр Соборності, 42 а, загальною площею 127,5 м кв., магазин продовольчих товарів пр. Президента Грушевського, 20, загальною площею 1492,6 м кв.

Крім того, 11.07.2017 між сторонами укладено Договір № 4-318 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води (Договір про надання послуг) (а.с. 11).

Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання послуг централізоване постачання гарячої води здійснюється у нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, проспект Соборності, 42а (а.с. 12).

Згідно пункту 1.1. Договору про надання послуг теплопостачальна організація надає споживачу послугу по гарячому водопостачанню, а споживач приймає та оплачує її на умовах і в терміни, передбачені Договором 4-318.

В силу пункту 2.2.6. Договору про надання послуг споживач взяв на себе зобов`язання своєчасно здійснювати оплату послуги.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.1.1. Договору про надання послуг споживач оплачує вартість наданої йому послуги по чинних тарифах, які при зміні є обов`язковими для обох сторін з часу їх введення в дію.

Згідно із пунктом 4.4. Договору про надання послуг при порушенні строку оплати послуги споживач сплачує пеню в розмірі 1 % від суми простроченого боргу за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань згідно договорів позивач за період з липня 2022 по травень 2024 поставив відповідачу теплову енергію та надав послуги з поставки гарячої води на суму 267572,28 грн, що підтверджується рахунками, доданим до матеріалів справи (а.с. 13-35).

Відповідач здійснив оплату отриманої теплової енергії та послуг з поставки гарячої води у зазначений період частково, в сумі 14 376,04 грн.

22.06.2023 відповідачу було направлено Вимогу-повідомлення про необхідність сплатити 159 341,37 грн боргу позивачу, однак заборгованість не погашена (а.с. 37).

25.07.2024 відповідач оплатив ще 3114,45 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 27.05.2024 (а.с 62, 64, 66, 67).

Із врахуванням часткових проплат відповідача за рахунками сума боргу становить 250 081,79 грн (розрахунок суми боргу а.с. 35-36, платіжні інструкції від 27.05.2024 на суму 3114,45 грн (а.с 62, 64, 66, 67).

У відзиві на позов та у судовому засіданні представник відповідача позов визнала частково. Зокрема, визнала факт споживання відповідачем зазначеного в рахунках обсягу теплової енергії, нарахування абонплати, постачання гарячої води по пр-ту Соборності, 42А в м. Луцьк, нарахування втрат ТЕ в стояках/трубопроводах по пр-ту Грушевського, 20 у м. Луцьк. Водночас, заперечила щодо нарахування теплової енергії на загальнобудинкові потреби (ЗБП) за обома адресами та надала свій контр розрахунок витрат на ЗБП, зазначивши, що позивачем при обчислені ЗБП визначено площу розподілу на приміщення по пр-ту Грушевського, 20 у м. Луцьк, яка не відповідає технічному паспорту.

Отже, спірним залишається нарахування обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб (далі - ЗБП).

Організаційні та правові засади регулювання відносин у сфері надання послуг з теплопостачання врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».

Статтями 7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІІ визначений обов`язок виконавця забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг, тоді як на споживача покладається обов`язок своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Закон відносить послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та з постачання гарячої води до житлово-комунальних послуг.

У п.3 ч.2 ст. 6 вказаного Закону визначено, що виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Відповідач як власник нежитлових приміщень зобов`язаний в силу статті 322 ЦК України утримувати майно.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено вище, 01.04.2020 сторонами укладено Додатковий договір до Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 4-317 від 19.08.2016, яким внесено зміни в Додаток №1 до Договору купівлі -продажу№ 4-317 від 19.08.2016, виклавши його в такій редакції:

1. «Магазин продовольчих товарів пр. Соборності, 42 а: будівельний об`єм 439 куб.м; максимальне теплове годинне навантаження Гкал/год 0,00625; загальна площа 127,5 кв.м; загальна площа з врахуванням висоти 127,5 кв.м. облік.

2. Магазин продовольчих товарів пр. Президента Грушевського, 20: будівельний об`єм 6358,5 куб.м; загальна площа 1492,6 кв.м.; висота приміщення 3,3 м; загальна площа з врахуванням висоти 1759,14 кв.м. по розрахунку втрат.

Розрахунок за відпущену теплову енергію для обігріву приміщення по пр. Соборності, 42а проводиться згідно з показами загальнобудинкового теплового лічильника у відсотковому відношенні до займаної площі з врахуванням додаткових витрат теплової енергії та хімочищеної води, які не враховані цим лічильником. Величина відсоткового відношення може змінюватися, в разі зміни опалювальної площі і подальше нарахування за теплову енергію проводитиметься з врахуванням цих змін.

Кількість теплової енергії, яка витрачається транзитними ізольованими стояками, що проходять по приміщеннях магазину продовольчих товарів площею 1759,14 м2 за адресою пр. Президента Грушевського, 20, згідно робочого проекту виконаного ДП ПІ «Львівським Промбудпроект» (ліцензія АБ 209271), складає 0,34 Гкал /місяць в опалювальний період.»

Відповідно до п.6.1. Договору купівлі-продажу, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє безстроково.

Договір підписано представниками сторін та їх підписи скріплено печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

У ч. 1 ст. 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання визначено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

У процесі судового розгляду встановлено, що будинок № 20 на проспекті Грушевського у м. Луцьку обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії.

Показники вимірюються в гігакалоріях (Гкал). Акт про монтаж засобу обліку вимірювальної техніки від 10.06.2022. В опалювальний період приймаються показники лічильника за календарний місяць станом на перше число.

У період з 01.06.2022 по 01.09.2024 для проведення нарахувань плати за фактичне споживання теплової енергії та проведення розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби позивачем використано показники, які наведені у таблиці 1 (а.с. 156).

Для оплати вартості спожитої теплової енергії позивач надсилав відповідачу рахунки на оплату поштовою кореспонденцією, отримання яких не заперечується відповідачем.

Як пояснювали представники позивача, у зв`язку з набранням чинності Законом України 1060-ІХ від 01.05.2021 Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг, введенням в дію з 01.05.2019 нової редакції Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189-VІІІ, та враховуючи приписи Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 09.06.2018 № 2119-VІІІ, змінився порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Порядок такого розподілу визначено: статтею 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання; Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Згідно з п.5 ч.2 ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання для споживачів", приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Нарахування за послуги з постачання теплової енергії проводяться на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 №315 (із змінами та доповненнями), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 за № 1502/32954 (надалі - Методика).

Методикою передбачено порядок визначення обсягу теплової енергії, витраченого на опалення місць загального користування (надалі - МЗК) та допоміжних приміщень будівлі. Зокрема, Методикою передбачено що частину теплової енергії, спожитої будинком, розподіляється між усіма приміщеннями в межах зовнішніх стін житлового будинку.

Згідно з п.3 розділу І Методики розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Методики для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).

У цьому ж пункті зазначено, що визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358 внесено зміни у Методику і визначено додаткове поняття - "загальнобудинкові потреби на опалення".

У п. 2 розділу І Методики наведено визначення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП), згідно з яким це - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Отже, загальнобудинкові потреби на опалення визначено як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку.

Оплата за опалення місць загального користування - це не додатковий вид оплати, а плата за ту частину теплової енергії, яка облікована загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії. У вартість плати за опалення місць загального користування входять й витрати теплової енергії у внутрішньобудинкових системах опалення.

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням: нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення -витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення); втрати від транзиту; абонентської плати.

Як передбачено п. 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/ нежитлових приміщень.

Таким чином, з огляду на вищезазначені положення законодавства, на споживача покладено обов`язок з оплати частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб пропорційно до площі приміщення.

Водночас, згідно із пунктом 8 розділу IV у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Отже, позивач, починаючи з 01.11.2022, проводить розрахунки розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби відповідно до вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 за № 1502/32954.

Представники позивача пояснювали, що для визначення загальної кількості теплової енергії враховано різницю показників загальнобудинкового теплового лічильника СВТУ-10М № 23049 (а.с. 157, таблиця 2).

Оскільки позивач не володів повною інформацією про площі місць загального користування та площі допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то для визначення обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, обсяг був визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 % (будинок № 20 є п`ятиповерховим), що відповідає п.8 розділу IV Методики Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення.

Як передбачено п.9 розділу IV Методики визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою 25 (формули 25 і 26 наведені у п.9 розділу IV Методики).

Відповідно до вимог Методики, а саме пункту 9 розділу IV, позивач застосував формули 25 та 26 для визначення розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Q3.б.non.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку. У будинку № 20 наявні приміщенні з індивідуальним опаленням (особовий рахунок 1809.1 ПП «Лемарк») площа 1759,14 м. кв.

Площа, на яку проводиться розподіл ЗБП порахована відповідно до наданих споживачем даних а саме: згідно технічного паспорта від 09.07.2007 наданого ПП «Лемарк» опалювальна площа приміщень без врахування висоти становить відповідно: підвал 371,3 м кв., першого поверху 1121,3 м кв. Разом 1492,6 м кв. Висота приміщення 3,3 м.

Необхідно провести переведення опалювальної площі з врахуванням висоти 3,3 м. оскільки стандарт висота 2,8 м (1492,6 м2 х 3,3 / 2,8 = 1759,14 м кв.).

Саме така площа вказана в додатковому договорі від 01.04.2020 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-317 від 19.08.2016, підписаного сторонами. Додатково вказано «Кількість теплової енергії, яка витрачається транзитними ізольованими стояками, що проходять по приміщеннях магазину продовольчих товарів площею 1759,14 м2 за адресою пр. Президента Грушевського, 20, згідно робочого проекту виконаного ДП ПІ «Львівським Промбудпроект» (ліцензія АБ 209271), складає 0,34 Гкал /місяць в опалювальний період (371,3 + 1121,3 = 1492,6 х 3,3 / 2,8 = 1759,14 м кв. опалювальна площа із врахуванням висоти 3,3 м приміщень, які є власністю споживача ПП «Лемарк».

Загальна опалювальна площа квартир будинку № 20 визначена на підставі наданих споживачами (фізичними особами), власниками квартир технічних паспортів на квартири та становила 2484,6 м кв. за період з 01.11.2022 по 01.05.2023; 2484,8 м кв. за період з 01.10.2023 по 01.05.2024.

При проведені розрахунків позивачем застосовувалася площа розподілу: за період з 01.11.2022 по 01.05.2023: 4243,74 м кв. = 2484,6 м кв. (площа квартир) + 1759,14 м кв. (площа ПП «Лемарк») за період з 01.10.2023 по 01.05.2024: 4243,94 м кв.= 2484,8 м кв. (площа квартир) + 1759,14 м кв. (площа ПП «Лемарк»).

Водночас, відповідач помилково враховує при розрахунках площі, які не підтверджені актуальними паспортами на будинок та площі, які є спільною власністю усіх споживачів житлового будинку, а саме: загальна площа підвалу, площа сходових кліток та площа допоміжних приміщень, що суперечить вимогам п. 10 Розділу 1 Методики.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України від 14.05.2015 №417-VI11 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417) власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Частиною першою статті 5 вказано, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 співвласники зобов`язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. А відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.

Система опалення та гарячого водопостачання, як інженерна сантехнічна система будинку, належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам (в тому числі власникам нежитлових приміщень з окремим інженерним вводом зовнішньої інженерної мережі), які повинні утримувати її в належному стані, отже повинні нести спільні витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, включаючи функціонування системи опалення та гарячого водопостачання у ньому.

Згідно із п. 36, п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідно до п.9 розділу IV Методики обсяг теплової енергії на ЗБП, який визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою 25 (формули 25 і 26 наведені у п.9 розділу IV Методики).

Відповідно до вимог Методики, а саме пункту 9 розділу IV, позивач застосував формули 25 та 26 для визначення розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Q3.б.non.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Для визначення розподілу кількості теплової енергії на 1 м. кв опалювальної площі позивачем проведено розрахунок з врахуванням загальної площі будинку та площі нежитлових приміщень, які належать ПП «Лемарк» (таблиця 4 а.с. 164).

Нарахування плати за теплову енергію за ЗБП, відповідно до встановлених тарифів рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради (а.с. 164).

Позивачем зазначено, що оскільки з листопада 2022 року розрахунки теплової енергії на ЗБП проводилися вперше, відповідачу було виписано рахунок за листопад 2022 без врахування кількості теплової енергії на ЗБП. Помилку було виправлено та донараховано ЗБП у березні 2023.

За період з 01.11.2022 по 01.05.2024 для ПП «Лемарк» ДКП «Луцьктепло» надано в рахунках до оплати за розподілену теплову енергію на ЗБП 59,8358 Гкал на суму 173090,87 грн без ПДВ, або 207 709,04 грн з ПДВ.

Щодо розрахунку поставленої теплової енергії за адресою: пр-т Соборності, 42А, м. Луцьк.

Суд встановив, що будинок № 42 А на проспекті Соборності обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії. Показники вимірюються в мегаватах та переводяться в гігакалорії (Гкал), оскільки тарифи затверджені рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради в розмірі грн за Гкал.

Акт про технічне прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 28.09.2022, доданий до матеріалів справи (а.с. 108). Встановлено вимірювальний пристрій - лічильника типу Мультікал №80531299.

В опалювальний період приймалися покази лічильника за календарний місяць станом на перше число. За період з 10.06.2022 по 01.01.2024 для проведення нарахувань плати за фактичне споживання теплової енергії та проведення розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби позивачем прийнято показники згідно таблиці № 6 (а.с. 166-167).

У зв`язку з набранням чинності від 01.05.2021 Закону України 1060-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг, введенням в дію з 01.05.2019 нової редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 N2189-VIII, та враховуючи вимоги Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 09.06.2018 № 2119-VIII змінився порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Порядок такого розподілу визначено: статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315.

Позивач починаючи з 01.11.2022 проводив розрахунки розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби відповідно до вимог «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315.

Для визначення загальної кількості теплової енергії враховано різницю показників загальнобудинкового теплового лічильника Мультікал №80531299 (таблиця 7, а.с. 167-168).

Як зазначили представники в судовому засіданні, оскільки позивач не володіє повною інформацією про площі місць загального користування та площі допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то для визначення обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), обсяг був визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд) для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %. (будинок № 42 А є десятиповерховим), що відповідає Методиці а саме пункту 8 розділу IV «Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення».

Відповідно до вимог Методики, а саме пункту 9 розділу IV, підприємством застосовано формули 25 та 26 для визначення розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Q3.6.non.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту гвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку. У будинку № 42А наявні приміщенні з індивідуальним опаленням загальною площею 142,5 м.кв. в т.ч. 127,5 м.кв яка є власністю ПП «Лемарк».

Площа, на яку проводиться розподіл ЗБП врахована відповідно до наданих ПП «Лемарк» даних нежитлових приміщень та становить 127,5 м кв. Така ж площа вказана в Додатку №1 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-317 від 19.08.2016, в Додатковому договорі від 01.04.2020 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №4-317 від 19.08.2016, які підписані сторонами та витязі №20737336 від 29.10.2002 (свідоцтво про право власності 619-3 від 05.09.2008 / 10.09.2008).

Загальна опалювальна площа квартир будинку №42 А, визначена на підставі наданих споживачами (фізичними особами), власниками квартир технічних паспортів на квартири та становила 5912,8 кв.м за період з 01.11.2022 по 01.05.2023, 5916,8 кв.м за період з 01.03.2023 по 01.05.2023 та 5913,3 кв.м за період з 01.10.2023 по 01.01.2024.

При проведені розрахунків застосовувалася площа розподілу: за період з 01.11.2022 по 01.02.2023 6055,3 кв.м = 5912,8 м2 + 142,5 кв. м (в т.ч. 127,5 кв. м ПП «Лемарк») за період з 01.02.2023 по 01.05.2023 605,1 кв. м. = 5912,8 кв.м + 138,3 кв.м (вт.ч. 127,5 кв.м ПП «Лемарк») за період з 01.10.2023 по 01.01.2024, 051,6 кв. м = 5913,3 кв.м + 138,3 кв.м (в т.ч. 127,5 кв. м ПП «Лемарк»).

Як передбачено п.9 розділу IV Методики визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою 25 (формули 25 і 26 наведені у п.9 розділу IV Методики).

Для визначення розподілу кількості теплової енергії на 1 м. кв опалювальної площі підприємством проведено розрахунок з врахуванням загальної площі будинку та площі нежитлових приміщень які належать ПП «Лемарк» (а.с. 172, таблиця 9).

Нарахування плати за теплову енергію за ЗБП, відповідно до встановлених тарифів рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради (а.с. 172).

Позивачем зазначено, що оскільки з листопада 2022 року розрахунки теплової енергії на ЗБП проводилися вперше, відповідачу було виписано рахунок за листопад 2022 без врахування кількості теплової енергії на ЗБП 811,37 грн за листопад 2022 не було донараховано в інших періодах і на даний час.

За жовтень 2023 року 144,61 грн без ПДВ було нараховано та знято у листопаді 2023 року, оскільки нежитлове приміщення площею 127,5 м.кв перейшло до ПП «Подорожник Волинь» (аптека), відповідно з 01.10.2023 нарахування для ПП «Лемарк» по просп.Соборності, 42 А не проводяться.

За період з 01.11.2022 по 01.05.2023 для ПП «Лемарк» ДКП «Луцьктепло» надано в рахунках до оплати за розподілену теплову енергію на ЗБП 1,348318 Гкал на суму 4576,09 грн без ПДВ, або 5491,31 грн з ПДВ.

Таким чином, облік споживання теплової енергії у будинках № 42 А, проспект Соборності та 20, проспект Грушевського, споживання теплової енергії у цих будинках відповідачем, здійснювався позивачем відповідно до вимог законодавства, на підставі показників вузла комерційного обліку, прийнятого на комерційний облік у встановленому порядку, нарахування плати за теплову енергію проведено відповідно до встановлених тарифів та згідно з приписами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.11.2018 №315 (із змінами та доповненнями), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 за № 1502/32954.

Згідно із ст. 144 Господарського кодексу України підставами виникнення майнових прав та обов`язків суб`єкта господарювання, зокрема, є угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, що йому не суперечать.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу вимог ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.24 Закону України Про теплопостачання основними обов`язками споживача теплової енергії, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач послуг зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Таким чином, у відповідача, як власника нежитлових приміщень за адресами: м. Луцьк, проспект Грушевського, 20 та м. Луцьк, проспект Соборності, 42а у період з липня 2022 року по травень 2024 року на підставі договорів купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 4-317 від 19.08.2016 (з додатковим договором від 01.04.2020) та Договору про надання послуг з централізованого постачання гарячої води № 4-318 від 11.07.2017 виникли зобов`язання здійснити оплату за надані послуги теплопостачення, які обчислені позивачем відповідно до вимог Методики та постачання гарячої води.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 250 081,79 грн на час розгляду справи не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та частково визнається відповідачем.

Судом враховано правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Враховуючи те, що позивач належним чином виконав умови договорів № 4-317 від 19.08.2016 (з додатковим договором від 01.04.2020) та № 4-318 від 11.07.2017, а відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання в частині оплати за спожиту теплову енергію та гарячу воду, вимога позивача про стягнення з відповідача 250081,79 грн заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем не враховано того факту, що при проведенні нарахувань плати за теплову енергію розподілену на загальнобудинкові потреби позивачем використовується інформація про опалювальні площі, які перебувають у власності усіх споживачів юридичних та фізичних осіб будинку. При розрахунку теплової енергії на загальнобудинкові потреби, для житлового будинку АДРЕСА_2 , що на проспекті Грушевського врахована загальна опалювальна площа квартир, у тому числі опалювальна площа нежитлових приміщень ПП «Лемарк», що відповідає п.10 Розділу 1 Методики, відповідно до якого базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

Таким чином, позивачем проведено розрахунок заборгованості за спірний період у відповідності до Методики № 315 від 22.11.2018 та з урахуванням правильно застосованих вихідних даних, в тому числі площ приміщень по будинку за адресою: м. Луцьк, пр-т Соборності, 42 а, з яких площа приміщення відповідача 127,5 кв.м., та по будинку за адресою: м. Луцьк, пр-т Грушевського, 20, з яких площа приміщення відповідача з урахуванням висоти приміщення 1759,14 кв.м., такий розрахунок суд визнає обґрунтованим.

Водночас, відповідач помилково враховує площі, які є спільною власністю усіх споживачів житлового будинку (загальна площа підвалу площа сходових кліток, площа допоміжних приміщень). Дані площі не можуть бути враховані для загального розподілу оскільки суперечить вимогам п. 10 Розділу 1 Методики.

Відтак, наданий відповідачем контррозрахунок спростовується матеріалами справи.

Крім того, у зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати за спожиту теплову енергію та гарячу воду, позивач у позовній заяві нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 158,37 грн, 3% річних в розмірі 8 252,19 грн, інфляційних втрат в розмірі 10 138, 95 грн (розрахунок а. с. 35-36).

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.

Пеня нарахована за зобов`язаннями кожного місяця окремо впродовж 6-ти місяців, що відповідає приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати спожитого тепла, встановленого п. 3 договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 8158,37 грн. пені підлягає до задоволення.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми процентів річних та збитків, завданих інфляцією (а.с. 5), суд встановив, що розрахунки є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, стягненню з відповідача у зв`язку із порушенням строків виконання зобов`язань згідно договорів купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 4-317 від 19.08.2016 (з додатковим договором від 01.04.2020) та про надання послуги з централізованого постачання гарячої води № 4-318 від 11.07.2017 з оплати вартості спожитого тепла та гарячої води підлягає 8252,19 грн 3% процентів річних за період з 01.07.2022 по 31.05.2024, 10138,95 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з липня 2022 року по травень 2024 року.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України № 3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Розподіл судових витрат.

Оскільки у відзиві відповідач частково визнав позов, то розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст.ст. 129,130 ГПК України, з поверненням позивачу з державного бюджету 50% судового збору від частини визнаних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 79, 91, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодекс України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Приватного підприємства Лемарк (Волинська область, м. Луцьк, пров. Дорожний, 4, код ЄДРПОУ 23251615) на користь Державного комунального підприємства Луцьктепло (Волинська область, м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925, IBAN UA233223130000026004000048946, категорія "Інші спожи вачі", AT "Укрексімбанк") 250 081,79 грн (двісті п`ятдесят тисяч вісімдесят одна грн 79 коп. ) основного боргу.

3. Стягнути із Приватного підприємства Лемарк (Волинська область, м. Луцьк, пров. Дорожний, 4, код ЄДРПОУ 23251615) на користь Державного комунального підприємства Луцьктепло (Волинська область, м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925, IBAN НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК") 8 158,37 грн пені, 10 138,95 грн інфляційних втрат, 8 252,19 грн 3% річних та 2 866,32 грн судового збору, а всього 29415,83 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста п`ятнадцять грн 83 коп.).

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області повернути із Державного бюджету України Державному комунальному підприємству «Луцьктепло» (Волинська область, м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925 IBAN НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК") судовий збір у сумі 1329,87 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 25.06.2024 №1186.

5. Підставою для повернення судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

СуддяС. В. Бідюк