Рішення

від 08.11.2024 по справі 910/9566/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2024 року Справа № 910/9566/24

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АС Ресурс, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Кард, м. Луцьк

про стягнення 2 688 955 грн 01 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Красносільський М.І.

від відповідача: Мороз О.В.

ВСТАНОВИВ:

02.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АС Ресурс до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Кард про стягнення 2 688 955 грн 01 коп, з яких: 2 151 164 грн 01 коп збитків, завданих неналежним виконанням договору поставки партіями з використанням паливних карток від 10.06.2021 №040412-10/06/21-ПК2587, 537 791 грн 00 коп штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 позовну заяву з додатками передано за підсудність до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 23 вересня 2024 року о 11:00 год.

Відповідач ухвалу суду отримав 27.08.2024.

Строк для подання відзиву по 11.09.2024.

10.09.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позивачем не заявлялись претензії по факту отримання товарів безпосередньо на ТО (АЗС) та за результатом здійснених транзакцій за попередній звітний період. Позивач підтверджував факт отримання товарів за звітний період, її номенклатуру, ціну та кількість, погоджував (підписував) видаткові накладні та акти приймання-передачі за відповідні періоди. Підписанням первинної бухгалтерської документації, позивач підтвердив отримання товару на суму здійсненої попередньої оплати. залишок передоплати за договором становить 423 011 грн 41 коп, саме на цю суму позивач не здійснив вибірку товару. Підписані акти звірки підтверджують, що облік та звітність по договору сторони здійснювали саме в гривнях і факт отримання покупцем товарів на суму здійсненої попередньої оплати підтверджує належне виконання постачальником зобов`язань по договору. Позивач отримавши товар безпосередньо на ТО набув право власності на товар, погодився із відповідною кількістю, асортиментом та ціною товару. Погоджені сторонами умови договору не передбачають можливості заявляти претензії по кількості та асортименту з моменту отримання товару покупцем на ТО. Жодних доказів, які б підтверджували факт односторонньої зміни умов договору, позивачем не надано. Відповідач не є особою, яка мала виконувати зобов`язання позивача перед Державною установою «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України». У межах справи №910/1389/23 судом не встановлено преюдиційних обставин, що неналежне виконання ТОВ «АФЕС Ресурс» договорів №240, №483 було наслідком саме неналежно виконання умов договору ТОВ «Вест Кард». Відпуск пального ТОВ «АС Ресурс» за договором №240 за підвищеною ціною з жовтня 2021 року не знаходиться у причинному зв`язку із твердженнями позивача про зміну ТОВ «Вест Кард» умов договору в односторонньому порядку з 10.03.2022. Матеріали справи не містять доказів зарахування пального на особистий рахунок ДУ «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справи України» в електронній системі обліку пального, як і не містять доказів понесення позивачем будь яких витрат на виконання рішення суду №910/1389/23. Позивач не надав доказів реальності заявленої ним до стягнення суми збитків, як і не довів, що ним вчинено всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникненню збитків. При підготовці висновку №17/02/1-24 експертом здійснено аналіз документів, які не є доказами та відсутні в матеріалах даної справи. Пунктами 9.1, 9.5, 9.8, 9.9 договору, на які посилається позивач, не передбачено сплату постачальником штрафу за неналежне виконання умов договору, зокрема в розмірі 25%. Крім того, позивач нараховує 25% штрафу не від суми невиконання чи неналежного виконання зобов`язань за договором, а на розмір збитків. Витрати на проведену експертизу, проведену для подання до суду в межах справи №910/1389/23, не є витратами, понесеними позивач в межах даної справи.

Позивач відзив відповідача отримав 10.09.2024.

Строк для подання відповіді на відзив по 16.09.2024.

Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Ураховуючи вищевикладене, відсутність відповіді на відзив, закінчення строку для її подання, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, заперечень учасників справи, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 23.09.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 10.10.2024 об 11 год 00 хв.

08.10.2024 через електронний суд надійшла відповідь позивача на відзив відповідача. Просить поновити строк для її подання, у зв`язку з запровадженням щоденно упродовж вересня 2024 року на території міста Києва та Київської області повітряних тривог, що негативно впливає на діяльність позивача і можливість вчасної реалізації свого права на захист, передбаченого ГПК України.

09.10.2024 надійшло клопотання відповідача про залишення відповіді на відзив без розгляду, оскільки вона подана позивачем із пропуском 22 днів. Долучений позивачем доказ також не може братись до уваги оскільки поданий з порушенням встановлених ГПК України строків. Неможливість подання доказів разом із позовною заявою позивачем не обґрунтовано. Позивач подає докази після закриття підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 10.10.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АС Ресурс про поновлення строку для подання відповіді на відзив відмовлено. Відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю АС Ресурс від 07.10.2024 залишено без розгляду.

18.10.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача, згідно яких зазначає, що саме використання товарної системи обліку пального було метою укладення договору від 10.06.2021, оскільки це дозволяло використовувати попередньої закуплені у відповідача обсяги пального на АЗС під брендом «WOG» для подальшого перепродажу пального з використанням паливних карток. Відповідач в односторонньому порядку без узгодження з позивачем та без підписання додаткових угод з 10.03.2022 (заданими електронної системи обліку пального) змінив одиницю обліку пального з літрів на гривні. Відповідач видав рахунки на оплату №10847 від 27.07.2021, №11001 від 30.08.2021, №7184 від 16.12.2021, що передбачають придбання покупцем 159 000 л бензину А-95 на загальну суму 4 553 720 грн 00 коп, які були узгоджені та оплачені, а надалі відображені в електронній системі обліку пального за товарною одиницею обліку. Внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу завдано збитків у вигляді витрат, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права та забезпечення виконання умов договорів від 20.07.2021 №240, від 08.12.2021 №483, тобто проведення додаткових витрат для придбання необхідної кількості пального відповідної марки за поточними цінами на момент подачі позову. Згідно висновку судового експерта №17/02/1-24 від 01.05.2024 залишок не заправленого ДУ «ЦОП МВС» пального (бензин А-95) за паливними картками, придбаними у позивача станом на 01.01.2024 становить 35 858,71 л. Вказані відповідачем листи від 05.12.2022 №05/12, від 26.01.2022 №33/01, від 26.01.2022 №32/01, а також платіжні інструкції від 09.02.2023, від 22.02.2023 не стосуються спірних правовідносин.

У клопотанні від 18.10.2024 позивач просить долучити до матеріалів справи рахунок-фактуру №7184 від 126.12.2021. Зазначає, що у позовній заяві позивачем здійснено неодноразове посилання на вказаний рахунок, проте при дослідженні заперечень відповідача встановлено його відсутність в додатках до позовної заяви.

У судового засіданні 21.10.2024 оголошено перерву до 25.10.2024 об 11 год 30 хв.

Відповідач у заяві-запереченнях від 23.10.2024 у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів просить відмовити, оскільки позивачем не зазначалось у позовній заяві про можливість подання будь якого доказу та не обґрунтовано неможливість його подання разом з позовом. Позивачем подано доказ після закриття підготовчого провадження. Крім того, у клопотанні позивачем додано переписку, яку не просить долучити до матеріалів справи. У додаткових поясненнях від 23.10.2024 зазначає, що відповідач не є стороною договорів від 20.07.2021 №240, від 087.12.2021 №483 та не мало жодних зобов`язань перед ДУ «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» щодо поставки пального. Відпуск пального ТОВ «АС Ресурс» за договором №240 за підвищеною ціною з жовтня 2021 року не знаходиться в причинному зв`язку із твердженнями позивача про зміну відповідачем умов договору в односторонньому порядку з 10.03.2022.

Враховуючи вищевикладене, неодноразове посилання позивачем у позовній заяві на рахунок-фактуру №7184 від 16.12.2021 на суму 1 698 020 грн 00 коп, як на підставу позову, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 25.10.2024 долучив подані пояснення, докази до матеріалів справи, оголосив перерву до 08.11.2024 о б 11 год 00 хв.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача дали свої пояснення, доводи, висловили думку з питань, які виникли під час розгляду справи з посиланням на заяви по суті спору.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

10.06.2021 між ТОВ «Вест Кард» (постачальник) та ТОВ «Афес Ресурс» (перейменовано на «АС Ресурс») (покупець) укладено договір поставки партіями з використанням паливних карток №040412-10/06/21-ПК2587 (том 1, а.с. 17-30).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Згідно умов договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець приймати у власність товари та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених цим договором. Під партією товару сторони розуміють товар в кількості та асортименті, передані покупцю на умовах даного договору (п. 2.1). Товари (послуги) згідно даного договору постачаються покупцю для подальшого перепродажу третім особам, а також для виробничого споживання покупцем (п. 2.2). Передача товарів покупцю здійснюється з використанням паливних карток (п. 2.4). З метою належного виконання своїх зобов`язань щодо передачі товарів покупцю, постачальник самостійно залучає необхідну кількість користувачів ТО. Сторони погодили, що товари вважаються поставленими по цьому договору в тих випадках, коли передачу товарів з використанням паливних карток було здійснено користувачем ТО, інформація про якого може зазначатися в чеках (п. 2.6). Передача товарів покупцю здійснюється лише за мови фактичної наявності товарів на ТО на момент проведення транзакції. Передача покупцю нафтопродуктів здійснюється шляхом заправки транспортнихзасобів покупця (довіреної особи покупця) в кількості та асортименті, обраних покупцем (довіреною особою) самостійно, в межах ліміту, встановленого на паливній картці та залишків ресурсів на індивідуальній картці або лімітному рахунку (п. 3.1). Підтвердження фактично отриманого покупцем товару (послуг) на ТО в асортименті, кількості та ціні є чек, що видається покупцю (п. 3.2). Приймання-передача товарів (послуг) по кількості та асортименті здійснюється покупцем (довіреною особою покупця) на терміналі ТО в момент передачі товарів (надання послуг) згідно кількісних показників чека, після чого претензії по кількості та асортименті товарів постачальником не приймаються (п. 3.3). За результатами транзакцій, що були здійснені протягом звітного періоду, постачальником складається та надається покупцю зведена видаткова накладна та зведений акт приймання-передачі. Вищезазначені документи надаються покупцю для підписання після 7 (сьомого) робочого числа місяця наступного за звітним, Покупець зобов`язується підписувати зведену видаткову накладну та зведений акт приймання-передачі протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання. Якщо покупець до закінчення зазначеного терміну не підпише і не надішле постачальнику надіслану постачальником зведену видаткову накладну та зведений акт приймання-передачі, або не надасть постачальнику свої мотивовані (обґрунтовані) та документально підтверджені заперечення проти змісту зведеної видаткової накладної та зведеного акту приймання-передачі, або не надішле постачальнику письмове повідомлення про не отримання зазначених документів від постачальника, сторони погоджуються вважати таку зведену видаткову накладну та зведений акт приймання-передачі, підписані лише постачальником, повністю узгодженими обома сторонами (п. 3.4). Розрахунки за товар здійснюються покупцем в українській валюті гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Моментом виконання зобов`язання покупця по оплаті товарів вважається момент поступлення грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.1). Загальна сума договором становить суму вартості товарів (послуг) поставлених (наданих) постачальником покупцю протягом терміну дії даного договору (п. 4.2). Пунктом 4.1 договору визначено ціну товарів (послуг) та умови оплати при використанні грошової одиниці товару. Передача товарів (надання послуг) покупцю по паливним карткам, які працюють з використанням грошової одиниці обліку, здійснюється відповідно до цін, встановлених на ТО на момент здійснення транзакції, якщо інший порядок формування ціни товарів (послуг) не передбачений в окремих додатках (додаткових угодах) до даного договору. В ціну товарів (послуг) включається податок на додану вартість та інші обов`язкові платежі згідно чинного законодавства. Сторони погодили, що ціна товарів (послуг) є узгодженою, коли покупець (довірена особа покупця) здійснили фактичну вибірку товарів з ТО на умовах даного договору та отримали документ, що визначений у п.3.2. Ціна товарів (послуг) відображається в чеку та/або спеціальній відомості, та підтверджується видатковими накладними та/або актами приймання-передачі (п. 4.1.1). Розрахунки за товари (послуги) покупець здійснює періодично на умовах 100% попередньої оплати вартості товарів (послуг), якщо інший порядок розрахунків не погоджений сторонами додатково в додатку до даного договору. Сума оплати та їх періодичність визначаються покупцем самостійно, або за зверненням покупця на підставі наданого постачальником рахунку (п. 4.1.2). П. 4.2 визначено ціну товарів (послуг) та умови оплати при використанні товарної одиниці обліку. Ціна товарів (послуг) визначається сторонами в день виписки рахунку та підтверджується рахунком та/або видатковою накладною, якщо інший порядок формування ціни товарів (послуг) не передбачений в окремих додатках (додатковою угодою) до даного договору. В ціну товару включено податок на додану вартість. Якщо протягом 1 календарного року з моменту здійснення оплати покупець не вибере оплачені товари (послуги) то постачальник має право поставити залишок товарів за ціною постачальника, визначеного в односторонньому порядку останнім (п. 4.2.1). Оплата товарів здійснюється покупцем на підставі виписаних постачальником рахунків, де вказується конкретний асортимент, кількість та ціна товарів. Оплата рахунку здійснюється покупцем в повному розмірі вартості товарів, вказаних у рахунку і є підтвердженням згоди покупця на отримання відповідної кількості та асортимент товарів за вказаною ціною (п. 4.2.2). Розрахунки за товари здійснюються покупцем періодично на умовах 100% попередньої оплати вартості товарів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 календарного дня з моменту виписки рахунку. Моментом виписки рахунку вважається дата датування рахунку (п. 4.2.3). Постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю на умовах, передбачених цим договором (п. 5.3.1). У випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов Розділу 4 даного договору, покупець зобов`язується на користь постачальника сплатити штрафні санкції згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, а саме: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань; у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25 (двадцять п`ять) % від суми заборгованості (п. 9.5). Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому (п. 12.1). У випадку ,коли жодна із сторін протягом одного місяця до закінчення строку дії договору не заявила про намір його розірвати та продовжує надалі виконувати його умови, договір вважається таким, що діє на кожен наступний рік на умовах, передбачених даним договором (п. 12.2). Сторони за взаємною згодою мають право змінити умови даного договору, в порядку, передбаченому даним договором. Всі зміни, доповнення, додаткові угоди та додатки, пролонгація або дострокове розірвання даного договору вчиняються за взаємною згодою сторін у письмовому вигляді, крім випадків, передбачених цим договором, та підписуються уповноваженими представниками сторін. Всі вище перераховані документи до даного договору становлять його невід`ємну частину (п. 13.1). Постачальник має право ініціювати внесення змін до умов даного договору, попередивши про це покупця за 20 календарних днів. У випадку відсутності письмових заперечень покупця, після закінчення вищевказаного строку, зміни вважаються прийнятими покупцем (п. 13.2). Покупець має право передавати свої права і зобов`язання за даним договором третій стороні без письмової згоди постачальника (п. 14.3).

Сторонами підписано додаток №1 до договору від 10.06.2021, яким визначено систему АЗС, через яку здійснюється передача у власність покупця товарів (том1, а.с. 31-35).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається із п. 1.22 договору у випадку використання грошової одиниці обліку, ціна Товару (Послуги) визначається відповідно до ціни, встановленої на точці обслуговування на момент здійснення відповідної транзакції.

В свою чергу, при використанні товарної одиниці обліку використовується ціна, яка була на день виписки рахунку, а передача товару (послуги) відбувається лише за наявності попередньо оплаченої кількості товару.

Відповідно до п. 4.1.1. договору, передача товарів (надання послуг) покупцю по паливним карткам, які працюють з використанням грошової одиниці обліку, здійснюється відповідно до цін, встановлених на ТО на момент здійснення транзакції, якщо інший порядок формування ціни товарів (Послуг) не передбачений в окремих додатках (додаткових угодах) до даного договору. В ціну товарів (послуг) включається податок на додану вартість та інші обов`язкові платежі згідно чинного законодавства. Сторони погодили, що ціна товарів (послуг) є узгодженою, коли покупець (довірена особа покупця) здійснили фактичну вибірку товарів з ТО на умовах даного договору та отримали документ, що визначений у п.3.2. Ціна товарів (послуг) відображається в чеку та/або спеціальній відомості, та підтверджується видатковими накладними та/або актами приймання-передачі.

Пунктом п. 4.2.1. договору передбачено, що ціна товарів (Послуг) визначається сторонами в день виписки рахунку та підтверджується рахунком та/або видатковою накладною, якщо інший порядок формування ціни товарів (послуг) не передбачений в окремих додатках (додаткових угодах) до даного договору. В ціну товарів (послуг) включено податок на додану вартість. Якщо протягом 1 (одного) календарного року з моменту здійснення оплати покупець не вибере оплачені товари (послуги), то постачальник має право поставити (надати) залишок товарів (Послуг), за ціною постачальника, визначеною в односторонньому порядку останнім.

Таким чином з аналізу вказаних пунктів договору чітко вбачається різниця у застосуванні різних одиниць обліку, а головною відмінністю є те, що товарна одиниця застосовується за наявності попередньої оплати зі сторони покупця на підставі виставленого продавцем рахунку, в якому зазначається ціна та кількість товару.

Відповідачем виставлено позивачу рахунки-фактури на оплату (том 1, а.с. 36-37, том 2, а.с. 77):

-№10847 від 27.07.2021, яким визначено товар: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, кількістю 5 000 л., ціною за одиницю 29,64 грн, на загальну суму 148200 грн з ПДВ;

- №11001 від 30.08.2021, яким визначено товар: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, кількістю 95 000 л., ціною за одиницю 28,50 грн, на загальну суму 2707500 грн з ПДВ;

- №7184 від 16.12.2021, яким визначено товар: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, кількістю 59 000 л., ціною за одиницю 28,78 грн, на загальну суму 1698020 грн з ПДВ.

Позивачем здійснено попередню оплату товару в загальній сумі 4 553 720 грн, що підтверджується платіжними інструкціями (том 1, а.с. 132, 134, 138):

-№165 від 27.07.2021 на суму 148 200 грн;

- № 8 від 30.08.2021 на суму 2 707 500 грн;

№175 від 16.12.2021 на суму 1 698 020 грн.

Таким чином, спірна поставка мала відбутися з використанням товарної одиниці обліку, яка вказана в рахунку літрах.

Судом враховано, що метою укладання такого договору для позивача була закупівля дизпалива за вигідною для себе ціною та подальше отримання товару партіями в узгодженій у рахунку-фактурі кількості, без очікування та ризиків збільшення вартості такого пального, за виключеннями, встановленими у договорі (п. 4.2.1 невибрання попередньо оплаченої кількості товару протягом року).

Аналогічного висновку дійшов Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові №903/866/22 від 24.04.2023.

Згідно відомостей електронної системи обліку пального ТОВ «Вест Кард» передано у власність ТОВ «АС Ресурс» 159 000 л пального, зокрема 5 000 л 02.08.2021, 95 000 л 30.08.2024, 59 000 л 16.12.2021 (том 1, а.с. 176-222).

Судом встановлено, що починаючи з 02.08.2024 залишок пального покупця обчислювався в літрах, а з 10.03.2022 здійснено переведення обліку пального в гривневий еквівалент.

В той же час, умовами договору не передбачено можливості для сторін здійснювати перехід, як від грошової одиниці обліку до товарної одиниці обліку, так і в зворотному порядку.

Окрім того, суд зауважує, що в судовому засіданні представник відповідача не вказав, який саме пункт договору дає право постачальнику змінювати перехід між одиницями обліку товару.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження внесення змін до умов договору в частині зміни одиниці обліку товару.

Враховуючи викладене, позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур здійснив попередню оплату товару дизельного палива, поставка якого мала відбуватися з використанням товарної одиниці обліку, в той час як відповідач в односторонньому порядку починаючи з 10.03.2022 змінив одиницю обліку, перерахувавши залишки товару (дизельного палива), які в товарній одиниці обліку рахувалися за позивачем, в грошову одиницю обліку - гривню, для подальшого використання, шляхом купівлі товару по іншій ціні, яка фактично є більшою, ніж попередньо домовлена.

Згідно рахунків від 27.07.2021, 30.08.2021, 16.12.2021 позивачем придбано у відповідача бензин автомобільний А-95-Євро-Е5.

Долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі, підписаними сторонами, (том 1, а.с. 61-103) на виконання договору поставки партіями з використанням паливних карток №040412-10/06/21-ПК2587 від 10.06.2021 відповідачем поставлено, а позивачем отримано нафтопродукти, зокрема: бензин автомобільний А-95-Євро-Е5, бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5, бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0, бензин автомобільний марки Mustang А-95-Євро5-Е5, паливо дизельне ДП-Л-Євро5-Е5, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, паливо дизельне Mustang+ ДП-Арк-Євро5-В0, газ нафтовий скраплений.

Посилання відповідача на те, що позивач без зауважень отримував товар та підписував акти приймання-передачі товарів, акти звірки (том 1, а.с. 61-103, 167-175), суд зауважує, що їх підписання не підтверджує погодження зі сторони позивача ціни товару та його кількості та зміни умов договору.

Крім того, суд встановив, що за результатом відкритих торгів ТОВ «Афес Ресурс» (постачальник) укладено договори з ДУ «Центр обслуговування підрозділів Міністерства Внутрішніх справ України» (покупець) про закупівлю за державні кошти пального:

-від 20.07.2021 №240, згідно умов якого постачальник передає у власність покупця нафту і дистилятори за ДК 021/2015-09130000-9 (бензин А-95 в смарт-картках) у кількості 100 000 л, а покупець приймає та оплачує його вартість (п. 1.1). Постачальник зобов`язується зарахувати у власній системі обліку пального на особистий рахунок покупця поставлене йому пальне в обсязі та марки згідно п. 1.1 договору, передати покупцю смарт-картки на товар у кількості 80 шт, заправляти пальним транспортні засоби покупця шляхом використання смарт-карт у власній роздрібній мережі автозаправних станцій або автозаправних станцій партнерів постачальника у яких діють смарт-картки (п. 1.2). Загальна ціна договору становить 3198 000 грн 00 коп, в тому числі ПДВ 533 000 грн 00 коп (п. 3.1). Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та зберігання пального постачальником до повного їх виконання сторонами (п. 10.1) (том 1, а.с. 104-116).

-від 08.12.2021 №483, згідно умов якого постачальник передає у власність покупця нафту і дистилятори за ДК 021/2015-09130000-9 (бензин А-95 в смарт-картках) у кількості 59 000 л, а покупець приймає та оплачує його вартість (п. 1.1). Постачальник зобов`язується зарахувати у власній системі обліку пального на особистий рахунок покупця поставлене йому пальне в обсязі та марки згідно п. 1.1 договору, передати покупцю смарт-картки на товар у кількості 80 шт, заправляти пальним транспортні засоби покупця шляхом використання смарт-карт у власній роздрібній мережі автозаправних станцій або автозаправних станцій партнерів постачальника у яких діють смарт-картки (п. 1.2). Загальна ціна договору становить 1 964 700 грн 00 коп, в тому числі ПДВ 327 450 грн 00 коп (п. 3.1). Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків та зберігання пального постачальником до повного їх виконання сторонами (п. 10.1) (том 1, а.с. 117-129).

У листах від 22.06.2021, 19.11.2021 ТОВ «Вест Кард» підтверджує про обізнаність участі ТОВ «Афес Ресурс» у публічних закупівлях, замовником яких є ДУ «Центр обслуговування підрозділів Міністерства Внутрішніх справ України» щодо предмету закупівлі код за ДК 021:2015-09130000-9, Нафта і дистиляти (бензин А-95 в смарт-картах).

Вказаними листами відповідач дає згоду позивачу на використання з можливістю передачі третім особам в межах публічних закупівлях інформації, викладеної у договорі поставки партіями з використання паливних карток від 10.06.2021 (том 1, а.с.130-131).

Відтак, твердження позивача, що вказані листи підтверджують обізнаність та наявність відповідальності відповідача за поставку нафтопродуктів третім особам, є безпідставним.

Крім того, судом встановлено, що на замовлення ТОВ «Афес Ресурс» судовим експертом Семеновою Н.Ю. виготовлено 01.05.2024 висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи, виготовлений на замовлення учасника господарської справи №910/138923 та договору №17/02/1-24 від 17.02.2024 (том 1, а.с. 223-325).

Висновком експерта встановлено, що за залишок не заправленого ДУ «Центр обслуговування підрозділів МВС України» пального (бензин А-95) за паливними картками, придбаними у ТОВ «Афес Ресурс», згідно аналітичних даних особистого кабінету, наданих на дослідження чеків та відповідно до умов договору №240 від 20.07.2021, договору №483 від 08.12.2021 та п. 4.2 договору №040412-10/06/21-ПК2587 від 10.06.2021 станом на кінець дня 01.01.2024 становить 35 858,71 л. У зв`язку з переведенням незаправленого пального (бензин А-95) в особистому кабінеті покупця ДУ «Центр обслуговування підрозділів МВС України» на веб-сайті ТОВ «Вест Кард» з літрів у гривні з 10.03.2022 та подальша заправка транспортних засобів покупця за поточними цінами, які перевищують договірну ціну, спричинило зменшення кількості придбаного та оплаченого ТОВ «Афес Ресурс» пального, згідно умов п. 4.2 договору №040412-10/06/21-ПК2587 від 10.06.2021 для ДУ «Центр обслуговування підрозділів МВС України» станом на кінець дня 01.01.2024 на 35858,71 л.

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/1389/23 від 07.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, позовні вимоги Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» про зобов`язання виконати умови договорів про закупівлю за державні кошти пального задовольнити в повному обсязі. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» зарахувати на особистий рахунок Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» в електронній системі обліку пального, пальне А-95 бензин в кількості 5 000 л згідно з договором від 20.07.2021 № 240 на особистий рахунок Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» в електронній системі обліку пального; 30 858,71 л згідно з договором від 08.12.2021 № 483 на особистий рахунок Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» в електронній системі обліку пального. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» 17 812, 43 грн судового збору.

Рішенням суду встановлено, що в результаті збільшення ціни товару, недопоставлена Державній установі «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» кількість пального становить 5000 л згідно з договором від 20.07.2021 № 240, 30858,71 л згідно з договором від 08.12.2021 № 483.

ТОВ «Афес Русурс» звернувся до ТОВ «Вест Кард» з вимогою від 16.05.2024 №01-16/05 про зарахування упродовж 3-х днів з моменту отримання зазначеної претензії 35 858, 71 л бензину А-95 в особистому рахунку з використанням паливних карток ТОВ «Афес Ресурс» за покупцем ДУ «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України». Зазначає, що придбання зазначеної кількості бензину А-95 за роздрібними цінами на даний момент для узгодження судового спору №910/1389/23 призведе до завдання збитків в сумі 2151164 грн 01 коп, які будуть стягуватись з ТОВ «Вест Кард» в судовому порядку (том 1, а.с. 326-327).

ТОВ «Вест Кард» у відповіді від 31.05.2024 на претензію зазначає, що вимоги претензії не підтверджені доказами, у зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню (том 1, а.с. 328).

Докази зарахування ТОВ «Вест Кард» на особистий рахунок ТОВ «АС Ресурс» пального в кількості 35 858, 71 л чи сплату грошових коштів в матеріалах справи відсутні.

02.08.2024 ТОВ «АС Ресурс» звернувся з позовною заявою до суду про стягнення з ТОВ «Вест Кард» 2151164 грн 01 коп збитків.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За умовами статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Разом із тим, в силу положень статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (частина 3 статті 225 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статті 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Отже, обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (статті 224, 225 Господарського кодексу України, стаття 623 Цивільного кодексу України).

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У частині 2 статті 22 цього ж Кодексу наведено поняття збитків, якими є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Так, відповідно до вказаних положень статті 623 та статті 22 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, причиною яких є порушення зобов`язання, якого припустився боржник.

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, на позивача покладений обов`язок доведення вини правопорушника, факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Досліджуючи матеріали справи судом враховано, що укладений між сторонами договір №040412-10/06/21-ПК2587 від 10.06.2021 є змішаним та містить елементи договору купівлі-продажу та договору зберігання.

Відповідно до статей 936, 938 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

За умовами статей 942, 943 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну. Зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов`язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Згідно частинами 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Частиною 1 статті 950 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Отже, у зберігача існує обов`язок повернути поклажодавцю переданий на зберігання товар, а в разі його відсутності - відшкодувати збитки у розмірі вартості цього майна.

Згідно умов договору від 10.06.2021 відповідач забезпечує зберігання нафтопродуктів до їх отримання позивачем.

Докази відсутності придбаного позивачем товару у відповідача в матеріалах справи відсутні.

Також судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача листами від 26.01.2022 №32/01, від 05.12.2022 №05/12 з вимогами повернути передоплату за паливні картки по договору №040412-10/06/21-ПК2587 від 10.06.2021 в сумі 965 700 грн згідно актом звірки за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, в сумі 710 547 грн згідно з актом звірки (том 2, а.с. 17, 19).

Платіжними інструкціями від 22.02.2023, 09.02.2023 відповідачем перераховано позивачу грошові кошти в загальній сумі 965 700 грн з призначенням платежу «повернення коштів зг. листа №32/01 від 26.01.2023» (том 2, а.с. 20-21).

Позивачем не спростовано, що повернення коштів відповідачем відбулося не за спірними рахунками 27.07.2021, 30.08.2021, 16.12.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/1389/23 від 07.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» зарахувати на особистий рахунок Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» в електронній системі обліку пального, пальне А-95 бензин в кількості 5 000 л та 30 858,71 л згідно з договором від 08.12.2021 № 483.

Докази зарахування ТОВ «АС Ресурс» пального в кількості та 35 858,71 л на особистий рахунок Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» відсутні.

Крім того, на підтвердження розміру завданих збитків ТОВ «АС Ресурс» у позовній заяві посилалося на те, що воно вимушене закуповувати необхідний йому обсяг бензину А-95 в кількості 35 858,71 л за ціною, яка склалася на ринку пального на момент подачі позову.

Разом із тим, жодних доказів на підтвердження факту закупівлі позивачем такого об`єму пального матеріали справи не містять.

Окрім того, позивачем розрахована вартість пального 59,99 грн/л станом на 25.06.2024, в той час, як позовна заява до Господарського суду міста Києва надійшла 02.08.2024.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

П. 7.26 мотивувальної частини рішення суду у справі №910/1389/23 встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що за договором №240 з розрахунку вартості одного літру пального 31, 98 грн різниця вартості становила: 13.12.2021 - 0, 59 грн; 23.10.2021 - 1, 22 грн; 04.11.2021 - 1, 42 грн; 16.11.2021 - 1, 20 грн; 24.11.2021 - 0, 17 грн; 13.01.2022 - 0, 94 грн; 25.01.2022 - 2,27 грн; 04.02.2022 - 3,86 грн; 15.02.2022 - 4,77 грн; 24.02.2022 - 4,96 грн; 04.03.2022 - 6,36 грн; 11.03.2022 - 15,02 грн; 18.03.2022 - 11,54 грн; 19.03.2022 - 10,02 грн; 22.03.2022 - 1,44 грн; 26.03.2022 - 1,55 грн ; 12.04.2022 - 3,22 грн; 13.04.2022 - 5,02 грн; 22.04.2022 - 7,02 грн; 27.04.2022 - 10,02 грн; 04.05.2022 - 13,02 грн; 19.05.2022 - 19,02 грн; 01.06.2022 - 19,02 грн.

Тобто, початком перебігу строку поставки позивачем нафтопродуктів третій особі рішенням суду встановлено 23.10.2021.

Згідно матеріалів даної справи, відповідачем ТОВ «Вест Кард» здійснено переведення обліку пального в гривневий еквівалент з 10.03.2022.

Таким чином, відпуск пального ТОВ «АС Ресурс» третій особі за підвищеною ціною з жовтня 2021 року не знаходиться у причинному зв`язку із переведення ТОВ «Вест Кард» обліку пального в гривневий еквівалент починаючи з 10.03.2022.

Судом встановлено, що згідно умов договорів про закупівлю за державні кошти пального від 20.07.2021 №240, від 08.12.2021 №483, укладених між ТОВ «Афес Ресурс» (постачальник) та ДУ «Центр обслуговування підрозділів Міністерства Внутрішніх справ України» (покупець) саме на постачальника ТОВ «Афес Ресурс», як сторону договору, покладено обов`язок передати у власність покупця нафту і дистилятори шляхом зарахування у власній системі обліку пального на особистий рахунок покупця поставлене йому пальне в обсязі та марки згідно умов договору, передачі покупцю смарт-картки на товар, заправки пальним транспортних засобів покупця шляхом використання смарт-карт у власній роздрібній мережі автозаправних станцій або автозаправних станцій партнерів постачальника у яких діють смарт-картки.

Як передбачено ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1, абз. 4 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «АС Ресурс» не доведено суду дійсного та реального розміру завданих йому збитків, а також і наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ТОВ «Вест Кард» та реальними збитками позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 151 164 грн 01 коп збитків не підлягає задоволенню.

Щодо посилання позивача на висновок експерта від 01.05.2024, який проведений в рамках господарської справи №910/1389/23 в обґрунтування наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою шкодою, суд, вважає, безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі №908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Доказів, які свідчать про пред`явлення позивачем натуральних вимог щодо зобов`язання ТОВ «Вест Кард» поставити на користь позивача недопоставлений за договором обсяг товару (бензин А-95 у кількості 35 858,71 літрів тощо) за передбаченою цим правочином ціною, матеріали справи не містять.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 537 791 грн штрафу з посиланням на п.п. 9.1, 9.5, 9.8, 9.9 Договору.

Згідно із п.п. 9.1, 9.5, 9.8, 9.9 договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадку не проведення розрахунків покупцем згідно умов Розділу 4 даного договору, покупець зобов`язується на користь постачальника сплатити штрафні санкції згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, а саме: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань; у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25 (двадцять п`ять) % від суми заборгованості. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане, і такі штрафні санкції продовжуються нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором. Позовна давність в три роки застосовується до всіх вимог щодо виконання зобов`язань за даним договором.

Таким чином, умовами договору від 10.06.2021 нарахування штрафу за неналежне виконання постачальником зобов`язань за договором не передбачено, у зв`язку з чим нараховані позивачем 537 791 грн 00 коп штрафу не підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

У зв`язку з відмовою у позові правові підстави, визначені ст. 129 ГПК України, щодо покладення судових витрат на відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АС Ресурс до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Кард про стягнення 2 688 955 грн 01 коп відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складений 18.11.2024.

СуддяС. В. Бідюк