Ухвала

від 07.11.2024 по справі 908/3210/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/241/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.11.2024 Справа № 908/3210/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на дії/бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час виконання рішення у справі № 908/3210/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 21868984 (м. Дніпро)

до відповідача: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», код ЄДРПОУ 24584661 (м. Київ) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», код ЄДРПОУ ВП 19355964 (Запорізька область,м. Енергодар)

про стягнення суми 8 942 100,00 грн,

орган виконання: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі заступника начальника Зюбрицького Антона Валентиновича (м. Запоріжжя)

при секретарі судового засідання Самойленко О.П.

За участю представників:

від позивача (стягувач): не з`явився;

від відповідача (заявника скарги): Погосян С.Г. (в режимі відеоконференції);

від органу виконання: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2024 у справі №908/3210/23, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ» у справі № 908/3210/23 задоволено. Стягнуто з АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ТОВ Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ» суму 8 942 100,00 грн. основного боргу, суму 134 131,50 грн витрат зі сплати судового збору та суму 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

29.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.02.2024 у справі № 908/3210/23 видані відповідні накази.

18.10.2024 до суду від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла скарга у справі № 908/3210/23 в порядку ст. 339 ГПК України на дії/бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького Антона Валентиновича під час виконання судового рішення у справі № 908/3210/23, відповідно до якої заявник просить суд:

-визнати неправомірними та скасувати постанови від 09.10.2024 про відкриття виконавчих проваджень № 76250362 і № 76250301, що прийняті заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким А.В.;

-визнати неправомірними і скасувати постанови від 09.10.2024: про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за ВП № 76250362 і ВП № 76250301;

-визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького А.В. щодо неповернення виконавчих документів (наказів Господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 по справі № 908/3210/23) стягувачу на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»;

-визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицького А.В. щодо не з`ясування стосовно АТ «НАЕК «Енергоатом» наявності зведених виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у місті Києві;

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицького А.В. щодо невнесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження сканованої копії заяви стягувача - Товариства з обмеженою відповідальність «Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ» про відкриття виконавчих проваджень на підставі наказів суду від 29.07.2024 по справі № 908/3210/23.

Протоколом передачі від 18.10.2024 скаргу передано раніше визначеному у справі складу суду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 22.10.2024 зазначену скаргу Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду скарги призначено на 28.10.2024. Ухвалою суду від 28.10.2024 відкладено розгляд скарги на 07.11.2024.

24.10.2024 до суду від заявника (АТ «НАЕК «Енергоатом») надійшли письмові пояснення в порядку ст. 42 ГПК України.

25.10.2024 до суду від заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу.

28.10.2024 до суду від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи з додатками.

06.11.2024 до суду від органу виконання надійшло клопотання про долучення доказів з додатками.

Представник відповідача (боржника, заявника скарги) підтримав скаргу, яка мотивована наступним. 09.10.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким А.В. на підставі наказів Господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 у справі № 908/3210/23 прийняті постанови: про відкриття виконавчого провадження № 76250362 та № 76250301, в яких боржником зазначено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», вказаний код ЄДРПОУ боржника: 24584661 та адреса боржника: м. Київ, Україна, 01032, вул. Назарівська, будинок 3. У виконавчому провадженні № 76250362 виконавцем 09.10.2024 також прийняті наступні постанови: - постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено загальну суму мінімальних витрат - 405,00 гривень; - постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої підлягає стягненню з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виконавчий збір у розмірі 894210,00 гривень. У виконавчому провадженні № 76250301 виконавцем 09.10.2024 також прийняті: - постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено загальну суму мінімальних витрат - 405,00 гривень; - постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої підлягає стягненню з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виконавчий збір у розмірі 15013,15 гривень. Прийняття державним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції. Юридична адреса АТ «НАЕК «Енергоатом» співпадає з місцем фактичного знаходження компанії: вулиця Назарівська, будинок 3, місто Київ, 01032. Територіально вказана адреса належить до Шевченківського району міста Києва. Виконавцем відкриті виконавчі провадження саме стосовно АТ «НАЕК «Енергоатом», а не відносно Філії «Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». 11.10.2024 Компанія звернулася до органу ДВС з листом № 21-9790/28-вих про повернення виконавчого документа стягувачу та/або передачу виконавчих проваджень ВП № 76250362 і ВП № 76250301 згідно з територіальною підвідомчістю до міста Києва. Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, у виконавчих провадженнях № 76250362 і № 76250301 на час подання скарги до суду ані виконавцем, ані іншими посадовими особами органу ДВС не було вжито жодних дій щодо повернення виконавчого документа стягувачу, скасування спірних постанов та/або передачі виконавчих проваджень ВП № 76250362 і ВП № 76250301 згідно з територіальною підвідомчістю до міста Києва. Таким чином, на думку Скаржника, з боку державного виконавця наявна бездіяльність. Водночас, неправомірною бездіяльністю виконавця щодо невнесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження сканованої копії заяви стягувача - ТОВ Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ» про відкриття виконавчого провадження порушено право компанії (боржника) на дистанційний доступ до документів виконавчого провадження, як це передбачено ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки заяви стягувача про відкриття виконавчих проваджень до документів виконавчих проваджень № 76250362 і № 76250301 не долучені, скаржник не обізнаний з приводу мотивів виконавця органу державної виконавчої служби, який здійснює повноваження на території Запорізькій області, про прийняття до виконання виконавчого документу, виданого про стягнення з юридичної особи (боржника), місцем реєстрації та фактичним місцем перебування якої є місто Київ. Виконавцем у виконавчих провадженнях № 76250362 і № 76250301 допущено неправомірну бездіяльність, що полягає у не з`ясуванні факту наявності стосовно АТ «НАЕК «Енергоатом» зведених виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (№ 74353467) та у Шевченківському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (№ 74403832). Державним виконавцем Зюбрицьким А.В. порушені вимоги п. 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки державний виконавець не тільки не перевірив наявність інших відкритих виконавчих проваджень відносно АТ «НАЕК «Енергоатом» (в тому числі і наявність зведених ВП), а взагалі не передав виконавчі провадження № 76250362 і № 76250301 для приєднання до зведеного, навіть після отримання відповідної заяви від боржника (Скаржника). Таким чином, в діях державного виконавця Зюбрицького А.В. простежується бездіяльність, яка впливає на права та законні інтереси АТ «НАЕК «Енергоатом». Заявник вважає, що в діях виконавця з прийняття постанов про відкриття виконавчих проваджень № 76250362, № 76250301 і подальшим прийняттям у зазначених виконавчих провадженнях процесуальних документів про стягнення виконавчого збору і про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, спостерігається зловживання службовим становищем.

Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання 07.11.2024 не з`явився, проте в судовому засіданні 28.10.2024 підтримав свої заперечення викладені у відзиві на скаргу, що надійшов до суду 25.10.2024, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання до відділу було пред`явлено два накази Господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 у справі №908/3210/23. В автоматизованій системі виконавчого провадження було зареєстровано відповідно два виконавчі провадження №76250362 та №76250301. У пред`явлених наказах Господарського суду Запорізької області було зазначено про наявність філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за адресою: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964. Враховуючи той факт, що відділу підвідомчі виконавчі провадження боржники або майно за якими перебувають на території Запорізької області державним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень №76250362 та №76250301 від 09.10.2024 року. Питання щодо передачі виконавчих проваджень до одного органу державної виконавчої служби або утворення виконавчої групи серед державних виконавців різних органів державної виконавчої служби відноситься до компетенції директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Станом на 25.10.2024 будь яких постанов щодо передачі виконавчих проваджень №76250362 та №76250301 або постанов про утворення виконавчої групи щодо виконання рішень відносно боржника - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до відділу не надходило, у зв`язку із чим не вбачається можливим здійснити передачу виконавчих проваджень. Відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 передбачено порядок дій щодо реєстрації виконавчого документа в автоматизованій системі виконавчого провадження, серед якого відсутня необхідність сканування заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження при здійсненні його реєстрації. Реєстрація виконавчого провадження у відділі здійснюється не державним виконавцем, а відповідальною особою відділу - спеціалістом (діловодом) і тільки після цього передається державному виконавцю. На підставі зазначеного, вбачається відсутність бездіяльності з боку державного виконавця. Просив у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

Позивач (стягувач) в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв, пояснень/заперечень по суті поданої відповідачем скарги не надав.

Про дати, час і місце розгляду скарги був повідомлений належним чином через електронний кабінет.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд скарги в судовому засіданні 07.11.2024 за відсутності стягувача та посадової особи/представника органу виконання.

Розглянувши скаргу та надані суду матеріали, заслухавши представників заявника (боржника) та органу виконання (в судовому засіданні 28.10.2024), суд дійшов до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2024 у справі №908/3210/23, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ» у справі № 908/3210/23 задоволено. Стягнуто з АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ТОВ Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ» суму 8 942 100,00 грн. основного боргу, суму 134 131,50 грн витрат зі сплати судового збору та суму 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. 29.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.02.2024 у справі № 908/3210/23 видані відповідні накази.

09.10.2024 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким А.В. за заявами ТОВ Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ» (вх. №19539/261, №19540/261 від 08.10.2024) були винесені постанови:

- постанова ВП №76250362 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №908/3210/23 від 29.07.2024 про стягнення з боржника суми 8 942 100,00 грн основного боргу (т.2, арк.с. 67);

- постанова ВП №76250301 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №908/3210/23 від 29.07.2024 про стягнення з боржника суми 134 131,50 грн витрат зі сплати судового збору та суми 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (т.2, арк.с. 65).

Цього ж дня заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким А.В. були винесені наступні постанови:

- у виконавчому провадженні № 76250362:

1) постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено загальну суму мінімальних витрат - 405,00 гривень;

2) постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої підлягає стягненню з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виконавчий збір у розмірі 894 210,00 гривень.

- у виконавчому провадженні № 76250301:

1) постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено загальну суму мінімальних витрат - 405,00 гривень;

2) постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої підлягає стягненню з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» виконавчий збір у розмірі 15 013,15 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межам ( ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Законодавець покладає на державного виконавця коло обов`язків, надає йому права та наділяє повноваженнями, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання виконавчого документу.

За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Виходячи з наведеної норми права слідує, що прийняття державним чи приватним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції, а приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру приватних виконавців України. При цьому місце виконання виконавчого документа визначається за критеріями, зазначеними у частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», до яких законодавець відносить: 1) місце проживання, перебування боржника фізичної особи; 2) місцезнаходження боржника юридичної особи; 3) місцезнаходження майна боржника.

Зі змісту частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» і статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» вбачається, що виконавець (державний/приватний) приймає до виконання подані йому виконавчі документи та відкриває виконавче провадження з їх виконання у разі, якщо місце проживання, перебування боржника фізичної особи або місцезнаходження боржника юридичної особи чи місцезнаходження майна боржника розташоване: - для державного виконавця у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби; - для приватного виконавця у межах виконавчого округу, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність і на який поширюється його компетенція.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ прийнятий виконавцем до виконання є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.

Вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення визначені у частинах 2 - 4 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а також у пункті 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція).

Зокрема, в пункті 3 розділу ІІІ Інструкції визначені вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення, що подається до виконавця за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

Так, в пункті 3 розділу ІІІ Інструкції зокрема зазначено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться (яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна (висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.06.2021 у справі № 905/2214/14-908/5734/14).

Чинне спеціальне законодавство, що визначає порядок пред`явлення виконавчих документів до виконання, порядок примусового виконання рішень, не містить прямої норми, яка б передбачала повноваження виконавця вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження дії, спрямовані на перевірку майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа у виконавця відсутній будь-який передбачений чинним законодавством механізм, перевірки відомостей щодо стану банківських рахунків боржника.

В контексті частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника, виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця за формальними ознаками: за доданими стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказами місцезнаходження майна боржника на такій території. Установлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем), у тому числі коштів, належить до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження.

За результатом дослідження цих доказів виконавець приймає одне з рішень: про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» або про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 зазначеного Закону.

За відсутності доданих стягувачем до заяви доказів знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, у виконавця, який не має повноважень до відкриття виконавчого провадження вчиняти виконавчі дії, пов`язані з розшуком майна боржника, відсутні підстави приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.

Отже у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника лише за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, зокрема відомостей про відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, розташованих у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або у межах виконавчого округу приватного виконавця. Сама лише констатація стягувачем у заяві про примусове виконання рішення наявності у боржника певних рахунків у банківських та/або фінансових установах, розташованих в межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за відсутності доданих до заяви доказів, що підтверджують ці обставини, не є достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника. У разі відсутності у приватного виконавця доказів місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу приватного виконавця він не має підстав для відкриття виконавчого провадження та прийняття виконавчого документа до виконання за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника.

Зазначена правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у справах № 905/2214/14-908/5734/14 (постанова від 25.06.2021), № 905/2190/14 (від 30.06.2021), № 905/2190/14 (від 30.06.2021), № 905/2419/18 (від 12.07.2021), № 924/408/19 (від 15.07.2021), № 914/2265/20 (від 23.06.2022).

У пред`явлених стягувачем до виконання наказах, які видані Господарським судом Запорізької області, боржником зазначено - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Стягувач у заявах про примусове виконання рішення суду (копії містяться в матеріалах справи) просив орган виконання: прийняти до виконання накази Господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 по справі №908/3210/23, відкрити виконавче провадження, невідкладно накласти арешт та звернути стягнення на майно боржника, невідкладно накласти арешт та звернути стягнення на грошові кошти, що належать боржнику, не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту направити до банківських установ платіжні вимоги на примусове списання коштів, стягнуті з боржника кошти перерахувати стягувачу за вказаними реквізитами. До заяв додані оригінали наказів суду.

Клопотань про здійснення виконавчих дій за місцем знаходження майна боржника та доказів на підтвердження наявності такого майна до вказаних вище заяв стягувач не надавав.

Відсутність будь-яких доказів на підтвердження правомірності звернення стягувача саме до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) та вчинення останнім дій щодо відкриття виконавчих проваджень з порушенням приписів норм Закону України «Про виконавче провадження» підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.10.2024, зробленим на запит державного виконавця вже після відкриття виконавчих проваджень.

Аналіз наведеного свідчить про відсутність правових підстав у виконавця для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження філії без документального підтвердження стягувачем відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби.

Крім того суд зауважує, що в оскаржуваних постановах про відкриття виконавчого провадження №76250362 та №76250301 державним виконавцем зазначено боржника саме Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а не його філію.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження боржника Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3.

Тобто виконавцем відкрито виконавче провадження стосовно боржника (юридичної особи) - Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», з порушенням правил територіальної підвідомчості.

У п. 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом п. 10 ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З матеріалів справи також вбачається, що з метою досудового врегулювання питання щодо виконання рішення суду належним органом, заявник (боржник за виконавчим провадженням) 11.10.2024 звернувся до органу виконання з листом №21-9790/28вих (т.2, арк.с. 71) з проханням у найкоротший строк передати у встановленому законом порядку виконавчі провадження ВП №69958872 та ВП №76250362, боржником за якими зазначено АТ «НАЕК «Енерготаом» (код ЄДРПОУ 24584661) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання до зведеного ВП №74353467 або до Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для приєднання до зведеного ВП №74403832. Заявник у заяві звертав увагу, що 26.11.2021 постановою в.о. директора Департаменту державної виконавчої служби Ю. Вишневського №26/20.3-31/21 було вказано на необхідність передачі територіальним органам державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчого провадження №34029225 про стягнення коштів з ДП «НАЕК «Енергоатом» для подальшого примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчих проваджень.

Виконавець доказів реагування на наведені боржником обставини або вчинення відповідних дій, як то передбачено нормами чинного законодавства, не надав.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оспорювані боржником постанови про відкриття виконавчих проваджень №76250362 та №76250301, які прийняті заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького А.В. є неправомірними, суперечать частині першій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки були винесені за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника (його філії), який був недоведений стягувачем при поданні заяви про примусове виконання рішення суду, і виконавець прийняв до виконання судові накази за відсутності доказів того, що місце виконання цих наказів знаходиться у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби.

За таких обставин вимоги заявника (боржника) про визнання неправомірною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького А.В. щодо неповернення виконавчих документів (наказів Господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 у справі № 908/3210/23) стягувачу на підставі п. 10 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлена відсутність правових підстав у державного виконавця для відкриття виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3210/23, постанови від 09.10.2024 про відкриття виконавчих проваджень №76250362 та №76250301 є неправомірними та підлягають скасуванню.

У абзаці 2 п. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII зазначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З положень статті 27 Закону № 1404-VIII слідує, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів.

Порядок стягнення виконавчого збору визначено у пункті 8 розділу ІІІ Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012.

Так, в абзаці 4 пункту 8 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів), у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

За змістом пункту 2 розділу VI Інструкції, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Отже процесуальні рішення державного виконавця про винесення постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору прямо пов`язані з процесуальним рішенням про відкриття виконавчого провадження, є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження та пов`язується з початком примусового виконання.

Враховуючи той факт, що прийняття державним виконавцем до виконання наказів суду від 29.07.2024 по справі № 908/3210/23 та відкриття виконавчих проваджень здійснено з порушенням приписів чинного законодавства, як то встановлено судом вище, наступні дії державного виконавця, а саме: винесення постанов про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат за виконавчими провадженнями № 76250362 і №76250301 є неправомірними.

Таким чином постанови про стягнення державним виконавцем виконавчого збору та мінімальних витрат за виконавчими провадженнями № 76250362 і № 76250301 підлягають скасуванню, оскільки вони є похідними від постанов про відкриття виконавчих проваджень.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, державний виконавець під час виконавчого провадження за допомогою автоматизованої системи може сформувати узагальнену інформацію про боржника, зокрема виявити наявність відкритого виконавчого провадження (абз. 4 п. 5 розділу ІІІ).

В абзацах 5, 6 п. 14 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Згідно з абз. 3 ч. 1 розділу ІІ Інструкції, питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Відповідно до абз. 2 пункту 6 цього розділу ІІІ Інструкції, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі: якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець доказів на спростування доводів заявника (боржника за виконавчим провадженням) щодо дотримання наведених вище правил проведення виконавчих дій суду не надав. Також не надав доказів реагування на наведену боржником інформацію про наявність зведених виконавчих проваджень відносно АТ «НАЕК «Енергоатом» (лист від 11.10.2024 №21-9790/28вих).

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами заявника про бездіяльність державного виконавця (заступника начальника), яка полягала у не з`ясуванні наявності інших відкритих виконавчих проваджень, в т.ч. зведених, стосовно цього боржника.

Щодо вимоги про визнання неправомірною бездіяльність заступника начальника щодо невнесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження сканованої копії заяви стягувача - Товариства з обмеженою відповідальність «Фірма «ПЛЮС-МАРКЕТ» про відкриття виконавчих проваджень на підставі наказів суду від 29.07.2024 по справі № 908/3210/23, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 розділу 1 Інструкції, основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження. Відомості про боржників (крім відомостей щодо боржників, визначених у частині п`ятій статті 9 Закону) вносяться до Єдиного реєстру боржників, що є складовою автоматизованої системи.

Механізм функціонування автоматизованої системи визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.

Терміни, наведені у цьому Положенні, вживаються в таких значеннях: автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу; відповідальна особа органу державної виконавчої служби - посадова особа органу державної виконавчої служби, на яку покладені обов`язки, зокрема з реєстрації вхідної та (або) вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, у Системі та передачі їх державному виконавцю (пункт 2 розділу І Положення).

Зі змісту Інструкції та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження не вбачається обов`язку державного виконавця сканувати заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження та вносити її до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Натомість, з положень п. 1, п. 2, п. 7 розділу ІІ Положення слідує, що вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем, помічником або відповідальною особою приватного виконавця) і реєструється у Системі в день її надходження, крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів, реєстрація яких здійснюється у Системі автоматично. Під час реєстрації виконавчого документа до Системи вносяться визначені у п. 2 розділу ІІ Положення відомості. Обов`язковому скануванню підлягає лише виконавчий документ, що реєструється в Системі.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 6 розділу 1 Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. На документи, передбачені абзацом першим цього пункту, які формуються виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження, накладається кваліфікований електронний підпис …

Отже наведене свідчить про обов`язковість внесення виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження (формування в автоматизованій системі) прийнятих саме ним рішень (постанов, попереджень, подань, актів та протоколів, розпоряджень, вимог, запитів, заяв тощо).

Таким чином доводи заявника про неправомірну бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького А.В. щодо невнесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження сканованої копії заяви стягувача не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скарга АТ «НАЕК «Енергоатом» на дії/бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького А.В. під час виконання судового рішення у справі № 908/3210/23 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на дії/бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького А.В. під час виконання рішення у справі № 908/3210/23 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицького А.В. щодо неповернення виконавчих документів (наказів Господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 по справі № 908/3210/23) стягувачу на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати неправомірними та скасувати постанови від 09.10.2024 про відкриття виконавчих проваджень № 76250362 та № 76250301, що прийняті заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зюбрицьким А.В.

Визнати неправомірними і скасувати постанови від 09.10.2024: про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за ВП № 76250362 та ВП № 76250301.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицького А.В. щодо не з`ясування стосовно АТ «НАЕК «Енергоатом» наявності зведених виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у місті Києві.

У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2024.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва