Ухвала

від 05.11.2024 по справі 909/889/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/889/24

У Х В А Л А

05.11.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙП ТЕХНОЛОДЖІ" (вул. Алматинська, буд. 8, м. Київ, 02090) та Компанії UAB Generatorius (ЮАБ "Дженераторіус") (вул. Соду, 7, село Муйжеленай, LT-64110 Аліутський район, Литва) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" (вул. Промислова, буд. 7, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300),

за участю:

від ініціюючих кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙП ТЕХНОЛОДЖІ" та Компанії UAB Generatorius (ЮАБ "Дженераторіус"): Дороніна Артура Петровича,

від боржника: ОСОБА_1 ,

від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЙП ТЕХНОЛОДЖІ" та Компанія UAB Generatorius (ЮАБ "Дженераторіус") звернулися до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт".

Ухвалою від 30.09.2024 суд прийняв до розгляду заяву (вх. № 8349/24 від 24.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙП ТЕХНОЛОДЖІ" та Компанії UAB Generatorius (ЮАБ "Дженераторіус") про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" (вул. Промислова, буд. 7, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код: 33090871); підготовче засідання по розгляду заяви призначив на 14.10.2024; визнав явку представників заявників, боржника та Державного Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України у судове засідання обов`язковою; зобов`язав боржника у строк до 11.10.2024 подати до суду: належним чином засвідчену копію статуту боржника, а також відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з доказами направлення його копії заявникам із зазначенням відомостей, передбачених ст. 36 КУзПБ, зокрема: про загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити; докази наявності/ відсутності можливості боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності); відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого постановлено ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника; інші відомості, що мають значення для розгляду справи; вжито заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" (вул. Промислова, буд. 7, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код: 33090871) приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

10.10.2024 за вх. № 15764/24 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" надійшов відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 14.10.2024 суд відклав підготовче засідання по розгляду заяви на 05.11.2024; визнав явку представників заявників, боржника та Західного міжрегіонального управлінню Міністерства юстиції у судове засідання обов`язковою; зобов`язав учасників справи надати відомості: чи є учасником справи юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація; громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації та чи є учасники справи в реєстрі санкційних компаній РНБО, й чи наявні обмеження, встановленні судовими рішеннями, які набрали законної сили, в тому числі щодо користуванням та розпорядженням майном та корпоративними правами.

28.10.2024 за вх. № 16752/24 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙП ТЕХНОЛОДЖІ" надійшли додаткові пояснення у справі.

29.10.2024 за вх. № 16860/24 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" надійшли додаткові пояснення у справі.

29.10.2024 за вх. № 16807/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Компанії UAB Generatorius (ЮАБ "Дженераторіус"), адвоката Колесника О. І. надійшла заява про долучення доказів.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, Господарський суд зазначає наступне.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно частини першої якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (частина 2 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина 5 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.

Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (висновки Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).

При цьому, суд керується й іншими усталеними висновками Верховного Суду щодо застосування положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, що полягають у такому.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору (висновок Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо (висновок Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).

Водночас правова категорія "спору про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

З огляду на викладене, суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому наявність спору про право, згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:

(1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);

(2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність спору між сторонами про право.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Слід враховувати, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20, від 09.05.2023 у справі № 911/1755/22, від 31.05.2023 у справі № 905/1029/22, від 06.07.2023 у справі № 914/1650/22).

Таким чином стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому за колом осіб, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

Так, статтею 1 Закону України "Про санкції" визначено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про санкції", підставами для застосування санкцій є: 1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод; 2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об`єднаних Націй; 3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу; 4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об`єднаних Націй. Застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності. Підставою для застосування санкцій також є вчинення іноземною державою, іноземною юридичною особою, юридичною особою, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземцем, особою без громадянства, а також суб`єктами, які здійснюють терористичну діяльність, дій, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, стосовно іншої іноземної держави, громадян чи юридичних осіб останньої.

Статтею 4 Закону України "Про санкції" визначено 25 видів санкцій, серед яких, зокрема, такі: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1 частини 1); стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 1-1 частини 1).

В умовах збройної агресії Російської федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (з наступними змінами, внесеними указами Президента України), затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.

Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Вищого антикорупційного суду від 20.09.2024 у справі № 991/4264/24 задоволено позов Міністерства юстиції України до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Застосовано до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції". Стягнуто в дохід держави активи, щодо яких відповідачі опосередковано можуть вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, а саме:

- 92, 57 % частки статутного капіталу ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (код 33090871) у розмірі 53 998 714 гривень, яка належить APG Polyplactic Group Limited (теперішня назва Eurotrubplast Holding Ltd), щодо якої відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження через ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- 0, 43 % частки статутного капіталу ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (код 33090871) у розмірі 248 000 гривень, яка належить Ойштерле Херта, через яку відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження;

- 93 % частки в статутному капіталі ТОВ "Калуський трубний завод" (код 35615975) у розмірі 14 851 494, 10 гривень, яка належить APG Polyplactic Group Limited (теперішня назва Eurotrubplast Holding Ltd), до якої відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження через ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- 62 % частки в статутному капіталі ТОВ "Рубіжанський трубний завод" (код 32926466) у розмірі 20 091 377, 27 гривень, яка належить APG Polyplactic Group Limited (теперішня назва Eurotrubplast Holding Ltd), до якої відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження через ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- 15, 5 % частки в статутному капіталі ТОВ "Рубіжанський трубний завод" (код 32926466) у розмірі 5 022 844, 32 гривень, яка належить Ойштерле Херта, через яку відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження;

- 15, 5 % частки в статутному капіталі ТОВ "Рубіжанський трубний завод" (код 32926466) у розмірі 5 022 844, 32 гривень, яка належить Radius Systems Holdings Limited, через яку відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження;

- 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Полімертепло Україна" (код 35364503) у розмірі 151 500 гривень, яка належить Radius Systems Limited, щодо якої відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження через ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

- 10 % частки в статутному капіталі ТОВ "Українська полімерна група" (код 33403524) у розмірі 60 000 гривень, яка належить ТОВ "Група Поліпластик", через яку відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження;

- 51 % частки в статутному капіталі ТОВ "Кордфлекс" (код 38557047) у розмірі 765 000 гривень, що складена з 10 % частки у розмірі 150 000 гривень, яка належить ОСОБА_10 , з 11 % частки у розмірі 165 000 гривень, яка належить ОСОБА_11 , з 30 % частки у розмірі 450 000 гривень, яка належить ОСОБА_12 , щодо яких відповідачі можуть здійснювати права тотожні праву розпорядження через ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Суд завертає увагу на те, що частина 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження жодним чином не визначає підставою для такої відмови існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов`язковою. У цьому випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора (постанова Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19).

Окрім цього, Верховний Суд, акцентуючи на значенні відкриття провадження у справі про банкрутство, вказав, що в розв`язанні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника пріоритетним (порівняно із з`ясуванням обґрунтованості заявлених кредитором грошових вимог до боржника та визначенням їх розміру) є дотримання законодавчих обмежень / заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання (постанова КГС ВС від 03.10.2023 у справі № 913/101/23).

Заразом, підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" (далі - Постанова № 187) встановлено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на, зокрема відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі), прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім: безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна; задоволення вимог Національного банку за наданими кредитами рефінансування з підтримки ліквідності банків; відчуження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду майна банку, щодо якого Національним банком прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; відчуження права участі в юридичній особі за наявності рішення Кабінету Міністрів України про погодження такого відчуження.

Підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 187 передбачено визначення осіб, пов`язаних з державою агресором: громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації; юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Отже дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов`язань. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21.

Відтак, суд виснує, що з моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб - перелік яких наведений в постанові Кабінету Міністрів України від 03.03.2022, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі), прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, окрім як: безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна; задоволення вимог Національного банку за наданими кредитами рефінансування з підтримки ліквідності банків; відчуження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду майна банку, щодо якого Національним банком прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; відчуження права участі в юридичній особі за наявності рішення Кабінету Міністрів України про погодження такого відчуження. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.

Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 введено в дію рішення РНБО від 12.05.2023 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", у додатках 1, 2 до якого визначено фізичні та юридичні особи, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), серед яких є, зокрема:

- ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, громадянин Держави Ізраїль, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської

Федерації НОМЕР_2 , паспорти громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , паспорт громадянина Держави Ізраїль № НОМЕР_5 (пункт 26) - 10 санкцій на 5 років, зокрема блокування активів;

- ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Російської Федерації, уродженець м. Москва, Російська Федерація, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_6 (пункт 27) - 10 санкцій на 5 років, зокрема блокування активів;

- ОСОБА_5 ( ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Російської Федерації, уродженець м. Москва, Російська Федерація, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_7 . (пункт 28) - 10 санкцій на 5 років, зокрема блокування активів.

Так, Вищий антикорупційний суд в означеному вище рішенні від 20.09.2024 у справі № 991/4264/24 проаналізувавши наведену у справі послідовність юридичних фактів, яка ґрунтується на наданих позивачем доказах, вважає доведеним те, що треті особи ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт", ТОВ "Калуський трубний завод", ТОВ "Рубіжанський трубний завод", ТОВ "Полімертепло-Україна", ТОВ "Українська полімерна група", ТОВ "Кордфлекс" як афілійовані особи перебувають під контролем відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які через ланцюг контролю інших осіб, можуть опосередковано вчиняти дії щодо визначення будь-яким чином долі таких третіх осіб, що тотожне за змістом праву розпорядження активами.

Окрім того, у вказаному рішенні Вищий антикорупційний суд зазначив, що попри формальну заміну акціонерів Polyplastic Group Limited, на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , такі фактично позбавлені будь-якої самостійності щодо ухвалення рішень про долю цього підприємства, оскільки мають обов`язок погодження усіх своїх дій, без винятків, як у фінансово-господарських відносинах з контрагентами, так і всіх судових процесах, що підтверджує формальність продажу їм акцій APG Polyplastic Group Limited з метою збереження контролю відповідачів за активами, обумовленої загостренням політичної ситуації та подальшими діями, пов`язаними із повномасштабним вторгненням рф в Україну.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наведені у вказаному рішенні Вищого антикорупційного суду факти, судом встановлено належність боржника - ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" до осіб пов`язаних з державою агресором, які визначені Постановою № 187, а отже станом на даний час у боржника відсутня можливість вчиняти будь-які дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі, прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, окрім як встановлених означеною Постановою виключень.

Основною метою Кодексу України з процедур банкрутства є повне або часткове задоволення вимог кредиторів шляхом застосування щодо боржника - юридичної особи судових процедур встановлених частиною 1 статті 6 Кодексу України, а саме: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За частиною 1 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Частиною 1 статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Водночас за приписами Кодексу України з процедур банкрутства під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку Кодексу України з процедур банкрутства вимог кредиторів шляхом продажу його майна, для здійснення чого необхідним є проведення повної інвентаризації майна боржника та визначення всіх активів та зобов`язань боржника.

При цьому суд враховує, що мета звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також встановлені законодавцем імперативно в Кодексі України з процедур банкрутства правила погашення кредиторських вимог, які хоча і відмінні для кожної із процедур банкрутства, але однаково обов`язкові для її учасників, зокрема кредитора (кредиторів) та боржника, вказують на існування в такому способі захисту та відновленні порушеного права, як звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитора (кредиторів), з метою задоволення їх вимог у процедурах банкрутства, державного примусу, спрямованого на захист та відновлення порушеного права кредитора.

Відтак, відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи має наслідком застосування до останньої визначених Кодексом України з процедур банкрутства судових процедур, які спрямовані на задоволення вимог кредиторів та передбачають:

- систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника (розпорядження майном боржника);

- система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника (санація боржника);

- продаж майна боржника, за попереднім проведенням інвентаризації такого майна та визначення всі активів та зобов`язань боржника (ліквідація боржника).

Враховуючи наведене у своїй сукупності, зважаючи на наявність застосованих рішенням Вищого антикорупційного суду від 20.09.2024 у справі № 991/4264/24 санкцій, якими, зокрема, стягнуто в дохід держави активи ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт", беручи до уваги визначені Постановою № 187 заборони, суд встановив відсутність, на даний момент, можливості управління і розпорядження майном боржника, проведення реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника, а також продажу майна боржника.

Отже, застосування до ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" судових процедур у справі про банкрутство, за висновком суду, станом на даний час не вбачається можливим через встановлені вище обмеження суб`єктивного права боржника.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 в чергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду (висновки Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Відтак, враховуючи вищевикладені позиції Верховного Суду, а також зважаючи на встановлені імперативні приписи частини 17 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню, суд приходить до висновку про те, що наявність остаточного рішення у справі № 991/4264/24 не є обов`язковою, оскільки у цьому випадку достатнім є сам факт наявності спору про право (інтересу держави Україна щодо частки в статутному капіталі ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт"), який має безпосередній вплив на обставини даної справи.

Зважаючи на правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, а вданому випадку також захисту національних інтересів держави Україна, та за наявності, на даний час об`єктивних перешкод у введенні щодо боржника судових процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙП ТЕХНОЛОДЖІ" та Компанії UAB Generatorius (ЮАБ "Дженераторіус") у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт".

Разом із тим, суд повідомляє, що у відповідності до частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 2, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАЙП ТЕХНОЛОДЖІ" та Компанії UAB Generatorius (ЮАБ "Дженераторіус") у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" (вул. Промислова, буд. 7, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код: 33090871).

2. Скасувати заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою суду від 30.09.2024 у справі № 909/889/24, шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Євротрубпласт" (Промислова, буд. 7, м. Калуш, Калуський р-н, Івано-Франківська обл.,77300; ідентифікаційний код: 33090871) приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

3. Копію ухвали направити заявникам, боржнику, органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, Державному Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13), арбітражному керуючому Гусаку Юрію Миколайовичу.

4. Ухвала набирає законної сили 05.11.2024 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

5. У зв`язку з перебуванням судді Михайлишина В. В. на навчанні в Національній школі суддів України із 11.11.2024 по 15.11.2024 повний текст ухвали складено 18.11.2024.

Суддя В. В. Михайлишин