Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/6231/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа № 910/6231/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортісек"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1

про стягнення 4 320 422,74 грн.,

Представники учасників справи:

від позивача: Білик Д.А. за ордером від 21.05.2024 року серії АІ № 1616525;

від відповідача: Мамедова І.Р. за довіреністю від 27.12.2023 року № 271223-08/с;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортісек" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - відповідач, Компанія) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 4 320 422,74 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на наявність у відповідача обов`язку провести виплату страхового відшкодування, у зв`язку з настанням страхового випадку - пошкодженням застрахованого Компанією транспортного засобу BMW 760I, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою від 24.05.2024 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву Товариства без руху з одночасним встановленням останньому строку та способу усунення її недоліків.

27.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 27.05.2024 року про усунення недоліків.

Враховуючи наведене, ухвалою від 03.06.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/6231/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.07.2024 року. Крім того, цією ухвалою суд залучив до участі в справі водія пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

21.06.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Компанії від 18.06.2024 року № 180624-215/ю, в якому остання заперечила проти задоволення вимог позивача з огляду, зокрема, на те, що водій застрахованого транспортного засобу після скоєння ДТП всупереч умовам укладеного між сторонами договору страхування не виконав всіх дій, передбачених розділом 25 цього договору та законодавством України, не повідомив відповідні компетентні органи (у тому числі органи поліції) та залишив місце ДТП, не чекаючи на прибуття поліцейських. Враховуючи наведене, наразі неможливо встановити, в якому стані перебував ОСОБА_1 на момент настання ДТП, а також з`ясувати відсутність передбачених розділом 28 договору підстав, що в сукупності з порушенням водієм застрахованого автомобіля інших встановлених договором обов`язків свідчить про створення страховику перешкод у встановленні всіх дійсних обставин страхового випадку.

02.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства від 02.07.2024 року на відзив на позовну заяву, в якій останнє вказало, що залишення ОСОБА_1 місця події відбулось в силу поважних причин, які в тому числі встановлені рішенням суду, та за відсутності умислу порушувати умови договору добровільного страхування наземного транспорту № 1385/23-Т/К/04. Крім того, ОСОБА_1 самостійно звернувся до КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "СОЦІОТЕРАПІЯ" для підтвердження або спростування факту перебування в стані сп`яніння на момент події в максимально можливий короткий проміжок часу після події ДТП. Згідно з отриманим висновком від 02.11.2023 року ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння на момент медичного огляду о 14:30 годині 26.10.2023 року. Разом із тим, відповідачем не доведено, що невиконання з поважних причин обов`язку повідомити Компанію про настання страхового випадку позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

До початку призначеного підготовчого провадження 03.07.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.

У підготовчому засіданні 03.07.2024 року господарський суд міста Києва встановив відповідачу строк на подання заперечень до 15.07.2024 року, а також відклав підготовче засідання на 24.07.2024 року.

16.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли сформовані у цій системі 15.07.2024 року заперечення Компанії, в яких остання навела додаткові мотиви на спростування обґрунтованості вимог Товариства.

До початку призначеного підготовчого засідання 24.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній, зокрема, вказав, що відповідно до умов Договору страхування, проходження страхувальником огляду на стан сп`яніння при ДТП є обов`язковим лише за вимогою працівника поліції. Тобто проходження медичного огляду на стан сп`яніння водієм застрахованого транспортного засобу не є обов`язковою умовою для визнання події страховим випадком.

У підготовчому засіданні 24.07.2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/6231/24 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 14.08.2024 року.

29.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення відповідача від 26.07.2024 року.

06.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 06.08.2024 року, в якому останній просив суд визнати поважними причини неподання та долучити до матеріалів справи докази - адвокатський запит представника позивача та відповідь на нього від ТОВ "АВТ Баварія Київ". Означені документи долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 14.08.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/6231/24 до судового розгляду по суті на 25.09.2024 року.

У судових засіданнях 25.09.2024 року та 16.10.2024 року оголошувалися перерви відповідно до 16.10.2024 року та 06.11.2024 року.

05.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 05.11.2024 року про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.11.2024 року суд долучив до матеріалів справи подані відповідачем 05.11.2024 року докази та оголосив перерву в судовому засіданні до 13.11.2024 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.11.2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 18.06.2024 року № 180624-215/ю та запереченнях від 15.07.2024 року.

Третя особа явку свого уповноваженого представника у призначене на 13.11.2024 року судове засідання не забезпечила, проте надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні 13.11.2024 року проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.06.2023 року між позивачем (Страхувальник) та відповідачем (Страховик та Вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1385/23-Т/К/04 "ALL RISKS" (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом BMW 760I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2023 року випуску, в тому числі причепом до нього та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення та додатковим обладнанням до нього, вказаним у розділах 5, 6 цього Договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих юридичних осіб.

Пунктом 7.3 Договору до страхових ризиків (страхових випадків) віднесено збитки внаслідок ДТП.

Відповідно до пункту 9 Договору особами, допущеними до керування, є будь-які особи, які мають право керувати транспортним засобом на законних підставах без обмеження щодо мінімального віку та стажу керування транспортними засобами відповідної категорії.

За умовами пункту 10 Договору загальна страхова сума становить 5 183 147,34 грн.

Згідно з пунктом 12.3 Договору безумовна франшиза через збитки внаслідок ДТП, що призвела до пошкодження ТЗ, становить 0,00 грн., з урахуванням наступного: у випадку, коли винним у скоєнні ДТП є водій застрахованого ТЗ зі стажем керування менше двох років, безумовна франшиза за ризиком "Збитки внаслідок ДТП" складає 0 % від загальної страхової суми по відповідному ТЗ, але не менше франшизи, вказаної в пункті 12.3 Договору; у випадку, коли пробіг ТЗ з моменту набрання чинності Договором до настання ДТП перевищує показник 5 000 км за один місяць, безумовна франшиза за ризиком "Збитки внаслідок ДТП" складає 5 % від загальної страхової суми по відповідному ТЗ.

Період дії Договору: з 20.06.2023 року по 19.06.2024 року (пункт 14.4 цієї угоди).

25.10.2023 року о 22:15 год. у місті Києві на вулиці Велика кільцева дорога, 1, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі водія ОСОБА_1 , який, керуючи застрахованим у Компанії автомобілем марки BMW 760і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, втратив змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та виїхав на зелену зону, яка має значний перепад рельєфу відносно проїзної частини, внаслідок чого автомобіль марки BMW 760і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги підпункту "б" пункту 2.3 та 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обґрунтовуючи пред`явлені у даній справі вимоги, Товариство посилалося на те, що 26.10.2023 року керівник позивача ОСОБА_2 звернувся до Компанії із заявою, якою повідомив Страховика про настання страхового випадку та надав пояснення щодо поважності причин несвоєчасного повідомлення відповідача про настання цього страхового випадку.

У подальшому, Товариство також надало Страховику копію постанови Оболонського районного суду міста Києва від 22.11.2023 року в справі № 756/14411/23 (провадження № 3/756/7043/23), якою водія автомобіля BMW 760і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Разом із тим, цією ж постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 27.10.2023 року серії ААД № 642435 за статтею 1224 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях водія автомобіля марки BMW 760і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1224 КУпАП (залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні).

Разом із тим, листом від 26.01.2024 року № 260124-0263/к/у Компанія відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховикові перешкоди у визначенні факту настання страхового випадку та/або обставин, характеру страхового випадку та розміру збитків (несвоєчасне надання пошкодженого ТЗ для огляду, не повідомлення дійсних обставин страхового випадку, не надання передбачених Договором речей, документів тощо), а також невиконання Страхувальником (його представником, Вигодонабувачем, власником ТЗ, особами, які допущені до керування) обов`язків, передбачених умовами Договору.

У зв`язку з відмовою у виплаті страхового відшкодування, Товариство звернулося до судового експерта ОСОБА_3 для проведення автотоварознавчого дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки BMW 760і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожнього-транспортної пригоди, що мала місце 25.10.2023 року.

23.04.2024 року судовий експерт Абрамкін Богдан Петрович склав Висновок експерта № 2118 автотоварознавчого дослідження КТЗ BMW 760І р.н. НОМЕР_1 , згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого позивачеві пошкодженням транспортного засобу BMW 760І, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок вищенаведеної ДТП складає 4 320 422,74 грн.

У позовній заяві Товариство вказувало, що у системному зв`язку з пунктом 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України (пунктом 5 частини 1 статті 21 Закону України "Про страхування"), яким на страхувальника покладено обов`язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. У той же час, Компанія у листі від 26.01.2024 року № 260124-0263/к/у належним чином не обґрунтувала, яким чином несвоєчасне повідомлення про страховий випадок призвело до неможливості Страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків).

Зважаючи на те, що Страховик не взяв до уваги пояснення Страхувальника щодо поважності причин несвоєчасного повідомлення про страховий випадок, які в тому числі підтверджуються обставинами, встановленими у постанові Оболонського районного суду міста Києві від 22.11.2023 року в справі № 756/14411/23, беручи до уваги ненадання Компанією доказів на підтвердження неможливості встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, що є беззаперечною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених законом або умовами договору, а також враховуючи порушення Страховиком строку для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, який складає 10 робочих днів з дня отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших необхідних документів та речей, Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 4 320 422,74 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 14.11.2018 року в справі № 2-1383/2010, від 21.03.2018 року в справі № 760/14438/15-ц, від 06.02.2019 року в справі № 554/5323/14, від 19.06.2019 року в справі № 643/17966/14-ц та об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.03.2021 року в справі № 904/2073/19.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 року № 85/96-ВР (чинного на час укладення Договору та настання ДТП, тут і далі - Закон) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 16 Закону визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За умовами пункту 3 частини 1 статті 20 Закону страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до статті 25 Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановлені статтею 26 Закону, згідно з якою підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Згідно з частиною 2 цієї статті Закону умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Отже, страховик та страхувальник як сторони договору страхування за взаємною згодою можуть самостійно визначати предмет договору страхування, права та обов`язки сторін, підстави для виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування тощо.

Відповідно до пунктів 22.1, 22.2 Договору Страховик бере на себе зобов`язання відшкодувати Страхувальнику (Вигодонабувачу) прямі збитки, які є наслідком настання певних подій (страхових ризиків), що наведені у пункті 22.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості настання. До страхових ризиків відносяться, зокрема, "Збитки внаслідок ДТП" - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих конструктивних елементів (складових частин) або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Пунктом 24.1.2 Договору на Страховика покладено обов`язок протягом 2 (двох) робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування; вжиття страховиком заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування не є визнанням Страховиком події страховим випадком та не зобов`язує Страховика прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.

Згідно з пунктом 24.1.3 цієї угоди при настанні страхового випадку Страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк, згідно з розділом 27 Договору.

Крім того, за умовами пункту 24.1.4 Договору при відмові у виплаті страхового відшкодування або у випадку відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування Страховик зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня прийняття такого рішення письмово повідомити Страхувальнику (Вигодонабувачу) про прийняте рішення з обґрунтуванням причин відмови або відстрочення.

У свою чергу, пунктами 24.2.17, 24.2.18 Договору на Страхувальника покладено обов`язок повідомити Страховика про настання страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, в строк та у формі, що передбачені розділом 25 Договору, та виконати всі дії, передбачені розділом 25 Договору, а також при настанні події, що може бути визнана страховим випадком, надати Страховику документи та речі, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, передбачені розділом 26 Договору.

Пунктами 24.3.8, 24.3.12 та 24.3.13 Договору Страховику надано право:

- відстрочити прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування відповідно до умов, передбачених пунктом 27.13 Договору;

- при настанні події, що може бути визнана страховим випадком, вимагати у Страхувальника (Вигодонабувача) надання документів та речей, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, передбачених розділом 26 Договору;

- у випадку виникнення сумнівів щодо причин та обставин настання страхового випадку, залучити експерта або оцінювача для проведення автотехнічного, трасологічного дослідження, іншої незалежної експертизи або оцінки, або залучити аварійного комісара для складання аварійного сертифікату.

Згідно з умовами пунктів 27.1, 27.2 Договору страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з Договором на підставі письмової заяви Страхувальника (його правонаступника або Вигодонабувача) і страхового акту, який складається Страховиком.

Страхове відшкодування сплачується Страхувальнику (Вигодонабувачу) тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків, а також Страховиком (як суб`єктом первинного фінансового моніторингу) відповідно до вимог Закону про запобігання буде проведена належна перевірка (здійснена ідентифікація та верифікація) особи, яка має право на одержання страхового відшкодування (з урахуванням вимог пункту 25.4 Договору), за умови виконання Страхувальником (Вигодонабувачем) всіх інших обов`язків за Договором. Страхувальник (Вигодонабувач) зобов`язаний надати Страховику усі необхідні документи та речі, що підтверджують факт настання, причини та обставини страхового випадку та розмір збитків, перелік яких наведено в розділі 26 Договору. Ненадання вказаних документів та речей у встановлені п.п. 26.1, 26.2 Договору строки дає Страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство звернулося до Страховика із заявою від 27.10.2023 року про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу. У наведеній заяві Страхувальник вказав, що водій автомобіля марки BMW 760і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи цим транспортним засобом (з дозволу позивача), не врахував дорожніх обставин, не обрав безпечної швидкості, втратив змогу постійного керування та виїхав на зелену смугу. Вийшов оцінити та впевнитися щодо відсутності постраждалих та почав шукати допомогу для евакуації автомобіля. Повернутися на місце події у водія не було змоги, оскільки почалася комендантська година. 26.10.2023 року водій звернувся до Народного ополчення, після чого був направлений до наркологічного відділення для здачі аналізів. Виписали Протокол ААД № 642435, 642436. Крім того, у заяві від 27.10.2023 року водій застрахованого автомобіля засвідчив, що під час керування цим ТЗ в момент ДТП він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, чи в стані, який можна кваліфікувати як результат споживання алкоголю, не під впливом наркотиків або інших збуджуючих речовин.

З метою встановлення обставин події, Компанія звернулася, зокрема, до Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції України у м. Києві з відповідним запитом від 31.10.2023 року № 311023-8214/к. У відповідь на означений запит ГУНП України у м. Києві направило відповідачу лист від 10.11.2023 року № 1679/125/12/01-2023, за змістом якого 25.10.2023 року о 22:15 год. на спецлінію "102" надійшло повідомлення з наступним змістом: "ДТП щойно, авто BMW перевернулося 2 рази, впало в кювет поблизу ресторану "Ранчо Ель Гаучо". Два чоловіки в сильному алкогольному сп`янінні. Напрям руху: в сторону Академмістечка".

З матеріалів справи вбачається, що прибувши 25.10.2023 року о 22:19 год. на місце події, працівники поліції виявили автомобіль марки BMW 760і (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який перебував у кюветі, поблизу нього жодних осіб не було. Перебуваючи на місці пригоди тривалий час (більше 1,5 години), вони обстежили територію, підозрілих осіб та/або осіб, які могли бути причетними до ДТП та/або його свідками, встановлено не було. Водночас, поблизу місця події були відсутні камери відеоспостереження.

Відомості щодо відсутності водія та інших осіб на місці пригоди також були зафіксовані о 22:22 год. бригадою швидкої медичної допомоги, яка прибула на місце ДТП у зв`язку з отриманням відповідного повідомлення зі служби "102".

У той же час, за наявними у матеріалах справи поясненнями третьої особи, а також за змістом постанови Оболонського районного суду міста Києва від 22.11.2023 року в справі № 756/14411/23 (провадження № 3/756/7043/23), ОСОБА_1 (за його поясненнями), пересвідчившись у тому, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відсутній інший учасник (транспортний засіб), загиблих та/або травмованих осіб немає, встановивши, що пошкоджено транспортний засіб, внаслідок чого він не може безпечно рухатись, в той же час, не знайшовши мобільний телефон, який був у салоні автомобіля саме тоді, коли трапилася дорожньо-транспортна пригода, будучи схвильованим за схоронність транспортного засобу з огляду на те, що через деякий час починалася комендантська година, він вирішив не гаяти часу та віднайти будь-кого, хто зміг би йому допомогти та евакуювати його автомобіль, при цьому поблизу автомобіля він залишив свої анкетні дані.

У той же час, наступного для (26.10.2023 року) ОСОБА_1 самостійно звернувся до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "СОЦІОТЕРАПІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для підтвердження або спростування факту перебування його в стані сп`яніння на момент ДТП.

Згідно з отриманим третьою особою Висновком від 02.11.2023 року ОСОБА_1 на момент медичного огляду о 14:30 год. 26.10.2023 року не перебував у стані сп`яніння.

Слід також зазначити, що у матеріалах справи наявна копія адресованої Страховику заяви директора Товариства ОСОБА_2 , в якій останній повідомив, що 25.10.2023 року приблизно о 23:30 год. він отримав телефонний дзвінок з незнайомого номера. Особа, що телефонувала, представилася працівником поліції та повідомила про те, що належний позивачу автомобіль марки BMW 760і потрапив у ДТП. Зважаючи на те, що до початку комендантської години (що на той час тривала з 00:00 год. до 05:00 год.) залишалося близько пів години, директор Товариства вирішив відкласти вирішення означеної ситуації до ранку наступного дня. У першій половині дня 26.10.2023 року директору позивача вдалося дізнатися про те, що за кермом автомобіля BMW 760і на час настання ДТП перебував ОСОБА_1 , який внаслідок настання комендантської години був вимушений залишити місце ДТП і відновити процес евакуації пошкодженого автомобіля вранці наступного дня.

Пунктом 25.1 Договору, зокрема, передбачено, що у разі настанні передбаченої у пункті 22.2 Договору події, що може бути визнана страховим випадком, Страхувальник зобов`язаний:

- протягом 1 (однієї) години з моменту настання події, повідомити про настання події Компетентні органи, Страховика або його представника за номерами телефону 0800 60-44-53 (цілодобово), 044 227-77-11, а також викликати представників відповідних Компетентних органів для фіксування факту настання події (пункт 25.1.2);

- протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання події письмово повідомити про це Страховика шляхом надання Повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, встановленої Страховиком форми. У випадку, коли виконання вказаних вимог було неможливим, Страхувальник зобов`язаний підтвердити це документально (пункт 25.1.3);

- при ДТП діяти відповідно до п.п 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху (пункт 25.1.5);

- при ДТП пройти огляд (в тому числі, але не виключно, медичний) на стан сп`яніння протягом 2 (двох) годин з моменту настання ДТП за вимогою працівника поліції (пункт 25.1.6)

- надати представнику Страховика пошкоджений ТЗ для огляду та складання Акту огляду ТЗ протягом 2 (двох) робочих днів з моменту письмового повідомлення Страховика про подію (шляхом письмового повідомлення про місцезнаходження пошкодженого ТЗ для його огляду), в тому числі надати ТЗ для додаткового огляду в місце, зазначене Страховиком, зокрема, але не виключно, на підприємство, яке має спеціалізоване обладнання для такого огляду, крім випадків його викрадення. У випадку, коли виконання вказаних вимог було неможливим, Страхувальник зобов`язаний підтвердити це документально (пункт 25.1.8).

За змістом пункту 25.3 Договору обов`язки Страхувальника, вказані у п.п. 24.2, 25.1, 25.2 цього Договору, за виключенням п. 24.2.1 Договору (що стосується обов`язку страхувальника своєчасно і в повному обсязі вносити страхові платежі), в однаковій мірі розповсюджуються на представника Страхувальника, власника ТЗ, якщо Страхувальник не є власником ТЗ, осіб, які допущені до керування застрахованим ТЗ на законних підставах, та осіб, які користуються застрахованим ТЗ на законних підставах. Порушення вказаними особами цих вимог тягне за собою ті ж наслідки, що і невиконання їх Страхувальником.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать, зокрема, про повідомлення директором позивача, водієм застрахованого автомобіля чи іншими особами Товариства про настання події Компетентних органів, Страховика або його представника протягом 1 (однієї) години з моменту настання цієї події, за номерами телефону, зокрема, 0800 60-44-53 (який працює цілодобово), а також виклик представників відповідних Компетентних органів для фіксування факту настання події. Означені обставини підтверджуються, зокрема, довідкою позивача про те, що у період як з 25.10.2023 року по 27.10.2023 року, так і в подальшому, телефонних повідомлень та/або письмових/усних заяв від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 чи інших осіб щодо спірної ДТП до Контакт-Центру Компанії не надходило.

У матеріалах справи також відсутні докази, які підтверджують факт проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан сп`яніння протягом 2 (двох) годин з моменту настання ДТП; докази надання представнику Страховика пошкодженого ТЗ для огляду та складання Акту огляду ТЗ протягом 2 (двох) робочих днів з моменту письмового повідомлення Страховика про подію (шляхом письмового повідомлення про місцезнаходження пошкодженого ТЗ для його огляду), в тому числі надання ТЗ для додаткового огляду в місце, зазначене Страховиком, зокрема, але не виключно, на підприємство, яке має спеціалізоване обладнання для такого огляду, крім випадків його викрадення (чи документальне підтвердження неможливості виконання Страхувальником вказаних вимог).

Суд звертає увагу на те, що за змістом пункту 2.10 Правил дорожнього руху (обов`язок дотримання якого встановлений пунктом 25.1 Договору) у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Проте, матеріали справи не містять й доказів на підтвердження виконання водієм пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля вищенаведених вимог Правил дорожнього руху, що прямо передбачено пунктом 25.1.5 Договору як обов`язок Страхувальника (водія застрахованого ТЗ). Факт залишення водієм застрахованого автомобіля місця ДТП Товариством під час розгляду справи не заперечувався.

Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, зокрема, того, що ОСОБА_1 після настання ДТП та перед залишенням місця події (яке за наданими сторонами документами останній залишив менше ніж за 4 хвилини після настання ДТП та більше ніж за 1,5 години до початку комендантської години) залишив поблизу автомобіля свої анкетні дані.

Посилання позивача на залишення ОСОБА_1 місця події з огляду на поважні причини, зокрема, запровадження у місті Києві комендантської години з 00:00 год. до 05:00 год., не спростовують порушення Товариством як Страхувальником вимог Договору, зокрема, щодо повідомлення про настання події Компетентних органів, Страховика або його представника протягом 1 (однієї) години з моменту настання цієї події, за номерами телефону, зокрема, 0800 60-44-53 (цілодобово), а також виклику представників відповідних Компетентних органів для фіксування факту настання події. Докази, які підтверджують неможливість повідомлення означених осіб про вказані обставини у встановлений Договором строк у матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу на те, що встановлена в судовому рішенні Оболонського районного суду міста Києва в справі № 756/14411/23 недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (його суб`єктивної сторони у формі умислу), передбаченого статтею 1224 КУпАП, не може безумовно свідчити про належне виконання Товариством обов`язків, передбачених укладеним між сторонами у даній справі Договором, адже результати розгляду судом справи про адміністративне правопорушення не впливають на право Страховика встановити факт порушення Страхувальником (водієм застрахованого ТЗ) умов Договору страхування.

Слід зазначити, що за твердженням відповідача, не спростованим Товариством, Компанію було повідомлено про настання події за участі застрахованого транспортного засобу шляхом подання письмового повідомлення лише 27.10.2023 року; пояснення директора позивача ОСОБА_2 щодо обставин настання ДТП були отримані Компанією 30.10.2023 року (при тому, що за змістом цих пояснень останній був обізнаний про факт настання ДТП ще 25.10.2023 року о 23:30 год.), а пояснення водія застрахованого автомобіля, який був безпосереднім учасником ДТП, - 31.10.2023 року. У той же час, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності поважних причин неповідомлення Страхувальником відповідача про факт та обставини настання спірної ДТП у встановлений Договором строк (у тому числі протягом дня 26.10.2023 року).

Відповідно до пункту 27.3 Договору Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування та інших необхідних документів та речей згідно з розділом 26 Договору (за умови виконання особою, яка має право на одержання страхового відшкодування, умов пункту 25.4 Договору), з урахуванням пункту 27.4 Договору. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до пункту 27.13 Договору. Рішення Страховика про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування оформлюється страховим актом за формою, встановленою Страховиком.

За умовами пункту 27.13 Договору страховик має право відстрочити прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування у випадках:

- якщо у нього є сумніви в правомірності вимог на одержання Страхувальником (Вигодонабувачем) страхового відшкодування або кваліфікації події "страховий випадок" або "не страховий випадок", - до моменту отримання необхідних доказів , але не більше, ніж на 3 (три) місяці з дня отримання від Страхувальника повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та всіх необхідних документів та речей, передбачених розділом 26 Договору;

- якщо відповідними органами внутрішніх справ відносно Страхувальника (його представника, Вигодонабувача, власника ТЗ або особи, яка керувала застрахованим ТЗ на законних підставах) або за фактом події внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і ведеться розслідування обставин, що призвели до збитків, або будь-яких неправомірних дій сторін про укладенні Договору - не більше, ніж на строки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України для досудового і судового закінчення розслідування і розгляду кримінального провадження у суді;

- якщо обсяг і характер пошкоджень ТЗ не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між Страховиком та Страхувальником відносно суми збитків (страхового відшкодування) - до з`ясування фактичних збитків, але не більше, ніж на 3 (три) місяці з дня отримання від Страхувальника повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та всіх необхідних документів і речей, передбачених розділом 26 Договору;

- якщо Страхувальник надав документи, які необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, оформлені з порушенням діючих норм (відсутні номер, печатка або дата, наявність виправлень) або якщо такі документи містять недостовірну інформацію щодо часу, причин, обставин настання події та розміру збитку - до усунення таких порушень, але не більше, ніж на 3 (три) місяці з дня отримання від Страхувальника повідомлення про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та всіх необхідних документів і речей, передбачених розділом 26 Договору;

Рішення про відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається Страховиком у строк, зазначений у пункті 27.3 Договору, та письмово повідомляється Страхувальнику (Вигодонабувачу) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати прийняття рішення з обґрунтуванням причин такого відстрочення.

Слід зазначити, що у матеріалах справи наявна копія адресованого позивачу повідомлення Компанії від 27.11.2023 року № 271123-8965/к про відстрочення прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування строком до 3 (трьох) місяців.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 27.14 Договору при визнанні Страховиком події "страховим випадком", страхове відшкодування виплачується протягом 10 (десяти) робочих днів з дня складання страхового акту.

Відповідно до пункту 28.3.4 Договору підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховикові перешкод у визначенні факту настання страхового випадку та/або обставин, характеру страхового випадку та розміру збитків (несвоєчасне надання пошкодженого ТЗ для огляду, неповідомлення дійсних обставин страхового випадку, ненадання передбачених цим Договором речей, документів тощо).

Підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є невиконання Страхувальником (його представником, Вигодонабувачем, власником ТЗ, особами, які допущені до керування) обов`язків, передбачених умовами Договору (пункт 28.3.6 Договору).

Пунктом 28.3.16 Договору встановлено, що підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є збитки, що виникли під час керування ТЗ Страхувальником (іншою особою, допущеною до керування ТЗ) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у тому числі якщо був встановлений факт вживання алкоголю та/або наркотичних, токсичних речовин, лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність факту (зокрема, але не виключно, фіксація в Протоколі про адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, інших документах, складених Національною поліцією України) алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або знаходження під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час керування ТЗ Страхувальником (іншою особою, допущеною до керування ТЗ) є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування та не залежить від подальшого розгляду судом справи про адміністративне правопорушення та наявності/відсутності складу чи події адміністративного правопорушення. Якщо в Протоколі про адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, інших документах, складених Національною поліцією України (або в інших документах, отриманих Страховиком самостійно в процесі розслідування причин та обставин події, якщо Страхувальник не надав Страховику Протокол про адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або приховав його складення), зафіксовано наявність ознак сп`яніння Страхувальника (іншої особи, допущеної до керування ТЗ) та Страхувальник (інша особа, допущена до керування ТЗ) відмовився від огляду в присутності двох свідків та/або відмовився від огляду в закладі охорони здоров`я, це є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Відмова Страховика згідно з цим пунктом Договору не підлягає перегляду, якщо судом буде встановлено відсутність складу чи події адміністративного правопорушення.

За умовами пункту 28.3.17 Договору підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є те, що Страхувальник (інша особа, допущена до керування ТЗ) не виконав обов`язок при ДТП пройти огляд (в тому числі, але не виключно, медичний) на стан сп`яніння протягом 2 (двох) годин з моменту настання ДТП за вимогою працівника поліції. Наявність факту не проходження огляду та/або відмови Страхувальника (іншої особи, допущеної до керування ТЗ) від проведення огляду (в тому числі, але не виключно, медичного) на стан сп`яніння, є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування та не залежить від подальшого розгляду судом справи про адміністративне правопорушення та наявності/відсутності складу чи події адміністративного правопорушення.

За змістом пункту 28.4 Договору рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається Страховиком у строк, визначений пунктом 27.3 Договору, та повідомляється Страхувальнику (Вигодонабувачу) письмово з обґрунтуванням причин відмови не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Як було зазначено вище, листом від 26.01.2024 року № 260124-0263/к/у Компанія відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховикові перешкоди у визначенні факту настання страхового випадку та/або обставин, характеру страхового випадку та розміру збитків (несвоєчасне надання пошкодженого ТЗ для огляду, не повідомлення дійсних обставин страхового випадку, не надання передбачених Договором речей, документів тощо), а також невиконання Страхувальником (його представником, Вигодонабувачем, власником ТЗ, особами, які допущені до керування) обов`язків, передбачених умовами Договору.

Враховуючи встановлені у даній справі фактичні обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що Товариство та допущений ним до керування застрахованим транспортним засобом водій - ОСОБА_1 не виконали обов`язків, зокрема, щодо належного (своєчасного) повідомлення Страховика про настання страхового випадку/події, що може бути визнана страховим випадком, та повідомлення про настання події компетентних органів, Страховика або його представника протягом 1 (однієї) години з моменту настання події, виклику представників відповідних компетентних органів для фіксації факту настання події (належні докази наявності поважних причин невиконання відповідних обов`язків у матеріалах справи відсутні); обов`язку щодо проходження при ДТП огляду (в тому числі, але не виключно, медичного) на стан сп`яніння протягом 2 (двох) годин з моменту настання ДТП; обов`язку діяти при ДТП відповідно до пункту, зокрема, 2.10 Правил дорожнього руху, що свідчить про порушення позивачем пункту 25.1 Договору.

За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у здійсненні страхової виплати узгоджуються з положеннями статті 26 Закону та не суперечать умовам Договору.

Обґрунтування Товариством позовних вимог, які зводяться до того, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку, також не беруться судом до уваги з огляду на таке.

Так, відповідно до частини 2 статті 26 Закону умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Тобто страховик та страхувальник як сторони договору страхування за взаємною згодою, без жодних умов, можуть самостійно визначити предмет договору страхування, права та обов`язки сторін, підстави для виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування тощо.

У пунктах 28.3.4, 28.3.6 укладеного між сторонами Договору останні, з урахуванням принципу свободи договору, вільно, на власний розсуд визначили право Страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі несвоєчасного повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховикові перешкод у визначенні факту настання страхового випадку та/або обставин, характеру страхового випадку та розміру збитків (несвоєчасне надання пошкодженого ТЗ для огляду, неповідомлення дійсних обставин страхового випадку, ненадання передбачених цим Договором речей, документів тощо), а також у разі невиконання Страхувальником (його представником, Вигодонабувачем, власником ТЗ, особами, які допущені до керування) обов`язків, передбачених умовами Договору.

Відтак, у даному випадку сторони правомірно та без порушень імперативних положень актів законодавства, самостійно врегулювали свої відносини на власний розсуд, створивши обов`язкове для обох сторін правило поведінки у спірних правовідносинах.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04.05.2022 року в справі № 643/11629/19, від 11.10.2022 року в справі № 752/3512/19, від 31.07.2019 року в справі № 404/2470/17, від 17.10.2018 року в справі № 711/4458/16-ц, від 03.11.2021 року в справі № 757/39725/19-ц у подібних правовідносинах.

Водночас, Договір сторін не містить положень про те, що відмова у виплаті страхового відшкодування можлива лише в тому разі, якщо таке порушення Страхувальником положень Договору перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком.

Отже, у цій справі підставою для здійснення страхового відшкодування є настання страхового випадку, тобто події, яка підпадає під ризики, встановлені Договором та одночасно Страховиком встановлено, що така подія не є виключенням із страхових випадків та відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідно до розділу 28 цієї угоди.

Відтак, оскільки Страхувальник (Товариство) та допущений ним до керування застрахованим транспортним засобом водій ОСОБА_1 належним чином та без поважних причин не виконали вимоги укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку про те, що відповідно до передбачених розділом 28 Договору положень дії відповідача щодо відмови у здійсненні страхової виплати узгоджуються з положеннями частини 2 статті 26 Закону та умовами Договору, а отже є правомірними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 року в справі № 592/13856/21.

Разом із тим, посилання позивача на ігнорування Компанією направлених останній адвокатських запитів також не свідчить про наявність підстав для задоволення вимог Товариства та виникнення у відповідача обов`язку зі сплати страхового відшкодування у встановленому Договором порядку, а також безпосередньо не стосується суті пред`явленого позову.

Інші посилання позивача на наявність правових підстав для задоволення його вимог також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За умовами частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволення вимог Товариства.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001 року).

Окрім того, господарський суд при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників справи не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при правовій кваліфікації спірних відносин.

Судові витрати позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, покладаються на Товариство та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18.11.2024 року.

Суддя В.С. Ломака