Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/9395/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024Справа № 910/9395/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна»

про відшкодування судових витрат

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старк Буд»

про стягнення 416 865,29 грн,

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк Буд" про стягнення 416 865,29 грн, з яких: 258 274,40 грн основної заборгованості, 16 883,87 грн 3% річних, 51 659,73 грн інфляційних втрат та 90 047,29 грн 16% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати товару за договором поставки від 01.08.2022 № 01/08/22-1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРК БУД» (вул. Княжий Затон, 9-А, офіс 369, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код 42539998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна» (вул. Парково-Сирецька, буд. 9, кв. 73, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 36856796) заборгованість в розмірі 258 274,40 грн, 3% річних у розмірі 15 846,56 грн, інфляційні втрати у розмірі 47 096,73 грн, проценти за користування чужими коштами у розмірі 84 514,97 грн та судовий збір у розмірі 6085,99 грн. В іншій частині позову відмовлено.

01.11.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо розміру понесених судових витрат та про відшкодування судових витрат, у якому заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Такий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Суд встановив, що подана позивачем заява відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки заяву подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому, позивачем дотримано вимоги ч. 1 ст. 124 ГПК України та зазначено у позовній заяві про те, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 25 000,00 грн.

Як встановлено у ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

З огляду на викладене, дослідивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність необхідності викликати сторони в судове засідання для розгляду вказаної заяви.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Частиною 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

На підтвердження заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги від 31.03.2023 № 3103, додаток № 3 до вказаного договору від 25.07.2024; акт приймання-передачі послуг від 28.10.2024 за договором про надання правової допомоги від 31.03.2023 № 3103.

Суд встановив, що представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи здійснювалось адвокатом Сорокопуд Оксаною Петрівною (надалі також - адвокат), повноваження якої підтверджуються ордером серії АІ № 1667219 від 29.07.2024 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4856/10 від 19.04.2012.

Водночас, вказаний вище ордер видано на підставі договору про надання правової допомоги від 31.03.2023 № 3103.

Так, за договором про надання правової допомоги від 31.03.2023 № 3103 (надалі - Договір), укладеним між адвокатом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна», адвокат зобов`язується за завданням клієнта (позивача) надавати правову допомогу (надалі - послуги), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

В п. 3.2. Договору визначено, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у Додатку № 1 до цього Договору.

Водночас, в матеріали справи надано Додаток № 3 до Договору від 25.07.2024, яким узгоджено, що розмір та порядок оплати гонорару за надання правової допомоги адвокатом щодо підготовки та подачі позовної заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старк Буд» складає 15 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору факт надання послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами у розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України заявлений ним розмір витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові від 03.10.2019 об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, в той час як відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також не заявлено відповідного клопотання про зменшення розміру таких витрат.

Відтак, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених підстав, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна» про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРК БУД» (вул. Княжий Затон, 9-А, офіс 369, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код 42539998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганом Україна» (вул. Парково-Сирецька, буд. 9, кв. 73, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 36856796) витрати на правничу допомогу у розмірі 14 598,00 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту додаткового рішення: 18.11.2024.

Суддя Т.Ю. Трофименко