Рішення

від 11.11.2024 по справі 910/19183/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024Справа № 910/19183/21Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Автогаражного кооперативу "Тюльпан"

про скасування рішення загальних зборів учасників кооперативу,

Представники сторін:

від позивача: Приходько А.С. , ОСОБА_1.,

від відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У 2021 році до Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Голови Автогаражного кооперативу «Тюльпан» ОСОБА_3 про скасування рішення загальних зборів учасників кооперативу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 незаконно було обрано до складу правління Автогаражного кооперативу «Тюльпан», а згодом і головою кооперативу, оскільки станом на 29.05.2013 ОСОБА_3 не був членом кооперативу та не володів будь-яким майном у кооперативі. Крім того, позивач вказує про відсутність кворуму під час проведення зборів 29.05.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 910/19183/21, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Верховний Суд постановою від 01.11.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/19183/21 скасував, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 910/19183/21 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 прийнято справу № 910/19183/21 до провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2023. Встановлено учасникам справи строк для подання письмових пояснень по суті спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у даній справі.

23.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання про зобов`язання явки сторін у підготовче судове засідання, про визнання обов`язковою явки свідка ОСОБА_4 у судове засідання та про ознайомлення з матеріалами справи.

27.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення (клопотання) про заміну відповідача - Голови Автогаражного кооперативу «Тюльпан» ОСОБА_3 на Автогаражний кооператив «Тюльпан».

11.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення-клопотання, у яких останній просить, зокрема, залучити свідком у даній справі ОСОБА_5

14.12.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

18.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання-пояснення щодо не надсилання відповідачем відзиву на позов позивачу; повідомлення (клопотання) про витребування доказів від авіазаводу імені Антонова щодо ОСОБА_3 та про допит в судовому засіданні свідків ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ).

В підготовче засідання 18.12.2023 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа в підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання у даній справі повідомлені належним чином.

В підготовчому засіданні 18.12.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв`язку з неподанням в матеріали справи нотаріально посвідчених заяв вказаних осіб.

Крім того, за результатами розгляду у підготовчому засіданні 18.12.2023 клопотання позивача про заміну відповідача належним відповідачем, суд постановив ухвалу, якою замінив первісного відповідача - Голову Автогаражного кооперативу «Тюльпан» ОСОБА_3 на належного відповідача - Автогаражний кооператив «Тюльпан» (вул. Маршала Гречка, 6-Б, м. Київ, 04136; ідентифікаційний код 25386590) та відклав підготовче засідання на 15.01.2024. Крім того, судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 відзив Голови Автогаражного кооперативу «Тюльпан» ОСОБА_3 від 14.12.2023 б/н повернуто без розгляду.

11.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання (повідомлення), у якому позивач просить суд не обмежувати його запитаннями до сторони відповідача по суті позову та не відхиляти клопотання по забезпеченню доказів.

11.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено, зокрема, заяву про застосування строків позовної давності, заяву про розгляд справи без участі відповідача.

15.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів від бухгалтера-касира Автогаражного кооперативу «Тюльпан», а саме: оригіналів та належно завірених копій квитанцій про сплату вступних, пайових та членських внесків ОСОБА_3 та надання аналогічних відомостей про ОСОБА_5 . Крім того, позивач просив витребувати від Автогаражного кооперативу «Тюльпан» всі його звернення до голови та правління кооперативу.

В підготовче засідання 15.01.2024 з`явився позивач, відповідач не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши подане до суду 18.12.2023 позивачем клопотання в частині витребування відомостей від авіазаводу імені Антонова щодо ОСОБА_3 , не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити в задоволенні вказаного клопотання, оскільки такі докази не стосуються предмету спору.

Із аналогічних підстав суд в підготовчому засіданні 15.01.2024, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволення клопотання позивача про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо дати та обставин звільнення ОСОБА_3 із авіазаводу «Антонов».

При цьому, суд в підготовчому засіданні 15.01.2024 звернув увагу позивача, що протокольною ухвалою суду від 18.12.2023 вже було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик до суду свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи нотаріально посвідчених заяв вказаних осіб.

Водночас, за результатами розгляду клопотання позивача про витребування доказів яке подано до суду 15.01.2024, заслухавши пояснення позивача щодо вказаного клопотання, суд постановив ухвалу від 15.01.2024, якою витребував у відповідача належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 є членом Автогаражного кооперативу «Тюльпан» (рішення про прийняття в члени кооперативу, докази сплати вступних, членських внесків тощо). В решті вимог клопотання позивача (щодо витребування від відповідача відомостей про ОСОБА_5 щодо членства в Автогаражному кооперативі «Тюльпан» та витребування всіх звернень позивача до голови та правління Автогаражного кооперативу «Тюльпан», суд відмовив, оскільки позивачем жодним чином не обґрунтувано необхідності витребування таких доказів та їх зв`язку із предметом спору. Підготовче засідання судом відкладено на 12.02.2024.

02.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення-клопотання щодо кримінальних проваджень; клопотання про допит ОСОБА_4 в якості свідка; пояснення-клопотання щодо відсутності списків присутніх та підписів на оскаржуваних загальних зборах та про ретельну перевірку судом доказів сторін; пояснення (клопотання), у яких позивач просив звернути увагу на мотивувальну частину постанови Верховного Суду від 01.11.2023.

09.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли докази членства ОСОБА_3 в Автогаражному кооперативі «Тюльпан» (довідка та квитанції до прибуткового касового ордера).

12.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення-клопотання про продовження підготовчого провадження для збору додаткових доказів та витребування від Автогаражного кооперативу «Тюльпан» оригінали фінансових документів, які стосуються сплати ОСОБА_3 вступних, пайових внесків, що підтверджують його членство в кооперативі.

В підготовче засідання 12.02.2024 з`явився позивач, відповідач своїх уповноважених представників не направив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Позивач в підготовчому засіданні підтримав подане 12.02.2024 клопотання, а також додатково просив витребувати від ОСОБА_3 копію його трудової книжки та визнати обов`язковою явку останнього у судові засідання.

Розглянувши вказані клопотання позивача, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання про витребування трудової книжки ОСОБА_3 відмовити у зв`язку з необґрунтованістю; відмовити у задоволенні клопотання позивача про виклик та обов`язкову участь ОСОБА_3 в судових засіданнях, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь у судових засіданнях є правом учасників справи, водночас, вказана особа не є учасником справи, а тому у суду відсутні підстави для визнання його явки обов`язковою.

В підготовчому засіданні 12.02.2024 позивач заявив усно відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду даної справи та просив суд відкласти підготовче засідання для надання можливості оформлення такого відводу у письмовому вигляді.

Враховуючи зазначене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 28.02.2024.

27.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло повідомлення-клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з його хворобою, яке також містило прохання про надання можливості позивачу допитати в якості свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

У зв`язку з неявкою представників сторін у підготовче засідання 28.02.2024 суд ухвалою відклав підготовче засідання у справі № 910/19183/21 на 27.03.2024, про що постановлено ухвалу від 28.02.2024.

19.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів від Автогаражного кооперативу «Тюльпан», а саме, про сплату ОСОБА_3 вартості орендованих ним автомалярних приміщень та інформації про виплату ОСОБА_3 заробітної плати як голові правління Автогаражного кооперативу «Тюльпан». Розгляд вказаного клопотання позивач просив здійснювати без його участі в судовому засіданні.

Також 19.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання-пояснення про витребування від відділу кадрів Київського Авіазаводу відомостей про подачу заяви ОСОБА_3 про його звільнення з роботи та про виклик у судове засідання для допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

22.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло пояснення (клопотання) про визнання обов`язкової явки ОСОБА_3 у судове засідання або відкладення підготовчого засідання чи зупинення розгляду справи для можливості останньому з`явитися до суду; зобов`язання ОСОБА_3 надати суду копію його трудової книжки.

25.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також заява про застосування строків позовної давності та заява про розгляд справи без присутності відповідача в судових засіданнях.

26.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення-клопотання про витребування відомостей щодо ОСОБА_3 від авіазаводу імені Антонова та про продовження підготовчого провадження для збору додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 відзив Автогаражного кооперативу «Тюльпан» від 21.03.2024 б/н повернуто без розгляду.

В підготовче засідання 27.03.2024 позивач та представник відповідача не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 відкладено підготовче засідання на 24.04.2024; зобов`язано позивача надати суду належні докази, які підтверджують поважні причини неявки в підготовчі засідання 28.02.2024 та 27.03.2024 та попереджено про наслідки неподання таких доказів.

24.04.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення на ухвалу суду від 27.03.2024, у яких позивач просив відкликати ухвалу від 27.03.2024 в частині залишення позову без розгляду.

В підготовче засідання 24.04.2024 з`явився позивач, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Позивач в підготовчому засіданні 24.04.2024 заявив, що складу суду довіряє, будь-які відводи відсутні.

Суд, розглянувши клопотання позивача про витребування від авіазаводу імені Антонова відомостей щодо ОСОБА_3 , заслухавши пояснення позивача, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки такі докази не стосуються предмету спору та не матимуть значення для вирішення спору.

Позивач заявив усно відвід судді Трофименко Т.Ю., зазначивши про те, що відповідну заяву в письмовому вигляді буде подано через канцелярію суду 25.04.2024.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, для надання можливості позивачу оформити та подати у письмовому вигляді відповідно до ст. 169 Господарського процесуального кодексу України заяву про відвід судді, ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 20.05.2024.

20.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли: клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи; клопотання про виклик в якості свідків представників ГО «Стоп корупція».

В підготовче засідання 20.05.2024 з`явилися позивач та представник відповідача.

В підготовчому засіданні 20.05.2024 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні трьох пов`язаних за змістом клопотань позивача, які надійшли до суду 19.03.2024 та 26.03.2024, про витребування від ОСОБА_13 відомостей про період роботи ОСОБА_3 на вказаному заводі та дату його звільнення, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Розглянувши клопотання позивача про відкликання помилкової ухвали від 27.03.2024 в частині попередження про залишення позову ОСОБА_1 у разі ненадання доказів його відсутності у судових засіданнях 28.02.2024 та 27.03.2024, заслухавши заперечення представника відповідача, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні даного клопотання відмовити, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості суду відкликати прийняте ним відповідне судове рішення (ухвалу).

Крім того, в підготовчому засіданні 20.05.2024 суд, заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про виклик свідків від 19.03.2024 та від 20.05.2024, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи нотаріально посвідчених заяв свідків, як це передбачено у статтях 88, 89 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив в задоволенні клопотання позивача про призначення судово-почеркознавчої експертизи квитанцій про сплачу ОСОБА_3 членських внесків відмовити, у зв`язку з його необґрунтованістю та недоцільністю.

Розглянувши заявлене усно позивачем в підготовчому засіданні 20.05.2024 клопотання позивача про надання представником відповідача - ОСОБА_5 документів, що підтверджують його юридичну освіту, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив вказане клопотання задовольнити та зобов`язати представника відповідача - ОСОБА_5 надати у наступне судове засідання відповідні документи.

Також в підготовчому засіданні 20.05.2024 позивачем усно заявлено клопотання про надання йому часу для подання до суду показань свідків, за результатами розгляду якого суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у його задоволенні, у зв`язку з недотриманням позивачем вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині дотримання строку подання доказів до суду, в той час як позивачем не було обґрунтовано неможливості подання відповідних доказів (заяв свідків) у встановлені господарським процесуальним законодавством строки.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 17.06.2024, про що постановлено протокольно ухвалу від 20.05.2024.

17.06.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В судове засідання 17.06.2024 з`явилися позивач та представник відповідача.

В судовому засіданні 17.06.2024 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити подане позивачем 17.06.2024 клопотання про відкладення розгляду справи та відкласти розгляд справи на 03.07.2024.

03.07.2024 до суду через систему Електронний Суд від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 03.07.2024 представники сторін не з`явились, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв/клопотань не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 розгляд справи відкладено на 14.08.2024.

13.08.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача на виконання вимог суду надійшло клопотання про долучення доказу (копію диплома ОСОБА_5 ).

В судове засідання 14.08.2024 з`явились позивач та представники сторін.

Позивач у судовому засіданні 14.08.2024 заявив про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21, зазначивши про подання відповідної заяви через канцелярію суду.

Отримавши вказану заяву позивача про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21, розглянувши доводи вказаної заяви, заслухавши пояснення позивача щодо вказаної заяви, суд постановив ухвалу від 14.08.2024, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21 відмовив.

Водночас, в судовому засіданні 14.08.2024 позивач та його представник просили відкласти розгляд справи для можливості отримання відповідних доказів по справі (відповіді авіазаводу імені Антонова на адвокатський запит). Представник відповідача заперечував проти задоволення даного клопотання.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки збір доказів відповідно до господарського процесуального законодавства здійснюється на стадії підготовчого провадження, тоді як підготовче провадження у справі № 910/19183/21 в підготовчому засіданні 20.05.2024 закрито та справу призначено до розгляду по суті. Крім того, суд звернув увагу позивача на його обов`язку добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами та не здійснювати дій, які мають ознаки зловживання процесуальними правами (неодноразове заявлення одних і тих самих клопотань).

В судовому засіданні 14.08.2024 суд, з`ясувавши відсутність у позивача та представників сторін інших заяв/клопотань, відповідно до ст. 208 ГПК України ухвалив перейти до заслуховування вступного слова представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 14.08.2024 позовні вимоги підтримала. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши заперечення представника відповідача щодо позовних вимог, позивач заявив усно клопотання про виїзд суду для огляду паркану Автогаражного кооперативу «Тюльпан». Представник позивача дане клопотання підтримала, представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання позивача про виїзд суду для огляду паркану Автогаражного кооперативу «Тюльпан».

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки із урахуванням предмету та підстав даного позову, суд дійшов висновку, що здійснення огляду паркану Автогаражного кооперативу «Тюльпан» не матиме значення для правильного вирішення даного спору. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів є завданнями підготовчого провадження, в той час як справа № 910/19183/21 вже перебуває на стадії розгляду по суті.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 16.09.2024.

16.09.2024 позивачем через відділ діловодства суду подано заяву про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21.

В судове засідання 16.09.2024 з`явились позивач та його представник.

Позивач та його представник в судовому засіданні 16.09.2024 підтримали подану 16.09.2024 заяву про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21, просили суд вказану заяву задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2024 заявила клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме клопотань ОСОБА_1 від 20.06.2024, 22.05.2024, адресованих ОСОБА_14 .

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про долучення доказів, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив залишити вказане клопотання без задоволення відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем в судовому засіданні 16.09.2024 заявлено усно клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти розгляд справи на 28.10.2024.

28.10.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли:

- клопотання про зобов`язання ОСОБА_15 надати суду доказу про юридичну освіту останнього у форматі А4 та із застосуванням 14 шрифту;

- пояснення-клопотання про виклик та допит свідків у судове засідання;

- заява про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21.

В судове засідання 28.10.2024 з`явився позивач та його представник. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач в судовому засіданні 28.10.2024 підтримав подану заяву про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21, просив суд вказану заяву задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Трофименко Т.Ю. від розгляду справи № 910/19183/21 залишено без розгляду.

Водночас, позивач та його представник в судовому засіданні 28.10.2024 підтримали клопотання про витребування доказів, виклик та допит свідків у судове засідання, просили суд задовольнити вказані клопотання.

Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 клопотання ОСОБА_1 про витребування від ОСОБА_16 доказів та клопотання про виклик та допит свідків у судове засідання, які подані до суду 28.10.2024, залишено без розгляду.

Водночас, у зв`язку із заявленим усно представником позивача клопотанням про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив вказане клопотання задовольнити та оголосити в судовому засіданні перерву до 11.11.2024.

В судове засідання 11.11.2024 з`явився представник позивача. Позивач та представник відповідача в судове засідання 11.11.2024 не з`явились, про дату, час та місце розгляду судом справи повідомлені належним чином, заяв/клопотань не подавали.

В судовому засіданні 11.11.2024 представник позивача заявив усне клопотання про витребування доказу від Подільської РДА, а саме: редакції Статуту Автогаражного кооперативу "Тюльпан", чинної до 2016 року.

Суд, розглянувши дане усне клопотання представника позивача, з урахуванням приписів статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив залишити таке клопотання без задоволення, у зв`язку із пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом строку для його заявлення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки неявка позивача та представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, при цьому, враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи по суті, що підтверджується розпискою, відібраною в судовому засіданні 28.10.2024, суд уважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності вказаних учасників справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача по суті позовних вимог, а також промову останнього в судових дебатах, суд відповідно до ст. 219 та ст. 233 Господарського процесуального кодексу України видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Водночас, після виходу суду із нарадчої кімнати, до залу судового засідання з`явився позивач.

В судовому засіданні 11.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Автогаражний кооператив «Тюльпан» є юридичною особою, створеною за законодавством України (ідентифікаційний код: 25386590), дата державної реєстрації - 11.12.1997.

Як зазначено у довідці вих. № 71 від 04.02.2021, виданій Автогаражним кооперативом «Тюльпан», ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 та є членом Автогаражного кооперативу «Тюльпан» згідно з рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів (протокол № 26 від 26.10.1979, затверджений рішенням ВК райради від 11.03.1980 № 298).

29.05.2013 були проведені загальні збори уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан», прийняті рішення на яких оформлені протоколом № 01 від 29.05.2013.

У протоколі № 01 від 29.05.2013 зазначено, що на зборах присутні 60 уповноважених представників Автогаражного кооперативу «Тюльпан».

До порядку денного вказаних загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» були включені наступні питання:

1. Звіт правління за 2010-2012 роки.

2. Звіт ревізійної комісії за 2010-2012 роки.

3. Вибори правління.

4. Вибори ревізійної комісії.

5. Затвердження кошторису на 2013 рік.

6. Різне (проект статуту).

Зокрема, на загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан», що оформлені протоколом № 01 від 29.05.2013, було прийнято рішення про обрання 9 осіб до складу правління Автогаражного кооперативу «Тюльпан», серед яких ОСОБА_3 .

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія долучена позивачем до позовної заяви), ОСОБА_3 є головою Автогаражного кооперативу «Тюльпан» з 18.06.2013.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач вказує на те, що ОСОБА_3 станом на 29.05.2013 не володів будь-яким майном (гаражем) в Автогаражному кооперативі «Тюльпан» та не був членом кооперативу, а працював найманим автослюсарем на СТО, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не можна було обрати до правління Автогаражного кооперативу «Тюльпан». Крім того, позивач вказує на те, що під час зборів 29.05.2013 був відсутній кворум.

За таких обставин, позивач просить суд скасувати як незаконне рішення загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» від 29.05.2013, яке було оформлене протоколом № 01.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що позивачем не доведено порушення його прав оскаржуваними рішеннями загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан», що оформлені протоколом № 01 від 29.05.2013. Відповідач зазначив, що ОСОБА_3 є членом Автогаражного кооперативу «Тюльпан» з 1998 року на підставі рішення правління від 17.12.1998 і є постійним користувачем відкритої стоянки № 20, у зв`язку з чим стверджує про безпідставність позовних вимог. Також відповідач вказав, що позивач був присутнім на загальних зборах 29.05.2013 та голосував «за» обрання ОСОБА_3 у члени правління кооперативу та не оскаржував дане таке рішення до 2021 року.

Також відповідач заявив про пропуск позивачем строків позовної давності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи.

Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Тюльпан» про скасування прийнятих на загальних зборах уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» рішень, оформлених протоколом № 01 від 29.05.2013.

Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваних рішень) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст. 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст. 94 Господарського кодексу України).

Особливості створення кооперативів та ведення ними господарської діяльності визначається Законом України «Про кооперацію» (тут і надалі - Закон, в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень).

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до ст. 10 Закону членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст. 11 Закону).

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не оспорюється, що ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 та є членом Автогаражного кооперативу «Тюльпан», що підтверджується довідкою від 04.02.2021 № 71, яку суд приймає в якості належного і допустимого доказу в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обставин членства позивача в Автогаражному кооперативі «Тюльпан».

Згідно з положеннями ст. 12 Закону основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20 сформував правовий висновок, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в статті 15 Закону України «Про кооперацію», яка має назву «Вищий орган управління кооперативу». Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:

(1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;

(2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.

Суд зауважує, що при вирішенні даного спору враховуються вимоги Закону України «Про кооперацію», у зв`язку із тим, що чинної станом на день проведення оспорюваних загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» редакції Статуту кооперативу в матеріали справи не надано, а долучена позивачем до позову редакція статуту Автогаражного кооперативу «Тюльпан» не може застосовуватися при розгляді даної справи, оскільки затверджена у 2016 році, тобто пізніше дати прийняття оскаржуваних рішень.

Зі спірного протоколу загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» № 01 від 29.05.2013 вбачається, що на цих зборах присутніми були 60 уповноважених представників кооперативу.

Відповідно до наведених вище вимог Закону, збори уповноважених вважаються правомочними за наявності на таких зборах не менше двох третин уповноважених.

За таких обставин, для можливості встановлення факту наявності кворуму на зборах уповноважених, необхідно встановити загальну кількість уповноважених представників та кількість учасників кооперативу, інтереси яких вони уповноважені представляти.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого долучена позивачем до позовної заяви, загальна чисельність членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» - 352 чоловіки.

Водночас, матеріали справи не містять списку уповноважених, якими було проведено загальні збори 29.05.2013, журналу реєстрації уповноважених, а також переліку членів кооперативу, яких представляє кожен уповноважений. Відсутній в матеріалах справи також і список членів кооперативу станом на дату проведення спірних зборів.

Отже, встановити реальну кількість членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» та встановити загальну кількість учасників кооперативу, інтереси яких представляли уповноважені члени кооперативу на загальних зборах, які відбулись 29.05.2013, не видається за можливе за відсутності необхідних для цього документів.

Відповідно, не можна стверджувати про дотримання при голосуванні на загальних зборах уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» 29.05.2013 необхідного для прийняття рішень згідно із Законом кворуму.

Доводи відповідача про наявність такого кворуму, а також про присутність на вказаних загальних зборах самого позивача нічим не підтверджуються.

Відповідно до сталої судової практики прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (див. пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13; пункт 32 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 921/421/17-г/14; пункт 51 постанови Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 908/922/17; постанова Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 908/484/18).

Отже, встановлені судом вище обставини при розгляді даної справи зумовлюють висновки про недійсність рішень, прийнятих загальними зборами уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» 29.05.2013.

Решта доводів позивача на висновки суду не впливають та вирішального значення для розгляду справи не мають.

Водночас, позивач відповідно до заявлених ним позовних вимог просить скасувати як незаконні рішення зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» від 29.05.2013, які оформлені протоколом № 01 та не просить визнати їх недійсними.

Так, суд відзначає, що між формулюванням «скасувати», обраним позивачем у даному спорі та формулюванням «визнати недійсним», яке є правильним для такого виду спорів, є лише граматична та/або стилістична різниця, однак, незважаючи на формулювання, суть позовних вимог є чіткою, зрозумілою та дає змогу з огляду на підстави позову захистити порушене право. Інше тлумачення є надмірним формалізмом та штучним звуженням існуючих способів захисту порушеного права.

Разом з тим, враховуючи реалізацію позивачем його права на оскарження рішень загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан», оформлених протоколом № 01 та доведення ним обставин порушення закону під час їх проведення в частині дотримання кворуму, суд зазначає, що спірні рішення підлягають визнанню недійсними, а не скасуванню, як визначено у позові.

Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. За змістом норми ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14).

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-75цс15, формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не лише з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування як незаконних рішень загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» від 29.05.2013, які оформлені протоколом № 01.

Таким чином, позивач мав звернутись до суду з позовною вимогою про скасування вказаних рішень до 29.05.2016. Однак, даний позов подано позивачем до господарського суду 23.11.2021, тобто із пропуском визначеної законом загальної позовної давності.

При цьому, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, що до даних правовідносин підлягають застосуванню приписи п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України було доповнено вищенаведеним пунктом Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17.06.2018 та сфера застосування якого обмежується регламентацією правовідносин щодо правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядку їх створення, діяльності та припинення, прав та обов`язків їх учасників.

Отже, встановлення спеціальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства у Главі VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також змістовне формулювання пункту 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, яке не містить тлумачення терміну «товариство», логічним є висновок щодо застосування спеціальної позовної давності в один рік саме щодо оскарження рішень загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, а не юридичних осіб інших організаційно-правових форм та громадських об`єднань.

Наведений висновок узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 18.03.2020 у справі №904/686/19, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 15.06.2022 у справі №908/2289/20, від 08.06.2022 у справі №908/1206/20, від 09.09.2021 у справі №916/161/20 та від 20.05.2020 у справі №904/393/20.

Відхиляються судом також і доводи ОСОБА_1 , який у відповіді на відзив посилався на те, що до даних правовідносин підлягають застосуванню приписи частин 3-4 ст. 258 Цивільного кодексу України, оскільки такі приписи були виключені із названого кодексу на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011.

Таким чином, до спірних позовних вимог підлягає застосуванню загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Як вказано у п. 2.2 п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо.

При цьому, суд встановив, що позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення строків звернення до суду, яке мотивовано тим, що лише 05.05.2021 ОСОБА_1 дізнався про незаконність оскаржуваних ним рішень загальних зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан», оформлених протоколом № 01 від 29.05.2013, після отримання у державного реєстратора відповідних копій документів.

Однак, дослідивши подані позивачем в матеріали справи документи, надані сторонами пояснення як в заявах по суті справи, так і ті, що були надані у судових засіданнях, суд встановив відсутність обґрунтованих підстав для поновлення позивачу строку позовної давності, а також для визнання поважними причин пропуску на звернення із позовом до суду.

Так, суд встановив, що крім доводів про відсутність кворуму при прийнятті оскаржуваних рішень, позивач посилався й на те, що на цих зборах у члени правління було обрано ОСОБА_3 , який, за твердженнями ОСОБА_1 ніколи не був членом кооперативу та не мав до нього жодного відношення.

В матеріалах справи містяться довідки Автогаражного кооперативу «Тюльпан» від 13.09.2022 № 95, від 09.02.2024 № 15 про те, що ОСОБА_3 є членом вказаного кооперативу з 1998 року на підставі рішення правління від 17.12.1998 і є постійним користувачем відкритої стоянки № 20.

Як також встановлено судом із матеріалів справи, а саме із долучених позивачем доказів до відповіді на відзив та до пояснення (клопотання) від 22.03.2024, позивач протягом 2018-2020 років звертався до голови правління Автогаражного кооперативу «Тюльпан» ОСОБА_3. із запитами та претензіями щодо різних питань діяльності кооперативу та, зокрема, голови правління. Із таких звернень вбачається, що позивач був обізнаний із тим фактом, що головою правління Автогаражного кооперативу «Тюльпан» є ОСОБА_3 , жодних запитів з метою отримання відповідних підтверджуючих документів того, що вказана особа набула членства у кооперативі, як і запитів щодо надання всього переліку документів, які стосувалися оскаржуваних позивачем рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 01 від 29.05.2013, на яких ОСОБА_3 обрано в члени правління, ОСОБА_1 не заявляв.

При цьому, за законом члени кооперативу мають право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Як стверджує позивач у позові та вбачається з матеріалів справи, він постійно брав активну участь у діяльності Автогаражного кооперативу «Тюльпан», звертався до голови правління кооперативу із відповідними листами, брав участь в засіданнях правління кооперативу, що ним підтверджено, зокрема, у зверненні до голови правління ОСОБА_3. від 19.12.2018 (том 3, а.с. 135), пропозиції від 10.10.2018 (том 3, а.с. 136). Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відтак, враховуючи наведене, суд критично оцінює твердження позивача, що лише у 2021 році він дізнався про прийняті 29.05.2013 на загальних зборах уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» рішення.

Суд звертає увагу позивача, що порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст. 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач в будь-якому разі міг дізнатися про спірні рішення до 29.05.2016.

За наведених обставин та враховуючи, що позовні вимоги про скасування рішень зборів уповноважених представників членів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» від 29.05.2013, оформлених протоколом № 01, заявлено із пропуском позовної давності, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що інші доводи позивача та долучені ним докази, зокрема, які стосуються проведених 05.06.2019 загальних зборів Автогаражного кооперативу «Тюльпан» чи інших загальних зборів вказаного кооперативу не досліджувались, оскільки не стосуються предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, оскільки судовий збір за заявлені позивачем вимоги не справляється та в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.11.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко