Ухвала

від 12.11.2024 по справі 910/7672/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

12.11.2024Справа № 910/7672/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" від 30 жовтня 2024 року про розподіл судових витрат в справі № 910/7672/24 за позовом фізичної особи - підприємця Мороз Руслани Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" про визнання договору недійсним,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: Федька Т.В.;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року фізична особа - підприємець Мороз Руслана Олександрівна (далі - Підприємець) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" (далі - Товариство) про визнання недійсним на підставі приписів статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договору суборенди нежитлового приміщення від 7 листопада 2013 року № СО-17, підписаного між вказаними суб`єктами господарювання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.) від 27 червня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

10 липня 2024 року на адресу суду від позивача надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.) від 16 липня 2024 року позовну заяву Підприємця прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалами Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.): від 6 серпня 2024 року, від 27 серпня 2024 року, від 10 вересня 2024 року, підготовчі засідання у справі відкладались: на 27 серпня 2024 року, на 10 вересня 2024 року, на 1 жовтня 2024 року відповідно.

30 вересня 2024 року через загальний відділ канцелярії суду від Підприємця надійшла заява від 29 вересня 2024 року про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/7672/24. Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.) від 30 вересня 2024 року в задоволенні вказаної заяви Підприємця відмовлено.

Разом із цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 вересня 2024 року задоволено самовідвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/7672/24 та передано матеріали цієї справи уповноваженій особі для вирішення питання про її повторний автоматизований розподіл.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 жовтня 2024 року справу № 910/7672/24 передано на розгляд судді Турчину С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 жовтня 2024 року задоволено самовідвід судді Турчина С.О. від розгляду справи № 910/7672/24 та передано матеріали вказаної справи уповноваженій особі для вирішення питання про її повторний автоматизований розподіл.

Протоколом проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 жовтня 2024 року вказану справу було передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2024 року справу № 910/7672/24 прийнято вказаним суддею до свого провадження.

Разом із цим, при дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що позовна заява Підприємця не відповідає вимогам, встановленим положенням пунктів 7- 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2024 року вказану позовну заяву на підставі частини 11 статті 176 ГПК України було залишено без руху. Цією ж ухвалою суду встановлено позивачу спосіб та строк усунення вказаних недоліків позову.

Оскільки позивачем у встановлений спосіб і строки не було усунуто недоліки його позовної заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року позов Підприємця залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 ГПК України.

30 жовтня 2024 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшла заява від цієї ж дати, в якій відповідач просив суд стягнути з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 55 201,41 грн. Ухвалою Господарського суду міста від 31 жовтня 2024 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 12 листопада 2024 року.

У судовому засіданні 12 листопада 2024 року представник відповідача підтримав подану ним заяву, просив її задовольнити.

Позивач явку свого уповноваженого представника у призначене засідання не забезпечив, про дату час та місце розгляду заяви Товариства був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690266940820 та розпискою уповноваженого представника позивача про його ознайомлення з матеріалами справи від 7 листопада 2024 року. Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо поданої Товариством заяви від Підприємця до суду також не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 226 ГПК України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За частиною 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами 3- 5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 8 статті 129 цього Кодексу.

Положеннями абзацу 1 частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із цим, згідно з частинами 1- 3 статті 124 ГПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Судом встановлено, що у своєму відзиві від 30 липня 2024 року Товариство, у порушення приписів статті 124 ГПК України, взагалі не вказало конкретної суми попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які воно понесло і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, а лише обмежилось посиланням на пункт 2.2. укладеного між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Лавринович і Партнери" договору про надання правової допомоги від 25 липня 2024 року № 25/07-01 щодо погодженого сторонами розміру погодинної ставки наданих адвокатом послуг (гривневий еквівалент 190 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день виставлення рахунку-фактури), а також вказівкою на те, що детальний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх розміру відповідач подасть протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, уподальшому Товариство у своїх інших заявах та клопотаннях, поданих під час розгляду даної справи, жодного разу не зазначило попереднього розрахунку суми витрат на правову допомогу.

Суд звертає увагу відповідача на те, що передбачене статтею 124 ГПК України положення процесуального законодавства щодо подання стороною справи до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Зокрема, подання такого попереднього (орієнтовного) розрахунку забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а також вирішувати питання про вчинення/не вчинення інших процесуальних дій в межах розгляду справи, у тому числі щодо реалізації відповідних процесуальних прав такого учасника справи.

Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно здійснювати розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 14 грудня 2021 року в справі № 922/676/21.

З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторона разом з першою заявою по суті спору не подала суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на правову допомогу, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи, суд дійшов висновку про відмову у відшкодуванні таких судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року в справі № 904/4494/18 та постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 2 грудня 2021 року № 761/28356/20-ц.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги те, що відповідач, у порушення приписів статті 124 ГПК України, ні у відзиві, ні в інших своїх заявах, взагалі не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, суд, на підставі приписів частини 2 вказаної статті Кодексу, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 55 201,41 грн.

Керуючись статтями 80, 123, 124, 126, 129, 130, 165, 233, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" від 30 жовтня 2024 року про розподіл судових витрат в справі № 910/7672/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 18 листопада 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко