Рішення

від 06.11.2024 по справі 910/4263/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/4263/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/4263/22

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (Україна, 08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вул. Рудиківська, будинок 49; ідентифікаційний код: 22927045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (Україна, 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20; ідентифікаційний код: 43257546)

про стягнення 7 405 200,00 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Гавкалюк В.В., довіреність №100/22 від 01.07.2024;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (далі - відповідач) про стягнення 7 405 200,00 грн штрафних санкцій, передбачених п. 4.4 Договору № 20/21-24-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 23.03.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Гумега О.В.) від 16.01.2023 позов було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 7 405 200,00 грн штрафу та 111 078,00 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут", рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/4263/22 залишено без змін, судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2024 було частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут", рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 скасовано, справу № 910/4263/22 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 справу № 910/4263/22 передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 було прийнято справу №910/4263/22 до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2024.

31.07.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" письмові пояснення з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у цій справі, які 31.07.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

31.07.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" письмові пояснення з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у цій справі, які 31.07.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У підготовче засідання 31.07.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 31.07.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 18.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/4263/22 призначено на 18.09.2024.

17.09.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про долучення судової практики, яке 18.09.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У підготовче засідання 18.09.2024 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 18.09.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.10.2024.

16.10.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про долучення судової практики, яке 16.10.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судове засідання 16.10.2024 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні 16.10.2024 судом було оголошено перерву до 06.11.2024.

У судове засідання 06.11.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого було відмовлено у зв`язку з безпідставністю.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 06.11.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2021 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір № 20/21-24-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів (далі - Договір), предметом якого є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України згідно Графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у Додатку №1, згідно п.п. 23 п. 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 № 499.

Згідно з пунктом 3.2 Договору плата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у Розділі 10 цього Договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до початку Періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

У п. 3.3 Договору визначено, що період відпуску/відбору складається з таких етапів: 1 етап: 1-5 число місяця (квітень) відпуску/відбору; 2 етап: 6-10 число місяця (квітень) відпуску/відбору; 3 етап: 11-15 число місяця (квітень) відпуску/відбору; 4 етап: 16-20 число місяця (квітень) відпуску/відбору; 5 етап: 21-25 число місяця (квітень) відпуску/відбору; 6 етап: 26-30 число місяця (квітень) відпуску/відбору; 7 етап: 1-5 число місяця (травень) відпуску/відбору; 8 етап: 6-10 число місяця (травень) відпуску/відбору; 9 етап: 11-15 число місяця (травень) відпуску/відбору; 10 етап: 16-20 число місяця (травень) відпуску/відбору; 11 етап: 21-25 число місяця (травень) відпуску/відбору; 12 етап: 26-31 число місяця (травень) відпуску/відбору; 13 етап: 1-5 число місяця (червень) відпуску/відбору; 14 етап: 6-10 число місяця (червень) відпуску/відбору; 15 етап: 11-15 число місяця (червень) відпуску/відбору; 16 етап: 16-20 число місяця (червень) відпуску/відбору; 17 етап: 21-25 число місяця (червень) відпуску/відбору; 18 етап: 26-30 число місяця (червень) відпуску/відбору; 19 етап: 1-5 число місяця (липень) відпуску/відбору; 20 етап: 6-10 число місяця (липень) відпуску/відбору; 21 етап: 11-15 число місяця (липень) відпуску/відбору; 22 етап: 16-20 число місяця (липень) відпуску/відбору; 23 етап: 21-25 число місяця (липень) відпуску/відбору; 24 етап: 26-31 число місяця (липень) відпуску/відбору; 25 етап: 1-5 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 26 етап: 6-10 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 27 етап: 11-15 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 28 етап: 16-20 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 29 етап: 21-25 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 30 етап: 26-31 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 31 етап: 1-5 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 32 етап: 6-10 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 33 етап: 11-15 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 34 етап: 16-20 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 35 етап: 21-25 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 36 етап: 26-30 число місяця (вересень) відпуску/відбору.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим Договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати.

Датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.6 Договору).

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього Договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 8.1 Договору).

Довідками про дату та час завантаження обсягів електричної енергії на електронній платформі Системи управління ринком "Market management system" у період з 28.05.2021 до 10.06.2021 та інформації з платформи "Market management system" у форматі Історія завантажень (версія 1 та версія 2) за червень 2021 року виконання сторонами Договору відбувалось у такому порядку:

- по даті відпуску / відбору - 01.06.2021 за версією 1: позивач зареєстрував "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 94 МВт*год 28.05.2021 о 15 год. 28 хв., а відповідач такі ж самі показники зареєстрував 31.05.2021 о 08 год. 50 хв., зміни (версія 2) до зареєстрованих попередньо обсягів сторонами в подальшому не вносилися, відповідач відібрав електричну енергію;

- по даті відпуску / відбору - 02.06.2021 за версією 1: позивач зареєстрував "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 94 МВт*год 31.05.2021 о 16 год. 27 хв., а відповідач такі ж самі показники зареєстрував 31.05.2021 о 19 год. 42 хв., за версією 2: позивач змінив зареєстрований "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 0 МВт*год 01.06.2021 о 09 год. 56 хв., а відповідач зміни по цим показникам зареєстрував 01.06.2021 о 10 год. 07 хв, відповідач не відібрав електричну енергію у зв`язку із призупиненням позивачем в односторонньому порядку відпуску електроенергії, що було зумовлено порушенням відповідачем пункту 3.2 Договору;

- по даті відпуску / відбору - 03.06.2021 за версією 1: відповідач зареєстрував "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 94 МВт*год 01.06.2021 о 19 год. 40 хв., а позивач зареєстрував "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 94 МВт*год 02.06.2021 о 08 год. 05 хв., за версією 2: позивач змінив зареєстрований "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 0 МВт*год 02.06.2021 о 09 год. 17 хв., а відповідач зміни по цих показниках зареєстрував 02.06.2021 о 09 год. 52 хв, відповідач не відібрав електричну енергію у зв`язку із призупиненням позивачем в односторонньому порядку відпуску електричної енергії, що було зумовлено порушенням відповідачем пункту 3.2 Договору;

- з 04.06.2021 мала місце відмова відповідача від відбору електричної енергії шляхом первісної реєстрації, зокрема, за Версією 1 обсягів електричної енергії з показником "0 МВт*год" на електронній платформі Системи управління ринком "Market management system", до реєстрації обсягів електричної енергії зі сторони позивача.

У подальшому, а саме з 05.06.2021, 08.06.2021, 09.06.2021, 10.06.2021, 15.06.2021, 16.06.2021, 17.06.2021, 18.06.2021, 19.06.2021, 24.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021 за версією 1 відповідач перший здійснював реєстрацію "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 0 МВт*год, що, в свою чергу, позбавляло позивача можливості реєструвати відмінні обсяги від вже зареєстрованих відповідачем на платформі "Market management system".

Отже, в період з 02.06.2021 до 30.09.2021 відповідачем не здійснювався відбір електричної енергії у обсязі, погодженому та визначеному у Додатку № 1 до Договору.

Стверджуючи про порушення відповідачем умов Договору (нездійснення оплати та відмова від відбору зазначеного у Додатку № 1 до Договору обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 до 30.09.2021) позивач звернувся до суду з позовом у цій справі про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 405 200,00 грн, нарахованого на підставі пункту 4.4 Договору.

Передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Верховний Суд вказав, що приймаючи оскаржувані судові рішення про задоволення позовних вимог про стягнення штрафу з відповідача, як учасника ринку електричної енергії за Договором, укладеним відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", суди залишили поза увагою положення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (далі - Постанова №332) та не надали оцінки тому, що Регулятор саме з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень визначив певну модель поведінки - зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період - на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. При цьому, Регулятор не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, зважаючи на вказівки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наступне.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням обмежень, встановлених Законом (стаття 66 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього Договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Судом встановлено, що відповідачем не здійснювався відбір зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії в період з 02.06.2021 по 30.09.2021, що підтверджується даними на електронній платформі Системи управління ринком "Market management system" (Платформа MMS НЕК "УКРЕНЕРГО", як адміністратора комерційного обліку електричної енергії та оператора системи передачі) (а.с. 25-87 т. 1), відтак позивач отримав право на нарахування штрафу, передбаченого п. 4.4 Договору.

Розрахунок погодинного щодобового відпуску/відбору електричної енергії на підставі Договору є таким: 43 920 МВт*год : 24 год : 183 добу = 10 МВт*год (де: 43 920 МВт*год - первісний обсяг електричної енергії, передбачений Договором, 24 год - кількість годин протягом одної кожної доби, 183 доби - кількість діб за період відпуску/відбору електроенергії за Договором з 01.04.2021 по 30.09.2021).

Розрахунок обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився відповідач, за одну добу є таким:

10 МВт*год х 24 год = 240 МВт*год (де: 10 МВт*год - погодинний щодобовий відпуск/відбір електроенергії, 24 год - кількість годин протягом одної доби).

Розрахунок вартості невідібраної відповідачем електроенергії за одну добу є таким: 240 МВт*год х 1 275,00 грн = 306 000,00 грн без ПДВ (де: 240 МВт*год - обсяг відпуску/відбору електричної енергії за одну добу; 1 275,00 грн - ціна за 1 МВт*год).

Отже, обґрунтованим розрахунком штрафу у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати та відбору визначених Договором обсягів електроенергії є: 306 000,00 грн х 121 добу х 20% = 7 405 200,00 грн (де: 306 000,00 грн - вартість обсягу 240 МВт*год електроенергії за 1 добу, 121 доба - кількість діб за період з 02.06.2021 по 30.09.2021, за який не здійснювався відбір відповідачем, 20% - розмір штрафу, передбачений п. 4.4 Договору).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про необхідність застосування положень пп. 16 п. 1 Постанови №332.

Так, НКРЕКП 25.02.2022 прийняло Постанову № 332, згідно з преамбулою якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);

- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 Постанову № 332 доповнено пунктами 3 - 5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У подальшому до Постанови НКРЕКП № 332 вносились зміни та доповнення, зокрема Постановою від 26.04.2022 № 413 пункти 1 - 12 замінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Тобто йдеться про врахування судами висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Близька за змістом права позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3173/19, від 10.12.2020 у справі № 902/1414/13 та від 26.08.2021 у справі № 910/15357/19.

У контексті наведеного, враховуючи доводи відповідача, суд звертається до правових висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, де об`єднана палата висловила правову позицію щодо застосування підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у питанні стягнення коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії в частині повернення коштів за електричну енергію) такого змісту:

"Об`єднана палата констатує, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Отже, Об`єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата звергає увагу, що норми постанови №332 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022 ) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення".

Проаналізувавши зміст вищенаведеної постанови, у контексті встановлених обставин справи, суд відзначає, що у справі № 911/1359/22 предметом позову було стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань у березні 2022 року, у той час як у справі, що розглядається, предметом позову є стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань у червні-вересні 2021 року, тобто до початку введення воєнного стану в Україні.

Аналізуючи зміст підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", щодо його застосування до випадків порушення договірних зобов`язань, які мали місце до початку повномасштабного російського вторгнення та введення воєнного стану в Україні, суд бере до уваги положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, які регламентують застосування штрафних санкцій.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 910/4273/22 та від 12.09.2024 у справі № 910/4264/22.

Так, за частиною другою статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Реалізація господарсько-правової відповідальності може відбуватися як у судовому, так і у позасудовому порядку.

Реалізація (застосування) в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання включає застосування загальної та скороченої позовної давності, передбаченої Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України (стаття 223 Господарського кодексу України), а також припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання (які мають строковий характер), якщо інше не встановлено законом або договором, через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Суд наголошує, що відповідно до наведених законодавчих приписів відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері господарювання, як право кредитора на позов, так і обов`язок порушника поновити порушене право, виникає та існує саме внаслідок невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Водночас у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у червні 2021 року.

При цьому дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена постановами НКРЕКП №332 та №413, не містить пряму вказівку про надання їй зворотної сили у часі, що дозволило б її застосовувати до початку воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.

Відтак, враховуючи специфіку та спрямованість цієї Постанови НКРЕКП №332, де йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення Постанови НКРЕКП № 332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.

Отже, враховуючи вищенаведені приписи законодавства, виходячи з системного аналізу правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 щодо вказівки про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22, від 12.09.2024 у справі №910/4264/22 та від 02.10.2024 у справі № 910/4273/22.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач також зазначає, що частиною четвертою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У свою чергу, в спірних правовідносинах базою нарахування штрафу є "вартість обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець".

Оскільки Договором не визначено які саме дії покупця є відмовою від відбору договірного обсягу електричної енергії, неможливо встановити, яка сума має бути базою нарахування штрафу, внаслідок чого неможливо визначити і сам розмір штрафу.

Не приймаючи такі доводи відповідача, суд зауважує, що питання правомірності застосування бази штрафу "вартість обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець" досліджувалось Верховним Судом під час касаційного перегляду.

З урахуванням доводів відповідача, Верховний Суд зазначив, що, як установили суди першої та апеляційної інстанцій, положеннями пункту 4.4 Договору сторони за взаємною згодою погодили відповідальність за порушення покупцем своїх договірних зобов`язань. Зокрема, у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та/або у разі порушення пункту 3.2 цього Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно з пунктом 3.5 цього Договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20 % (двадцять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Саме по собі призупинення виконання продавцем своїх зобов`язань на підставі пункту 3.5 Договору не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за Договором і відповідальності за порушення таких зобов`язань.

Питання застосування положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України було предметом розгляду Верховним Судом у справі №904/5770/18 (правовідносини між сторонами спору також виникли з договору купівлі-продажу та внаслідок порушення відповідачем строків поставки спричинили наслідки звернення позивача з позовом про стягнення штрафу).

Зокрема, у постанові від 19.09.2019 у цій справі Верховний Суд зазначив, що: "…застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання".

Аналогічний за змістом висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19 та від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19.

Крім того, судом не приймаються й доводи відповідача щодо звільнення його від відповідальності у вигляді штрафу, враховуючи застосування позивачем оперативно-господарської санкції у формі припинення відпуску електричної енергії, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3.5 Договору, у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим Договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати.

Враховуючи п. 3.2 Договору, граничною датою для проведення оплати за електричну енергію за 13 етапом було 27.05.2021. Проте, як вбачається з наявного в матеріалах справи реєстру оплат від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" по Договору, остання оплата на виконання умов наведеного договору була здійснена відповідачем 21.05.2021. Наступні етапи відпуску/відбору електричної енергії - з 14 по 36 включно також не були оплачені відповідачем.

Листами №29/1570 від 01.06.2021 та №29/1767 від 18.06.2021 позивач звертався до відповідача з вимогою щодо оплати вартості електричної енергії за Договором, наголошував на можливості призупинення в односторонньому порядку відпуску електричної енергії, що передбачено п. 3.5 Договору, у разі не проведення відповідачем розрахунків за етапами відпуску/відбору електричної енергії в порядку, визначеному пунктами 3.2, 3.3 Договору.

Таким чином, з огляду на порушення строків оплати товару, позивачем було правомірно застосовано оперативно-господарську санкцію, а саме припинено відпуск електричної енергії.

У свою чергу, пункт 4.4 Договору передбачає дві підстави нарахування штрафу:

- у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період;

- у разі порушення пункту 3.2 цього Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього Договору).

Таким чином, порушення пункту 3.2 Договору є підставою для припинення відпуску електроенергії або зменшення його обсягів, що також вважається відмовою від відбору.

Призупинення виконання продавцем своїх зобов`язань на підставі пункту 3.5 Договору не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за Договором і відповідальності за порушення таких зобов`язань.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 7 405 200,00 грн штрафу на підставі пункту 4.4 Договору.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 7 405 200,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 111 078,00 грн покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 166 617,00 грн та касаційної скарги в розмірі 222 156,00 грн, що разом становить 388 773?,00 грн, залишаються за відповідачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (Україна, 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20; ідентифікаційний код: 43257546) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (Україна, 08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вул. Рудиківська, будинок 49; ідентифікаційний код: 22927045) штраф у розмірі 7 405 200 (сім мільйонів чотириста п`ять тисяч двісті) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 111 078 (сто одинадцять тисяч сімдесят вісім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.11.2024

Суддя О.В. Нечай