Рішення

від 18.11.2024 по справі 911/2517/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа № 911/2517/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоарматура

до Товариства з обмеженою відповідальністю СС-Сервіс

про стягнення 724948,29 грн,

без виклику представників учасників провадження

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою № 27/24-сд від 18.09.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС-Сервіс» (далі відповідач) про стягнення 724948,29 грн, з яких: 686225,92 грн основного боргу, 31045,43 грн пені, 4094,78 грн інфляційних втрат і 3582,16 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки від 10.05.2023 № 664/23-сб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2024 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справиелектронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Зважаючи на відсутність відомостей стосовно наявності у відповідача електронного кабінету, з метою повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «СС-Сервіс» про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 24.09.2024 про відкриття провадження у справі № 911/2517/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за номером відправлення 0600965833770 ухвала вручена представнику за довіреністю 28.10.2024.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС - Сервіс» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» (далі - постачальник) було укладено Договір поставки № 664/23-сб (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах і у порядку, визначених цим Договором, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунку-фактурі та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

У п. 1.2 зазначено, що прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками постачальника та покупця. Поставка товару здійснюється згідно Міжнародних правил «ІНКОТЕРМС-2020» (з урахуванням внутрішньодержавних особливостей застосування даних правил) на умовах EXW (Україна, Київ, вулиця Куренівська, 16 А).

Сторони можуть погодити інші умови поставки та зазначити їх в додаткових угодах (Специфікаціях), рахунках-фактурах, видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п. 1.3).

Згідно п. 2.1. Договору, асортимент та кількість товару, що постачається, зазначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних.

В п. 3.3. Договору встановлено, покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару. Товар вважається оплаченим покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок постачальника. Допускається попередня оплата товару (аванс) з ініціативи покупця. Сторони можуть погодити інший порядок оплати в додатках до Договору.

27.02.2024 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2ду- 664/23-сб (надалі - Додаткова угода) договору поставки № 664/23-сб від 10.05.2023 року.

У відповідності до умов п. 3.3. Додаткової угоди покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 45 (сорок п`ять) календарних днів з моменту отримання товару.

Як зазначає позивач, ним було поставлено відповідачу товар за накладними в період з травня 2024 року по червень 2024 року, який в повному обсязі не оплачено, що свідчить про неналежне та неповне виконання покупцем своїх договірних зобов`язань з приводу вчасної та повної оплати. Як наслідок за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 686 225, 92 грн, за стягненням якої позивач і звернувся до суду.

Поряд з вказаною заборгованістю, позивачем заявлені до стягнення 31045,43 грн пені, 3582,16 грн 3% річних та 4094,78 грн інфляційних втрат.

Як зазначалось вище, відзиву на позов відповідач не подав. Як і не надав власного контрозрахунку та/або доказів повної оплати товару чи повернення товару позивачеві, у зв`язку з неможливістю здійснити його оплату; будь-яких інших доказів та пояснень, які стосуються розгляду вказаної справи також від відповідача не надходило.

Таким чином, справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, поданими позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором поставки № 664/23-сб від 10.05.2023.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищезазначених умов Договору, постачальником було здійснено поставку товару, зокрема, за видатковими накладними:

- № КРЦ2-001598 на суму 111 927 грн 18 коп. від 24.05.2024;

- № КРЦ2-001602 на суму 16 513 грн 74 коп. від 24.05.2024;

- № КРЦ2-001603 на суму 13 948 грн 44 коп. від 24.05.2024;

- № К1-00016470 на суму 8 267 грн 82 коп. від 24.05.2024;

- № К1-00016473 на суму 3 524 грн 64 коп. від 24.05.2024;

- № К1-00016478 на суму 42 967 грн 18 коп. від 24.05.2024;

- № КРЦ2-001607 на суму 66 627 грн 00 коп. від 27.05.2024;

- № К1-00016945 на суму1784 грн 52 коп. від 29.05.2024;

- № К1-00017684на суму 8 374 грн 68 коп. від 04.06.2024;

- № КРЦ2-001776 на суму 337 823 грн 52 коп. від 05.06.2024;

- № К1-00017885 на суму 43 470 грн 96 коп. від 05.06.2024;

- № К1-00018292 на суму 5 669 грн 40 коп. від 10.06.2024

- № К1-00018453 на суму 17 709 грн 84 коп. від 11.06.2024

- № К1-00019756на суму 1 978 грн 56 коп. від 19.06.2024

- № КРЦ2-001971 на суму 5 638 грн 44 коп. від 20.06.2024.

Загалом, на суму 686 225 грн 92 коп., копії вказаних накладних додані до матеріалів позовної заяви.

Судом було досліджено зазначені накладні та встановлено, що накладні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Вищеперелічені видаткові накладні є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять інформацію про господарську операцію та про осіб, які її вчинили.

За твердженням позивача та наявними у справі доказами, станом на момент подачі позову за відповідачем наявна заборгованість за всіма видатковими накладними, тобто на суму поставленого товару в розмірі 686225, 92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано в п. 3.3 Додаткової угоди, оплата має бути здійснена протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Видаткові накладні датовані наступними датами - 24.05.2024, 27.05.2024, 29.05.2024, 04.06.2024, 05.06.2024, 10.06.2024, 11.06.2024, 19.06.2024, 20.06.2024.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, строк оплати товару за вказаними вище накладними настав, зокрема:

- за накладними від 24.05.2024 кінцевий строк оплати товару настав 08.07.2024.

- за накладною від 27.05.2024 кінцевий строк оплати товару настав 11.07.2024.

- за накладною від 29.05.2024 кінцевий строк оплати товару настав 13.07.2024.

- за накладною від 04.06.2024 кінцевий строк оплати товару настав 19.07.2024,

- за накладними від 05.06.2024 кінцевий строк оплати товару настав 20.07.2024,

- за накладною від 10.06.2024 кінцевий строк оплати товару настав 25.07.2024,

- за накладною від 11.06.2024 кінцевий строк оплати товару настав 26.07.2024,

- за накладною від 19.06.2024 кінцевий строк оплати товару настав 03.08.2024,

- за накладною від 20.06.2024 кінцевий строк оплати товару настав 04.08.2024.

Таким чином, початком для настання у відповідача грошового зобов`язання зі сплати заборгованості за кожною видатковою накладною буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Разом з тим, ані у строк визначений Договором, ані на момент розгляду справи, заборгованість в сумі 686225,92 грн відповідачем не погашена.

Слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією за вих. номером № 56/24-п від 14.08.2024, в якій просив погасити існуючу за Договором заборгованість.

Вказана вимога за номером накладної № 0407325226091 була направлена на адресу відповідача 14.08.2024, про що також свідчить опис вкладення до цінного листа, однак залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з ТОВ «СС-Сервіс» заборгованості за отриманий товар за Договором поставки №664/23-сб від 10.05.2024, внаслідок чого вимога позивача про стягнення з відповідача 686225,92 грн визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Поряд з сумою основного боргу, позивачем заявлені до стягнення 31045,43 грн пені.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, якщо покупцем порушуються строки оплати, покупець на вимогу оплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Неустойка сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов`язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 Господарського кодексу України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку позивача вбачається, що ним при здійсненні розрахунку застосовано подвійну облікову ставку НБУ та нараховано пеню від кожної видаткової накладної (з урахуванням строку оплати та по 18.09.2024).

Перевіривши розрахунок пені, за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон», судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, тому розмір пені підлягає задоволенню повністю в сумі 31045,43 грн.

Також позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати в розмірі 4094,78 грн та 3% річних в сумі 3582,16 грн, нараховані від кожної накладної окремо по 18.09.2024.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, за періоди надані позивачем, судом встановлено, що 3% річних та інфляційні підлягають задоволенню в повному обсязі 3582, 16 грн та 4094,78 грн відповідно.

Враховуючи викладене вище в сукупності, а також те, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань судом встановлений і по суті останнім не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 686225,92 грн основного боргу, 31045,43 грн пені, 3582,16 грн 3% річних, 4094, 78 грн інфляційних втрат.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СС-Сервіс» (08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вул. Володимирська, 27, кв, 15, код ЄДРПОУ 38274753) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоарматура» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-а, код ЄДРПОУ 44721189): 686 225 (шістсот вісімдесят шість тисяч двісті двадцять п`ять) грн 92 коп. основного боргу, 31 045 (тридцять одну тисячу сорок п`ять) грн 43 коп. пені, 4 094 (чотири тисячі дев`яносто чотири) грн 78 коп. інфляційних втрат, 3 582 (три тисячі п`ятсот вісімдесят дві) грн 16 коп. 3% річних, 10 874 (десять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 25 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін