Рішення

від 07.11.2024 по справі 914/2450/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 Справа № 914/2450/22(914/1083/24)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА», м. Львів

до відповідача: Приватне підприємство «ТРАНСОІЛ ГРУП», Київська обл., Бучанський р-н, с. Святопетрівське

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ», с. Білгородська

про стягнення 20 387 803,10 грн вартості безпідставно збереженого майна

у межах провадження у справі №914/2450/22

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ, м. Львів

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

Представники сторін:

від позивача: Залевська І.В., Коваль В.В.

від відповідача: Гуназа Ю.Є.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Малікова А.В.

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).

Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА(79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 .

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА; припинено повноваження розпорядника майна; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.

Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

24.04.2024 через систему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю БНК-Україна подало позовну заяву до відповідача Приватного підприємства Трансоіл Груп про стягнення 20 387 803,10 грн вартості безпідставно збереженого майна.

Ухвалою суду від 29.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна до відповідача Приватного підприємства Трансоіл Груп про стягнення 20 387 803,10 грн вартості безпідставно збереженого майна прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22(914/1083/24) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна. Справу призначено до розгляду на 22.05.2024. Залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» (Київська область, Бучанський р-н, с. Білгородська, буд. 40, ЄДРПОУ 41282429) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 22.05.2024, розгляд справи відкладено на 19.06.2024.

Ухвалою суду від 19.06.2024 клопотання ТОВ «БНК-Україна» за вх.№1929/24 від 20.05.2024 про призначення судової товарознавчої експертизи задоволено, призначено судову товарознавчу експертизу. На вирішення експерта поставлено наступне питання: - Яка ринкова вартість бензину неетильованого А-95-К5-Евро клас D, що відповідає вимогам «Технічного регламенту» для бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 293 850 кг (без врахування вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на момент надання висновку експерта? Зупинено провадження у справі №914/2450/22(914/1083/24) на час проведення судової експертизи.

26.08.2024 матеріали справи повернулися до господарського суду з висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеним 22.08.2024 за №2528-Е за результатами проведення призначеної судової експертизи.

Ухвалою суду від 28.08.2024 поновлено провадження у справі №914/2450/22(914/1083/24), розгляд справи призначено на 12.09.2024.

У судове засідання 12.09.2024 ліквідатор ТОВ «БНК-УКРАЇНА» не з`явився, через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі представника у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання з`явився в режимі відеоконференції.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання з`явився в режимі відеоконференції.

09.09.2024 через систему «Електронний суд» представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подав пояснення та додаткові докази.

10.09.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 12.09.2024 клопотання представника позивача про витребування оригіналів письмових доказів за вх. №22106/24 від 10.09.2024 задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» для огляду у судовому засіданні оригінали наступних документів:

- договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»;

- додаткової угоди до договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»; - видаткової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року;

- податкової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року;

- листа ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02; - видаткової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року; - податкової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року;

- листа ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02-1;

- докази реєстрації податкової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року та податкової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі квитанції про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- акцизних накладних, які підписувались сторонами шляхом накладення електронного цифрового підпису за результатами переходу права власності на пальне;

- заявки на поповнення (коригування) залишку пального від 17.03.2022 № 165;

- актів зливу від 06.03.2022 та 07.03.2022.

Розгляд справи відкладено на 30.10.2024.

26.09.2024 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подав пояснення, в яких інформує, що на даний час неможливо надати витребувані судом документи.

24.10.2024 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано письмові пояснення, в яких з огляду на ненадання оригіналів витребуваних документів, просить не брати їх до уваги при винесенні рішення у даній справі, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

28.10.2024 в системі «Електронний суд» ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» сформувало пояснення, в яких третя особа посилається на те, що ліквідатор заявляє, що зразки підпису вказаної особи наводяться ним з документів, які передані йому в оригіналах, однак не надаються договори в повному обсязі, а лише надається фотокопія самого підпису. ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» заперечує проти того, що надані ліквідатором для порівняння вирізки з якихось документів з наведеними на них зразками підписів є належними та допустимими доказами в розумінні вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки з вказаних фотокопій взагалі не можливо зрозуміти на якому документі таки підписи проставлені.

28.10.2024 в системі «Електронний суд» відповідач подав заперечення на письмові пояснення позивача, в яких, зокрема, зазначає, що вважає обставини втрати оригіналів документів об`єктивними та необхідними для врахування, оскільки наслідки повномасштабного вторгнення рф існують для всіх суб`єктів господарської діяльності, включаючи позивача.

У судовому засіданні 30.10.2024 оголошено перерву до 06.11.2024.

05.11.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» додаткові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 06.11.2024 оголошено перерву до 07.11.2024.

У судове засідання 07.11.2024 представник позивача та ліквідатор позивача з`явилися, підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача заперечив проти задоволення позову.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 07.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в лютому 2022 з території республіки білорусь ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено ввезення партії бензину масою 293 850 кг. Вказане пальне придбане ТОВ «БНК-УКРАЇНА» у ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» на підставі Контракту № 03-21/14 від 19.11.2021 та Додаткової угоди від 26.01.2022 до Контракту № 03-21/14 від 19.11.2021. Позивач посилається на те, що є власником вказаної партії бензину. Відповідно до інформації, отриманої АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» одержувачем вказаної партії пального було Приватне підприємство «ТРАНСОІЛ ГРУП». Позивач стверджує, що відповідач безпідставно передав партію бензину, яка слідувала за відправленням № 23328285 загальною масою 293 850 кг без згоди позивача ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

На думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, оскільки ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» не є належним відповідачем у спірних правовідносинах між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». Відповідач посилається на те, що представнику позивача відомо, що ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» отримало від ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» партію бензину загальною вагою 293 850,00 кг. Відповідач зазначає, що позивачем в межах справи про банкрутство №914/2450/22 заявлено клопотання про витребування у ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» інформації та документів на підставі яких ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» отримало від ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» партію бензину загальною вагою 293 850,00 кг, яке задоволено судом. Не зважаючи на це позивач вважає, що відповідачем безпідставно передано майно (бензин) невстановленим особам, та наслідком відповідач має здійснити відшкодування його вартості. Відповідач вважає, що зміст позовної заяви не відображає повних обставин здійснення господарської операції.

Щодо фактичних обставин здійснення господарської операції по залізничній накладній № 23328285, відповідач посилається на те, що відповідно до умов договору послуг з приймання вантажу та перевезення від 01.07.2020 за № 24/ТОГ-20, укладеного між ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» і ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП», згідно заявки № 2 на приймання вантажу до договору перевезення вантажу від 01.07.2020 № 24/ТОГ-20, відповідачем надано ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» визначені договором послуги та доставлено вантаж по залізничній накладній № 23328285 до адреси розвантаження з подальшою його передачею ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». Зауважень чи претензій ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» стосовно виконання умов договору від 01.07.2020 за № 24/ТОГ-20 до ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» не висувалось.

Також, відповідач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складає 30 000,00 грн.

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що доводи відповідача, викладені у відзиві є не обґрунтованими та не спростовують жодного із доводів позовної заяви, з огляду на таке. Власником партії пального як станом на 04.03.2022 так і станом на момент позову було ТОВ «БНК-УКРАЇНА». Жодним особам партія бензину масою 293 850 кг не відчужувалась. Вказана обставина підтверджується доданими до матеріалів справи копіями акцизних накладних та інформацією із ДПС. На думку позивача, сам факт транспортування пального відповідачем, яке належить позивачу та протиправна передача пального на користь невстановлених осіб є правовою підставою для відшкодування вартості майна. У позовній заяві позивач вказує на те, що йому невідомо якому отримувачу була призначена вказана партія пального. Ліквідатор припускає, що з огляду на характер діяльності відповідача (транспортні перевезення) партія пального могла бути призначена для самого відповідача. Позивач стверджує, що не реалізовував партію пального жодним особам, відповідно кошти за реалізацію майна не надходили.

Позивач посилається на те, що постачання і напрямок руху товарів, що транспортувались по залізничній накладній № 23328285 визначались самою залізничною накладною, копія якої долучена до позовної заяви. Як зазначає позивач, що право власності останнього визначалось копією контракту № 03-21/14 від 19.11.2021, копією додаткової угоди від 26.01.2022 за № 03-21/14/11 до контракту № 03-21/14/11 від 19.11.2021; копією додаткової угоди від 28.02.2022 за № 03-21/14/11/1 до контракту № 03-21/14/11 від 19.11.2021. На думку позивача, в позовній заяві подані беззаперечні докази переадресації ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» майна, яке належить ТОВ «БНК-УКРАЇНА».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у письмових поясненнях заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що товар, який є предметом спору у даній справі, загальною масою 293 850 кг є предметом Договору № 192/2-А95-22/Д від 22.02.2022 поставки товару, укладеного між ТОВ «БНК-Україна» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», а ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» надано ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» визначені умовами договору перевезення послуги та доставлено вантаж по залізничній накладній № 23328285 до адреси розвантаження з подальшою його передачею ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

У запереченнях від 28.10.2024 відповідач посилається на те, що ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» протягом значного проміжку часу до лютого 2024 було вантажоотримувачем у ланцюгу поставок пального між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». З урахуванням того, що ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» не перебуває у будь-яких господарських стосунках з позивачем, не має договірних взаємовідносин та не отримувало від нього будь-яких товарно-матеріальних цінностей, ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» вважає себе неналежним відповідачем у даній справі. На думку відповідача, пояснення та копії документів ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» є об`єктивним свідченням існування господарських взаємовідносин між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» та як наслідок помилковість визначення ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» відповідачем у даній справі. Відповідач зазначає, що додатковою обставиною, яка може свідчити про деталі господарських взаємовідносин між позивачем та третьою особою, є відомості графи 23 «Сплата провізних платежів» залізничної накладної № 23328285, згідно якої, ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» є учасником даного транспортування пального. Відповідач не здійснював оплати вартості послуг АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» із залізничних перевезень пального від ТОВ «БНК-УКРАЇНА» в адресу ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», та відповідно не міг з власної ініціативи отримати неналежне йому майно.

05.11.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» додаткові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що між позивачем та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» існували систематичні поставки пального, в яких ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» був вантажоотримувачем для ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». Сплата залізничних тарифів на транспортування, у всіх випадках, здійснювалось ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». Отримання пального, як по залізничній накладній № 23328285, так і частково по інших, здійснювалось начальником нафтобази ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», розташованій у м. Бровари, Київської області, по вул. О. Оникієнка, 127Б, Алдохіним Іваном Миколайовичем. Відповідач посилається на те, що ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» підтверджено поставку пального та існування заборгованості перед позивачем за отримане пальне за залізничною накладною №23328285.

Обставини справи встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відправленням № 23328285 в лютому 2022 року з території республіки білорусь ТОВ «БНК-УКРАЇНА» здійснено ввезення, зокрема, партії бензину масою 293 850 кг.

Вказане пальне придбане ТОВ «БНК-УКРАЇНА» у ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод» (резидент республіки білорусь) на підставі Контракту № 03-21/14 від 19.11.2021 та Додаткової угоди від 26.01.2022 до Контракту № 03-21/14 від 19.11.2021.

Відповідно до товаросупровідних документів ТОВ «БНК-УКРАЇНА» вказано власником вказаної партії бензину (відповідна інформація зазначена також в п. 25 залізничної накладної УМВС № 23328285).

У залізничній накладній УМВС № 23328285 вказано, що товар прямував із станції Барбаров (білорусь) на станцію Васильків І (Україна).

Як зазначає позивач у позовній заяві, партія бензину повинна була бути злита на нафтобазу за адресою: с. Крячки, вул. Кривова, 42 Васильківського району Київської області.

У залізничній накладній УМВС № 23328285 одержувачем, а не власником вказаної партії пального було Приватне підприємство «ТРАНСОІЛ ГРУП».

23.02.2022 партія пального у складі вагонів 74963000, 74952862, 74963547, 74986571, 73059404 пройшла процедуру розмитнення на території України, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 № UA903040/2022/005913 (відмітка станції митного оформлення ПМК 16/903 23.02.2022 ОНП 16/903 23.02.2022).

Відповідно до вимог чинного законодавства, в результаті ввезення партії бензину на митну територію України позивачем здійснено реєстрацію акцизних накладених в Єдиному реєстрі акцизних накладних, зокрема, зареєстровані перші примірники акцизних накладних:

- Акцизна накладна форми «П» № 134 від 23.02.2022 року підписана електронним цифровим підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на 60 400,00 кг;

- Акцизна накладна форми «П» № 139 від 23.02.2022 року підписана електронним цифровим підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на 60 350,00 кг;

- Акцизна накладна форми «П» № 144 від 23.02.2022 року підписана електронним цифровим підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на 60 400,00 кг;

- Акцизна накладна форми «П» № 145 від 23.02.2022 року підписана електронним цифровим підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на 60 450,00 кг;

- Акцизна накладна форми «П» № 150 від 23.02.2022 року підписана електронним цифровим підписом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» на 52 250,00 кг.

До матеріалів справи долучено копії вказаних акцизних накладних, підписаних ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та квитанції про їх реєстрацію.

Видача та реєстрація акцизних накладних позивачем підтверджується також листом ДПС України від 04.07.2023 року № 17790/6/99-00-09-03-02-06 від 04.07.2023, витяг із додатку до якого надано позивачем.

Як стверджує позивач, після ввезення пального на митну територію України пальне позивачем жодним особам не відчужувалось. В матеріалах справи відсутні докази відчуження пального позивачем.

Судом встановлено, що ліквідатор позивача, з метою розшуку і встановлення майна, яке становить ліквідаційну масу, звернувся до АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» за інформацією про партію бензину, яка слідувала за відправленням № 23328285.

Листом Центру транспортної логістики АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» від 31.07.2023 за № ЦТЛ-19/983 ліквідатору надана інформація про переадресування відправлення № 23328285.

У листі вказано, що переадресування вантажу за залізничною накладною №23328285 (вагони №№ 74963000, 74952862, 74963547, 74986571 та 73059404) здійснено наказом від 04.03.2022 за №654 за підписом заступника начальника Рівненської дирекції залізничних перевезень на підставі листа ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» від 04.03.2022 за №04/03-1 щодо переадресування зазначених вагонів за первинними документами на станцію Бровари регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на адресу ТОВ «Енергосбут Інвест».

До матеріалів справи долучено копію листа ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» від 04.03.2022 за №04/03-1, адресованого директору філії ЦТЛ, в якому директор ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» просить вагони № 74963000, 74952862, 74963547, 74986571, 73059404 по накладній №23328285, відправлені на адресу ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» і знаходяться на ст. Переспа Львівська залізниця (358701), переадресувати на станцію Бровари (323306) Південно-Західна залізниця на під`їздну колію ТОВ «ЕНЕРГОСБУТ ІНВЕСТ».

Як вбачається з документів, наданих АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», зокрема із пам`ятки № 61 про подавання вагонів від 07.03.2022 року вагони (із номерами 74963000, 74952862, 74963547, 74986571, 73059404) були подані на відвантаження о 07.03.2022 року о 08:30 год. Вагони прийняв ОСОБА_1 (начальник нафтобази, яка розташована в м. Бровари, по вул. Олега Оникієнка, 127-б). В графі «Стан вагону» вказано «нав.», тобто «навантажений».

12.06.2024 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: - копію запиту ліквідатора ТОВ «БНК-УКРАЇНА» у філію «ЦЕНТР ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ» АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» вих. № 01-27/914/2450/22/475 від 13.05.2024 та протоколу накладення ЕЦП; - копію Листа філії «ЦЕНТР ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ» АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» № ЦТЛ-19/675 від 17.05.2024 року та доказів його отримання; копію довіреності ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» на ОСОБА_1 від 03.01.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з ч. 2. ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Як визначено в ч. 4. ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Ліквідатор повідомляє суд, що вказані докази не могли бути подані позивачем раніше з об`єктивних причин, адже витребовувались ліквідатором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» до моменту подання позовної заяви, однак не були надіслані Філією «ЦЕНТР ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ» АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та були подані лише на повторний запит ліквідатора.

До позовної заяви позивачем додано копію листа Центру транспортної логістики АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» від 31.07.2023 за № ЦТЛ-19/983 про переадресування відправлення № 23328285, однак Центром транспортної логістики АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» не додано копію довіреності на підставі якої ОСОБА_1 здійснював приймання вантажу. У зв`язку із тим, що ліквідатором скеровано запит до Філії «ЦЕНТР ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ» АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» вих. № 01-27/914/2450/22/475 від 13.05.2024 про надання інформації та документів з вимогою надати копію довіреності від 03.01.2022 на Алдохіна І.М., на підставі якої відбулась видача вантажу за відправленням з номером № 23328285 фактичним вантажоотримувачам та зазначити юридичну особу, яка видала таку довіреність Алдохіну І.М.

Листом філії «ЦЕНТР ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ» АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» № ЦТЛ-19/675 від 17.05.2024 року надано копію довіреності на ОСОБА_1 від 03.01.2022.

Як вбачається з тексту довіреності, вона видана ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» на ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Згідно з ч. 1. ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Реквізити довіреності Алдохіна І.М. зазначені в графі 36 накладної СМГС від 23328285, в якій рукописним текстом написано: « 06.03.2022 року Вантаж отримав за дорученням» і проставлено власноручний підпис ОСОБА_1 . Серед повноважень Алдохіна І.М., які зазначені у довіреності зазначено зокрема одержувати та відправляти вантажі у вагонах та порожні вагони, а також здійснювати переадресування вантажів та підписання документів. З огляду на це, вказане доводить, що ОСОБА_1 діяв, приймав вантаж, підписував документи на вантаж згідно накладної СМГС від 23328285 від імені ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП».

В подальшому, вагони із бензином були розвантажені, про що начальнику станції Бровари 08.03.2022 року о 10:30 передано повідомлення № 60 про закінчення вантажних операцій з вагонами. В графі «Стан вагону» вказано «порожній».

Після цього 08.03.2022 року о 10:45 АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» здійснено забирання вагонів, про що свідчить підписання пам`ятки № 60 про забирання вагонів. В графі «Стан вагону» вказано «порожній».

У подальшому партія бензину, яка слідувала у складі вагонів 74963000, 74952862, 74963547, 74986571, 73059404 була злита на нафтобазу, яка розташована за адресою: м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 127-б та експлуатується ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

Вказане підтверджується документами (пам`яткою № 61 про подавання вагонів від 07.03.2022; повідомленням № 60 про закінчення вантажних операцій з вагонами від 08.03.2022 року; пам`яткою № 60 про забирання вагонів 08.03.2022 року), підписаними начальником вказаної нафтобази ОСОБА_1 , який здійснював приймання партії вантажу.

Отже, суд встановив, що партія партії бензину масою 293 850 кг не була доставлена АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» до залізничної станції призначення (Васильків І) та була переадресована за письмовим листом відповідача на іншу залізничну станцію (Бровари), а в подальшому партія бензину була прийнята представником відповідача.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу про відшкодування вартості бензину за обліковою вартістю в розмірі 12 459 897,29 грн., в тому числі ПДВ за вих. № 01-27/914/2450/22/274 від 25.08.2023.

ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» надав відповідь від 20.09.2023 № 23-09-20/1, в якій повідомив, що в нього відсутні документи на підставі яких сформовано вимоги позивача, а тому він не може її розглянути.

12.01.2024 позивачем направлено повторно вимогу ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» за вих. № 01-27/914/2450/22/372 про відшкодування вартості бензину.

Також, позивач звертався до ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» з вимогою за вих № 01-27/914/2450/22/386 від 01.02.2024. щодо надання інформації та документів на підставі яких ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» отримало від ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» партію бензину загальною вагою 293 850,00 кг, яка слідувала за відправленням № 23328285 та була прийнята директором нафтобази ОСОБА_1 протягом 06.03.2022-08.03.2022.

Вказана вимога не була виконана третьою особою.

Враховуючи наведене, ліквідатор звернувся з клопотанням про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 у справі № 914/2450/22 вирішено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» за вх. №4349/24 від 14.02.2024 про витребування доказів задовольнити. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» (08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вулиця Володимирська, буд. 60, каб. 21; код ЄДРПОУ 41282429): - інформацію та документи на підставі яких ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» отримало від ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» партію бензину загальною вагою 293850,00 кг, яка слідувала за відправленням № 2332828 та була прийнята директором нафтобази Алдохіним Іваном Миколайовичем протягом 06.03.2022-08.03.2022 року; - копію довіреності на підставі якої директором нафтобази Алдохіним Іваном Миколайовичем 06.03.2022 року було прийнята партію бензину загальною вагою 293 850,00 кг, яка слідувала за відправленням № 2332828; - копії акцизних накладних зареєстрованих ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» за результатами приймання партію бензину загальною вагою 293850,00 кг, яка слідувала за відправленням № 2332828 та була прийнята директором нафтобази Алдохіним Іваном Миколайовичем протягом 06.03.2022 -08.03.2022 року. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання ухвали суду надіслати ліквідатору ТОВ «БНК-УКРАЇНА» арбітражному керуючому Ковалю Віталію Валерійовичу витребувану інформацію та документи.

Докази виконання вказаної ухвали суду ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» в матеріалах справи відсутні.

09.09.2024 в системі «Електронний суд» ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» сформовано пояснення, в яких посилається на те, що 01.07.2020 між ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» (Перевізник) та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» (Замовник), укладено Договір № 24/ТОГ-20 послуг з приймання вантажу та перевезення. Додатковою Угодою від 03.07.2020 умови Договору № 24/ТОГ-20 від 01.07.2020 викладені в новій редакції.

28.12.2018 між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» (Поклажодавець) та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» (Зберігач) укладено Договір зберігання № 510/АМ-18, у відповідності з яким, Поклажодавець передавав на зберігання нафтопродукти.

22.02.2022 між позивачем ТОВ «БНК-Україна» (Постачальник) та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» (Покупець) укладено Договір № 192/2-А95-22/Д поставки товару, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити в строк до 11.03.2022 нафтопродукти Товар, бензин неетильований А-95-Євро5-Е0, виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (Республіка Білорусь) у кількості до 293 850,00 кг. (пункт 1.1 Договору поставки товару).

Відповідно до пункту 1.2 Договору враховуючи поставку товару на умовах DAP ст. Словечно (Гомельська обл.), Покупець зобов`язався надати Постачальнику рознарядку на передачу Товару у власність Покупця та прийняти Товару у строк до 10.03.2022.

Ціна Договору 11 686 414,50 грн. у т.ч. ПДВ. (пункт 2.1 Договору).

За видатковою накладною № 2256 від 23.02.2022 постачальник передав, а покупець прийняв на складі 74963000, 74963547, 73059404 Товар - бензин неетильований АИ-95-К5-Євро у кількості 173,1 тонн на загальну суму 6 884 187,00 грн.

23.02.2022 Постачальником на вказану поставку партії Товару складено податкову накладну № 2256.

Третя особа посилається на те, що 23.02.2022 Директор департаменту маркетингу та реалізації продукції надав директору ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» розпорядження «щодо поставки нафтопродуктів» №28/02, відповідно до якого, Поклажодавець просив перекласти з картки відповідального зберігання ТОВ «БНК-Україна» бензин автомобільний марки АИ-95-К-Евро в кількості 173,100 тонн на картку ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

За видатковою накладною № 2267 від 23.02.2022 постачальник передав, а покупець прийняв на складі 74952862, 7498657 Товар-бензин неетильований АИ-95-К5-Євро у кількості 120,750 тонн на загальну суму 4 802 227,50 грн.

23.02.2022 Постачальником на вказану поставку партії Товару складено податкову накладну № 2267.

23.02.2022 Директор департаменту маркетингу та реалізації продукції ТОВ «БНК-Україна» надав директору ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» розпорядження «Щодо поставки нафтопродуктів» №28/02-1, відповідно до якого, Поклажодавець просив перекласти з картки відповідального зберігання ТОВ «БНК-Україна» бензин автомобільний марки АИ-95-К-Евро в кількості 120,750 тонн на картку ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

06.03.2022 представниками ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», у тому числі директором нафтобази Алдохіним І.М., складено Акт № ЦО0000402 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю у м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 127-Б, - бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 (бензин неетильований АИ-95-К5-Евро класс D) від вантажовідправника ВАТ «Мозирський НПЗ», Постачальник ТОВ «БНК -Україна», станція відправлення - Барбаров БЧ, станція призначення Бровари, дата відправлення 22.02.2022, дата прибуття 06.03.2022, відповідно до Договору зберігання № 510/АМ-18 від 28.12.2018.

Згідно з вказаним Актом, під час розкривання цистерн та перевірки маси, зокрема, встановлено: номера цистерн: 74963000, 74963547, 73059404; всього прийнято: бензин автомобільний марки АИ-95-К-Евро в кількості 173,100 тонн.

07.03.2022 представниками ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» складено Акт № ЦО0000403 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю у м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 127-Б, - бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 згідно ДСТУ 7687:2015 (бензин неетильований АИ-95-К5-Евро класс D) від вантажовідправника ВАТ «Мозирський НПЗ», Постачальник ТОВ «БНК -Україна», станція відправлення - Барбаров БЧ, станція призначення Бровари, дата відправлення 22.02.2022, дата прибуття 06.03.2022, відповідно до Договору зберігання № 510/АМ-18 від 28.12.2018.

Згідно з вказаним Актом, під час розкривання цистерн та перевірки маси, зокрема, встановлено: номера цистерн: 74952862, 74986571; всього прийнято: бензин автомобільний марки АИ-95-К-Евро в кількості 120,750 тонн.

Також, 17.03.2022 ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» склав та відповідно до вимог чинного законодавства зареєстрував Заявку на поповнення (коригування) залишку пального № 165 бензину моторного з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини (опис пального згідно з УКТ ЗЕД) у кількості в кг 293 850,00.

Враховуючи наведене, ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» стверджує, що товар, який є предметом спору у даній справі, загальною масою 293 850 кг є предметом Договору № 192/2-А95-22/Д від 22.02.2022 поставки товару, укладеного між ТОВ «БНК-Україна» на адресу ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». ПП «ТРАНСОІЛ-ГРУП» надано ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» визначені умовами Договору № 24/ТОГ-20 послуги та доставлено вантаж по залізничній накладній № 23328285 до адреси розвантаження з подальшою його передачею ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ».

10.09.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» для огляду в судовому засіданні оригінали документів, копії яких долучено до клопотання третьої особи.

Ухвалою суду від 12.09.2024 клопотання представника позивача про витребування оригіналів письмових доказів за вх. №22106/24 від 10.09.2024 задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛІУМ-ПРОМ» для огляду у судовому засіданні оригінали наступних документів:

- договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»;

- додаткової угоди до договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»; - видаткової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року;

- податкової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року;

- листа ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02; - видаткової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року; - податкової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року;

- листа ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02-1;

- докази реєстрації податкової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року та податкової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі квитанції про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- акцизних накладних, які підписувались сторонами шляхом накладення електронного цифрового підпису за результатами переходу права власності на пальне;

- заявки на поповнення (коригування) залишку пального від 17.03.2022 № 165;

- актів зливу від 06.03.2022 та 07.03.2022.

26.09.2024 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подав пояснення, в яких інформує, що на даний час неможливо надати витребувані судом документи, а саме: оригінали Договору поставки товару № 192/2- А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»; додаткову угоду до договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»; видаткову накладну № 2256 від 23 лютого 2022 року; податкову накладну № 2256 від 23 лютого 2022 року; лист ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02; видаткову накладну № 2267 від 23 лютого 2022 року; податкову накладну № 2267 від 23 лютого 2022 року; листа ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02-1, актів зливу від 06.03.2022 та 07.03.2022 у зв`язку із фізичним знищенням значної частини документації ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» за минулі роки.

ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» зазначає, що для здійснення виробничої діяльності орендує офісні приміщення та склад нафтопродуктів, розташовані за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Крячки, вул. Кривова, 42 (договір оренди № 3/ЄП-21 від 01.11.2023). 27.02.2022 близько о 00 год. 30 хв. 00 год. 45 хв. збройні сили російської федерації, порушуючи закони та звичаї війни, здійснили ракетний обстріл, внаслідок якого пошкоджено об`єкти цивільної інфраструктури, зокрема офісні приміщення та склад нафтопродуктів ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ». В резервуар № 7 влучила ракета і відбувся вибух та загоряння нафтопродуктів, які в ньому знаходились. Від вибуху ракети було пошкоджено інші резервуари з пальним, та полум`я від пожежі розповсюдилося по території всього нафтосховищу, де розміщені інші резервуари та офісні приміщення, в результаті чого було знищено як нафтопродукти так і документи господарської діяльності підприємства. ГУ ДСНС України у Київській області було підтверджено, що причиною виникнення пожеж та знищення резервуарів нафтобази є потрапляння боєприпасів та їх уламків, внаслідок бойових дій. За даним фактом Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора розпочато та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № № 42022112310000038 від 27.02.2022 р., за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст.28, ст. 441 КК України. В ході розслідування зазначеного кримінального провадження, ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» визнано потерпілим у кримінальному провадженні за № 42022112310000038. В подальшому, обстріл території збройними силами російської федерації здійснювався неодноразово, зокрема, 12.06.2024 року.

Внаслідок ракетного обстрілу 12.06.2024 року о 04 годині 10 хв. виникла пожежа, яка унеможливила будь-яку діяльність, крім ліквідації пожежі. Зупинити пожежу на нафтосховищі рятувальники змогли лише за 4 дні 15 червня 2024 року, проте доступ до приміщень був ускладненим, внаслідок температурного впливу та залиття водою і піни. ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» посилається на те, що зазначеним ракетним обстрілом було знищено значну частину раніше відновлених документів фінансово-господарської діяльності підприємства. За даним фактом слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області розпочато та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22024101110000446 від 12.06.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, копія витягу з ЄРДР долучена до пояснень.

Щодо надання оригіналів акцизних накладних, які підписувались сторонами шляхом накладення електронного цифрового підпису за результатами переходу права власності на пальне третя особа вказує на те, що обов`язок зі складання та реєстрації акцизних накладних за договором від 22.02.2022, відповідно до положень ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних виник саме у ТОВ «БНК-Україна». Проте, за даними бухгалтерського обліку ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» не отримувало свій екземпляр складених акцизних накладних для підписання та подальшої їх реєстрації. Витребувані судом на вимогу ТОВ «БНК-Україна» акцизні накладні у ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» відсутні.

Що стосується витребування податкової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року та податкової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року, ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» повідомляє, що за даними бухгалтерського обліку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «БНК-Україна» не зареєстрував податкову накладну № 2256 від 23 лютого 2022 року та податкову накладну № 2267 від 23 лютого 2022 року. ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» посилається на те, що з Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 7053962 по постачальнику ТОВ «БНК-Україна» вбачається, що жодна податкова накладна за період з 22.02.2022 ТОВ «БНК-Україна» не була зареєстрована. Також, до пояснень долучено скріншоти з електронного кабінету платника податків ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», в яких платником податків зроблено запити за кодом форми № 1300107 та відповідь за кодом форми № 1401206, з яких вбачається, що реєстрація податкових накладних ТОВ «БНК-Україна» не відбувалась. ТОВ «БНК-Україна» не виконано свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, при цьому, ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» зазначає, що оригінали вказаних податкових накладних - № 2256 від 23 лютого 2022 року та № 2267 від 23 лютого 2022 року в паперовому вигляді були передані ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» представниками ТОВ «БНК-Україна» разом із іншими документами, у тому числі із примірниками покупця (ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ») Договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року, додаткової угоди до договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року; видаткової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року; листом ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02; видаткової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року; податкової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року та листа ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02-1.

Оскільки підтвердження реєстрації ТОВ «БНК-Україна» податкових накладних за вказаний період (22-23.02.2022) ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» не отримав, 22 липня 2022 року, ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» подав до Центрального міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

24.10.2024 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано письмові пояснення, в яких з огляду на ненадання оригіналів витребуваних документів, просить не брати їх до уваги при винесенні рішення у даній справі, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У письмових поясненнях позивач посилається на те, що не є судовим експертом, щоб достовірно встановити чи є підроблений той чи інший документ, в даній справі це встановити не буде можливим, адже оригінали документів згоріли. В той же час, наводить перелік ознак, які в сукупності викликають обґрунтовані сумніви в справжності документу. Позивач зазначає, що договір поставки товару № 190/2-А95-22/Д від 22.02.2022 нібито підписаний колишнім генеральним директором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» Є. Поспєловим. Для візуального порівняння наводить зразок підпису Є. Поспєлова на документах, які передані ліквідатору позивача та є в оригіналах. Позивач стверджує, що підписи генерального директора ТОВ «БНК-УКРАЇНА» Є. Поспєлова на договорі наданому третьою особою та оригіналах договорів, наданих ліквідатору позивача візуально є різними.

Також позивач у письмових поясненнях вказує на те, що як визначено в с. 201.1. ст. 200 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Тобто податкова накладна існує виключно в електронній формі. Подана відповідачем копія документу який названий «податкова накладна» не є податковою накладною в розумінні податкового законодавства. Для ліквідатора ТОВ «БНК-Україна» видається дивним правова позиція та обґрунтування, що жодна податкова накладна за період з 23.02.2022 до сьогодні ТОВ «БНК-Україна» не була зареєстрована. Однак копія документу який названий «податкова накладна» наданий самим же відповідачем.

Позивач вважає, що твердження представника третьої особи про те, що ТОВ «АЛІУМ ПРОМ» «…подав до Центрального міжрегіонального Управління ДПС по роботі з великими платниками податків (у звітному (податковому) періоді травень 2022 року за звітний (податковий) період, що уточнюється лютий 2022 року) за угодами по обсягу постачання товару від постачальника ТОВ «БНК-Україна» (ІПН 369490326593) (Розділ ІІ Податковий кредит, Таблиця 2.1 № з/п 2) зареєстрував 27 863 181,00 грн. ПДВ» не відповідає дійсності. З початку введення воєнного стану в Україні і до 27 травня 2022 року СЕА ПДВ не працювала, діяли норми Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», згідно якого у розділ XX «Перехідні положення» підрозділ 2 пункт 32 доповнено пунктом 322 такого змісту: Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Позивач звертає увагу на те, що, якщо б повідомлена інформація представником третьої особи була правдивою, вартість товару мала б становити 167 179 086, 00 грн в тому числі ПДВ, а не 11 686 414,50 грн., в тому числі ПДВ як визначено в наданому третьою особою договорі купівлі-продажу. Позивач стверджує, що якщо б повідомлена інформація відповідала дійсності представник третьої особи надав би первинні документи (документи на придбання, видаткові накладні, акти приймання-передачі) на суму 167 179 086,00 грн. в тому числі ПДВ, а не 11 686 414,50 грн., в тому числі ПДВ.

Щодо акцизних накладних позивач зазначає, що у поясненнях від 26.09.2024 представник відповідача вказує, що «обов`язок зі складання та реєстрації акцизних накладних за вказаною угодою від 22.02.2022, відповідно до вищевказаних положень ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних виник саме у ТОВ «БНК-Україна»…». Позивач вважає, що факт не проведення такої реєстрації лише доводить що угода від 23.02.2022 не відбулася. Ліквідатор позивача стверджує, що реєстрація акцизних накладних позивачем за цією операцією не відбулася, що підтверджується інформацією наданою листом ДПС України від 04.07.2023 року № 17790/6/99-00-09-03-02-06, а реєстрація акцизних накладних ТОВ «БНК-Україна» відбувалась і після 23.02.2022.

28.10.2024 в системі «Електронний суд» ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» сформувало пояснення, в яких третя особа посилається на те, що ліквідатор заявляє, що зразки підпису вказаної особи наводяться ним з документів, які передані йому в оригіналах, однак суду не надаються договори в повному обсязі, а лише надається фотокопія самого підпису.

З встановлених обставин справи вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача заперечуючи щодо задоволення позовних вимог посилається на наявність правовідносин між позивачем та третьою особою за договором поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022, відповідно до умов якого, позивач ТОВ «БНК-УКРАЇНА» зобов`язався передати у власність третій особі ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», а третя особа зобов`язалася прийняти та оплатити в строк до 11 березня 2022 року нафтопродукти, бензин неетильований А-95-Євро5-Е0, виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ», у кількості до 293 850,00 кг.

На підтвердження відповідних обставин ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ», зокрема, посилається на: - копію Договору поставки товару № 192/2- А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»; - копію додаткової угоди до договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»; - копію видаткової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року; - копію податкової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року; лист ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02; - копію видаткової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року; - копію податкової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року; - копію листа ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02-1; - копію актів зливу від 06.03.2022 та 07.03.2022.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, відповідно до статті 91 ГПК України передбачено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу такого письмового документа (частини п`ята - шоста статті 91 ГПК України).

Відповідно до ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів.

Судове рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом.

Безпосереднє дослідження доказів тісно пов`язане зі змістом судового доказування, оскільки він є способом сприйняття судом доказів, а також з дотриманням правил про належність та допустимість доказів. Відповідно до принципу безпосередності дослідження судових доказів має проводитися таким чином, щоб суд мав реальну можливість особисто ознайомитися з доказами, які є у справі (див. постанову Касаційного цивільного суду складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 357/4897/20 ).

Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в статті 86 ГПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини справи.

Витребування в учасника справи в порядку статті 91 ГПК України за клопотанням учасника справи чи з власної ініціативи суду оригіналів письмових доказів насамперед покликано необхідністю забезпечити встановлення достовірності документа, що подається в копії.

ТОВ «АЛІУМ ПРОМ» не надало витребуваних ухвалою суду оригіналів документів, на які посилається як на докази існування договірних відносин між останнім та позивачем.

Позивач заперечує проти прийняття наданих третьою особою копій документів, оскільки ставить під сумнів відповідність поданих копії оригіналу.

Враховуючи наведені законодавчі норми та твердження позивача, судом не приймаються до розгляду як письмові докази, надані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача документи, а саме: - копію Договору поставки товару № 192/2- А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»; - копію додаткової угоди до договору поставки товару № 192/2-А95-22/Д від 22 лютого 2022 року між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ»; - копію видаткової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року; - копію податкової накладної № 2256 від 23 лютого 2022 року; лист ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02; - копію видаткової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року; - копію податкової накладної № 2267 від 23 лютого 2022 року; - копію листа ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 23.02.2022 № 28/02-1; - копію актів зливу від 06.03.2022 та 07.03.2022.

Невідповідність вимогам процесуального закону наданих ТОВ «АЛІУМ ПРОМ» документів зумовлюють неможливість їх прийняття судом як належних доказів у справі та виключають їх оцінку разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Для відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду із позовом, оскільки вважає, що відповідач безпідставно передав партію бензину, яка направлялася відправленням № 23328285 загальною масою 293 850 кг без згоди власника ТОВ «БНК-УКРАЇНА».

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у заявах по суті спору та письмових поясненнях поданих до суду.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В частині першій та другій ст. 316 ЦК України, визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вже було зазначено, відповідно до накладної УМВС № 23328285 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» було власником партії бензину загальною масою 293 850 кг.

Відповідно до п. 5. Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 114 акцизна накладна складається в одному примірнику у разі везення/вивезення пального або спирту етилового на митну територію України/за межі митної території України (на підставі даних відповідної митної декларації).

Позивачем долучено до матеріалів справи акцизні накладні форми «П» та квитанції про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Про реєстрацію акцизних накладних свідчить наданий позивачем Витяг з Додатку № 1 до листа ДПС України від 04.07.2023 року № 17790/6/99-00-09-03-02-06 від 04.07.2023 згідно якого акцизні накладні зареєстровані щодо партії товару розмитненого на підставі митної декларації форми МД-2 № UA903040/2022/005913.

Отже, суд встановив, що власником партії бензину загальною масою 293 850 кг. був позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги до відповідача щодо відшкодування його вартості, зокрема, з посиланням на норми статей 1212, 1213 ЦК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З наведених норм вбачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала (подібний висновок викладено у п.п. 57-60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/910/3831/22 (провадження № 12-45гс23)).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19).

Відповідно до ч. 1. ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не має з позивачем будь-яких договірних взаємовідносин та не отримував від нього будь-яких товарно-матеріальних цінностей (в межах договірних стосунків).

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач підтвердив, жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало та не існує.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд підтверджує визнану сторонами обставину відсутності між позивачем та відповідачем договірних взаємовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 затверджено Статут залізниць, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Абзацами першим, другим і п`ятим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до статті 44 Статуту залізниць України залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування справляється плата, встановлена згідно з статтею 119 цього Статуту. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.

Згідно з ст. 45 Статуту залізниць України в усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов`язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

Як передбачено п. 1 Правил переадресування вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 за № 542, з наступними змінами та доповненнями, зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вантажу (переадресування) здійснюється у порядку, передбаченому статтею 44 Статуту залізниць України. Переадресування здійснюється за заявою відправника, одержувача або експедитора (за дорученням), які є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов`язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

Пунктом 2 вказаних Правил зазначено, що переадресування вантажу дозволяється посадовою особою Укрзалізниці або її структурного підрозділу, на ім`я якої надається заява. Перелік уповноважених осіб Укрзалізниці та її структурних підрозділів, посадовими обов`язками яких передбачено надання дозволу на переадресування, визначається Укрзалізницею. Заява може надаватися через начальника станції відправлення або станції, на якій буде переадресовуватися вантаж. У цьому разі начальник станції звертається за дозволом на переадресування до відповідного підрозділу Укрзалізниці або її відповідного структурного підрозділу.

Згідно з встановленими обставинами справи відповідачем як вантажоодержувачем за відсутності доручення відправника чи власника вантажу здійснено переадресацію вантажу на іншу станцію, ніж вказано у залізничній накладній №23328285 та передано майно (бензин), яке належить позивачу, а саме: бензин неетильований А-95-Євро5-Е0, виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ», у кількості до 293 850,00 кг.

В матеріалах справи відсутні докази відчуження позивачем як власником вказаного майна.

Відтак, господарський суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування його вартості на користь позивача.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що приймання і доставлення вантажу позивача по залізничній накладній № 23328285 відбувалось у відповідності до умов договору від 01.07.2020 року № 24/ТОГ-20 послуг з приймання вантажу та перевезення, укладеного між ТОВ «АЛІУМ-ПРОМ» і ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП», господарський суд зазначає наступне.

Як визначено в п. 1.1. договору від 01.07.2020 року № 24/ТОГ-20 послуг з приймання вантажу та перевезення, замовник (тобто третя особа) доручає, а перевізник (тобто відповідач) бере на себе зобов`язання надати замовникові послуги з приймання вантажу та перевезення, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

03 липня 2020 року сторонами вказаного договору підписано додаткову угоду, за змістом якої, договір викладено в новій редакції.

Дослідивши вказані докази, господарський суд вважає, що вказані документи підтверджують лише факт існування договірних взаємовідносин між відповідачем і третьою особою, однак не підтверджують права відповідача здійснювати передавання майна (вантажу), яке йому не належить на користь інших осіб без розпорядження майном його власником.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 08 грудня 2021 у справі № 916/1577/19, розмір відшкодування вартості майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто береться до уваги ринкова вартість майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення.

З метою визначення вартості бензину станом на момент подання позовної заяви, ліквідатором відправлено запити кільком операторам, які є кредиторами у справі про банкрутство позивача щодо визначення ціни бензину.

Ліквідатором відправлено запити до 5 (п`яти) кредиторів з метою визначення того, яка вартість 1 (однієї) тони (1000 кг) бензину неетильованого А-95-К5-Евро клас D, що відповідає вимогам «Технічного регламенту» для бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 293 850 кг (без врахуванням вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на момент надання відповіді на цей лист. Для цілей розрахунку судового збору обраховано вартість майна за найбільшою повідомленою ціною, тобто за ціною 69 351,04 грн. за тонну, що становило 20 387 803,10 грн.

Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.08.2024 за №2528-Е ринкова вартість бензину неетильованого А-95-К5-Євро класу D, що відповідає вимогам «Технічного регламенту» для бензину автомобільного А- 95-Євро5-Е0 при здійсненні поставки на користь покупця залізничним транспортом партії вагою 293 850 кг (без врахування вартості перевезення) та з урахуванням всіх податків, зборів та митних платежів станом на дату виконання цього висновку становила: 18 166 285,98 грн. (вісімнадцять мільйонів сто шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят п`ять грн. 98 коп.) з ПДВ.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставного збереженого майна у розмірі 18 166 285,98 грн, з врахуванням ринкової вартості майна, є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1. ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню частково. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 217 993,73 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на проведення експертизи у розмірі 15 145,60 грн, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат на проведення експертизи в розмірі 13 495,18 грн на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТРАНСОІЛ ГРУП» (08141, Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Зоряна, буд., 20; код ЄДРПОУ 36292016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 18 166 285,98 грн вартості безпідставного збереженого майна, 13 495,18 грн витрат на проведення експертизи, 217 993,73 грн судового збору.

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.11.2024 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чорній Л.З.

Суддя Чорній Л.З.