Рішення

від 18.11.2024 по справі 924/864/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2024 р. Справа № 924/864/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-1"

про стягнення 193599,05 грн

встановив: приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-1" 193599,05 грн, з яких 155088,08 грн пені та 38510,97 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем строків виконання зобов`язань за договором №3150 від 29.12.2022 на виконання аварійно-відновлювальних робіт з капітального ремонту будівлі ЗПУ (інв. №001369) на ПС 330 кВ "Шепетівка" Хмельницького РЦОМ 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 26.09.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/864/24 для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позов (від 14.10.2024) повідомив, що основну частину робіт на суму 4847712 грн. виконав вчасно, проте решту робіт виконано з порушенням строків виконання в 2023 році з поважних причин, які визначені у п. 8 Договору - обставини непереборної сили військового характеру та виникли у зв`язку із військовою агресією, що спричинило постійні обстріли та відповідні повітряні тривоги під час яких робітники вимушені припиняти роботи, призов на військову службу частини працівників товариства. Крім того зазначає, що під час виконання робіт працівникам заважав персонал Західного територіального управління позивача та інших підрядних організацій, які проводили наладку на підстанції; в зв`язку з повторним влучанням ракети на територію підстанції виникли додаткові роботи, які були вже виконані раніше, про що листами від 24.03.2023, 05.05.2023 повідомлявся позивач.

Також звертає увагу, що позивач, в зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем частини робіт, списав кошти відповідно до договору гарантії, тому позивачу не було завдано збитків з несвоєчасним виконанням умов договору, не погіршився його фінансовий стан, не відбулися ускладнення в його господарській діяльності.

Стверджує, що позивач, заявляючи позов про стягнення з відповідача штрафу та пені не врахував вищенаведені обставини та те, що відповідач і так поніс непомірний фінансовий тягар в сумі 582927, 54 грн по сплаті за договором гарантії та відсотків за надану банківську гарантію.

З огляду на наведені обставини, посилаючись на загальні засади цивільного законодавства визначені в ст. 3 ЦК України, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України просить зменшити розмір санкцій до 20000 грн.

Позивач у відповіді на відзив (від 22.10.2024) зазначає, що посилання Відповідача на п.8 Договору є безпідставними, оскільки Відповідачем не надано належних доказів в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України, що підтверджують неможливість виконання Відповідачем зобов`язань за Договором саме через існування форс-мажорних обставин, як ці обставини позбавили його можливості виконати зобов`язання. Звертає увагу, що працівників Відповідача було увільнено від роботи на час проходження військової служби після закінчення строку виконання договірних зобов`язань. Стверджує, що на позивача не покладено обов`язок щодо доведення наявності у нього збитків у зв`язку з неналежним виконанням умов договору.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

29.12.2022 між приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Промбуд-1" (Виконавець) укладено договір №3150.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору Виконавець зобов`язується у 2022-2023 р.р. виконати Замовникові роботи, визначені Договором, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: виконання аварійно-відновлювальних робіт з капітального ремонту будівлі ЗПУ (інв.№001369) на ПС 330 кВ "Шепетівка" Хмельницького РЦОМ 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація. Кількість та вартість виконаних робіт визначені в договірній ціні та локальному кошторисі вартості робіт (Додаток №1 до Договору), згідно Дефектного акту (Додаток №2 до договору).

Виконавець повинен виконати передбачені цим договором роботи якісно, надійно і вчасно та згідно з вимогами державних стандартів та інших нормативних документів (п. 2.1 договору).

У п. 3.1 договору сторони узгодили, що загальна вартість договору складає - 11 658 550,80 грн з ПДВ та складається з: вартості аварійно-відновлювальних робіт з капітального ремонту, що становить 11628646, 80 грн з ПДВ (п.п. 3.1.1.); вартості обстеження будівельних конструкцій будівлі ЗПУ та складання звіту з обстеження будівельних конструкцій будівлі ЗПУ- 29 904,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 договору у вартість виконаних робіт Виконавець включає виконання повного комплексу робіт ремонту з врахуванням вартості всіх необхідних матеріалів та запчастин для виконання зазначених робіт, їх поставку та монтаж.

У п. 5.1 договору сторони погодили термін виконання робіт: протягом 60 календарних днів з моменту підписання договору та його реєстрації у НЕК "Укренерго", але не пізніше 28.02.2023 (в залежності від того, яка дата наступить раніше).

Згідно з п. 5.2 договору - місце виконання робіт ПС 330 кв. "Шепетівка", 30423, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, Городищенська с/р, Комплекс будівель та споруд №1.

Відповідно до п. 5.3 договору виконавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо виконання робіт після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в, довідка ф.КБ-3) уповноваженими представниками сторін, акту здачі-приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів ( типова форма №ОЗ-2) та акту приймання-передачі звіту з обстеження будівельних конструкцій будівлі ЗПУ.

Згідно пункту 6.3.1 договру виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки встановлені цим Договором, якість яких відповідає умовам встановленим розділом 2 цього Договору.

Сторони у п.7.3 договору узгодили, що у разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання зобов`язань, Виконавець сплачує Замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% вартості простроченого зобов`язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Виконавець повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Для вимог про стягнення з Виконавця штрафних санкцій застосовується строк позовної давності три роки ( п.7.11 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що унаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру, обставин юридичного форс-мажору (дія/рішення органів державної влади, органів /установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають пряме (безпосереднє) відношення до виконання Договору) унеможливлюється виконання будь-якою Стороною зобов`язань за Договором, така сторона повинна повідомити про це іншу Сторону у 5-денний термін з моменту їх виникнення, якщо тільки саме ці обставини не заважають наданню такого повідомлення.

Неповідомлення або неналежне повідомлення однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатись на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань (п.8.2 договору).

Доказами дії форс-мажорних обставин, відповідно до п.8.4 договору є документи (оригінали) видані Торгово-промисловою палатою України, іншою Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом, установою.

У п.11.1 договору зазначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації в НЕК "Укренерго" і діє до 31.03.2023 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання.

Згідно з п.12.14.1 договору виконавець надає замовнику в порядку та строки, визначені чинним законодавством України на дану закупівлю забезпечення виконання договору.

Забезпечення виконання Договору надається у вигляді безумовної і безвідкличної Банківської гарантії. Розмір забезпечення виконання Договору (розмір Банківської гарантії) становить 582927, 54 грн ( п.12.14.2 договору).

Забезпечення виконання Договору (Банківська гарантія) не повертається Виконавцю в разі порушення ним умов Договору. У такому випадку Замовник направляє банку-гаранту вимогу платежу за Банківською гарантією (п.12.14.4 договору.).

До договору №3180 від 29.12.2022 додано договірну ціну на будівництво "Виконання аварійно - відновлювальних робіт з капітального ремонту будівлі ЗПУ (інв.№001369) на ПС 330кВ "Шепетівка" Хмельницького РЦОМ 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація, що здійснюється в 2022 році (як додаток №1), дефектний акт (як додаток №2), кошторис №1 на виконання робіт "Обстеження будівлі ЗПУ" ( форми №3-П), кошторис №2 складання звіту з обстеження будівельних конструкцій будівлі ЗПУ" (форми №3-П), локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на загальнобудівельні роботи будівля ЗПУ, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-01-01 на загальнобудівельні роботи.

02.03.2023 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №3150 від 29.12.2022, відповідно до якої сторони узгодили викласти у новій редакції : п.5.1 " п.5.1. Термін виконання робіт:- до 31 березня 2023 року";

п.11.1 "п.11.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації в НЕК "Укренерго" і діє до 30.04.2023 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання";

п.12.14.2 "п.12.14.2. Забезпечення виконання договору надається у вигляді безумовної і безвідкличної банківської гарантії.

Розмір забезпечення виконання договору (розмір банківської гарантії) становить 582927, 54 грн. (п`ятсот вісімдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять сім гривень 54 коп.) без ПДВ.

Банківська гарантія повинна бути чинною від дня її видачі та протягом строку, на який вона видана; строк дії банківської гарантії закінчується 30.05.2023 року. У разі продовження строку дії договору виконавець зобов`язаний до дати внесення змін у строк дії договору продовжити строк дії банківської гарантії на строк продовження строку дії договору. Банківська гарантія не можу бути змінена без попереднього узгодження із замовником ( п.1 додаткової угоди №1).

28.04.2023 сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №3150 від 29.12.2022 в якій сторони досягли згоди викласти у новій редакції:

п.1.2 "п.1.2. Виконання аварійно-відновлювальних робіт з капітального ремонту будівлі ЗПУ (інв. № 001369) на ПС 330 кВ "Шепетівка" Хмельницького РЦОМ 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.

Кількість та вартість за цим договором виконаних робіт визначені в договірній ціні та локальному кошторисі вартості робіт (Додаток №1-2 до додаткової угоди №2), згідно дефектного акту (Додаток №2-2 до додаткової угоди);

п.3.1 "п.3.1. Ціна цього договору згідно додатку №1-2 до додаткової угоди №2 становить - 5107950,00 грн. (п`ять мільйонів сто сім тисяч дев`ятсот п`ять гривень 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 1021590,00 грн. (один мільйон двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто гривень 00 коп.). Загальна вартість договору складає 6129540,00 грн. (шість мільйонів сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок гривень 00 коп.) з ПДВ та складається з:

3.1.1 Вартості аварійно-відновлювальних робіт з капітального ремонту, що становить 5083030,00 грн. (п`ять мільйонів вісімдесят три тисячі тридцять гривень 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 1016606,00 грн. (один мільйон шістнадцять тисяч шістсот шість гривень 00 коп.), разом 6099636,00 грн. (шість мільйонів дев`яносто дев`ять тисяч шістсот тридцять шість гривень 00 коп.);

3.1.2 Вартості обстеження будівельних конструкцій будівлі ЗПУ та складання звіту з обстеження будівельних конструкцій будівлі ЗПУ, що становить 24920,00 грн (двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять гривень 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 4984,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.), разом - 29904,00 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот чотири гривні 00 коп) (п.1 додаткової угоди №2).

Відповідно до п.2 додаткової угоди №2 вирішено викласти додаток №1 та додаток №2 до договору у новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди та читати відповідно по тексту додаток №1-2 та додаток №2-2.

У п. 5 додаткової угоди №2 зазначено, що невід`ємною частиною додаткової угоди №2 є: Додаток №1-2; Договірна ціна та локальні кошториси; Додаток №2-2; Дефектний акт.

До додаткової угоди №2 додано Договірну ціну на будівництво "Виконання аварійно - відновлювальних робіт з капітального ремонту будівлі ЗПУ (інв. №001369) на ПС 330кВ "Шепетівка" Хмельницького РЦОМ 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація, що здійснюється в 2023 році (як додаток №1-2), локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на загальнобудівельні роботи будівля ЗПУ, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №02-01-01 на загальнобудівельні роботи, підсумкову відомість ресурсів Об`єкт: будівля ЗПУ (витрати - за прийнятими нормами) та дефектний акт (як додаток №2-2).

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №1 за лютий від 03.02.2023 на суму 1341552,00 грн, №2 за лютий від 17.02.2023 на суму 1769042,40 грн, №3 за березень від 23.03.2023 на суму 924201,60 грн; №4 за березень від 31.03.2023 на суму 782916,00 грн; №5 за травень від 01.05.2023 на суму 731671,20 грн; №6 за листопад від 30.11.2023 на суму 550156,80 грн, відповідачем було виконано, а позивачем прийнято будівельні аварійно-відновлювальні роботи з капітального ремонту на загальну суму 5579383,20 грн, про що також було складено та підписано відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форм КБ-3 від 03.02.2023 на суму 1 341 552,00 грн, від 17.02.2023 на суму 1769042,40 грн, від 23.03.2023 на суму 924201,60 грн, 31.03.2023 на суму 782916,00 грн, від 01.05.2023 на суму 731671,20 грн, від 30.11.2023 на суму 550156,80 грн.

Крім того відповідно до акту від 10.02.2023 №1 здачі - приймання виконаних робіт за договором №03/1 від 13.01.2023 було виконано обстеження будівельних конструкцій будівлі ЗПУ на загальну суму 29904,00 грн.

Відповідачем в матеріали справи надано: накази про увільнення від роботи на час проходження військової служби від 30.06.2023 №24/1/к , від 31.07.2023 № 27/1/к, № 27/2/к;

листи адресовані позивачу: від 24.03.2023 в якому відповідач, повідомивши про труднощі у дотриманні строків виконання робіт: проведення внутрішніх робіт в присутності ремонтного персоналу Західного територіального управління обслуговування мережі та інших підрядних організацій; постійні повітряні тривоги під час яких покидаються робочі місця на підстанції, що призводить до затвердіння розчину та додаткового часу для відновлення виробничого процесу; через повторне влучання ракети на територію підстанції виникли додаткові обсяги робіт (тріщини в стінах тощо), просив погодити продовження кінцевого терміну виконання робіт до 30.04.2023, що відповідає строку дії договору;

від 05.05.2023 з проханням про укладення нового договору на виконання додаткових робіт;

від 31.05.2023 в якому посилаючись на те, що несвоєчасне виконання договірних зобов`язань виникло в тому числі внаслідок дії обставин непереборної вили, просило відкликати вимогу про сплату коштів за банківською гарантією від 29.12.2022 №ВОС/GI2022/0519 про сплату 582927, 54 грн;

від 29.06.2023 про необхідність вжиття заходів для можливості завершення робіт (звільнення службових приміщень) та не застосування штрафних санкцій в зв`язку з тим, що таке невиконання виникло не з вини товариства,

договір про надання гарантії №ВОС/GI2022/0519 від 29.12.2022, укладений між Акціонерним товариством "Альтбанк" (Банк) та ТзДВ "Промбуд-1 "(Принципал) відповідно до умов якого Банк надає Гарантію - безумовне та безвідкличне зобов`язання сплатити Бенефіціару - Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" суму Гарантії - 582927,54 грн (без ПДВ) після отримання оригіналу письмової вимоги від Бенефіціара, в якій буде зазначено про порушення Принципалом своїх зобов`язань за Договором щодо виконання аварійно-відновлювальних робіт з капітального ремонту будівлі ЗПУ (інв.№001369 ) на ПС 330 кВ "Шепетівка" Хмельницького РЦОМ 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, а Принципал зобов`язується сплатити комісію, а також сплатити регрес у строк сплати регресу (не пізніше наступного робочого дня після дати виконання Банком платежу за Гарантією) та виконати інші зобов`язання передбачені договором.

Виписку з особового рахунку за період з 05.05.2023 по 05.06.2023 в якій зазначено про сплату 582927,54 грн за вимогою від 29.05.2023 за Гарантією .

Оскільки відповідач несвоєчасно виконав роботи згідно договору №3150 від 29.12.2022, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 155088,08 грн пені та 38510,97 грн штрафу.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли із договору будівельного підряду.

Так, 29.12.2022 між позивачем як замовником та відповідачем як виконавцем укладено договір №3150 на виконання аварійно-відновлювальних робіт з капітального ремонту будівлі ЗПУ (інв. №001369) на ПС 330 кВ "Шепетівка" Хмельницького РЦОМ 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується у 2022 - 2023 роках виконати замовникові роботи, зазначені в договорі, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Схожі положення містяться і в ст. 318 ГК України.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Сторони у п. 5.1 договору №3150 від 29.12.2022 (із змінами згідно Додаткової угоди №1 від 02.03.2023) визначили строк виконання робіт до 31.03.2023.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору №3150 від 29.12.2022 відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №1 за лютий від 03.02.2023 на суму 1341552,00 грн, №2 за лютий від 17.02.2023 на суму 1769042,40 грн, №3 за березень від 23.03.2023 на суму 924201,60 грн; №4 за березень від 31.03.2023 на суму 782 916,00 грн; було виконано у визначений договором строк будівельні аварійно-відновлювальні роботи з капітального ремонту на загальну суму 4 847 712,00 грн.

Водночас, виконання будівельних робіт на загальну суму 1281828,00 грн відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №5 за травень від 01.05.2023 на суму 731671,20 грн та №6 за листопад від 30.11.2023 на суму 550156,80 грн відповідачем виконано з порушенням терміну виконання, передбаченого Договором.

Зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво також передбачено статтею 322 ЦК України відповідно до п. 1 якої за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Також згідно з п. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Виходячи зі змісту ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частин четвертої статті 231 Господарського кодексу України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у п. 7.3 договору узгодили, що у разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання зобов`язань, Виконавець сплачує Замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% вартості простроченого зобов`язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Виконавець повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Оскільки відповідачем порушено визначений договором строк виконання будівельних робіт на суму 1281828,00 грн відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №5 за травень від 01.05.2023 на суму 731671,20 грн та №6 за листопад від 30.11.2023 на суму 550156,80 грн, позивач заявив відповідно до п. 7.3 договору до стягнення 155088,08 грн пені та 38510,97 грн штрафу згідно поданих розрахунків.

Суд перевіривши проведений позивачем розрахунок пені нарахованої на суми 731671,20 грн ( за 30 днів прострочення), на 550156,80 грн ( за 242 дні прострочення) та штрафу нарахованого на суму 550156,80 грн, зазначає, що нарахування проведені вірно, тому з врахуванням вищенаведеного позовні вимоги щодо стягнення 155088,08 грн пені та 38510,97 грн штрафу заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Доказів, які б спростовували позовні вимоги та контррозрахунку нарахувань суду не подано.

Щодо посилань відповідача на наявність об`єктивних і незалежних від нього обставин (форс-мажорних обставин), які зумовили несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, то суд зазначає, що відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний надати не лише документ уповноваженого органу, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №927/25/21).

Отже, окрім наявності обставин непереборної сили, для звільнення від відповідальності за повне чи часткове невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе за договором зобов`язань відповідач має довести, що визначені ним обставини є не лише об`єктивними, але й непереборними для нього і саме такі обставини стали причиною невиконання зобов`язань

У п. 8.1 договору сторони передбачили, що якщо унаслідок дії форс-мажорних обставин унеможливлюється виконання будь-якою Стороною зобов`язань за Договором, така сторона повинна повідомити про це іншу Сторону у 5-денний термін з моменту їх виникнення, якщо тільки саме ці обставини не заважають наданню такого повідомлення.

Доказами дії форс-мажорних обставин, відповідно до п.8.4 договору є документи (оригінали) видані Торгово-промисловою палатою України, іншою Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом, установою.

Неповідомлення або неналежне повідомлення однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань, позбавляє сторону права посилатись на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань (п.8.2 договору).

Однак відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження форс-мажорних обставин , як то передбачено вищезазначеними умовами договору.

Водночас, відповідач просить суд зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції до 20000 грн., посилаючись на наведені у відзиві обставини, зокрема постійні обстріли внаслідок воєнної агресії та повітряні тривоги під час яких робітники вимушені припиняти роботи, призов на військову службу частини працівників товариства, виконання додаткових робіт після повторного влучання ракети у об`єкт, списання позивачем коштів в сумі 582927,54 грн відповідно до договору гарантії, відсутність збитків у позивача з несвоєчасним виконанням умов договору, не погіршення його фінансового стану, не відбулися ускладнення в його господарській діяльності.

Судом береться до уваги, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 ГК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення обов`язків з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Суд зауважує, що зменшення за клопотанням сторони розміру заявлених до стягнення штрафу і пені, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої відповідна санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів, згідно із статтею 74 ГПК України, ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України те, що вони не бажали вчинення таких порушень і що вони були зумовлені винятковими обставинами.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (штрафу, пені) суди беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20): - ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання); - причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання; - тривалість прострочення виконання; - наслідки порушення зобов`язання для кредитора; - поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); - поведінку кредитора; - майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); - негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; - статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення); - майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20.

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для нього і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок про те, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 у справі №916/878/20 та інші).

Встановлення конкретного розміру зменшення за умов наявності підстав для його застосування, є дискреційним повноваженням суду, який застосовує таке зменшення; діюче законодавство не містить норми, яка б визначала конкретну формулу для визначення розміру відсотку зменшення, що зумовлює використання судом загальних принципів, визначених, зокрема, у ст. 2 ГПК України, а також загальних засад цивільного законодавства, закріплених у ст.3 ЦК України, серед яких, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

З огляду на матеріали справи, беручи до уваги виконання відповідачем без претензій зі сторони позивача будівельних робіт передбачених договором, наявність наведених відповідачем обставин, що спричинили прострочення виконання частини робіт по договору (зокрема систематичні повітряні тривоги (наявні в матеріалах справи статистичні дані повітряних тривог в Хмельницькій області), сплата банківської гарантії на забезпечення виконання договору, згідно вимоги позивача № 02-4-1/385, вчинення відповідачем дій щодо повідомлення позивача про обставини, що перешкоджають вчасному виконанню робіт та клопотання про продовження строку виконання робіт, те, що штрафні санкції не є основним боргом, а стимулюванням до виконання зобов`язань, а тому при зменшенні його розміру позивач не нестиме негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, виходячи з загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, з урахуванням інтересів обох сторін та з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення неустойки на 50% до 77544,04 грн пені та 19255,49 грн штрафу.

При цьому суд вважає слушними доводи позивача, що у спірних правовідносинах на нього не покладається обов`язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди оскільки шкода кредитору, завдана порушенням зобов`язання, презюмується (її не треба доводити), що узгоджується із позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №910/6471/20, від 14.07.2021 у справі №916/878/20. У зв`язку із чим спростовуються посилання відповідача на необхідність доведення позивачем спричинених збитків невиконанням договірного зобовв`язання.

Положеннями статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, здійснивши у сукупності оцінку спірних правовідносин та обставин справи з урахуванням чинного законодавства, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення 77544,04 грн пені, 19255,49 грн штрафу. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з огляду на зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача без врахування зменшення судом розміру неустойки. При цьому суд виходить із розміру судового збору, визначеного відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (позовна заява подана в електронній формі).

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-1" про стягнення 193599,05 грн задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-1", м. Хмельницький, вул. Європейська, буд.5, кім. 43 (код 01274260) на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 (код 00100227) 77544,04 грн (сімдесят сім тисяч п`ятсот сорок чотири гривні 04 коп.) пені, 19255,49 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 49 коп.) штрафу, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяВ.В. Виноградова