Рішення

від 18.11.2024 по справі 927/842/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/842/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників (без проведення судового засідання) справу

за позовом: Козелецької окружної прокуратури, (код ЄДРПОУ 0291011421), вул. Євгена Лоскота, 1, сел. Козелець, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 170000

в інтересах держави в особі:

Олишівської селищної ради Чернігівської області, (код ЄДРПОУ 04412544), вул. Чернігівська, 3, сел. Олишівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15575,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів, (код ЄДРПОУ 41823846), пр-т Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 34921,47 грн;

без виклику представників сторін;

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Козелецькою окружною прокуратурою через підсистему Електронний суд подано позов в інтересах держави в особі Олишівської селищної ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів про визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 3133819 від 05.01.2023, укладену між Олишівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів та стягнення 34921,47 грн безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внесення спірними додатковими угодами змін до договору вчинено з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі, а отже такі угоди підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти підлягають поверненню до бюджету.

Ухвалою суду від 19.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Відповідно до наявних у матеріалах справи довідок про доставку електронного листа сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, про час та місце проведення підготовчого засідання, а також про встановлені строки для подання відповідних заяв та клопотань.

30.09.2024 відповідачем подана заява з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2024 у задоволенні заяви ТОВ «Енера Чернігів» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

04.10.2024 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, яка не наділена повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі згідно з Законом України Про публічні закупівлі, а тому не може бути позивачем у цій справі. Відповідач вважає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду;

- спірні додаткові угоди укладені відповідно до Закону України Про публічні закупівлі, факт коливання ціни кожного разу був документально підтверджений, а пропорційне збільшення ціни в Договорі здійснювалось відповідно до динаміки коливання товару на ринку впродовж всього терміну дії Договору, а не короткого періоду, безпосередньо після його укладення;

- Договір про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05.01.2023 та додаткові угоди до нього укладено під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після затвердження постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а тому зважаючи на правовідносини, що склалися між ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та Олишівською селищною радою за цим правочином застосовуються положення Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178;

- Додаткова угода № 6 від 12.09.2023 до Договору є правомірною та такою, що не суперечить вимогам Закону та Особливостям, зміна ціни за одиницю товару здійснювалась пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, відсоток збільшення ціни за одиницю товару не перевищував відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку, коливання ціни такого товару на ринку документально підтверджене такого та не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

- договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають в не-дійсності додаткових угод до договору, але їх недійсність не означає відсутність між сторо-нами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зо-бов`язання є договірними;

- прокурор неправомірно посилається на застосування до правовідносин, які виникли між сторонами, висновку, викладеного у постанові ВП ВС у справі № 922/2321/22, а також посилання прокурора на висновки, викладені у постанові ВС у справі № 927/491/19 від 18.06.2021 є недоречними, оскільки правова позиція сформована щодо положень ЗУ «Про публічні закупівлі» в попередній редакції, тобто станом на 18.04.2020 виключно.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.

14.10.2024 прокурором, у порядку ст. 42 ГПК України, подані пояснення з запереченнями на доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

Так, прокурор зазначає таке:

- прокурором у позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в суді Олишівської селищної ради з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), правових висновків Конституційного та Верховного судів, Європейського суду з прав людини;

- підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Письмові пояснення долучені до матеріалів справи.

18.10.2024 відповідачем подана заява запереченнями проти прийняття до розгляду та врахування при розгляді справи пояснень прокурора.

Так, відповідач зазначає, що як вбачається зі змісту пояснень, поданих Козелецькою окружною прокуратурою 14.10.2024, вони за своїм змістом є відповіддю на відзив, які поданні з порушенням процесуального строку на їх подання встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Козелецькою окружною прокуратурою, у відповідності до приписів ст. 119 ГПК України, не було подано до суду клопотання про поновлення чи продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив.

Крім того, у поданій відповідачем 18.10.2024 заяві містяться заперечення проти позовних вимог, які аналогічні доводам, викладеним відповідачем у відзиві на позов.

Заява відповідача прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

З приводу заперечень відповідача щодо прийняття до розгляду письмових пояснень прокурора суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ст. 169 ГПК України).

Отже, подання письмових пояснень з викладенням своїх доводів і заперечень є правом сторони, чим і скористався прокурор.

При цьому, як убачається з поданих прокурором пояснень , останні ним подавались саме в порядку ст. 42 ГПК України.

Крім того, суд зазначає. що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28.10.1998 у справі "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", від 08.03.2017 у справі "ТОВ "Фріда" проти України").

Відтак, заперечення відповідача щодо прийняття до розгляду письмових пояснень не приймаються судом.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Щодо представництва прокурора суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, частиною 3 статті 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частини 4, 5 статті 53 ГПК України).

За приписами частин 3, 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкові умови, за наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави; 2) нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Олишівської селищної ради.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Олишівська селищна рада як орган місцевого самоврядування, є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

Олишівська селищна рада, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, які за доводами прокурора суперечать вимогам п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сприяла порушенню інтересів територіальної громади. Тобто міська рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини 4 статті 23 Закону Про прокуратуру).

Прокурор звертався до Олишівської селищної ради листом з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 стаття 41 Закону Про публічні закупівлі, та просив надати інформацію про вжиття Радою заходів щодо усунення вказаних порушень.

Олишівська селищна рада на звернення прокурора листом від 02-12/115 від 25.01.2024 повідомила, що заходи щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених коштів не вживалися та вживатися не будуть.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Олишівська селищна рада є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на її користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти (в разі реституції).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси територіальної громади в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Олишівської селищної ради до ТОВ Енера Чернігів про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що прокурор навів достатні підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому суд враховує, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування на рахунок відповідача зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Олишівської селищної ради не знайшли свого підтвердження та судом не приймаються.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Олишівською селищною радою 29.11.2022 на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення UA-2022-11-29-006271-а про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії обсягом 197500 кВт за бюджетні кошти на суму 1185000,00 грн.

За результатами закупівлі між Олишівською селищною радою та ТОВ «Енера Чернігів» 05.01.2023 укладено договір про закупівлю № 3133819 про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір).

Умови Договору розроблені відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (надалі- Особливості).

Згідно з п. 2.2 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії у 2023 році згідно з додатком 1 до Договору становить 197500 кВт/год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що початок постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, тобто з 01.01.2023.

Відповідно до п. 5.1 Договору споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до Механізму визначення ціни електричної енергії, що є Додатком 3 до цього Договору та з урахуванням п. 19 Постанови КМУ від 12.10.2022 року № 1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Додатковою угодою № 1 від 25.01.2023 внесені зміни до Договору 33133819 від 05.01.2023 та змінено назву Додатку № 3 замість «Механізм визначення вартості електричної енергії» на «Перелік об`єктів, на які буде здійснюватися постачання електричної енергії».

Пунктом 5.2 Договору визначено, що наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками уповноважених на те органів щодо розміру цін на товар за розрахунковий період. Відповідно до частини шостої статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» з урахуванням листа Мінекономрозвитку від 14.08.2029 №3304-04/33869-06 «щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії, сторони також можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку» для підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 5.15 Договору комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього Договору, має містити інформацію в тому числі і про ціну на електричну енергію.

Згідно комерційної пропозиції ціна (тариф) електричної енергії, тому числі диференційовані ціни (тарифи) становить 4,439994937 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Згідно з п. 13.4 Істотні умови даного Договору, в тому числі ціна за одиницю Товару, можуть змінюватися, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного Договору у наступних випадках:

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна привести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У цьому випадку Сторони погоджуються, що зміна ціни здійснюється у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є письмове звернення Сторони Договору та коливання ціни на ринку;

- сторони погоджуються, що збільшення ціни за одиницю товару відбувається пропорційно коливанню цін на ринку, але не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку;

- сторони погоджуються, що документальне підтвердження ціни на ринку має містити інформацію про період коливання ціни, а саме: з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін;

- сторони погоджуються, що жоден документ, який підтверджує коливання ціни на ринку не може містити один і той самий період;

- сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням коливання ціни на ринку можуть бути надані документи, які видані уповноваженими на це органами (ДП Зовнішінформ, Торгово-промисловою палатою тощо) та які підтверджують коливання ціни на ринку такого товару, або інші факти, на які посилається Сторона або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни такого товару на ринку, та з урахуванням листа Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», Сторони також можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку».

Документальне підтвердження ціни на ринку має містити:

- інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок (моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалось погодження цін;

- результат порівняння цін у відсотковому вираженні.

У подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору, що стосуються зміни ціни за одиницю товару, а саме:

- Додаткова угода № 2 від 30.01.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,481563 грн за 1 кВт/год з ПДВ;

- Додаткова угода № 3 від 02.05.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,5415272 грн за 1 кВт/год з ПДВ;

- Додаткова угода № 4 від 19.07.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,6073472 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Підставою для внесення змін до Договору визначено Постанову НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2023 рік», відповідно до якої встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.03.2023 на рівні 0,38028 грн/кВт*год (без ПДВ); на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 на рівні 0,43025 грн/кВт*год (без ПДВ); на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) на рівні 0,48510 грн/кВт*год (без ПДВ).

- Додаткова угода № 5 від 10.08.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,7900928 грн за кВт/год з ПДВ.

12.09.2023 укладена спірна Додаткова угода № 6, відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 13,42% та викласти п.1 Додатку №2 «Комерційна пропозиція» Договору про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05 січня 2023 року в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) та становить 5,3546832 грн за 1 кВт*год з ПДВ».

Документальним обґрунтуванням для укладання Додаткової угоди № 6 став Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 880/23 від 01.09.2023, де визначено: Середньозважена ціна електричної енергії на РДН в ОЕС України за липень (01.07-31.07) 2023 року, грн/МВт.год 3 669,87 (без ПДВ). Середньозважена ціна електричної енергії на РДН в ОЕС України за серпень (01.08-31.08) 2023 року, грн/МВт*год 4 162,23 (без ПДВ). Відсоток коливання ціни +13,42%.

У матеріалах справи також наявні відомості середньозважених цін РДН в ОЕС України, розміщені на веб-сайті АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).

Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за жовтень-грудень 2023 року постачальником передано, а споживачем прийнято електроенергію в кількості 61851 кВт/год на суму 331193,50 грн:

1. Акт № 3133819-2310-1 від 07.11.2023 приймання-передачі товарної продукції активної електричної енергії ТОВ «Енера Чернігів» передало Олишівській селищній раді електричної енергії за жовтень 2023 року в об`ємі 12372 кВт/год на загальну суму 66248,14 грн з ПДВ, за ціною 5,3546831555грн/ кВт/год.

Олишівською селищною радою на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних інструкцій №№ 272-278 від 07.11.2023.

2. Акт № 3133819-2311-1 від 06.12.2023 приймання-передачі товарної продукції активної електричної енергії ТОВ «Енера Чернігів» передало Олишівській селищній раді електричної енергії за листопад 2023 року в об`ємі 23051 кВт/год на загальну суму 123430,80 грн з ПДВ, за ціною 5,354683094грн/ кВт/год.

Олишівською селищною радою на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних інструкцій №№ 434-440 від 06.12.2023.

3. Акт № 3133819-2312-1 від 25.12.2023 приймання-передачі товарної продукції активної електричної енергії ТОВ «Енера Чернігів» передало Олишівській селищній раді електричної енергії за грудень 2023 року в об`ємі 26428 кВт/год на загальну суму 141513,56 грн з ПДВ, за ціною 5,3546829121 грн/ кВт/год.

Олишівською селищною радою на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано кошти згідно платіжних інструкцій №№ 655, 659, 660, 662, 664, 666, 667 від 25.12.2023

Як зазначає прокурор у позовній заяві в обґрунтування вимог про стягнення коштів, з огляду на те, що спірна Додаткова угода підлягає визнанню недійсною, грошові кошти в сумі 34921,47 грн (різниця між сумою коштів, які фактично перераховано позивачем за електроенергію, визначеній з урахуванням додаткової угоди, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору без урахування спірної додатковою угоди) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний повернути їх позивачу.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі в редакції закону чинного на момент укладання договору та внесення спірних змін в договір, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Підпунктом 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, встановлено, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022р. у справі 924/674/21, від 19.07.2022р. у справі № 927/568/21).

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Як встановлено судом, 12.09.2023 між сторонами укладена Додаткова угода № 6, відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 13,42% та викласти п.1 Додатку №2 «Комерційна пропозиція» Договору про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05 січня 2023 року в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) та становить 5,3546832 грн за 1 кВт*год з ПДВ».

На підтвердження коливання ціни товару на ринку на добу наперед (РДН) та наявності підстав для укладення додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 відповідач посилається на Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 880/23 від 01.09.2023.

Вказаний доказ містить інформацію про середньоринкові ціни на РДН на електричну енергію у певні періоди: за липень (01.07-31.07) 2023 року, за серпень (01.08-31.08) 2023 року, за 23 грудня 2022 року, за 02 січня 2023 року.

Відтак, суд констатує, що зазначені у ньому дати середньозваженої ціни, не відповідають періодам, які обумовлені безпосередньо сторонами у Договорі, а саме датам, що визначають початок (момент укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін, чим порушено п. 13.4. Договору та пп. 2 п. 19 Особливостей

Будь-яких інших доказів на підтвердження коливання цін матеріали справи не містять.

У той же час, як встановлено судом, відповідно до аналізу середньозважених цін РДН в ОЕС України розміщеного на веб-сайті АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), середньозважена ціна на електроенергію РДН в об`єднаній енергетичній системі України становила на дату укладання додаткової угоди № 5 від 10.08.2023 - 4452,53грн МВт/год.; за період з 10.08.2023 по 31.08.2023 4201,12 грн/МВт/год. (без ПДВ); за період з 01.09.2023 по 12.09.2023 3907,93 грн/МВт/год. (без ПДВ); за вересень 2023 року- 3906,93 грн/МВт/год. (без ПДВ).

Відповідні періоди та дати відповідають умовам, викладеним у п. 13.4. Договору.

Таким чином, відповідачем документально не підтверджено наявності підстав для укладення оспорюваної угоди. При зверненні до замовника з пропозицією підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення ціни на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику у договорі про закупівлю, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Позивач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" про збільшення ціни підписав додаткову угоду, внаслідок чого ціна за одиницю товару значно збільшилася, що суперечить ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, при збільшені ціни згідно додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 перевищено максимально допустиме збільшення згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (до 10%), а саме: первісна ціна згідно додаткових угод № 2-5 становила 4,7900928 грн з ПДВ, збільшена ціна згідно додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 склала 5,3546832 грн з ПДВ, різниця + 13,42 %.

Така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів.

Відтак, додаткова угода № 6 від 12.09.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3133819 від 05.01.2023 суперечить наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягає визнанню недійсною з урахуванням вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином є підтвердженими доводи Прокурора про порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 2 п. 19 Особливостей, а відтак, позовні вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 34921,47 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірної додаткової угоди означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору та Комерційної пропозиції відповідач повинен був поставити позивачу 193411,06 кВт/год електричної енергії (в редакції додаткової угоди № 3 від 02.05.2023) за ціною 4,7900928 грн за 1 кВт/год(в редакції додаткової угоди № 5 від 10.08.2023).

Як встановив суд, відповідач, зокрема, у період з жовтня 2023 року по грудень 2023 року поставив позивачу електричну енергію у кількості 61851 кВт/год, за яку останній сплатив кошти у розмірі 331193,50 грн.

Виходячи з первісної ціни у Договорі (в редакції Додаткової угоди № 5 від 10.08.2023), без врахування спірної додаткової угоди, позивач повинен був сплатити за фактично поставлену електроенергію 296272,03 грн.

Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано позивачем за електроенергію, визначеній з урахуванням додаткової угоди, та сумою за електроенергії по ціні відповідно до Договору без урахування спірної додаткової угоди, становить 34921,47 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 34921,47 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

При цьому доводи відповідача про те, що приписи ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, враховуючи їх договірний характер, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Суд відхиляє доводи відповідача про неможливість врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, так як спір стосувався правовідносин, що виникли у сторін на початку 2021 року, натомість договір та спірні додаткові угоди були укладені між сторонами на початку 2023 року, оскільки такі висновки Великої Палати Верховного Суду стосуються застосування норм права щодо збільшення ціни товару в договорі про закупівлю, які є правовими підставами цього позову.

Необґрунтованими є твердження відповідача, що на договори, укладені за результатами закупівлі, замість ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" поширюється дія п. 19 постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (Особливості), оскільки Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 означеного Закону. Відтак, посилання відповідача на постанову КМУ від 12.10.2022 № 1178 без врахування положень Закону України "Про публічні закупівлі" є безпідставним.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

При аналізі доводів сторін суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження і позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

З огляду на предмет спору, за подання цього позову прокурор мав сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за ставками, визначеними указаною нормою за подання однієї немайнової та однієї майнової вимог, тобто 6056,00 грн.

Позов Козелецькою окружною прокуратурою подано через підсистему "Електронний суд".

Законом України від 26.05.2021 №2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням підсистеми "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір". При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, а також з огляду на обставини подання прокурором позову через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду становить 4844,80 грн (6056,00 грн х 0,8), який і підлягає розподілу за результатами розгляду даної справи.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 4844,80 грн покладається на відповідача.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до платіжних інструкцій №2380 від 26.08.2024, № 2381 від 26.08.2024 прокурором сплачено судовий збір в сумі 16953,28 грн.

Отже, прокурором переплачено судовий збір в сумі 12108,48 грн.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки станом на день ухвалення рішення судом прокурором клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору не подавалось, у суду відсутні підстави для повернення надлишково сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 12.09.2023 про внесення змін та доповнень до Договору № 3133819 про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023, укладену між Олишівською селищною радою (код ЄДРПОУ 04412544) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (пр-т Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 41823846) до бюджету територіальної громади Олишівської селищної ради(ЄДРПОУ 04412544, вул. Чернігівська, 3, сел. Олишівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15575) кошти в сумі 34921,47 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів, пр-т Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846 на користь Чернігівської обласної прокуратури (рахунок UA248201720343140001000006008, банк: державна казначейська служба України, м. Київ, одержувач Чернігівська обласна прокуратура, код 02910114) судовий збір в сумі 4844,80 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Кузьменко