Постанова

від 13.11.2024 по справі 911/2593/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

Справа № 911/2593/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Будник К.А.,

Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" - Гринчук О.Ю.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2024 (суддя Щоткін О.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 (колегія суддів: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України")

до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України")

про стягнення 1 407 162 497,62 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. АТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" (споживач) уклали низку договорів постачання природного газу.

2. АТ "НАК "Нафтогаз України" стверджувало, що у період із січня по квітень 2021 року споживач здійснив відбір природного газу за межами договірних правовідносин.

3. З огляду на це АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом, у якому (зважаючи на зміну предмета позову) просило стягнути з ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" вартість безпідставно набутого природного газу.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову.

5. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

6. Перед Верховним Судом постало питання, чи застосовується до спірних правовідносин інститут набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикція).

7. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував оскаржувані судові рішення та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

8. У серпні 2023 року АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ в обсязі 42 538 576,48 куб. м.

9. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відбір природного газу був здійснений ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" за межами правовідносин, що врегульовані укладеними договорами, а тому спірний обсяг газу підлягає поверненню позивачу в натурі як безпідставно набуте майно згідно зі ст.1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

10. У жовтні 2023 року АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до суду із заявою про зміну предмета позову; просило стягнути з ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на свою користь 1 407 162 497,62 грн вартості безпідставно набутого природного газу. Заява про зміну предмета позову обґрунтована неможливістю повернення природного газу, оскільки він є речовиною, що споживається в момент отримання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11. 02.10.2020 на підставі Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 (далі - Положення №867) АТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" (споживач) уклали договори постачання природного газу №20/21-1255-ТЕ-17, №20/21-1256-БО-17, №20/21-1257-КП-17 та №20/21-1258-ЕЕ-17 (далі - договори), згідно з якими постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах договору.

12. У п.2.1 договорів сторони погодили обсяг (об`єм) замовленого споживачем природного газу, який постачальник передає споживачу, зокрема у період із січня по квітень 2021 року, в тому числі:

- у січні 2021 року: 3 200 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1255-ТЕ-17; 510 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1256-БО-17; 58 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1257-КП-17; 9 332 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1258-ЕЕ-17;

- у лютому 2021 року: 2 582 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1255-ТЕ-17; 413 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1256-БО-17; 46 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1257-КП-17; 8 204 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1258-ЕЕ-17;

- у березні 2021 року: 2 105 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1255-ТЕ-17; 342 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1256-БО-17; 37 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1257-КП-17; 8 957 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1258-ЕЕ-17

- у квітні 2021 року: 263 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1255-ТЕ-17; 44 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1256-БО-17; 5 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1257-КП-17; 1 625 тис. куб. м - згідно з договором №20/21-1258-ЕЕ-17.

13. Постачання природного газу за договорами здійснюється постачальником виключно за умови одночасного виконання всіх таких умов: 1) виконання споживачем вимог п.11 Положення №867; 2) включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог п.11 Положення №867; 3) відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (п.3.2 договорів).

14. Відповідно до п.3.3 договорів, якщо споживач порушив умови п.11 Положення №867, постачальник протягом періоду порушення вимог п.11 Положення №867 не здійснює постачання природного газу за цими договорами та не передає споживачу замовлений згідно з п.2.1 обсяг (об`єм) природного газу.

15. За змістом п. 3.4 договорів при настанні обставин, визначених п.3.3, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в розд.12 договорів, а також оператору ГРМ, зазначеному в п.2.6 договорів. Газопостачання припиняється постачальником з дати, зазначеної в повідомленні.

16. Відповідальність за будь-які наслідки, що виникають в результаті порушення споживачем умов п.11 Положення №867, покладаються виключно на споживача (п.3.5 договорів).

17. Згідно з п. 3.6 договорів фізичне припинення постачання природного газу за ними здійснює оператор ГРМ / ГТС, зазначений у п.2.6, відповідно до Правил постачання природного газу.

18. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений постачальником до свого Реєстру, з урахуванням положень п.3.3 договорів. В акті приймання-передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному вебсайті постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (п.3.8 договорів).

19. Постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта (п.3.10 договорів).

20. За змістом п.4.2 договорів ціна за 1 000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.

21. Договори набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діють у частині постачання природного газу до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договорів).

22. У період з 26.10.2020 по 28.04.2021 АТ "НАК "Нафтогаз України" та ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" уклали сім додаткових угод до кожного договору, доповнивши, зокрема, п.4.2 договорів з визначенням на кожен місяць ціни за 1 000 куб. м природного газу, в тому числі:

- додатковими угодами від 29.01.2021 №4 визначено, що ціна за 1 000 куб. м природного газу з 01.01.2021 по 31.01.2021 (включно) за договорами складає 7 331,45 грн, крім того, податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 8 797,74 грн; споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.01.2021 по 31.01.2021 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послугу транспортування - 7 455,61 грн за 1 000 куб. м без ПДВ, крім того, ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8 946,73 грн;

- додатковими угодами від 26.02.2021 №5 визначено, що ціна за 1 000 куб. м природного газу з 01.02.2021 по 28.02.2021 (включно) за договорами складає 6 841,15 грн, крім того, податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 8 209,38 грн; споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.02.2021 по 28.02.2021 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послугу транспортування - 6 965,31 грн за 1 000 куб. м без ПДВ, крім того, ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8 358,37 грн;

- додатковими угодами від 26.03.2021 №6 визначено, що ціна за 1 000 куб. м природного газу з 01.03.2021 за договорами складає 6 279,77 грн, крім того, податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7 535,724 грн; споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.03.2021 природний газ з урахуванням тарифу на послугу транспортування - 6 403,93 грн за 1 000 куб. м без ПДВ, крім того, ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7 684,72 грн;

- додатковими угодами від 28.04.2021 №7 визначено, що ціна за 1 000 куб. м природного газу з 01.04.2021 по 30.04.2021 (включно) за договорами складає 6 522,860 грн, крім того, податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7 827,432 грн; споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.04.2021 по 30.04.2021 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послугу транспортування - 6 647,02 грн за 1 000 куб. м без ПДВ, крім того, ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7 976,42 грн.

23. 11.02.2021 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" листом №219 направило АТ "НАК "Нафтогаз України" для підписання акти приймання-передачі природного газу за січень 2021 року до укладених договорів.

24. 04.03.2021 "Білоцерківська ТЕЦ" листом №322 ПрАТ направило АТ "НАК "Нафтогаз України" для підписання акти приймання-передачі природного газу за лютий 2021 року до укладених договорів.

25. 06.04.2021 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" листом №463/02 направило АТ "НАК "Нафтогаз України" для підписання акти приймання-передачі природного газу за березень 2021 року до укладених договорів.

26. 06.05.2021 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" листом №592 направило АТ "НАК "Нафтогаз України" для підписання акти приймання-передачі природного газу за квітень 2021 року до укладених договорів.

27. 20.09.2021 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" листом №1090/02 направило АТ "НАК "Нафтогаз України" для підписання акти приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2021 року до укладених договорів.

28. Вказані акти приймання-передачі природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" повернуло без підписання; зазначило, що ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" порушило вимоги п.11 Положення №867 щодо розрахунків, отже в АТ "НАК "Нафтогаз України" відсутні правові підстави для постачання природного газу у січні-квітні 2021 року.

29. АТ "НАК "Нафтогаз України" сформувало повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, адресовані ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", а саме: повідомлення від 29.12.2020 №23/3-1597-20, повідомлення від 27.01.2021 №23/3-142-21, повідомлення від 26.02.2021 №23/3-249-21, повідомлення від 26.03.2021 №23/3-389-21.

30. АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" не виконує жодної з вимог п.11 Положення №867 щодо розрахунків, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для постачання природного газу у січні, лютому, березні та квітні 2021 року; повідомило про необхідність проведення термінових розрахунків відповідно до вимог Положення №867 та умов укладених договорів; в разі невиконання вимог Положення №867 щодо розрахунків, керуючись пунктами 13, 20 розд.II Правил постачання природного газу, п.1 розд.7 гл.VI Кодексу газорозподільних систем, Порядком пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1687, вимагало самостійно припинити газоспоживання, починаючи із часу та дати, вказаних у відповідних повідомленнях.

31. Згідно з відомостями інформаційної платформи у січні-квітні 2021 року оператор газотранспортної системи зареєстрував постачальника АТ "НАК "Нафтогаз України" (ЕІС-код постачальника НОМЕР_2) за споживачем ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" (ЕІС-код споживача НОМЕР_1) на інформаційній платформі.

32. Відповідно до відомостей інформаційної платформи, а також інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом НОМЕР_1 у період з 01.01.2021 по 30.04.2021, у січні-квітні 2021 року ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" спожило природний газ у загальному обсязі 42 538 576,48 куб. м, а саме: 12 427 348,73 куб. м - у січні 2021 року; 11 226 736,98 куб. м - у лютому 2021 року; 12 983 886,73 куб. м - у березні 2021 року; 5 900 604,04 куб. м - у квітні 2021 року.

33. 23.12.2019 ТОВ "Оператор ГТС України" (оператор) і АТ "НАК "Нафтогаз України" (замовник) уклали договір №1907000468 транспортування природного газу (далі - Договір транспортування), згідно з п.2.1 якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

34. Згідно з п.8.4 Договору транспортування в редакції додаткової угоди від 23.06.2020 №1:

- вартість замовленої потужності замовника (суб`єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу" покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора газорозподільної системи) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця;

- у випадку, якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу" покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

35. У разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю / продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник - купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд.XIV Кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник - продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд.XIV Кодексу (п.9.1 Договору транспортування).

36. Відповідно до п.9.3 Договору транспортування у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом 2 цього пункту.

37. За змістом п.9.6 Договору транспортування розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений п.9.3 цього договору, визначається за даними оператора.

38. На виконання Договору транспортування ТОВ "Оператор ГТС України" склало односторонні акти щодо здійснення врегулювання щодобових небалансів АТ "НАК "Нафтогаз України", у яких містяться відомості про щодобові обсяги небалансів, загальні обсяги щодобових небалансів протягом газового місяця, ціни, вартість щодобових небалансів, загальна вартість щодобових небалансів протягом газового місяця та сума плати замовника за добовий небаланс за відповідний газовий місяць або розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику за газовий місяць.

39. Відповідно до актів:

- від 31.01.2021 №01-2021-1907000468 за газовий місяць січень 2021 року ТОВ "Оператор ГТС" здійснило врегулювання щодобових небалансів АТ "НАК "Нафтогаз України" обсягом 34 413 481,26 куб. м на загальну суму 181 906 870,55 грн;

- від 28.02.2021 №02-2021-1907000468 за газовий місяць лютий 2021 року ТОВ "Оператор ГТС" здійснило врегулювання щодобових небалансів АТ "НАК "Нафтогаз України" обсягом 31 942 646,81 куб. м на загальну суму 183 579 043,52 грн;

- від 31.03.2021 №03-2021-1907000468 за газовий місяць березень 2021 року ТОВ "Оператор ГТС" здійснило врегулювання щодобових небалансів АТ "НАК "Нафтогаз України" обсягом 49 144 179,14 куб. м на загальну суму 457 324 576,13 грн;

- від 30.04.2021 №04-2021-1907000468 за газовий місяць квітень 2021 року ТОВ "Оператор ГТС" здійснило врегулювання щодобових небалансів АТ "НАК "Нафтогаз України" обсягом 25 985 870,14 куб. м на загальну суму 238 068 148,23 грн.

40. АТ "НАК "Нафтогаз України" стверджує, що обсяги щодобових небалансів у зазначених актах включають також спірний обсяг природного газу в січні-квітні 2021 року, відібраного ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".

41. Згідно з виписками банку по рахунку АТ "НАК "Нафтогаз України" за 19.02.2021, 19.03.2021, 20.04.2021 та 20.05.2021 замовник на виконання Договору транспортування сплатив оператору вартість добових небалансів у повному обсязі на підставі актів.

42. 05.01.2023 АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" з вимогою №23-111/1.4-23 щодо повернення безпідставно набутого майна; вказало, що оскільки споживач не виконав умови п.11 Положення №867, а саме обов`язку щодо розрахунків за природний газ, АТ "НАК "Нафтогаз України" не здійснювало постачання природного газу за укладеними договорами у період із січня по квітень 2021 року, однак ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" спожило природний газ в обсязі 42 538 576,48 куб. м.

43. У відповідь на вказану вимогу ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" листом від 25.01.2023 №109/04 повідомило, що у період із січня по квітень 2021 року постачання природного газу здійснювалося на підставі укладених з АТ "НАК "Нафтогаз України" договорів; вказало, що з 01.01.2021 по 10.04.2021 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" спожило природний газ в обсязі 42 538 576,48 куб. м на суму 351 864 603,98 грн з ПДВ.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

44. Господарський суд Київської області рішенням від 15.01.2024, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, у задоволенні позову відмовив.

45. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:

- ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", не виконавши жодної з умов п.11 Положення №867, продовжило використання природного газу; водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що постачальник належним чином та завчасно повідомив споживача про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання;

- у січні-квітні 2021 року оператор газотранспортної системи зареєстрував постачальника АТ "НАК "Нафтогаз України" за споживачем ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" у інформаційні платформі, а тому відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи з моменту такої реєстрації АТ "НАК "Нафтогаз України" у спірний період мало статус діючого постачальника для споживача, а також було відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем;

- сторони укладали щомісяця додаткові угоди до договорів, якими вносили зміни до них, а також визначали ціну природного газу, який постачається за договорами, у тому числі в січні-квітні 2021 року, а також обумовили обов`язок споживача перед постачальником сплатити за використаний природний газ у період із січня по квітень 2021 року за цінами, які встановлені у додаткових угодах; при цьому АТ "НАК "Нафтогаз України" не повідомляло оператора газотранспортної системи про припинення постачання природного газу ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ";

- споживання газу ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" у період із січня по квітень 2021 року віднесене в алокацію АТ "НАК "Нафтогаз України"; це свідчить про те, що позивач був діючим постачальником природного газу для відповідача;

- за змістом пунктів 3.2, 3.3, 3.4 укладених договорів припинення постачання природного газу за порушення умов п.11 Положення № 867 здійснюється саме постачальником, а не споживачем; норми Закону "Про ринок природного газу", Правил постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи, Положення №867 не передбачають, що в разі невиконання п.11 Положення №867 припинення постачання природного газу споживачу відбувається автоматично;

- доводи скаржника про те, що у січні-квітні 2021 року природний газ був відібраний відповідачем з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України" без його згоди та не на підставі укладених між сторонами договорів, є необґрунтованими.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

46. 09.07.2024 АТ "НАК "Нафтогаз України" з використанням підсистеми "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, у якій просить скасувати їх та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

47. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені п.3 та п.4 ч.2 ст.287 ГПК, з посиланням на ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, що:

1) суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.1212 ЦК за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах:

- встановивши обставини набуття ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" природного газу без дотримання умов п.11 Положення №867, та пунктів 3.2, 3.3 договорів постачання природного газу (тобто всупереч меті правовідношення i його юридичному змісту), суди дійшли хибного висновку про наявність правової підстави набуття майна з огляду на саму лише наявність договорів постачання природного газу та додаткових угод до них;

- позиція Верховного Суду щодо застосування ст.1212 ЦК у спірних правовідносинах має бути сформована шляхом викладення висновків про те, що набуття природного газу споживачем при невиконанні ним умов п.11 Положення №867 щодо своєчасних розрахунків з компанією є набуттям майна всупереч меті правовідношення i його юридичному змісту, тобто за відсутності правової підстави, а отже природний газ або його вартість підлягають поверненню як безпідставно набуті;

2) суди попередніх інстанцій неправильно застосували п.11 Положення №867 та п.21 Правил постачання природного газу за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах:

- помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні п.11 Положення №867 та п.21 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), полягає в тому, що, встановивши обставини набуття ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" природного газу без виконання умов п.11 Положення №867, суди дійшли необґрунтованого висновку, що за відсутності завчасного та належного повідомлення компанією ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" про обов`язок самостійно припинити (обмежити) газоспоживання у товариства такий обов`язок не виникав, а тому природний газ є набутим за наявності правової підстави;

- позиція Верховного Суду щодо застосування п.11 Положення №867 та п.21 Правил постачання природного газу у спірних правовідносинах має бути сформована шляхом викладення висновків про те, що при невиконанні споживачем умов щодо розрахунків з компанією відповідно п.11 Положення №867 та п.21 Правил постачання природного у нього виникав обов`язок припинити (обмежити) використання природного газу самостійно, тобто незалежно від дій інших осіб, а тому набутий споживачем природний газ без виконання такого обов`язку є набутим усупереч меті правовідношення i його юридичному змісту, тобто за відсутності правової підстави;

3) суди попередніх інстанцій порушили норми ст.76, ст.86, ч.1 ст.210, ч.1 ст.237, ч.4 ст.238 ГПК; не дослідили наявні в матеріалах справи докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

- лист ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 11.02.2021 №219/02 (додаток 3 до відзиву від 23.10.2023, додаток 5 до відзиву від 13.11.2023);

- рекомендовані повідомлення (додатки 10 до позовної заяви: від 29.12.2020 №23/3-1597-20, від 27.01.2021 №23/3-142-21, від 26.02.2021 №23/3-249-21, від 26.03.2021 №23/3-389-21) щодо вручення ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" листів компанії про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання;

- відсутність актів приймання-передачі за січень-квітень 2021 року; не дослідили докази, які свідчать, що компанія не узгоджувала питання постачання природного газу ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на підставі договорів постачання природного газу;

- докази обізнаності ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" з обставинами виникнення у товариства обов`язку самостійно припинити газоспоживання; завчасного та належного повідомлення компанією ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" про необхідність виконання обов`язку самостійно припинити газоспоживання; непідтвердження компанією постачання природного газу ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на підставі договорів постачання природного газу.

48. 16.09.2024, у межах встановленого Верховним Судом строку, ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

49. Відзив, зокрема, обґрунтований таким:

- касаційна скарга в частині щодо недослідження доказів судами попередніх інстанцій зводиться до власного трактування скаржником доказів, незгоди з оцінкою доказів судами та намаганням здійснити переоцінку доказів, що суперечить ст.300 ГПК;

- Положення №867, Правила постачання газу та умови укладених договорів не зобов`язують АТ "НАК "Нафтогаз України" та ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" припиняти поставку газу та / або договірні відносини внаслідок порушення споживачем своїх зобов`язань; не передбачають автоматичне припинення постачання газу в разі порушення споживачем своїх зобов`язань; п.15 Правил постачання газу та умови укладених договорів передбачають комплекс дій, які повинні вчинити сторони для припинення постачання газу; суди встановили, що за змістом пунктів 3.2, 3.3, 3.4 укладених договорів припинення постачання природного газу за порушення умов п.11 Положення №867 здійснює саме постачальник, а не споживач;

- обов`язок споживача самостійно припинити (обмежити) використання природного газу саме у разі порушення ним п.11 Положення №867 пов`язується із отриманням від постачальника відповідного повідомлення, передбаченого п.3.4 договорів; згідно з п.3.6 договорів фізичне припинення постачання природного газу за ними здійснює оператор ГРМ / ГТС, зазначений у п.2.6 договорів відповідно до Правил постачання природного газу; надані повідомлення свідчать про те, що жодне з них усупереч п.3.4 договорів постачальник не надав оператору ГРМ (Акціонерному товариству "Київоблгаз");

- виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, у разі порушення ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" умов Положення №867 саме АТ "НАК "Нафтогаз України" мало вжити активних дій щодо припинення постачання газу - направити у встановлені строки відповідне повідомлення ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" та оператору ГРМ; фізичне припинення постачання газу повинен був здійснити оператор ГРМ на підставі повідомлення АТ "НАК "Нафтогаз України" про припинення постачання газу; самостійне припинення споживання ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" пов`язується та залежить від дій АТ "НАК "Нафтогаз України"; поведінка сторін свідчить, що вони продовжували договірні відносини та визначали ціну для газу за кожен місяць поставки - навіть за січень-квітень 2021 року; якщо ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" безпідставно відбирало газ, незрозуміло, навіщо сторони визначали вартість такого газу і встановлювали обов`язок оплатити його за визначеною ціною;

- природний газ був отриманий ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на законних підставах і до відносин сторін не можуть застосовуватися статті 1212, 1213 ЦК.

Короткий зміст інших заяв учасників справи

50. 13.09.2024 АТ "НАК "Нафтогаз України" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало письмові пояснення.

51. Верховний Суд зауважує, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження (ч.1 ст.298 ГПК). Разом із тим скаржник подав додаткові пояснення поза межами цього строку та не просив поновити його, тому подані пояснення не можуть вважатися зміною або доповненнями до касаційної скарги (подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).

52. Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Частиною 10 ст.301 ГПК передбачено, що учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим. Отже, ГПК передбачає можливість подання Верховному Суду таких пояснень з дозволу суду.

53. Зважаючи, що письмові пояснення подані скаржником поза строком на касаційне оскарження, і Верховний Суд не надавав дозвіл на їх подання, пояснення АТ "НАК "Нафтогаз України" від 13.09.2024 підлягають залишенню без розгляду.

54. 25.09.2024 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" з використанням підсистеми "Електронний суд" подало письмові пояснення.

55. Водночас, оскільки пояснення подані до Верховного Суду поза межами строку на подання відзиву (16.09.2024), ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" не просило поновити чи продовжити цей строк, а Верховний Суд не надавав дозвіл на їх подання, відповідно до ч.2 ст.118 ГПК письмові пояснення залишаються без розгляду.

56. 25.09.2024 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" з використанням підсистеми "Електронний суд" також подало клопотання про передання справи №911/2593/23 на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Корпоративна палата).

57. Клопотання ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" обґрунтоване потребою відступлення від висновків, висловлених у постанові від 23.07.2024 у справі №924/738/23, з формуванням Верховним Судом таких висновків:

- порушення п.11 Положення №867 не є самостійною та достатньою підставою для припинення постачання газу;

- АТ "НАК "Нафтогаз України" має право здійснювати поставку газу незалежно від порушення споживачем умов Положення №867;

- у разі відсутності волі продовжувати поставки газу АТ "НАК "Нафтогаз України" зобов`язане вчинити активні дії щодо припинення постачання газу з дотриманням процедури, передбаченої Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу та Порядком пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1687;

- невжиття постачальником належних передбачених законодавством дій щодо припинення постачання газу не є підставою для припинення постачання газу та, відповідно, є підставою для подальшого постачання газу споживачеві на підставі укладених договорів поставки газу;

- з урахуванням цих висновків поставка газу в період порушення споживачем вимог п.11 Положення №867 за умови невжиття постачальником належних дій щодо припинення постачання газу здійснюється відповідно до умов укладених договорів; статті 1212, 1213 ЦК не можуть застосовуватися до правовідносин сторін.

58. 24.10.2024 АТ "НАК "Нафтогаз України" з дозволу Верховного Суду подало письмові пояснення з питань, що виникли у судовому засіданні 25.09.2024, зокрема щодо питання відступлення від висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 23.07.2024 у справі №924/738/23.

59. АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що відсутність підстав для відступу була підтверджена Верховним Судом у постанові від 01.10.2024 у справі №916/3575/23 щодо стягнення компанією вартості безпідставно набутого природного газу зі споживача, який не виконав умови Положення №867, тобто у справі з аналогічними правовідносинами.

60. 13.11.2024 ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" з дозволу Верховного Суду подало письмові пояснення з питань, що виникли у судовому засіданні 25.09.2024, зокрема щодо питання відступлення від висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 23.07.2024 у справі №924/738/23, а також правовідносин у справі №916/3575/23.

61. 13.11.2024 від ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" надійшло клопотання про передання справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) для відступу від висновків, викладених у постанові від 01.10.2024 у справі №916/3575/23, з посиланням на аргументи, що вже переважно наводилися в попередньому клопотанні від 25.09.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Чи застосовується до спірних правовідносин інститут набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикція)

62. Суди попередніх інстанцій дійшли спільного висновку, що в спірний період АТ "НАК "Нафтогаз України" мало статус діючого постачальника для споживача, а також було відповідальним за обсяги споживання ним природного газу; АТ "НАК "Нафтогаз України" не повідомляло оператора газотранспортної системи про припинення постачання природного газу ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ"; доводи скаржника про те, що природний газ був відібраний відповідачем з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України" без його згоди та не на підставі укладених між сторонами договорів, є необґрунтованими.

63. Зазначену позицію також поділяє ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ"; стверджує, що договірні відносини продовжувалися; сторони визначали ціну для газу за кожен місяць поставки; природний газ був отриманий ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на законних підставах і до відносин сторін не можуть застосовуватися статті 1212, 1213 ЦК.

64. АТ "НАК "Нафтогаз України" заперечує проти цього та вважає, що суди дійшли хибного висновку про наявність правової підстави набуття майна з огляду на саму лише наявність договорів постачання природного газу та додаткових угод до них; набуття природного газу споживачем при невиконанні ним умов п.11 Положення №867 щодо своєчасних розрахунків з компанією є набуттям майна всупереч меті правовідношення i його юридичному змісту, тобто за відсутності правової підстави.

65. Верховний Суд у цьому контексті звертає увагу на таке.

66. У спірний період січень-квітень 2021 року було чинним Положення №867, що визначало обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, які покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

67. За змістом п.11 Положення №867 (у редакції до 29.04.2021) виробник теплової енергії має право з 01.11.2018 по 01.05.2021 придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у АТ "НАК "Нафтогаз України" у разі виконання таких умов:

- укладення виробником теплової енергії договору постачання природного газу з АТ "НАК "Нафтогаз України" відповідно до законодавства;

- виконання виробником, на якого станом на 30.09.2015 поширювалася дія ст.19-1 Закону "Про теплопостачання" або якому надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс або індивідуально визначене майно з вироблення теплової енергії, що використовувалися виробником теплової енергії, на якого станом на 30.09.2015 поширювалася дія ст.19-1 Закону "Про теплопостачання", обов`язку щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.

68. Крім того, виробнику теплової енергії необхідно виконати одну з таких умов:

- досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за усіма укладеними з АТ "НАК "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 01.12.2018 до 01.04.2019 - не нижче 78%, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16.11.2018 до 01.04.2019 та у період з 01.10. 2019 до 01.05.2021 - не нижче 60%); або

- укладення з АТ "НАК "Нафтогаз України" договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або

- подання виробником теплової енергії до АТ "НАК "Нафтогаз України" погодженого АТ "НАК "Нафтогаз України" та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 01.01.2021 щодо всіх договорів з АТ "НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої АТ "НАК "Нафтогаз України", та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядку розрахунків, установленого між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

69. Уклавши договори, сторони погодили, що постачання природного газу за ними здійснюється постачальником виключно за умови одночасного виконання всіх таких умов: 1) виконання споживачем вимог п.11 Положення №867; 2) включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог п.11 Положення №867; 3) відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (п.3.2 договорів).

70. Відповідно до п.3.3 договорів, якщо споживач порушив умови п.11 Положення №867, постачальник протягом періоду порушення вимог п.11 Положення №867 не здійснює постачання природного газу за цими договорами та не передає споживачу замовлений згідно з п.2.1 обсяг (об`єм) природного газу.

71. Відповідальність за будь-які наслідки, що виникають в результаті порушення споживачем умов п.11 Положення №867, покладаються виключно на споживача (п.3.5 договорів).

72. Суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", не виконавши жодної із умов п.11 Положення №867, продовжило використання природного газу.

73. Спір у цій справі виник щодо наявності / відсутності підстав для стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна - природного газу згідно зі статтями 1212, 1213 ЦК за період січень-квітень 2021 року.

74. Отже, насамперед необхідно визначити, чи є набуття природного газу споживачем при невиконанні ним умов п.11 Положення №867 набуттям майна за відсутності правової підстави.

75. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК.

76. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, наслідком події; застосовуються також до вимог, зокрема, про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

77. Відповідно до ст.1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

78. Аналіз ст.1212 ЦК дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17).

79. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

80. Згідно з п.3 ч.3 ст.1212 ЦК положення гл.83 цього Кодексу застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Втім, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадання достатньої правової підстави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).

81. На підставі цього Верховний Суд зауважує, що для виникнення зобов`язання, передбаченого ст.1212 ЦК, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої воно відбулося.

82. Водночас майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому виникнення певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч.2 ст.11 ЦК.

83. Основна умова ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання (постанова Верховного Суду від 01.10.2024 у справі №916/3575/23).

84. Набуття однією зі сторін договірного зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання такого зобов`язання не вважається безпідставним. У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц, від 13.01.2021 у справі №539/3403/17, від 27.01.2021 у справі №910/16334/19, від 04.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.12.2021 у справі №910/13182/20 та від 10.02.2022 у справі №918/339/21.

85. Верховний Суд (у складі колегії суддів, яка входить до Корпоративної палати) у постанові від 23.07.2024 у справі №924/738/23 дійшов таких висновків:

« 46. Суди попередніх судових інстанцій встановили невиконання Підприємством жодної з умов пункту 11 Положення №867, як це визначено договорами ПСО, що свідчить про відсутність правових підстав для постачання природного газу. У зв`язку з цим вказали, що у березні та квітні 2021 року отримання відповідачем природного газу на підставі договорів ПСО не здійснювалося, тому у цей період природний газ набутий відповідачем без достатньої правової підстави.

47. Частиною першою статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Разом з тим, природній газ є речовиною, яка споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (частина друга статті 1213 Цивільного кодексу України).

48. Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що у відповідача були правові підстави на відбір газу у спірний період, суди дійшли заснованого на законі висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відбору газу з газотранспортної системи, а отже відповідач безпідставно здійснив відбір природного газу, що належав АТ "НАК "Нафтогаз України" в загальному обсязі 1 090 745,73 м3 у березні-квітні 2021 року. Оскільки природний газ не може бути повернений в натурі, правомірним є відшкодовування вартості безпідставно набутого майна - природного газу на підставі частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України.

49. При цьому, суд апеляційної інстанції змінюючи рішення місцевого суду, дійшов обґрунтованого висновку, що розмір відшкодування вартості майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто береться до уваги ринкова вартість майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення. Апеляційним господарським судом вірно застосовано ціну на природний газ станом на 05.12.2023 - 15 720,00 грн з ПДВ за тис. куб. м. та встановлено, що вартість природного газу яка підлягає відшкодуванню позивачеві становить17 146 522,88 грн (15 720,00 грн - ціна газу за тис.м3 з ПДВ х 1 090 745,73 м3 - обсяг газу).

50. Таким чином доводи скаржника, що правовідносини у справі є деліктними, а не кондикційними, не знайшли своє підтвердження».

86. У справі №916/3575/23, за результатами розгляду якої Верховний Суд (у складі колегії суддів, яка входить до судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством) ухвалив постанову від 01.10.2024, спір також виник щодо наявності / відсутності підстав для стягнення вартості безпідставно набутого майна внаслідок порушення споживачем п.11 Положення №867.

87. У зазначеній справі Верховний Суд послався на постанову від 23.07.2024 у справі №924/738/23 та зауважив, що вона є подібною за предметом спору (стягнення вартості безпідставно набутого майна - природного газу), за підставою позову та за нормативно-правовим регулюванням правовідносин (статті 1212, 1213 ЦК), у тому числі обставинами й умовами застосування правових норм (набуття відповідачем природного газу без достатньої правової підстави).

88. Вирішуючи питання про врахування / неврахування зазначених висновків у цій справі, Верховний Суд має визначити, чи були вони зроблені щодо подібних правовідносин.

89. Процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів необхідно звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

90. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", яке полягає в тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, щодо якого вони вступають у правовідносини, у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно.

91. Спільність або тотожність ознак при визначенні подібності правовідносин необхідно визначати відповідно до їх елементів: за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

92. Верховний Суд зауважує, що предметом позову в справах №916/3575/23, №924/738/23, як і в цій справі, є стягнення вартості безпідставно набутого майна - природного газу; спір виник на підставі невиконання споживачами умов п.11 Положення №867, як це визначено договорами постачання природного газу; спірним питанням була наявність / відсутність позадоговірного характеру взаємовідносин сторін та, як наслідок, можливість застосування до них статей 1212, 1213 ЦК.

93. Отже, правовідносини, до яких Верховний Суд застосував статті 1212, 1213 ЦК, є подібними з правовідносинами у цій справі (№911/2593/23). Правове регулювання, що визначає права та обов`язки учасників спірних правовідносин, є тотожним; правовідносини виникають між постачальником природного газу та його споживачем; матеріальним благом, щодо якого суб`єкти вступають у правовідносини, є природний газ.

94. При цьому, хоча висновки щодо застосування норм права були сформовані в справі №924/738/23 та підтримані в справі №916/3575/23 після ухвалення оскаржуваних рішень та подання АТ "НАК "Нафтогаз України" касаційної скарги, з огляду на приписи ч.4 ст.300 ГПК вони підлягають урахуванню Верховним Судом.

95. З огляду на викладене вище Верховний Суд погоджується, що спірні правовідносини у цій справі є кондикційними.

96. Відхиливши доводи скаржника, згідно з якими природний газ був відібраний відповідачем без згоди АТ "НАК "Нафтогаз України" та не на підставі укладених сторонами договорів, суди попередніх інстанцій не врахували, що невиконання споживачем жодної з умов п.11 Положення №867, як це було узгоджено сторонами, свідчить про відсутність правових підстав для постачання природного газу.

Щодо наявності / відсутності підстав для передання справи на розгляд Корпоративної палати або об`єднаної палати

97. ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" просило розглянути питання про:

- передання справи №911/2593/23 на розгляд Корпоративної палати для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 23.07.2024 у справі №924/738/23 (клопотання від 25.09.2024);

- передання справи на розгляд об`єднаної палати для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.10.2024 у справі №916/3575/23 (клопотання від 13.11.2024).

98. У судовому засіданні, що відбулося 13.11.2024, ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" просило залишити без розгляду клопотання від 25.09.2024 про передання справи №911/2593/23 на розгляд Корпоративної палати; зазначило, що відповідний висновок, від якого пропонується відступити, був викладений у постанові колегії суддів, яка входить до іншої судової палати.

99. З огляду на це Верховний Суд залишає клопотання ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 25.09.2024 без розгляду.

100. Щодо клопотання ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 13.11.2024 про передання справи на розгляд об`єднаної палати, Верховний Суд звертає увагу на таке.

101. Згідно зі ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

102. Відповідно до ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

103. Частиною 4 ст.236 ГПК передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

104. Отже, призначенням Верховного Суду є насамперед формування правових позицій щодо застосування норм матеріального права та / або дотримання норм процесуального права. Єдність судової практики відіграє важливу роль у забезпеченні однакового правозастосування, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності вирішення спірних ситуацій для учасників справи.

105. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

106. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень, а саме їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість; зміни суспільного контексту. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій необхідно мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 №823/2042/16; подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, від 05.12.2018 у справі №818/1688/16 та інших).

107. Необхідність відступу має виникати з певних визначених об`єктивних причин, що мають бути чітко визначені та аргументовані. Відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя. Суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи. Обґрунтованими підставами для відступу від вже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни в правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.

108. У п.70 рішення від 18.01.2001 у справі "Chapman v.United Kingdom" (заява №27238/95) Європейський суд з прав людини наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом відступ від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави не допускається.

109. Таким чином, учасник справи має обґрунтувати, що висновок Верховного Суду про застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити.

110. ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" вказало, що хоча правовідносини сторін у цій справі та справі №916/3575/23 є в певних моментах схожими, проте встановлені судами права та обов`язки сторін (і, відповідно, змістовий критерій) мають суттєві відмінності; отже це виключає застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.10.2024 у справі №916/3575/23. Водночас Верховний Суд може не погодитися з доводами ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" та вважатиме, що висновки все ж повинні застосовуватися. Відтак з метою максимального захисту своїх прав ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" змушене подати клопотання про передання справи №911/2593/23 на розгляд об`єднаної палати.

111. Отже, ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", з одного боку, обґрунтовує потребу відступу від висновків Верховного Суду в справі №916/3575/23, що вимагає подібності правовідносин, однак, з іншого боку, зазначає про їх неподібність.

112. Наведене свідчить про суперечливість позиції ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ". Відповідач фактично прагне, щоб у цій справі Верховний Суд: 1) не враховував висновки, викладені у постанові від 01.10.2024 у справі №916/3575/23, з будь-яких підстав, навіть взаємовиключних; 2) відхилив доводи скаржника, натомість визнав обґрунтованими доводи ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", наведені у відзиві.

113. ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" не довело наявності суперечливої судової практики щодо застосування статей 1212, 1213 ЦК при вирішенні подібних спорів, існування різних доктринальних підходів до тлумачення цих норм тощо.

114. Верховний Суд вважає, що висновки про застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 01.10.2024 у справі №916/3575/23 (яка також корелюється з постановою від 23.07.2024 у справі №924/738/23), є зрозумілими, однозначними, усталеними та передбачуваними (прогнозованими). Сама лише незгода учасника справи з ними не може слугувати достатньою підставою для відступу.

115. За таких обставин клопотання про передання справи на розгляд об`єднаної палати підлягає залишенню без задоволення, оскільки Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові від 01.10.2024 у справі №916/3575/23.

Щодо відсутності у Верховного Суду процесуальної можливості ухвалити нове рішення в справі

116. Верховний Суд зазначає, що суди не надали належної оцінки спірним правовідносинам та не проаналізували умови договорів, згідно з якими постачання природного газу здійснюється АТ "НАК "Нафтогаз України" виключно за умови, зокрема, виконання споживачем вимог п.11 Положення №867.

117. Вказане призвело до хибної кваліфікації правової природи спірних правовідносин, незастосування до них статей 1212, 1213 ЦК, що регулюють набуття та збереження майна без достатньої правової підстави, повернення безпідставно набутого майна.

118. Аргументи АТ "НАК "Нафтогаз України", якими обґрунтована касаційна скарга, вимагають повного дослідження, надання їм оцінки та відображення у судових рішеннях.

119. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на законне та обґрунтоване судове рішення.

120. Правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "De Cubber v. Belgium" від 26.10.1984, заява № 9186/80; п. 45 рішення у справі "Castillo Algar v. Spain" від 28.10.1998).

121. Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kraska v. Switzerland" від 19.04.1993).

122. Відповідно до ст.236 ГПК законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

123. Згідно з ч.4 ст.238 ГПК у мотивувальній частині рішення суду зазначається, серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

124. За змістом п.3 ч.1 ст.282 ГПК у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

125. Загальні вимоги процесуального права визначають обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

126. Водночас допущені судами попередніх інстанцій порушення не можуть бути самостійно усунуті Верховним Судом з огляду на межі розгляду справи в суді касаційної інстанції (ст.300 ГПК).

127. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

128. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України", скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

129. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

130. Згідно з п.2 ч.1 ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

131. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч.4 ст.310 ГПК).

132. Висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч.5 ст.310 ГПК).

133. Під час нового розгляду суд першої інстанції повинен урахувати висновки Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин інституту набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикції), співставити їх з фактичними обставинами справи, ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Судові витрати

134. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами нового розгляду справи (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про передання справи №911/2593/23 на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залишити без розгляду.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про передання справи №911/2593/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

4. Рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №911/2593/23 скасувати.

5. Справу №911/2593/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець