Ухвала

від 18.11.2024 по справі 160/29772/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа №160/29772/23

адміністративне провадження №К/990/43014/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року

у справі №160/29772/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд"

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року до Верховного Суду вп`яте надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №160/29772/23.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, але у касаційній скарзі не конкретизовано та не обґрунтовано підставу касаційного оскарження з урахуванням вимог ухвал Верховного Суду від 30 вересня 2024 року, від 18 жовтня 2024 року, якими касаційна скарга була повернута скаржнику.

Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 08 серпня 2024 року, в той час як касаційна скарга подана 11 листопада 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом із цим, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на первинне звернення із касаційною скаргою в межах визначеного законом строку, а також усі повторні звернення були в межах розумних строків посилаючись на практику Верховного Суду та на практику Європейського суду з прав людини. Крім того, скаржник посилається на запровадження воєнного стану на території України.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Крім того, посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.

Одночасно суд зазначає, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, Суд звертає увагу податкового органу на непоодинокі випадки достатньо тривалого доставлення (понад 20 днів) поштової кореспонденції надісланої на адресу Суду за допомогою оператора поштового зв`язку «Укрпошта».

При цьому, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ «Укрпошта», між іншими населеними пунктами різних областей України строк пересилання поштових відправлень становить лише 4-6 днів (інформація з сайту https://www.ukrposhta.ua/ua/normalna-dostavka).

Частина друга статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 цього Кодексу.

Пункт 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними;

Відтак законодавець обмежив Суд у строках в частині вирішення питання про відкриття/відмови у відкритті провадження у справі, зокрема за результатами усунення недоліків касаційної скарги.

Вказані процесуальні обмеження та тривале доставлення поштової кореспонденції надісланої на адресу Суду за допомогою оператора поштового зв`язку «Укрпошта» декілька раз призвело до того, що касаційні скарги були повернуті або скаржникам було відмовлено у відкритті касаційного оскарження до того, як до суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги подане заявником касаційної скарги в межах процесуальних строків.

Суд акцентує увагу податкового органу на тому, що відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Враховуючи, що податковий орган зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, і, як показує практика, факт тривалого доставлення поштової кореспонденції надісланої учасниками справи на адресу Суду за допомогою поштового оператора «Укрпошта», Суд вважає за необхідне звернути увагу податкового органу на необхідності надсилати документи до Суду за допомогою електронного кабінету з метою дотримання процесуальних строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд акцентує на тому, що відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

В той же час Суд вказує на те, що у випадку якщо податковий орган на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху подав документи в паперовій формі, останній має повідомити Суд про причини неможливості подання таких документів за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Крім того, у такому випадку податковий орган має невідкладно за першої можливості через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему повідомити Суд про виконання вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання документів до суду в паперовій формі за допомогою поштового оператора.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надсилання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №160/29772/23 -залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер