Ухвала

від 18.11.2024 по справі 420/19218/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа №420/19218/22

адміністративне провадження №К/990/41779/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №420/19218/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида-Плюс» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки),,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида-Плюс» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі від 29.12.2021 №00430360722, від 29.12.2021 №00430370722, від 29.12.2021 №00430380722; від 06.04.2023 №0027040701, від 06.04.2023 №00027050701, від 29.12.2021 №00430390722 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.12.2021 №Ю-00430000722. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №420/19218/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида-Плюс» задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00430390722 від 29.12.2021, ухвалено у скасованій частині нове судове рішення, яким в указаній частині позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида-Плюс» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00430390722 від 29.12.2021 щодо сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 523107,00 грн та штрафних санкцій на суму 130776,75 грн. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №420/19218/22 залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №420/19218/22.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 01.10.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області здійснює представництво інтересів Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі, робота податкового органу обмежена через введення воєнного стану, повітряні тривоги, відсутність світла, Інтернету тощо.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2, стаття 13 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328, пункти 3 та 4 статті 353 КАС України, зазначено про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права:

апеляційним судом не надано оцінку порушення позивачем норм статті 296 КАС України, адже апеляційна скарга не відповідала вимогам пункту 2 частини 5 статті 296 КАС України, оскільки не містила доказу надсилання копії апеляційної скарги та копії доданих до неї документів іншим учасникам справам, а саме відповідачу - Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що суперечить приписам частини 9 статті 44 КАС України;

під час відкриття апеляційного провадження у відповідності до приписів статті 300 КАС України, суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 301 КАС України та не надіслав копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі. Тобто, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не отримувало ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі №420/19218/22 про відкриття провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ТАРИДА-ПЛЮС» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023;

П`ятий апеляційний адміністративний суду згідно приписів статті 321 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги прийняв постанову від 19.06.2024 з порушенням пункту 4 статті 321 КАС України, а саме не було вручення (або надсилання) учасникам справи (Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) в порядку, встановленому главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі. Водночас, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є учасником підсистеми «Електронний Суд» та відповідно не отримував сповіщення про наявність апеляційної скарги, ухвали про відкриття провадження у справи та постанови суду від 19.06.2024.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 частини 4 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до даних з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що згідно довідки про доставку електронного листа від 23.01.2024 документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття провадження за апеляційною скаргою (після залишення без руху). Cт. 169,300» від 19.01.2024 по справі №420/19218/22 (суддя Танасогло Т.М.) було надіслано одержувачу Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету (дата та час): 22.01.24 18:24. Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету: 22.01.24 18:33. Апеляційну скаргу було відскановано та приєднано 02.01.2024.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 14.03.2024 документ в електронному вигляді «Ухвала про призначення (письмове провадження, за відсутністю клопотання) п 1 ч 1 ст 311» від 12.03.2024 по справі № 420/19218/22 (суддя Танасогло Т.М.) було надіслано одержувачу Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету (дата та час): 14.03.24 01:10. Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету: 14.03.24 07:42.

Тобто, податковим органом через електронний кабінет системи «Електронний суд» було одержано відповідні процесуальні документи. Контролюючим органом не надано відзиву на апеляційну скаргу, не надано заперечень проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Верховний Суд зауважує, що скаржником не обґрунтовано посилання на пункт 4 частини 4 статті 353 КАС України, не уточнено, які саме особи, про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки яких прийнято рішення, не були залучені до участі у справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відтак, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі не надано документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, скаржнику слід сплатити 15 693,21 грн судового збору (653 883,75 * 1,5% * 200% * 0,8) та надати до суду оригінал платіжного документа.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102.

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007.

Код класифікації доходів бюджету: 22030102.

Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №420/19218/22 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

М.М. Гімон

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду