Рішення

від 18.11.2024 по справі 229/4567/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/352/2024

ЄУН 229/4567/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 листопада 2024 року

м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Ясинуватської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову вказує, що 05 серпня 2006 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від спільного шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 12.08.2012 року шлюб між ними був розірваний. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2021 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/2 частки всіх видів доходів, але менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30.09.2019 року та до досягнення дітьми повноліття. Станом на теперішній час на підставі вказаного рішення відкрите виконавче провадження, в якому боржник ОСОБА_2 має заборгованість по аліментам. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з позивачем в Донецькій області. Спорів стосовно міста проживання дітей не було. Відповідач не заперечував, що діти будуть проживати разом з матір`ю. В зв`язку з початком активної фази проведення АТО в районі Донецького аеропорту та виникненням реальної загрози для її життя та їх малолітніх дітей, позивач евакуювалась з дітьми до м. Запоріжжя, де проживають до теперішнього часу. Відповідач участі у житті дітей не приймає, не цікавиться їх розвитком, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з дітьми та приймати участь у їх вихованні. Матеріального забезпечення на дітей не надає, аліментів не сплачує. Діти перебувають на утриманні матері. Позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, тому просить позбавити його батьківських прав відносно дітей.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 29 вересня 2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите спрощене провадження у цивільній справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_5 та її представник - адвокат Говіна Л.В. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Очеретинської селищної військово-цивільної адміністрації до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій вказав, що Указом Президента України від 19.02.2021 року №61/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Донецькій області» створено Очеретинську селищну військово-цивільну адміністрацію Покровського району Донецької області. Розпорядженням керівника Очеретинської селищної військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області від 06.05.2021 року № 14 була створена Служба у справах дітей Очеретинської селищної військово-цивільної адміністрації (код ЄДРПОУ 44159757). Позивач ОСОБА_6 з питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 до служби у справах дітей не зверталася. Відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться на непідконтрольній території України. Просив справу розглянути без його участі за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя до суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05 серпня 2006 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 07.11.2017 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народились ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Їх батьками вказані ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_6 (мати).

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2012 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірваний.

Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2020 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягнуті аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.09.2019 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

12.03.2021 року старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Хара О.В. відкрите виконавче провадження №64800871 з виконання виконавчого листа №336/6211/19, виданого 02.03.2021 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Хари О.В. станом на 01.08.2021 року ОСОБА_2 мав заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 193074,60 грн.

На теперішній час доказів сплати заборгованості по аліментам відповідач не надав.

Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2302-13285 від 18.12.2015 року, №2302-5000039308 від 06.03.2019 року, №2302-5000115009 від 22.04.2019 року ОСОБА_6 , її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

За вказаною адресою позивач та її діти проживають разом з ОСОБА_9 , 1983 року народження, що підтверджується актом підтвердження фактичного проживання, складеного 26.05.2021 року головою квартального (вуличного) комітету Шевченківського району м. Запоріжжя ОСОБА_10 у присутності свідків.

ОСОБА_9 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 04.05.2011 року, зареєстровано в реєстрі за №171, витягами з Державного реєстру правочинів від 04.05.2012 року №11286128 та про державну реєстрацію прав від 06.06.2012 року №34398095.

04.09.2021 року ОСОБА_9 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 .

Згідно довідок директора Запорізького академічного ліцею «Вибір» Запорізької міської ради Запорізької області за час навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , їх батько ОСОБА_2 жодного разу до школи не приходив, батьківські збори не відвідував, у вихованні участі не приймав. Вихованням дітей займається їх мати ОСОБА_6 .

Станом на теперішній час ОСОБА_3 навчається на 3 курсі у Закладі професійної (професійно-технічної) освіти « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; ОСОБА_4 є студенткою 3 курсу ВСП «Економіко-правничий фаховий коледж Запорізького національного університету».

На запит суду щодо підтвердження реєстрації відповідача ОСОБА_2 за адресою, зазначеною у позові, Очеретинська селищна військово-цивільна адміністрація Покровського району Донецької області повідомила, що АДРЕСА_1 , знаходиться на не підконтрольній Україні території.

Відповідно до довідки Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлено, що актових записів цивільного стану про смерть відносно ОСОБА_2 , складених органами державної реєстрації актів цивільного стану Донецького регіону, станом на 21.06.2024 року не виявлено.

Згідно довідки Міністерства соціальної політики станом на 14.06.2024 року інформація щодо ОСОБА_2 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутня.

Відповідно до інформації з Державної прикордонної служби України відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_2 в період з 24.02.2022 року по 21.08.2024 року в Базі даних не виявлено.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 на військовому обліку а районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Запорізької області не перебуває. На військову службу під час мобілізації районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Запорізької області не призивався.

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України та п. 18 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частин 1, 2, 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно висновку Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя від 08.11.2024 року, комісія з питань захисту прав дитини вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Положенням ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України передбачено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Суд вважає, що матеріали справи містять достовірні відомості, які свідчать про невиконання відповідачем своїх обов`язків по вихованню своїх дітей, оскільки протягом тривалого часу відповідач не шукає можливостей для спілкування з дітьми, не проявляє відносно них належної турботи та уваги, не приймає участі у їх вихованні та утриманні, не піклується про стан їх здоров`я та розвиток, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, хоча зобов`язаний це робити та має таку можливість.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно з боку відповідача має місце ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків та неналежне їх виконання, воно не було пов`язано як об`єктивними так і суб`єктивними причинами.

За таких обставин, суд вважає, що наявні правові підстави для застосування крайнього заходу впливу відносно відповідача щодо позбавлення його батьківських прав, який на теперішній час без поважних причин самоусунувся від виховання та утримання дітей.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не спілкується з дітьми, не має бажання займатися вихованням та утриманням дітей, свідомо самоухилився від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню своїх неповнолітніх дітей.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки відповідач ухиляється без поважних причин від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, позбавивши ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачеві, що він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав на підставі ст.169 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_5 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-12, 80, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Очеретинської селищної військово-цивільної адміністрації, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя, про позбавлення батьківських прав - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 , видане виконком Спартаківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області 01 лютого 2007 року).

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане виконком Спартаківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області 01 лютого 2007 року).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Копію рішення після набрання ним чинності направити до Дружківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Також позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Cуддя: О. М. Грубник