Рішення

від 22.10.2024 по справі 466/696/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/696/22

Провадження № 2/466/187/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Свірідової В.В.

секретаря Мошовській М.-О.П.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Пацури А.-Н.А.

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Микити Т.В.

справа №466/696/22,2/466/187 /24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області про усунення від права на спадкування за законом,

встановив:

31.01.2022 року ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Третьої львівської державної нотаріальної контори про усунення від права на спадкування, в якому просить усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свій позов обґрунтувала тим, що відповідач є її зведеним братом. Після смерті матері ОСОБА_4 опіку над нею та відповідачем у справі оформила їх бабця ОСОБА_3 .

У 2017 р. стан здоров`я ОСОБА_3 різко погіршився, у зв`язку із чим виникла потреба у наданні їй стороннього догляду, допомоги та піклування. Відповідач у справі самоусунувся від надання будь-якої допомоги бабусі, тоді як вона (позивач) самостійно вела домашнє господарство, купувала продукти та готувала для баби дієтичні страви, супроводжувала її у лікарню та забезпечувала її необхідними ліками.

Через розгульний спосіб життя, відповідач не oпікувався своєю бабусею, не допомагав їй, не намагався облагородити умови їхнього проживання та вчиняв інші вкрай неприємні речі. В 2017 році відповідач припинив проживати з бабусею, тому позивач переїхала проживати до бабусі, вела домашнє господарство та здійснювала догляд за нею.

Зазначає, що в останні роки життя ОСОБА_3 , через похилий свій вік мала ряд тяжких захворювань (стенокардія, дегенеративний зміст клапанів в серці, гіпертонічна хвороба II ступеня, церебросклероз, артроз лівого ключично-акроміального суглобу та інші, які виражались в коливанні артеріального тиску, вираженню болю в ділянці попереку, руки, постійному головному болі, слабкості та запаморочення) була фактично в безпорадному стані. Окрім того, в бабусі діагностували передінфарктний стан, а також гематом галію, хронічний калькульозний холецистит, хронічний правобічний пієлонефрит, асцит. Лікуванням, піклуванням та утриманням ОСОБА_3 повністю займалась вона, ОСОБА_1 .

Відповідач, ОСОБА_2 , протягом 2017 - 2021 років умисно ухилявся від надання сторонньої допомоги бабусі, оскільки така її потребувала.

За віком та станом здоров`я бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Похованням бабусі ОСОБА_3 повністю зайнялась вона, відповідач не був присутній на похоронах, не брав участі в організації та фінансуванні похорон.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивач у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини за законом. Крім позивача, заяву про прийняття спадщини подали інші спадкоємці: син померлої та її зведений брат (відповідач по справі).

Просить усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки за життя останньої, відповідач не надавав їй необхідного догляду, що згідно ч. 3 с. 1224 ЦК України є підставою для усунення від права на спадкування за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до абзацу другого ч.3 статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Частини п`ятої статті 1224 ЦК України передбачено,що особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від падання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Таким чином, позивач у справі - ОСОБА_1 вважає, що наявні законні підстави для усунення ОСОБА_2 від спадкування за законом після смерті бабці - ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 від 22.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого розгляду в загальному провадженні (а.с.34).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17.05.2022 витребувано у Третьої львівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи по смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживала за адресою АДРЕСА_1 (а.с.48)

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10.06.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_6 - сина померлої.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.73).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надавши аналогічні пояснення, зазначені у позовній заяві, додатково пояснила, що відповідач ОСОБА_2 є її зведеним братом та онуком померлої ОСОБА_3 . Через розгульний спосіб життя відповідач не опікувався своєю бабусею, не допомагав їй, не намагався облагородити умови їхнього проживання та вчиняв інші вкрай неприємні речі. В 2017 році відповідач припинив проживати з бабусею. Тому вона(позивач) переїхала проживати до бабусі, вела домашнє господарство та здійснювала повноцінний догляд за нею. За віком та станом здоров`я бабуся померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Похованням бабусі ОСОБА_3 повністю зайнялась позивачка, відповідач не був присутній на похороні, не брав участі в організації та фінансуванні похорону. За час життя ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 будучи в Україні, не цікавився здоров`ям бабусі, не надавав жодної допомоги, не навідувався до неї.

У судовому засіданні адвокат Пацура Анжеліка-Наталія Анатоліївна, відповідно до ордеру від 13.09.2022 (а.с.71), яка представляла інтереси позивача, підтримала пояснення позивачки та додатково зазначила, що відповідач у справі був проблемною дитиною, у підлітковому віці він почав курити та вживати алкоголь. Будучи у стані алкогольного сп`яніння, він вчиняв сварки та конфліктні ситуації зі своєю сестрою, позивачем у справі. Враховуючи таку ситуацію, позивач у 2008р. переїхала на орендовану квартиру. У 2017р. до неї звернулася бабця ОСОБА_3 з прохання повернутися по неї та проживати разом, оскільки стан її здоров`я погіршивався, остання потребувала допомоги і по господарству. Після повернення до бабці, позивач за власні кошти зробила санітарний ремонт у житлі, а також облаштувала ванну кімнату та туалет, які до того знаходилися на подвір`ї. Також вона самостійно купувала продукти, готувала їжу та підтримувала чистоту у будинку. Відповідач не брав жодної участі у веденні домашнього господарства.

Починаючи з 2019 року стан ОСОБА_3 почав різко погіршився, на початку 2020 р. її було госпіталізовано та діагностовано передінфарктний стан. Позивач купувала необхідні ліки та відвідувала бабу у лікарні. Відповідач на той час перебував за кордоном на заробітках, однак жодної фінансової участі у лікування ОСОБА_3 не приймав.

Після виписки з лікарні стан ОСОБА_3 продовжував погіршуватися. Через проблеми зі здоров`ям та похилий вік вона потребувала постійного догляду. Відповідач, який на той час уже повернувся в Україну, не приймав жодної участі у догляді за бабою, увесь тягар ліг на позивача та третю особу - ОСОБА_6 . З березня 2021 р. ОСОБА_3 не могла самостійно пересуватися, за кілька днів перед смертю вона впала у кому. Догляд за нею забезпечували лише онука - ОСОБА_7 та син - ОСОБА_6 , тоді як відповідач у справі не цікавився здоров`ям та умовами життя баби. За таких обставин просить позов задовольнити у повному обсязі, усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, його інтереси в суді представляв адвокат Микита Тарас Володимирович, відповідно до ордеру від 22.11.2022 року (а.с.91).

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Микита Т.В. у судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що між позивачем та його довірителем склалися неприязні відносини, у зв`язку із чим останній змушений був з`їхати на орендовану квартиру, тоді як позивач чинила йому перешкоду у доступі до житла. Додатково пояснив, що відповідач не ухилявся від надання бабі посильної допомоги, зокрема, у березні 2020р. під час перебування ОСОБА_3 у лікарні, відправив позивачу кошти на її лікування у сумі 200,0 євро, що підтверджується копією квитанції.

Зазначив, що позивач і відповідач перебували у ворожих стосунках, ще з моменту весілля відповідача.

З 2019 року відповідач перебував за кордоном, з 06.09.2021 року отримав документ на право постійного проживання в Словацькій Республіці. Позивач ніколи не повідомляла відповідача про необхідність надання допомоги бабці. Про існування вказаної справи в суді дізнався в жовтні 2002 року.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні 27.11.2023 року підтримав позовні вимоги ОСОБА_7 та пояснив, що померла ОСОБА_3 приходиться йому матір`ю, а сторони у справі є його племінниками. Після смерті його сестри ОСОБА_4 опіку над дітьми оформила його мати, а їх баба ОСОБА_3 . Спочатку діти проживала разом з ОСОБА_3 , але орієнтовно у 2008 р. позивач з`їхала на орендовану квартиру, оскільки у неї з братом, відповідачем у справі, не склалися нормальні родинні відносини. ОСОБА_7 проживала окремо до 2017 р., а тоді на прохання його матері, повернулася по місцю своєї реєстрації, щоб допомагати бабці по господарству. Позивач за власні кошти зробила ремонт у житлі, а також облаштувала ванну та туалет, оскільки будинок був у дуже запущеному стані.

Починаючи з 2020р. стан здоров`я матері різко погіршився, яка неодноразово потрапляла у лікарню. Він по мірі можливості допомагав своїй матері, однак основний тягар по догляду за нею ліг на позивача у справі, яка купувала їй необхідні ліки, продукти, готувала їжу та прибирала будинок,тоді як відповідач не приймав жодної участі у догляді за бабою. За кілька тижнів до смерті, його мати уже не могла самостійно пересуватися, для забезпечення їй необхідного догляду, позивач оформила на роботі відпустку. Відповідач на той час проживав на орендованій квартирі у м.Львові, однак жодного разу не відвідав ОСОБА_3 , не поцікавився її станом здоров`я, хоча знав, що вона людина похилого віку та часто хворіє. За кілька днів до її смерті, відповідач у черговий раз виїхав на заробітки за кордон та навіть не попрощався з нею.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору представник Третьої львівської держаної нотаріально контори в судове засідання не з`явився, скерували на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, свідків, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відповідно до актового запису № 779.(а.с.29).

У день смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що передбачено ч.1 ст. 1220 ЦПК України.

Відповідно до Реєстраційного посвідчення виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 21.01.1993р. спадкодавцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належав на праві особистої власності житловий будинок в АДРЕСА_2 (що в подальшому змінила назву на АДРЕСА_1 ) та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 13.01.1993р. державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори спадкоємцями майна померлого ОСОБА_11. являється в рівних частках кожен, в тому числі його дружина ОСОБА_3 (а.с.10,11)

Після смерті ОСОБА_4 -матері позивача та відповідача, ОСОБА_3 стала опікуном неповнолітніх онуків. З 2000 року позивач та відповідач проживали спільно з бабусею, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Дану обставину в судовому засіданні учасники процесу не заперечували.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, (стаття 1218 ЦК України).

Частиною першою статті 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємець ОСОБА_1 у відведений законом шестимісячний строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , внаслідок чого Третьою львівською державною нотаріальною котрою було заведено спадкову справу №824/2021(а.с.2 спадкової справи, яка долучена до цивільної справи).

Крім позивача, заяву про прийняття спадщини подали інші спадкоємці: син померлої ОСОБА_6 (а.с.2 спадкової) та онук ОСОБА_2 (а.с.18 спадкової справи).

З показів позивача ОСОБА_1 вбачається, що в останні роки життя спадкодавець ОСОБА_3 , через похилий свій вік мала ряд тяжких захворювань, була фактично в безпорадному стані та потребувала стороннього догляду. Лікуванням, піклуванням та утриманням померлої ОСОБА_3 повністю займалась позивачка ОСОБА_1 .

Покази позивача підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, зокрема, витягів з історії хвороби, довідок з медичних установ міста Львова (а.с.13-28).

Дані обставини в судовому засіданні про те, що бабуся дійсно хворіла та потребувала стороннього догляду підтвердити свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що приблизно у 2017-2018р. протягом 3-ох місяців робив ремонт у домі, де проживала позивач разом з бабою і братом. Всі роботи фінансувала виключно позивач. Відповідач періодично з`являвся вдома, однак жодної участі у ремонті не приймав. Разом з тим, свідок ствердив, що бабця неодноразово просила онука допомогти з ремонтом, на що він відповідав, що йому цього не треба. При цьому, тон розмови відповідача ОСОБА_2 з бабцею, свідок охарактеризував як хамовитий.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 зазначила, що вона більше 10 років є подругою позивачки у справі, неодноразово бувала у неї вдома, та часто спілкувалася з її бабцею. Приблизно за півроку до смерті стан ОСОБА_3 різко погіршився, вона практично перестала самостійно пересуватися. ОСОБА_1 їздила з нею до лікарів, купувала всі необхідні ліки та здійснювала весь необхідний догляд, починаючи від гігієнічних процедур і закінчуючи приготуванням їжі. З боку її брата ОСОБА_10 не було ні фізичної, ні фінансової підтримки.

Суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2 не був присутній на похороні померлої ОСОБА_3 , не брав участі в організації та фінансуванні похорону, про що зазначали позиівач, представник позивача та свідки, не заперечував і представник відповідача.

Суд вважає покази свідків правдивими, оскільки такі підтверджуються поясненнями позивача, представника позивача, іншими письмовими доказами у справі, не заперечуються представником відповідача.

Отже, судом встановлено, що позивач з 2017 року разом проживала зі своєю бабусею ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в останні роки життя ОСОБА_3 через похилий вік мала ряд тяжких захворювань, потребувала сторонньої допомоги. Лікуванням, піклуванням та утриманням померлої ОСОБА_3 повністю займалась її онука, позивач ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 не цікавився здоров`ям бабусі, один раз (03.03.2020) здійснив грошовий переказ на ім`я позивача в сумі 190 Євро та 10.02 Євро, більше жодної фінансової допомоги до моменту смерті своєї бабусі не надавав, не навідувався до неї будучи в Україні. Відповідач також не брав участі в організації та фінансуванні похорону померлої ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_2 фактично ухилявся від надання допомоги спадкодавцю та від піклування про неї в період з 2017- 2021 р.р., оскільки така потребувала сторонньої допомоги, будучи в Україні не надавав жодної матеріальної чи іншої підтримки, усвідомлюючи свій обов`язок та можливість допомогти бабусі, не вчинив жодних необхідних дій, що б свідчили протилежне.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до абзацу другого ч.3 статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від падання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Відповідні висновки викладено у постановах ВС від 04.04.2018 року у справі № 233/6868/15-ц, від 30.05.2018 року у справі № 753/21722/13-ц, від 30.06.2020 року у справі № 521/19609/16-ц, які, відповідно до норм цивільного процесуального законодавства, враховуються судом при винесені рішення.

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Отже, ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Відтак, судом встановлено, що в останні роки життя ОСОБА_3 через похилий свій вік мала ряд тяжких захворювань, була фактично в безпорадному стані та потребувала стороннього догляду. Лікуванням, піклуванням та утриманням померлої ОСОБА_3 повністю займалась позивачка ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 не цікавився здоров`ям бабусі, не надавав жодної допомоги, не навідувався до неї. Відповідач також не брав участі в організації та фінансуванні похорон померлої ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_2 фактично ухилявся від надання допомоги бабусі та від піклування про неї з врахуванням її віку та важкого стану здоров"я , яка потребувала постійної сторонньої допомоги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування за законом після смерті бабці - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.), сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81-83, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області про усунення від права на спадкування за законом- - задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , від права на спадкування за законом після смерті бабці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Третя львівська державна нотаріальна контора Львівської області, місце знаходження за адресою: м.Львів, пр.Чорновола,39.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 22.10.2024.

Суддя В. В. Свірідова