Рішення

від 11.11.2024 по справі 120/19170/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 листопада 2024 р.Справа № 120/19170/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" до Вінницької митниці про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" звернувся його представник до Вінницької митниці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 26 травня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" (покупець) та VICTORIA PKW/LKW GmbH (продавець) укладено контракт № 10/05/23, відповідно до пункту 1.1 якого продавець здійснив продаж причіпу вантажного, контейнеровоз, марки KOTSCHENREUTHER, модель WF/W18-400, рік виготовлення: 2017, номер шасі - НОМЕР_1 , вартість 5800 євро.

На виконання згадуваного вище контракту виставлено інвойс № AR.2023.117 від 26 травня 2023 року.

В подальшому, для митного оформлення причіпу позивачем до Вінницької митниці подано електронну митну декларацію № 23UA401020028730U8, проте відповідачем оформлено імпорт товару без застосування преференційного режиму.

26 червня 2023 року позивач звернувся до Вінницької митниці із листом, у якому просив застосувати преференційний режим до імпортованого товару, долучивши сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № А 642043 від 12 червня 2023 року.

06 липня 2023 року відповідач листом відмовив позивачу у митному оформленні імпорту товарів із застосуванням преференційного режиму відповідно до наданого сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1. Також цим листом повідомлено позивача про те, що даний сертифікат буде направлений на перевірку до уповноваженого органу Німеччини щодо підтвердження походження товару, а про результати такої перевірки позивач буде повідомлений додатково.

Проте, як зазначає представник позивача, товариство з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" протягом тривалого часу не отримувало інформації про результати перевірки, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогою визнати протиправними дії Вінницької митниці щодо неприйняття сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № nr. А 642043 від 12 червня 2023 року, визнати протиправною бездіяльність щодо незастосування преференційного режиму під час митного оформлення товару, а також зобов`язати відповідача застосувати преференційний режим до імпортованого позивачем товару.

Ухвалою від 27 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

11 січня 2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" подано за митною декларацією від 02 червня 2023 року № 23UA401020028730U8 до митного оформлення товар "Причіп вантажний, контейнеровоз, 2-хвісний; марка: KOTSCHENREUTHER; модель: WF/W18-400; номер шасі: W09AWB218HJKB2126; маса в разі максимального завантаження, т: 18,000; вантажопідйомність, т: 15,030; календарний рік виготовлення: 2017; дата першої реєстрації: 17 січня 2017 року; призначення: для перевезення вантажів на дорогах загального користування; вживаний; фірма-виробник: "KOTSCHENREUTHER"; країна виробництва: DE; торговельна марка: "KOTSCHENREUTHER".

Вказаний товар оформлений в режимі найбільшого сприяння без застосування тарифних преференцій (сума збільшення митних платежів становить 28659,41 гривень).

Як зазначає представник відповідача далі, товариство з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" 26 червня 2023 року звернулося до Вінницької митниці із заявою, долучивши до такої заяви сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 15 червня 2023 року № А 642043 для відновлення режиму вільної торгівлі в рамках Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII. Так, статтею 15 "Загальні вимоги" Доповнення І Угоди ЄС передбачено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: 1) сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED; 2) декларації походження, наданої експортером до комерційного документа.

Листом від 06 липня 2023 року вих. № 7.12-1/15-01/13/4963 Вінницька митниця повідомила товариство з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" про те, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 15 червня 2023 року № А 642043 буде направлено митницею до Держмитслужби України з подальшим перенаправленням митним органам Федеративної Республіки Німеччини для проведення перевірки.

12 липня 2023 року відповідачем направлено до Державної митної служби України запит № 7.12-1/15-01/4/5133 з проханням надати допомогу в проведенні перевірки вищезазначеного документу про походження товару та даних, які у ньому містяться.

При цьому, як стверджує представник відповідача, необхідність перевірки виникла в зв`язку із сумнівами щодо преференційного статусу товару, зазначеного в документі про походження, наданому експортером товару "VICTORIA Pkw/Lkw GmbH", а також його відповідності вимогам Доповнення I Угоди ЄС.

Також представник відповідача вказує на те, що питання застосування тарифної преференції відповідно до положень міждержавних договорів про вільну торгівлю при митному оформленні вживаного транспортного засобу розглядалося з врахуванням наказу Державної митної служби України від 15 липня 2022 року № 329 "Про затвердження Алгоритму дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження товарів".

При цьому рішення стосовно направлення запиту щодо перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 15 червня 2023 року № А 642043 приймалося з врахуванням наявності в експортера вживаних транспортних засобів в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених за запитами Держмитслужби.

Так, в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених за запитами Держмитслужби у 2021- 2023 роках згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, СНД, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (станом на 01 квітня 2023 року), наявна інформація про непідтвердження преференційного походження вживаних транспортних засобів, що експортувались "VICTORIA Pkw/Lkw GmbH", Німеччина (лист Держмитслужби від 23 вересня 2022 року вих. № 15/15-03-01/7.12/3391).

Окремо представник відповідача звернув увагу на те, що Додатком ІІ «Перелік технологічних дій та обробок, що необхідні для надання матеріалам іншого походження статусу товарів, що походять з певної країни» Доповнення 1 Угоди ЄС встановлено технологічні дії та обробку, що впроваджуються для матеріалів іншого походження, які набувають статусу товарів, що походять з певної країни.

Для того, щоб транспортний засіб товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 8716 набув преференційного походження вміст іноземної сировини (не європейського походження) в такому транспортному засобі не може перевищувати 30% від загальної вартості транспортного засобу по рахунку фактурі.

Оскільки в даному випадку транспортний засіб був вживаний, виготовлений у 2017 році, тому, на переконання представника відповідача, очевидно, що протягом тривалого часу експлуатації проводився його певний ремонт, технічне обслуговування, заміна деталей, запчастин тощо. При цьому фактично невідомо де, коли і як проводився їх ремонт, невідомо, які запчастини та основні складові транспортного засобу при цьому замінювались.

Далі представник відповідача вказав, що пунктом 5 статті 32 "Перевірка підтверджень походження" Доповнення І Угоди ЄС встановлено, що митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам Доповнення І Угоди ЄС.

Пунктом 6 статті 32 "Перевірка підтверджень походження" Доповнення І Угоди ЄС встановлено, якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Як зазначає представник відповідача, станом на 09 січня 2024 року відповідь Державної митної служби України щодо результатів перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 15 червня 2023 року № А 642043 не надходила, а термін проведення перевірки, встановлений пунктом 6 статті 32 Доповнення І Угоди ЄС, не вичерпано.

За наведених обставин відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом із відзивом на позовну заяву подано й клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

12 січня 2024 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог. Така окрім іншого обґрунтована тим, що 01 червня 2023 року Вінницькою митницею прийнято рішення № UA 401000/2023/000053/2 про коригування митної вартості товарів, що стосувалося причіпу вантажного, контейнеровоза, марки KOTSCHENREUTHER, модель WF/W18-400, рік виготовлення: 2017, номер шасі НОМЕР_1 .

При цьому, як зазначає представник позивача, у такому рішенні визначено, що країною походження імпортованого товару та країною виробництва такого товару є Німеччина. Вказане, на переконання представника позивача, спростовує твердження відповідача щодо сумнівів у походженні товару і вказують на незаконність відмови застосування преференційного режиму.

За таких обставин представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року витребувано у Вінницької митниці та у Державної митної служби України належним чином засвідчені копію запиту, що надсилався до відповідного компетентного органу Німеччини щодо проведення перевірки підтвердження походження причіпу вантажного, контейнеровоз, марки KOTSCHENREUTHER, модель WF/W18-400, рік виготовлення: 2017, номер шасі - НОМЕР_1 , вартість 5800 євро, а також результати розгляду згадуваного запиту (за наявності).

08 жовтня 2024 року на виконання вимог ухвали від 23 вересня 2024 року представником Вінницької митниці надано витребувану судом інформацію.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

26 травня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" (покупець) та VICTORIA PKW/LKW GmbH (продавець) укладено контракт № 10/05/23, відповідно до пункту 1.1 якого продавець здійснив продаж причіпу вантажного, контейнеровоз, марки KOTSCHENREUTHER, модель WF/W18-400, рік виготовлення: 2017, номер шасі - НОМЕР_1 , вартість 5800 євро.

На виконання вказаного контракту виставлено інвойс № AR.2023.117 від 26 травня 2023 року.

В подальшому, для митного оформлення згадуваного вище причіпу товариством з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію № 23UA401020028730U8, проте відповідачем оформлено імпорт товару без застосування преференційного режиму.

26 червня 2023 року позивач звернувся до Вінницької митниці із листом, у якому просив застосувати преференційний режим до імпортованого товару. До такої заяви позивачем долучено зокрема й сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № nr. А 642043 від 12 червня 2023 року.

06 липня 2023 року відповідач листом вих. № 7.12-1/15-01/13/4963 повідомив товариство з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" про те, що відповідно до статті 32 "Перевірка підтверджень походження" Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, документи про походження товарів в разі наявності у митних органів Договірної сторони-імпортера обґрунтованих сумнівів в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог Угоди підлягають перевірці шляхом направлення запиту до митних органів країни експорту.

Також у листі йдеться про те, що наданий після митного оформлення сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 15 червня 2023 року (датою видачі сертифіката вважається дата митного забезпечення, проставлена в графі 11 "Митний дозвіл") № А 642043 буде направлено митницею до Держмитслужби України з подальшим перенаправленням митним органам Федеративної Республіки Німеччина для проведення перевірки. Про прийняте рішення позивача буде повідомлено додатково після отримання підтверджуючих документів від уповноважених органів іноземної держави.

21 вересня 2023 року Державна митна служба України скерувала на адресу митного органу Федеративної Республіки Німеччини лист вих. № 15/15-03-01/11/4322, у якому відповідно до статей 31-32 Додатку І до Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження просила провести перевірку щодо автентичності сертифіката з переміщення EUR.1 № А 642043. Підставою для перевірки визначено сумніви в преференційному походженні товару та негативні результати перевірки доказів походження, оформлених тим самим експортером VICTORIA PKW/LKW GmbH.

У відповідь на згадуваний вище лист митний орган Федеративної Республіки Німеччини листом вих. № Z 4215В-А-18/23-В 1205 повідомив Державну митну службу України про те, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що документ про преференції, що додається, є автентичним, але вказаний товар не має відповідного походження у розумінні протоколу № 1 до Асоціації Угоди між Європейським Союзом та Україною згідно з Регіональною конвенцією про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження.

11 липня 2024 року Державна митна служба України скерувала на адресу Вінницької митниці зазначений вище лист уповноваженого митного органу Німеччини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями частини 1 статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

У частині 6 цієї норми зазначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частиною 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

У частині 5 цієї норми надається визначення терміну ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно зі статтею 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частинами 1, 2 статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України (пункт 1 частини 3 статті 44 МК України).

Законом від 16 вересня 2014 року № 1678-VІІ ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року (далі - Угода про асоціацію).

Відповідно до статті 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Кожна Сторона відповідно до частини 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1-А до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу II "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди як такі, що походять з Європейського Союзу, вважаються, зокрема (а) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі Іменуватиметься декларацією інвойс, надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Застосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів шляхом надання пільги (за кодом 410) у вигляді звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, здійснюється в рамках Доповнення І "Визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII (далі - Доповнення І Угоди).

Частиною 1 статті 16 Доповнення І Угоди передбачено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником, а відповідно до частини 3 цієї статті, експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей (частина 4 статті 45 МК України).

У частині першій статті 32 Доповнення І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої Інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 48 МК України митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження (частина 4 статті 48 МК України).

Так, в ході судового розгляду встановлено, що підставою для надіслання запиту до митних органів Федеративної Республіки Німеччини про проведення перевірки сертифікату з перевезення товару, наданого позивачем під час митного оформлення транспортного засобу, зазначеного у митній декларації № 23UА401020028730U8, із застосуванням преференційного режиму слугувала наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності таких документів та статусі походження відповідних товарів.

Зокрема, зі змісту листа Державної митної служби України від 12 липня 2023 року вих. № 7.12-1/15-01/4/5133 слідує, що по сертифікату з перевезення товарів EUR.1 від 15 червня 2023 року № А 642043 експортером товарів є підприємство VICTORIA PKW/LKW GmbH, по якому уповноваженим органом Німеччини не підтверджено преференційне походження вживаних транспортних засобів (лист Держмитслужби від 23 вересня 2022 року вих. № 15/15-03-01/7.12/3391).

Також листом від 21 вересня 2023 року підтверджується те, що Державна митна служба України скерувала на адресу митного органу Федеративної Республіки Німеччини лист вих. № 15/15-03-01/11/4322, у якому відповідно до статей 31-32 Додатку І до Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження просила провести перевірку щодо автентичності сертифіката з переміщення EUR.1 № А 642043. Підставою для перевірки визначено сумніви в преференційному походженні товару та негативні результати перевірки доказів походження, оформлених тим самим експортером VICTORIA PKW/LKW GmbH.

У відповідь на згадуваний вище лист митний орган Федеративної Республіки Німеччини листом вих. № Z 4215В-А-18/23-В 1205 повідомив Державну митну службу України про те, що перевірка показала, що документ про преференції, що додається, є автентичним, але вказаний товар не має відповідного походження у розумінні протоколу № 1 до Асоціації Угоди між Європейським Союзом та Україною згідно з Регіональною конвенцією про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження.

З урахуванням встановлених обставин слід дійти висновку, що митним органом правомірно не застосовано преференційний режим під час оформлення причіпу вантажного, контейнеровоз, марки KOTSCHENREUTHER, модель WF/W18-400, рік виготовлення: 2017, номер шасі - НОМЕР_1 , оскільки митним органом Федеративної Республіки Німеччини не підтверджено походження імпортованого позивачем товару, а тому підстави для застосування преференційного режиму відсутні.

При цьому, на переконання суду, безпідставно стверджувати про допущену Вінницькою митницею бездіяльність щодо незастосування преференційного режиму під час митного оформлення товару до надходження від митних органів Федеративної Республіки Німеччини інформації, оскільки в силу приписів частини 4 статті 45 МК України товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачу витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Сабаров-Трак" (місцезнаходження: 21037, м. Вінниця, вул. Черняховського, буд. 78; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 36474320)

Відповідач: Вінницька митниця (місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43997544)

Рішення суду в повному обсязі складено 11.11.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович