Постанова

від 26.09.2024 по справі 493/296/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5497/24

Справа № 493/296/24

Головуючий у першій інстанції Мясківська І.М.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Назарової М.В., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик», в інтересах якого діє адвокат Шаповал Олександр Анатолійович

на ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 22 квітня 2024 року

за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Осокіна Сергія Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Левчик», за участю третьої особи Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, про визнання договору емфітевзису недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовною заявою до ПП «Левчик», за участю третьої особи Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання договору емфітевзису недійсним.

18.04.2024 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити ПП «Левчик» вчиняти дії, спрямовані на використання, передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, а також заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам та будь-яким іншим особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.

В обґрунтування заяви представник позивача посилався на те, що з інформаційної довідки 351425870 від 23.10.2023 року позивачу стало відомо, що 10.05.2023 року державним реєстратором Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Бардаковим Є.В. була проведена державна реєстрація договору емфітевзису від 10.05.2023 року відносно земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, яка належить позивачу на праві власності. Зазначений договір з ПП «Левчик» позивач не укладав та не підписував.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 19.05.2023 року визнано право оренди за ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101 на підставі договору оренди від 19.05.2006 року та додаткової угоди від 04.05.2017 року, укладених між позивачем та ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА».

На підставі спірного договору емфітевзису від 10.05.2023 року відповідач може в будь-який час приступити до використання земельної ділянки. Не виключена можливість вжиття відповідачем заходів стосовно чергового розірвання існуючого спірного договору емфітевзису та укладання нового незаконного договору.

У зв`язку з чим просив суд задовольнити його заяву про забезпечення позову в повному обсязі, оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 22.04.2024 року ухвалено заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Осокіна Сергія Юрійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Левчик», за участю третьої особи Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання договору емфітевзису недійсним задовольнити частково.

Заборонити ПП «Левчик» вчиняти дії, спрямовані на передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник: ПП «Левчик», ЄДРПОУ 39248813, місце знаходження: с. Оленівка Подільського району Одеської області, 66143.

Роз`яснити заявнику, що у разі відмови судом в задоволенні його позовних вимог відповідач має право звернутися до нього за відшкодуванням збитків, заподіяних в результаті забезпечення позовних вимог згідно даного визначення.

Ухвала вмотивована тим, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Суд погодився з доводами заявника про необхідність забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, так як невжиття таких заходів може призвести до унеможливлення виконання рішення суду. Щодо наявності підстав для застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони ПП «Левчик» вчиняти дії спрямовані на використання земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, суд зазначив, що заборона користуватися спірною земельною ділянкою не тільки позбавляє підприємство на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою був укладений договір оренди земельної ділянки, який на час постановлення оскаржуваної ухвали є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована, тому в цій частині заява задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «Левчик» в інтересах якої діє адвокат Шаповал Олександр Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права просить її скасувати в частині задоволення заяви про забезпечення позову, і ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, звертається увага суду на те, що предметом позову є визнання договору емфітевзису недійсним. Отже, справа № 493/296/24 стосується виключно права користування земельною ділянкою. При цьому остаточне рішення по суті за наслідками розгляду справи № 493/296/24 не підлягатиме примусовому виконанню.

Наголошується, що оскільки спір виник лише стосовно права на оренду земельної ділянки, то заборону державному реєстраторові у проведенні реєстраційних дій із земельною ділянкою необхідно обмежити лише забороною реєстрації права оренди на неї.

Підсумовуючи викладене в апеляційній скарзі зазначено, що вжиті у справі № 493/296/24 заходи забезпечення позову: не відповідають критеріям розумності, обґрунтованості, порушують баланс інтересів сторін, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, не випливають на можливість виконання в майбутньому остаточного рішення суду по суті спору.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Будучі в розумінні ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання, призначене на 26.09.2024 року на 10:15 годину не з`явилися, причини неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи чи про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подавали.

Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо учасники процесу не заявилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від учасників судової справи до суду апеляційної інстанції в строк передбачений Законом не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, площею 2,5 га., що розташована на території (колишньої Оленівської сільської Ради) Подільського району Одеської області.

Відповідно інформаційної довідки № 351425870 від 23.10.2023 року позивачу стало відомо про те, що 10.05.2023 року державним реєстратором Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Бардаковим Є.В. була проведена державна реєстрація договору емфітевзису від 15.05.2023 року відносно земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, яка належить ОСОБА_1 на праві власності. Вказаний договір емфітевзису був зареєстрований за заявою та ініціативою ПП «Левчик», ОСОБА_1 не укладався та не підписувався.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 19.05.2023 року визнано право оренди за ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА» щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101 на підставі договору оренди від 19.05.2006 року та додаткової угоди від 04.05.2017 року, укладених між позивачем та ТОВ «АГРОФІРМА ХЛІБНА НИВА».

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Статтею 13 Конституції України визначається, що Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб`єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається i реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основним з таких законів є Земельний кодекс.

Статтею 78 Земельного кодексу визначено, що право власності на землю це право володіти, користуватися i розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч.1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 п.2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, площею 2,5 га, що розташована на території (колишньої Оленівської сільської Ради) Подільського району Одеської області.

Предметом позову ОСОБА_1 є захист його права володіти, користуватися i розпоряджатися земельною ділянкою.

Разом з цим, особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору. Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, може передавати її в оренду на строк, що не перевищує строк договору емфітевзису. Емфітевт набуває право відчуження емфітевзису іншій особі шляхом укладення з нею договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником доведена необхідність забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, так як невжиття таких заходів може призвести до унеможливлення виконання рішення суду.

Розглядаючи заявлені вимоги, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик», в інтересах якого діє адвокат Шаповал Олександр Анатолійович, залишити без задоволення.

Ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 22 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді М.В. Назарова

В.В. Кострицький