Ухвала

від 06.11.2024 по справі 521/15170/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1555/24

Справа № 521/15170/24 1-кс/521/2896/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю представника заявника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах заявника Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (надалі СГІ-НЦНС) на ухвалу слідчого судді Малиновського райсуду м. Одеси від 24.09.2024, якою відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах заявника СГІ-НЦНС на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалоюслідчого суддібуло відмовленов задоволенніскарги представника ОСОБА_6 , в інтересах заявника СГІ-НЦНС, на бездіяльність слідчого.

Мотивуючи своє рішення про відмову в задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що відповідно до заяви не вбачається, що директор СГІ-НЦНС просить внести відомості про скоєння кримінального правопорушення до ЄРДР, натомість, заявник просить провести перевірку щодо ознак злочину, що не є тотожнім внесенню відомостей до ЄРДР, внаслідок чого слідчий суддя дійшов висновку про те, що з матеріалів скарги не вбачається, що ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. отримало заяву про кримінальне правопорушення, в якій йде мова про внесення відомостей до ЄРДР.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 , в інтересах заявника СГІ-НЦНС, не погодився із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість з огляду на наступні обставини:

- висновок слідчого судді стосовно того, що СГІ-НЦНС повинен був просити у заяві внести відомості про скоєння кримінального правопорушення до ЄРДР не ґрунтується на вимогах процесуального закону, натомість, 08.07.2024 директор СГІ-НЦНС звернувся до ГУНП в Одеській обл. із проханням провести перевірку щодо ознак складу злочину в діях посадових осіб орендаря пошкодженого державного нерухомого майна вартістю понад 18 мільйонів грн. будівлі конференц-залу за адресою: АДРЕСА_1 , підставою для звернення із заявою стало недбале халатне ставлення орендаря державного нерухомого майна до об`єкту оренди, внаслідок чого майно постраждало від пожежі, проте фактично жодної перевірки проведено не було, причетних осіб не виявлено та не допитано, жодних слідчих дій не здійснено;

- слідчим суддею не було вмотивовано того, чому він не вважає незаконним проведення перевірки заяви СГІ-НЦНС саме в порядку Закону України «Про звернення громадян», а не в іншому порядку.

Посилаючись на викладені обставини, представник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу директора СГІ-НЦНС на бездіяльність СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення задовольнити.

Прокурор в судове засідання апеляційного суду не з`явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомив та жодних клопотань на адресу суду не подавав.

Враховуючи неявку прокурора в судове засідання, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з`ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ч. 1 ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Системний аналіз оскаржуваної ухвали слідчого судді свідчить про те, що зазначене судове рішення приписам вищенаведеної норми кримінального процесуального закону відповідає з огляду на наступні обставини.

Вимоги ч. 1 ст. 306 КПК України передбачають, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст.318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчогосудді зарезультатами розглядускарги нарішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування можебути про: 1)скасування рішенняслідчого,дізнавача чипрокурора; 1-1)скасування повідомленняпро підозру; 2)зобов`язання припинитидію; 3)зобов`язання вчинитипевну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

На підставі аналізу змісту скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України представником ОСОБА_6 в інтересах заявника СГІ-НЦНС до суду 1-ої інстанції 19.09.2024 (а.с. 1-3) вбачається, що останній оскаржує бездіяльність уповноважених посадових осіб СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою директора СГІ-НЦНС від 08.07.2024 про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, до поданої скарги представником ОСОБА_6 було долучено копію заяви директора СГІ-НЦНС ОСОБА_7 від 08.07.2024, в якій останній просив провести перевірку щодо наявності ознак злочину в діях посадових осіб орендаря пошкодженого внаслідок пожежі державного майна ГО «Захист прав архітекторів у сфері культури та мистецтв», а також встановити невідому особу (осіб), що занесла джерело запалювання ззовні та фактично вчинила підпал державного майна будівлі конференц-залу, що знаходиться на балансі СГІ-НЦНС, ринкова вартість якої становить 18560600 грн. (а.с. 14).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Частина 4 ст. 214 КПК України встановлює, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, серед іншого, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Аналогічні положення містяться в п. 2 Розділу II «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи викладене, колегія суддів наголошує на тому, що внесенню відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування має передувати діяльність, спрямована на перевірку заяви чи повідомлення задля встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

В цьому контексті колегія суддів наголошує на існуванні правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №818/1526/18), відповідно до якої у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Так, відповідно до вищезгаданої заяви про вчинення кримінального правопорушення, поданої ГУНП в Одеській обл., заявник директор СГІ-НЦНС ОСОБА_7 повідомляє про пожежу в будівлі конференц-залу, що знаходиться на балансі СГІ-НЦНС, яка ймовірно сталась внаслідок занесення джерела запалювання ззовні, внаслідок чого просить провести перевірку щодо ознак злочину в діях посадових осіб орендаря пошкодженого майна ГО «Захист прав архітекторів у сфері культури та мистецтв», а також встановити невідому особу (осіб), що занесла джерело запалювання ззовні та фактично вчинила підпал державного майна.

В цьомуконтексті апеляційнийсуд,погоджуючись ізвисновком слідчогосудді,наголошує натому,що поданадиректором СГІ-НЦНСзаява зазмістом викладениху нійвимог неє заявоюпро вчиненнякримінального правопорушення,натомість,в нійзаявник проситьпровести відповіднуперевірку стосовновстановлення причинипожежі в будівлі конференц-залу, а також осіб, які причетні до зазначеного запалювання.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів не вбачає допущення будь-яких порушень з боку уповноважених службових осіб правоохоронних органів в частині розгляду такої заяви СГІ-НЦНС в порядку Закону України «Про звернення громадян».

При цьому, в матеріалах справи наявна відповідь ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл., відповідно до якої, на виконання вимог вищезгаданої заяви, співробітниками правоохоронних органів було здійснено виїзд за адресою виникнення пожежі та було встановлено, що виникло займання сміття в закинутій будівлі, згідно акту про пожежу від 28.06.2024 ймовірною причиною пожежі було занесення стороннього джерела запалювання ззовні невстановленою особою, потерпілі відсутні; будівля була закинутою, в ній іноді проживали люди без постійного місця проживання; в ході відпрацювання повідомлення встановити, хто саме міг би занести джерело запалювання не представилось можливим (а.с. 11).

Відтак, є вочевидь помилковими посилання апелянта на не проведення жодної перевірки викладених у повідомленні СГІ-НЦНС відомостей.

Апеляційний суд наголошує на тому, що із матеріалів, долучених до скарги, неможливо дійти висновку про те, що уповноважені посадові особи правоохоронного органу отримали саме заяву про вчинення кримінального правопорушення, із наведенням переконливих обставин, які б свідчили про вчинення будь-якого кримінального правопорушення та вимогою стосовно внесення певних відомостей до ЄРДР.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів констатує, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги представника заявника СГІ-НЦНС ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою від 08.07.2024, оскільки така заява за своїм змістом не є заявою про вчинення кримінального правопорушення, а відповідає критеріям звернення, визначеним Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги представника заявника ОСОБА_6 та скасування законної, обґрунтованої та вмотивованої ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст. 24, 214, 303, 304, 309, 370, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах заявника СГІ-НЦНС залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Малиновськогорайонного судум.Одеси від24.09.2024,якою відмовленов задоволенніскарги представника ОСОБА_6 в інтересахзаявника СГІ-НЦНСна бездіяльністьслідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою директора СГІ-НЦНС від 08.07.2024 про вчинення кримінального правопорушення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4