Ухвала

від 11.11.2024 по справі 120/14336/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 листопада 2024 р. Справа № 120/14336/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САНТОРІН" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Абріна В.Г., подана від імені та в інтересах позивача товариства з обмеженою відповідальністю "САНТОРІН" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000227/2 від 06.08.2024.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з метою здійснення митного оформлення товару відповідачу була подана митна декларація 24UA401020039953U8, до якої було додано ряд необхідних документів. За результатами розгляду поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000227/2 від 06.08.2024.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Ухвалою суду від 29.10.2024 відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САНТОРІН" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Також 08.11.2024 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи положення п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 260 КАС України, розгляд вказаного клопотання здійснюється судом у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В силу приписів ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зауважує, що у заявленому клопотанні не зазначено належних мотивів, якими обґрунтовується необхідність розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Зокрема, відповідач лише обмежився посиланням на необхідність розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, однак не вказав конкретних підстав заявленого клопотання та не пояснив дійсних мотивів щодо необхідності розгляду справи в судовому засідання з викликом сторін.

Водночас, як зазначено в ухвалі суду від 29.10.2024 про відкриття провадження у справі, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування і складу учасників ця справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження і для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору, на думку суду, не є обов`язковим заслуховування усних пояснень представників сторін у судовому засіданні.

Отже, для того, щоб суд міг дійти іншого висновку, клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні має бути достатньо переконливим та містити вагомі аргументи, які б вказували на доцільність розгляду справи в судовому засідання за участю сторін.

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з частинами першою, третьою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В цьому контексті суд зауважує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.

Відтак розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи жодним чином не порушує законних прав сторони, тоді як можливість реалізації учасником справи окремих процесуальних прав, як-от права брати участь в судовому засіданні, надавати суду усні пояснення, задавати питання іншим учасникам справи тощо, закон пов`язує з видом судового процесу для розгляду конкретної справи, тобто зазначені права не можна вважати абсолютними.

З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.

Керуючись ст.ст. 12, 167, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович