УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 листопада 2024 р. Справа № 129/2968/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу освіти Гайсинської міської ради про зобов`язання вчинити дії,-
в с т а н о в и в :
19.09.2024 року до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу освіти Гайсинської міської ради про зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 19.09.2024 року дану позовну заяву передано до Вінницького окружного адміністративного суду.
06.11.2024 року матеріали позовної заяви надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Свентуха Віталія Михайловича.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, в розумінні частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Публічно-правовий спір необхідно розглядати у єдності його матеріального та процесуального аспектів. Матеріальний аспект публічно-правового спору розкриває сутність протиріч між суб`єктами такого спору, які виникли у зв`язку з реалізацією прав, свобод та інтересів цих суб`єктів у сфері публічно-правових відносин. Процесуальний аспект розкриває сутність публічно-правового спору як предмета розгляду адміністративним судом, тобто адміністративної справи.
Суб`єктами публічно-правового спору є особи, між якими виникли розбіжності з приводу реалізації їх прав та обов`язків у публічно-правових відносинах.
Об`єктом публічно-правового спору є права, свободи та інтереси, реалізації або задоволенню яких перешкоджає суб`єкт владних повноважень.
Предметом публічно-правового спору є рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, а також дії чи бездіяльність суб`єктів публічно-правових відносин, які не є суб`єктами владних повноважень, але є суб`єктами публічно-правового спору.
Специфіка публічно-правового спору визначається у його суб`єктному складі, підставах виникнення, межах повноважень адміністративного суду.
Отже, публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов`язковим наявність зв`язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.
У змісті позовної заяви позивач посилаючись на частину 2 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України зазначив, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцем знаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, у змісті позовної заяви відсутній виклад обставин віднесення спору до публічно-правового.
Отже, виклад обставин слід відобразити із урахуванням відносин, що склались між сторонами та конкретизувати у чому полягає публічно-правовий спір, і на захист яких прав чи інтересів спрямований позов за заявленими вимогами.
Таким чином, позивачу слід конкретизувати виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в контексті віднесення спору до сфери публічно-правового.
У разі віднесення спору до публічно-правового, позивачу слід врахувати, що способи захисту прав та інтересів фізичної та юридичної особи у публічно-правовому спорі визначено частиною першою статті 5 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до пунктів 2-4 частини 1 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт протиправності прийнятого індивідуального акта або факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб`єкта владних повноважень.
Водночас протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Разом з тим, заявлені позивачем вимоги не відповідають вказаним приписам.
Згідно із змістом позовних вимог позивач просить суд:
- зобов`язати Відділ освіти Гайсинської міської ради здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманої надбавки до заробітної плати за почесне звання "Заслужений вчитель України" за посадою заступник директора в сумі 42543,39 грн.;
- зобов`язати Відділ освіти Гайсинської міської ради здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманої надбавки до відпускних за почесне звання "Заслужений вчитель України" за посадою заступник директора в сумі 5570,81 грн.
Отже, позивач заявляє вимоги про зобов`язання відповідача до вчинення конкретних дій, але при цьому не ставить вимогу щодо оскарження тих рішень, дій (бездіяльності) відповідача, визнання яких протиправними і зумовлює необхідність покладення судом певних обов`язків на суб`єкта владних повноважень з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
У зазначеному вигляді заявлені позовні вимоги не відповідають положенням частини 1 статті 5 КАС України, а також не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у частині 2 статті 245 КАС України за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення частини 2 статті 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак позивачу необхідно конкретизувати, які саме рішення, дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують її права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- конкретизації, які саме рішення, дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду;
- викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в контексті віднесення спору до сфери публічно-правового.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 4, 5, 42, 46, 160, 161, 169, 171, 172, 245 КАС України, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу освіти Гайсинської міської ради про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123089566 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Свентух Віталій Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні