Ухвала

від 06.11.2024 по справі 160/26274/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 листопада 2024 рокуСправа №160/26274/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо залучення другого відповідача по справі № 160/26274/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/26274/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/26274/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу постановлено за правилами загального позовного провадження.

10.10.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Державна судова адміністрація України, яка виділила кошти виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для обчислення окладу суддів на відповідний рік.

В судове засідання 06.11.2024 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити питання щодо залучення другого відповідача в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин 3, 4, 6, 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Вказана правова позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.07.2020 року у справі №2040/5355/18 та від 27.02.2020 року у справі №759/13033/14-а.

Так, відповідно до частини 3 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів здійснює Державна судова адміністрація України, а функції розпорядника коштів нижчого рівня територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Статтею 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до правил частин 3, 4 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зіставленні з положеннями частин 1, 2, 5 статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України. Відповідач, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює свої повноваження у межах асигнувань, які Державна судова адміністрація України затвердила у його кошторисі.

Необхідність з`ясування участі Державної судової адміністрації України у виплаті суддівської винагороди позивача пов`язана з тим, що однією з причин невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби.

У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов`язувати із діяльністю Державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону), відповідно як суб`єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).

У випадку ж, коли Державна судова адміністрація України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу), з урахуванням вимог статті 135 Закону (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму, то є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати, є результатом дій/рішень ТУ ДСА України, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов`язуватися з цими діями та їх наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 18.10.2023 року у справі №400/12428/21, від 17.10.2023 року у справі №280/117/22.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 року по справі №580/4201/20 вказав, що Територіальне управління Державної судової адміністрації є належним відповідачем за позовом. Зазначення цього органу як відповідача у справі є цілком закономірним, адже саме він як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня нараховує і виплачує суддівську винагороду.

Водночас, Верховний Суд у справі №340/1916/20 дійшов висновку, що правильне вирішення справи та застосування ефективного способу захисту порушеного права позивача вимагає, щоб відповідачем також була Державна судова адміністрація України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за належне фінансування судів, зокрема й витрат на суддівську винагороду.

Частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Враховуючи викладене, суд з урахуванням положень статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням встановлених обставин справи, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, вважає за необхідне залучити Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) до участі в даній справі у якості другого відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Керуючись ст. ст. 48, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі № 160/26274/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, як другого відповідача - Державну судову адміністрацію України (ЄДРПОУ 26255795).

Розпочати розгляд адміністративної справи спочатку.

Розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 04.12.2024 року о 15:00 год., в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань № 3.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Озерянською С.І.

Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України надати до суду разом з відзивом на позов інформацію про розмір бюджетних асигнувань, якими забезпечувалося Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди із зазначенням розміру посадового окладу за період з 01 липня по 30 вересня 2024 року включно.

Попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, із доказами та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих на нього доказів відповідачу.

Встановити відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідачів надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив, із доказами та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інформацію щодо адміністративної справи № 160/26274/24 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Копію ухвали направити сторонам.

Державній судовій адміністрації України направити копію ухвали разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська