Ухвала

від 12.11.2024 по справі 160/29846/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 листопада 2024 року Справа 160/29846/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

08.11.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), з вимогами:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Першого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районі міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо неврахування факту добровільного виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №160/4941/24 та неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 75706808, покладення на військову частину НОМЕР_1 витрат та виконавчого збору у виконавчому провадженні № 75706808, а також штрафу за невиконання вимог виконавчого документа у виконавчому провадженні № 75706808;

- зобов`язати Перший Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районі міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження № 75706808 у зв`язку із добровільним виконанням військовою частиною НОМЕР_1 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №160/4941/24 та скасувати неправомірні постанови Першого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районі міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняті у виконавчому провадженні № 75706808, а саме:

постанову від 05.08.2024 року ВП № 75706808 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

постанову від 05.08.2024 року ВП № 75706808 про стягнення виконавчого збору;

постанову від 02.10.2024 року ВП № 75706808 про накладання штрафу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства(далі -КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом наданоправо звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями160,161 КАС України.

Норми статей160,161 КАС Українине містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Окрім того, відповідно до частини шостоїстатті 161 КАС України, уразі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частин першої - другоїстатті 122 КАС України,позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2статті 287 КАС Українипозовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною шостоюстатті 161 цього Кодексуу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, щоКАС Українирегулює порядок оскарження саме до адміністративного суду дій державного виконавця, при цьомустаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів.

Так, відповідно до частини третьоїстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першійстатті 3 цього Законусеред інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3 - 9).

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, щостаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»є загальною нормою по відношенню достатті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного суду від 13.03.2019 року № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18).

Отже, в даному випадку для обчислення строку звернення до адміністративного суду слід керуватися нормамиКАС Українита застосовувати десятиденний строк звернення до суду.

З наданих до суду матеріалів адміністративного позову вбачається, що оскаржувана постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.08.2024р. отримана позивачем 15.08.2024р. згідно штемпелю вхідної кореспонденції, постанова про стягнення виконавчого збору від 05.08.2024р. отримана позивачем 15.08.2024р. згідно штемпелю вхідної кореспонденції, постанова про накладення штрафу від 02.10.2024р. отримана позивачем 22.10.2024р. згідно штемпелю вхідної кореспонденції, проте з адміністративним позовом Військова частина НОМЕР_1 звернулась лише 08.11.2024, тобто з пропуском встановленого десятиденного строку для оскарження.

Позивачем не було зазначено причин та доводів в обґрунтування їх поважності для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Згідно з частиною першоюстатті 123 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3статті 161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону УкраїниПро Державний бюджет України» на 2024 ріквстановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

За змістом приписів пп.2) п.3 ч.1 ст.4 Закону України«Про судовий збір»за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів пп.1) п.3 ч.1 ст.4 Закону України«Про судовий збір»за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено три майнові вимоги про скасування постанов державного виконавця, за якими на позивача накладено грошові зобов`язання та дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною від першої.

Проте, до позову не додано документу на підтвердження сплати судового збору за подання позову майнового та немайнового характеру, сплаченого в установленому порядку та розмірі з урахуванням кількості заявлених позовних вимог, позивачем також не було заявлено клопотань про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, судом встановлено, що позов поданий без додержання вимог, встановленихст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем не було заявлено клопотання про відстрочення, або звільнення від сплати судового збору, або документів, що підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у строк протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;

сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції у розмірі 6 056,00грн., або належні документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 6 056,00грн., сплаченого за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП),

Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або

- документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядкустатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Рябчук