Ухвала

від 15.11.2024 по справі 160/30155/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 листопада 2024 року Справа 160/30155/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Комунального закладу Дніпропетровського «Обласного клінічного центру Медико-соціальної експертизи №1 Дніпропетровської обласної ради Казанової Алли Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

12 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до голови Комунального закладу Дніпропетровського «Обласного клінічного центру Медико-соціальної експертизи №1 Дніпропетровської обласної ради Казанової Алли Миколаївни, з вимогами:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Голови Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - Казанової Алли Миколаївни, щодо невизнання ОСОБА_1 1989р.н. особою з інвалідністю від 26.02.2024р.;

-зобов`язати Голову Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - Казанову Аллу Миколаївну, прийняти нове Рішення, щодо визнання ОСОБА_1 1989р.н. особою з інвалідністю 2 групи з дитинства на підставі вродженої вади_Spina bifida, встановлених функціональних порушень та ускладнень невиліковної хвороби та отриманого травмування, внаслідок хуліганського нападу;

-затребувати медичну експертну справу МСЕК ОСОБА_1 1989р.н. у Голови Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - ОСОБА_2 та переглянути її з метою встановлення причино-наслідкового взаємозв`язку, що не був встановлений в Акті огляду між причиною встановлення інвалідності - вроджена вада з дитинства та наслідком встановлення інвалідності - отримання тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до каліцтва - почергове відняття нижніх кінцівок ніг, пересуваюсь з опорою на палицю, перенесення в 2023р. інфарктам, що підтверджується, асоціативним станом та ознаками гіпертрофії лівого шлуночка серця;

-перевірити наявність в Акті огляду ОСОБА_1 1989р.н. від 26.02.2024р. встановлення 2 причин інвалідності, перша вроджена вада - Spina bifida, друга - наслідки та ускладнення, функціональні порушення, викликані вродженою вадою та умови настання інвалідності - нанесення тяжких тілесних ушкоджень голови та хворого хребта ОСОБА_1 1989р.н. з боку хуліганського нападу від 06.08.2023 р.;

-визнати ОСОБА_1 1989р.н. інвалідом 2 групи дитинства на підставі вроджених вад з дитинства, та отримання тяжких тілесних ушкоджень в результаті замаху на життя та здоров`я (хуліганського нападу);

-направити Акт огляду Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - ОСОБА_1 1989р.н. від 26.02.2024р., щодо не визнання особою з інвалідністю 2 групи з дитинства на підставі вродженої вади_Spina bifida, функціональних порушень та ускладнень, отриманого травмування, внаслідок хуліганського нападу на адресу: АДРЕСА_1 , Україна;

-видати ОСОБА_1 Довідку про встановлення пожитево 2 групи інвалідністі на підставі: вродженої вади і отриманих тяжких тілесних ушкоджень в результаті хуліганського нападу;

-направити комплект документів до органів соціального захисту населення в м. Покров за адресою: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області за адресою: 53304, вул. Валері Залужного, 5, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровська обл. для оформлення посвідчення інваліда;

-направити комплект документів для встановлення пенсії по інвалідності до Покровського відділу Пенсійного фонду у м. Покров за адресою: 53304, вул. Валерія Залужного,7, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровської області;

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В позовній заяві у відомостях щодо позивача не зазначено його реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта, також не зазначені і відомості про наявність або відсутність в нього електронного кабінету, щодо відповідача не зазначені відомості про наявність або відсутність в нього електронного кабінету.

Окрім цього, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається із позовної заяви, позивач не підтвердив в позовній заяві те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав та виправлену позовну заяву, в якій зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта позивача; відомості про наявність або відсутність у позивача та відповідача електронного кабінету, а в разі, якщо позивачу такі відомості відносно відповідача не відомі, зазначити про це.

Також, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовом не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.

Формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів визначених позивачем в даній позовній заяві не відповідає вимогам частини першої статті 5 та пунктам 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім цього, як вже зазначалось, відповідно до пункту 4 частини 5статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено відповідача - голову Комунального закладу Дніпропетровського «Обласного клінічного центру Медико-соціальної експертизи №1 Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2 , однак позивач зокрема просить визнати протиправним та скасувати Рішення Голови Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - Казанової Алли Миколаївни, щодо невизнання ОСОБА_1 1989р.н. особою з інвалідністю від 26.02.2024р. та зобов`язати Голову Обласного МСЕК №1 м. Дніпра - ОСОБА_2 , прийняти нове Рішення, щодо визнання ОСОБА_1 1989р.н. особою з інвалідністю 2 групи з дитинства на підставі вродженої вади_Spina bifida, встановлених функціональних порушень та ускладнень невиліковної хвороби та отриманого травмування, внаслідок хуліганського нападу.

Щодо інших заявлених позовних вимог, суду взагалі не зрозуміло до кого вони звернуті.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до відомостей, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ІК в ЄДРПОУ 13428538 повне найменування юридичної особи значиться, як КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, а керівником зазначено ОСОБА_3 .

Отже, позивачу необхідно надати до суду та для сторін виправлену позовну заяву із уточненням суб`єктного складу сторін та змісту позовних вимог.

Також, відповідно до частини 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частини 1 та 2 статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , проте документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у зв`язку із чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з`ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Також, відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В силу вимог частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частини 4 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Приписами частини 5 статті 94 КАС України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу позивача, що копії документів, доданих до позовної заяви не засвідчені належним чином, що унеможливлює їх використання у якості доказів в розумінні Глави 5 Розділу 1 КАС України.

Отже підсумовуючи вищенаведене, позивачеві слід подати до суду засвідчену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документ, що посвідчує особу позивача) та засвідчені належним чином додатки до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.

Окрім цього, згідно частини 3статті 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3статті 6 Закону України "Про судовий збір"у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В описовій частині цієї ухвали вже зазначено про те, що позивачу необхідно надати до суду та для сторін виправлену позовну заяву із уточненням суб`єктного складу сторін та змісту позовних вимог, отже, належний розмір судового збору за подання цього позову залежить від кінцевої редакції позовних вимог у зв`язку з чим суд звертає увагу позивача, що в порядку усунення недоліків позовної заяви йому також потрібно враховувати, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до голови Комунального закладу Дніпропетровського «Обласного клінічного центру Медико-соціальної експертизи №1 Дніпропетровської обласної ради Казанової Алли Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

-власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

-виправлену позовну заяву для суду та відповідно до кількості учасників справи із уточненням суб`єктного складу сторін та змісту позовних вимог, в якій також зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта позивача; відомості про наявність або відсутність у позивача та відповідача електронного кабінету, а в разі, якщо позивачу такі відомості відносно відповідача не відомі, зазначити про це;

-засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документ, що посвідчує особу позивача) та засвідчені належним чином додатки до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.О. Юрков