Рішення

від 15.11.2024 по справі 279/5718/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/5718/24

Провадження 2/279/1996/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Коваленко В.П.,

секретаря Лепесевицька В.В.

розглянувшив судовому засіданнів м.Коростеніцивільнусправу №279/5718/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, про визначеннядодаткового строку дляподання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувсядо суду з позовом до Горщиківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заявипро прийняття спадщини,посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 .

Зазначив, що в липні 2024 року при наведенні порядку в будинку, де проживала його мати в шафі в особистих речах знайшов державний акт серії ЯБ № 849137 на право власності на земельну ділянку площею 2,61 га.

01.08.2024 року він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, але роз`ясненням державного нотаріуса Другої Коростенської державної нотаріальної контори від 01.08.2024 року за № 522/01-16 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, так як він у встановлений законом термін не вступив в права спадкоємця.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 18 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 15 листопада 2024 року.

Позивачв судове засідання не з`явився. Представник позивача надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Горщиківської сільської ради Коростенського району в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати дану справу на підставі наявних матеріалів, без фіксації технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коростень Житомирськоїобласті померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 а.с. 8). Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження . ( а.с. 9) .

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ст.1269 ЦК України).

Відповідно дост.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Вимогами ст.1272 ЦК України визначено, що, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постановіВерховного СудуУкраїни від23серпня 2017року усправі №6-1320цс17зроблено висновок,що «правона спадщинувиникає змоменту їївідкриття,і законзобов`язуєспадкоємця,який постійноне проживавзі спадкодавцем,у шестимісячнийстрок податинотаріусу заявупро прийняттяспадщини.Відповідно дочастини третьоїстатті 1272ЦК Україниза позовомспадкоємця,який пропустивстрок дляприйняття спадщиниз поважноїпричини,суд можевизначити йомудодатковий строк,достатній дляподання нимзаяви проприйняття спадщини.За змістомцієї статтіповажними причинамипропуску строкудля прийняттяспадщини єпричини,які пов`язаніз об`єктивними,непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 роки померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після смерті останньої залишилось спадкове майно.

Згідно довідки №271/06-19 від 11.07.2024 року виданої Горщиківською сільською радою (а.с.11 ) про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та проживала на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , згідно запису в по господарській книзі за 2006 -2010 роки особовий рахунок № НОМЕР_2 .

За вищевказаною адресою ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала одна.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78835910 від 22/10/2024 2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.(а.с. 31 ).

01.08.2024 року державним нотаріусом Другої Коростенської державної нотаріальної контори О. Кобилинською відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.12).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач із заявою до нотаріальної контори не звернувся. Також суду не надано доказів того, що позивач 14 років не мав можливості звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Також, як Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженанаказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004, яка втратила чинність 07.03.2012, так і Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містять положення про те, що заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально. У даних нормативно-правових актах відсутня і заборона того, що така заява не може бути доставлена до нотаріуса представником спадкоємця, оскільки заборона стосується лише написання такої заяви представником від імені спадкоємця.

Отже, позивач не надав суду переконливих доказів того, що протягом більше 14 років з часу смерті матері він мав об`єктивні та непереборні перешкоди на вчинення дій щодо прийняття спадщини після її смерті, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Пленум Верховного Суду України в постанові №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.24 роз`яснив , що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1268,1270,1272 ЦК України, ст.ст. 247,263,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В позові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визначеннядодаткового строку дляподання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядкубезпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Коваленко В.П.