Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/21456/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Справа № 160/21456/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Горпинич С.І.,

за участю:

представника позивача - Павлової Ю.М.,

представника відповідача - Некоз А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/21456/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГДЖОЙН ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2024 року № 8100/23-00-07-94-01 (форма «Р»);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2024 року 8103/23-00-07-04-01 (форма «В4»);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 06.06.2024 року 8101/23-00-07-04-01 (форма «Р»).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області прийняті контролюючим органом без урахування усіх обставин, відтак останні підлягають скасуванню у судовому порядку. Зокрема, на думку позивача, під час проведення перевірки він надав усі первинні документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій з контрагентами, тому висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, не відповідають обставинам даної справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснювати розгляд та вирішення справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.09.2024.

Згідно відзиву на позовну заяву контролюючий орган зазначив про те, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення є правомірними оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично не відбувалися. Вважає, що подані позивачем документи не є належними доказами підтвердження господарської діяльності. Відтак, у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах наданих повноважень, тому підстави для задоволення позову відсутні.

12.09.2024 ухвалою суду проведення підготовчого засідання відкладено на 10.10.2024.

Згідно наданої позивачем відповіді на відзив на позов, позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, зазначає, що висновки акту сформовані на підставі податкової інформації, а не оцінці складених за результатами господарських операцій первинних документів. Відповідачем не наведено зауважень до змісту та форми наданих під час перевірки первинних документів з контрагентами. Висновки акту не спростовують фактичного руху активів позивача за договірними відносинами з контрагентами.

10.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Протокольною ухвалою від 10.10.2024 судом відкладено розгляд справи на 17.10.2024.

Від позивача надійшли заперечення на клопотання позивача про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 17.10.2024 судом закрито підготовче провадження у даній справі, судовий розгляд справи призначено на 12.11.2024.

01.11.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач крім іншого зазначив про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, адже, на його думку, перевірку призначено всупереч вимогам Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 12.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши позиції представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 19.03.2024 №689-п на підставі п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78, п.п. 79.1, п. 79.2, 79.3, ст. 79 ПК України, призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТОРГДЖОЙН ПЛЮС» з метою дотримання вимог податкового законодавства на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВІНЕТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42451065) за липень 2019 року, з ТОВ «МОСТ-ТРЕЙД ЛТД» (код ЄДРПОУ 43167259) за жовтень 2019 року та з ТОВ «ТОРГОПТ САТУРН» (код ЄДРПОУ 42792421 ) за листопад 2019 року - лютий 2020 року та показників фінансової звітності з їх відображенням в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2019 та 2020 роки (а.с. 110 т.2).

19.03.2024 за № 7119/6/23-00-07-04-04 ГУ ДПС у Черкаській області на адресу ТОВ «ТОРГДЖОЙН ПЛЮС» сформовано запит «Про надання пояснення та документального підтвердження», згідно змісту якого, контролюючий орган з посиланням на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТОРГДЖОЙН ПЛЮС» на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.6, 20.1.14, п. 20.1, ст. 20, п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, просить не пізніше наступного робочого дня після отримання платником податку наказу про проведення перевірки надати письмові пояснення та завірені належним чином копії первинних документів, що безпосередньо стосуються дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВІНЕТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42451065) за липень 2019 року, з ТОВ «МОСТ-ТРЕЙД ЛТД» (код ЄДРПОУ 43167259) за жовтень 2019 року та з ТОВ «ТОРГОПТ САТУРН» (код ЄДРПОУ 42792421 ) за листопад 2019 року - лютий 2020 року та показників фінансової звітності з їх відображенням в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2019 та 2020 роки (а.с. 112 т. 2).

Також 19.03.2024 за №87/23-00-07-04-01 ГУ ДПС у Черкаській області сформовано повідомлення про проведення перевірки позивача.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.05.2024 №5304/23-00-07-04-01/41932999, відповідно до висновків якого, відповідачем встановлено порушення:

- вимог п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, вимог п.3.10 Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, п.7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 1846821 грн. в т.ч. за 2019 рік на суму 1 352 520 грн., за І квартал 2020 року на суму 494 301 грн.;

-вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2018742 грн., в т.ч. за липень 2019 року на суму 421745 грн, за жовтень 2019 року на суму 292871 грн., за листопад 2019 на суму 182606 грн., за грудень 2019 на суму 423184 грн., за січень 2020 на суму 260810 грн та за лютий 2020 на суму 437526 грн;

- вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено від?ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 декларації) за липень 2019 на суму 25361 грн. та за лютий 2020 на суму 7920 грн.

ТОВ «ТОРГДЖОЙН ПЛЮС» подано заперечення на висновки акту 03.05.20204 року № 5304/23-00-07-04-01/41932999.

За результатами розгляду заперечень складено висновок від 06.06.2024 року № 271/5304/23-00-07-04-01/41932999/07-94, яким постійна комісія з питань розгляду заперечень ГУ ДПС у Черкаській області вирішила результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ТОРГДЖОЙН ПЛЮС» залишити без змін.

За наслідками встановлених порушень податкового законодавства, відповідачем складені податкові повідомлення-рішення:

- від 06.06.2024 року № 8100/23-00-07-94-01 (форма «Р»), яким збільшено суму податкових зобов`язань з податку на прибуток на суму 1 846 821,00 грн;

- від 06.06.2024 року 8103/23-00-07-04-01 (форма «В4»), яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 33281,00 грн;

- від 06.06.2024 року 8101/23-00-07-04-01 (форма «Р»), яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2018742,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 504685,50 грн.

Не погодившись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно правової позиції Верховного суду викладеної у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 Верховний Суд зазначив, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Таким підставам позову, за їх наявності, суди мають надавати правову оцінку в першу чергу. Протиправність призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатньою підставою для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Як зазначає позивач у письмових поясненнях від 01.11.2024, відповідачем призначено документальну позапланову невиїзну перевірку за відсутності на то підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 вказала, що підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У постанові від 19 серпня 2024 року у справі №420/5252/19, Верховний Суд зазначив, що неузгодженість між змістом запиту та наказу про проведення перевірки і призначення податкової перевірки з тієї підстави, відповідно до якої у платника податків не запитувалась інформація, свідчить саме про необґрунтованість відповідного наказу як рішення суб`єкта владних повноважень. Підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України як підстава для призначення документальної позапланової перевірки передбачає можливість її призначення у випадку ненадання письмових пояснень і їх документального підтвердження на письмовий запит з конкретного питання. Відповідно, за відсутності факту направлення з цього питання запиту відповідно до вимог абзацу дев`ятого пункту 73.3 статті 73 ПК України відсутні підстави вважати, що платник податків не надав відповіді на запит, тобто, не виникла законна підстава для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Втім, відсутність підстави для проведення перевірки, яка зазначена у наказі, вказує на протиправність її проведення і є істотним порушенням, яке впливає на законність її наслідків.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що правовими підставами проведення перевірки є підпункти 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Так зазначено в наказі від 19.03.2024 на проведення перевірки та в акті перевірки від 03.05.2024.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України визначені підстави проведення документальної позапланової перевірки, серед яких:

78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Положеннями статті 79 ПК України унормовано порядок проведення документальної невиїзної перевірки. Зокрема, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналіз положень п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 ст. 78 ПК України, свідчить про те, що на підставі наведених правових підстав може бути проведена перевірка тільки в разі не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на запити контролюючого органу щодо порушень цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або щодо виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу з відповідного питання, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.

Тобто, виникнення права на призначення контролюючим органом перевірки за кожною із вказаних підстав є наслідком ненадання (надання не в повному обсязі) відповідних пояснень платником податків на законний запит контролюючого органу, поданий за наявності відповідних обставин.

Зазначений правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 19.08.2024 у справі №420/5252/19.

Згідно матеріалів даної справи, відповідачем 19.03.2024 сформовано запит на отримання від позивача пояснень та документів, наказ на проведення перевірки та повідомлення про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки. Тобто, всі ці документи складені 19.03.2024.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Проте, згідно змісту запиту від 19.03.2024, контролюючим органом витребовувались у позивача документи та пояснення саме в рамках вже призначеної 19.03.2024 документальної позапланової невиїзної перевірки.

Так, у постановах від 11 червня 2020 року у справі № 812/730/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 804/6851/16 Верховний Суд зазначав, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

У постанові від 23 квітня 2019 року у справі № 813/1757/18 Верховний Суд виснував, що формою реалізації повноважень контролюючого органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про правопорушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування інформації, яка є у контролюючого органу, при цьому достовірність такої інформації про правопорушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення факту порушення та формування висновків про це можливо лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Наведення у запиті з посиланням на податкову інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про правопорушення з боку платника податків, передбачає наявність податкової інформації, яка потребує додаткової перевірки, що можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведення аналізу після отримання запитуваної інформації. Згідно з висновком Верховного Суду в цій постанові окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови у наданні інформації на запит. Разом з тим, запити контролюючого органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання контролюючий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у контролюючого органу інформації.

Аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі №420/5252/19.

В матеріалах даної справах відсутні докази щодо наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка б свідчила про порушення позивачем валютного, податкового або іншого законодавства у сфері справляння податків та зборів, або докази про те, що контролюючим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, а також доказів про направлення на адресу позивача відповідних запитів. А також відсутні докази щодо направлення позивачу запиту із наведенням вищезазначених порушень.

Сформований відповідачем запит від 19.03.2024 №7119/6/23-00-07-04-04 такої інформації також не містить.

Верховний Суд у постановах від 31 травня 2019 року у справі № 813/1041/18, від 14 березня 2019 року у справі № 808/2603/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 815/343/18, аналізуючи наведені правові положення, виклав позицію, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит контролюючого органу.

В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлену недостовірність даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Отже, встановлені судом у даній справі обставини, свідчать, що контролюючий орган, не дотримуючись приписів пунктів 78.1.1. та 78.1.4 статті 78 ПК України, призначив проведення позапланової документальної перевірки за відсутності у нього відповідних обгрунтованих підстав.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.08.2024 у справі №420/5252/19, неузгодженість між змістом запиту та наказу про проведення перевірки і призначення податкової перевірки з тієї підстави, відповідно до якої у платника податків не запитувалась інформація, свідчить саме про необґрунтованість відповідного наказу як рішення суб`єкта владних повноважень. Підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України як підстава для призначення документальної позапланової перевірки передбачає можливість її призначення у випадку ненадання письмових пояснень і їх документального підтвердження на письмовий запит з конкретного питання. Відповідно, за відсутності факту направлення з цього питання запиту відповідно до вимог абзацу дев`ятого пункту 73.3 статті 73 ПК України відсутні підстави вважати, що платник податків не надав відповіді на запит, тобто, не виникла законна підстава для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Втім, відсутність підстави для проведення перевірки, яка зазначена у наказі, вказує на протиправність її проведення і є істотним порушенням, яке впливає на законність її наслідків.

До того ж, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

У постанові від 08 вересня 2021 року (справа № 816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки».

Встановлені у цій справі обставини свідчать про порушення відповідачем вимог статті 78 ПК України щодо підстав призначення перевірки позивача, вказане порушення є суттєвим та таким, що має наслідком визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які прийняті за результатами проведення такої перевірки.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно, відповідачем не доведено наявності підстав для призначення проведення перевірки позивача у даній справі, відповідних доказів до матеріалів справи не надано.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені судом та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

У відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, на відповідача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2024 року № 8100/23-00-07-04-01 (форма «Р»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2024 року №8103/23-00-07-04-01 (форма «В4»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 06.06.2024 року №8101/23-00-07-04-01 (форма «Р»).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГДЖОЙН ПЛЮС" (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, код ЄДРПОУ 41932999) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 280 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18.11.2024.

Суддя Н.Є. Калугіна