Рішення

від 12.11.2024 по справі 240/34654/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/34654/23

категорія 112050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звягельської квартирно-експлуатаційної частини району, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Звягельської квартирно-експлуатаційної частини району (далі ІНФОРМАЦІЯ_1 ), військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №19 від 26.10.2023 про виключення з квартирного обліку ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2023 №43 про переведення до іншого місця служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2023 №5393 про виключення з квартирного обліку ОСОБА_1 на підставі рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №19 від 26.10.2023 у зв`язку з переведенням ОСОБА_1 до іншого місця служби;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 з 30.05.2008 у першочерговій черзі з 24.11.2016;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не направлення до Звягельської квартирно-експлуатаційної частини району клопотання про виключення з числа службових квартири житловою площею 18,2 кв.м. загальною площею 35,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати до Звягельської квартирно -експлуатаційної частини району клопотання про виключення з числа службових квартир житловою площею 18,2 кв. м. загальною площею 35,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Звягельської квартирно-експлуатаційної частини району щодо не направлення до виконавчого комітету Звягельської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири житловою площею 18,2 кв.м. загальною площею 35,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Звягельську квартирно-експлуатаційну частину району направити до виконавчого комітету Звягельської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири житловою площею 18, 2 кв.м., загальною площею 35,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що проходить військову службу у Збройних Силах України та з 30.05.2008 перебував на квартирному обліку. При цьому позивач є учасником бойових дій і має календарну вислугу 20 років. 14.03.2014 Новоград-Волинським виконавчим комітетом Житомирської області йому надано ордер на службову квартиру житловою площею 18,2 кв. м, загальною площею 35,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира рахується за Звягельською КЕЧ. У цій квартирі позивач постійно проживав з 14.03.2014 по 26.10.2023 і вона є єдиним житлом позивача, тому він 03.10.2023 подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням звернутися до Звягельської міської ради про зняття з вказаної вище квартири статусу службового житла, виключення її із складу службових жилих приміщень та закріплення її за ним, ОСОБА_1 . Проте відповіді на своє звернення не отримав.

Також позивач 03.10.2023 подав до заяву до в/ч НОМЕР_1 , де він перебував на квартирному обліку, з проханням про зняття з вказаної вище квартири статусу службового житла, виключення її із складу службових жилих приміщень та закріплення її за ОСОБА_1 .

Листом від 14.10.2024 в/ч НОМЕР_1 відмовила позивачу у задоволенні його вимог, а 16.10.2024 рішенням об`єднаної житлової комісії в/ч НОМЕР_1 №19, затвердженої наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 5393 від 30.10.2023, позивача виключено з квартирного обліку.

Ухвалою від 19.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 20.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.01.2024, у зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, продовжено розгляд справи.

Від відповідача Звягельська КЕЧ району 17.01.2024 до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що права позивача порушені не були. Зазначає, що на лист позивача від 03.10.2023 було 30.10.2023 надано відповідь, в якій роз`яснено встановлений порядок виключення житлового приміщення із числа службового, що підтверджується реєстром №55 від 03.11.2023. Вказаний лист повернуто Укрпоштою 08.01.2024 у зв`язку з неотриманням адресатом. Крім того, вважає необгрунтованими позовні вимоги, заявлені до в/чА0409, оскільки позивач знятий з квартирного обліку в зв`язку з вибуттям до нового місця служби, тобто, через припинення службових (трудових) відносин з в/чА0409. ОСОБА_1 не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у в/чА0409, а тому остання не наділена повноваженнями щодо вирішення питань, пов`язаних із забезпеченням житлом позивача. Також вважає, що оскільки від в/ч НОМЕР_1 до Звягельскої КЕЧ району не надходили документи, а саме витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, протокол засідання житлової комісії військової частини разом із обліковою справою ОСОБА_1 , КЕЧ не мала змоги вчиняти дії, передбачені Інструкцією №380 щодо виключення квартири з числа службових. У зв`язку з викладеним просить повністю відмовити у задоволенні позову.

Від військової частини НОМЕР_1 09.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує на безпідставність позову в частині позовних вимог, заявлених до в/ч НОМЕР_1 . Вважає, що в/ч НОМЕР_1 під час розгляду даного житлового питання діяла у відповідності до норм Житлового кодексу України та Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МО України від 31.07.2018 №380. Також вважає безпідставною вимогу про визнання протиправним та скасування рішення об`єднаної житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 26.10.2023 № 19 про виключення з квартирного обліку ОСОБА_1 , оскільки військова частина є юридичною особою і не може нести відповідальність за діяльність колегіального органу - Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , Звягельської КЕЧ району, 31 гарнізонного будинку офіцерів, відділення ВСП Житомирського зонального відділу ВСП. Також в/ч НОМЕР_1 не є повноважною перевіряти на законність і відповідність нормам закону рішень об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , Звягельської КЕЧ району 31 гарнізонного будинку офіцерів, відділення ВСП ІНФОРМАЦІЯ_3 . Щодо позовної вимоги про зобов`язання поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку у в/ч НОМЕР_1 з 30.05.2008, у першочерговій черзі з 24.11.2016 та зобов`язання подати до Звягельської КЕЧ клопотання про виключення спірної квартири з числа службових, то дані дії в/ч НОМЕР_1 уповноважена здійснювати лише на підставі відповідного рішення Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , Звягельської КЕЧ району, 31 гарнізонного будинку офіцерів, відділення ВСП ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просив відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог, заявлених до в/ч НОМЕР_1 .

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, підполковник ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку з 30.05.2008.

14.03.2014 Новоград-Волинським виконавчим комітетом Житомирської області йому надано ордер на службову квартиру житловою площею 18,2 кв. м, загальною площею 35,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира рахується за Звягельською КЕЧ району. Позивач проживав у цій службовій квартирі з 14.03.2014 по 26.10.2023.

Позивач 03.10.2023 подав заяву до Звягельської КЕЧ району з проханням звернутися до Звягельської міської ради про зняття з вказаної вище квартири статусу службового житла, виключення її із складу службових жилих приміщень та закріплення її за ним, ОСОБА_1 . Проте відповіді на своє звернення не отримав.

Також позивач 03.10.2023 подав заяву до в/ч НОМЕР_1 , де він перебував на квартирному обліку, з проханням звернутися до Звягельської КЕЧ району про зняття з вказаної вище квартири статусу службового житла, виключення її із складу службових жилих приміщень та закріплення її за ним, ОСОБА_1 .

Листом від 14.10.2024 в/ч НОМЕР_1 відмовила позивачу у задоволенні його вимог та повідомила, що оскільки позивач виключений із списків в/ч НОМЕР_1 та проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_2 , то саме за новим місцем своєї служби має звернутися до житлової комісії для зарахування на квартирний облік.

16.10.2024 рішенням об`єднаної житлової комісії в/ч НОМЕР_1 №19, затвердженої наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 5393 від 30.10.2023, позивача виключено з квартирного обліку.

Вважаючи, що діями відповідачів, які полягають у виключенні його з квартирного обліку та ненаправленні клопотання про виключення квартири з числа службових, його права порушені, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону №2011-ХІІ).

Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР (далі - ЖК), іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий ч.1статті 12 Закону № 2011-ХІІ).

Абзацом першим частини 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ЖК), іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Згідно із статями 48, 49 ЖК жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Відповідно статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Однак, пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку №1081.

Разом з тим, 26.10.2023 протоколом №19 засідання об`єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 Звягельської КЕЧ району, 31 гарнізонного будинку офіцерів, відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 та на підставі рапортів про виключення із списків військовослужбовців, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень та доданих до них документів, позивача виключено з квартирного обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 , як переведеного до ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_2 .

Однак, суд не погоджується із твердженнями відповідача про наявність підстав для зняття позивача з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з переміщенням на інше місце служби.

Суд враховує, що ОСОБА_1 має понад 20 років календарної вислуги у Збройних Силах України та є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 05.03.2015; не отримував житло від держави та не брав участі у приватизації будь-якого майна; у власності не має нерухомого майна; службова однокімнатна квартира, у якій він проживав з 14.03.2014 по 26.10.2023, є його єдиним житлом. Такі доводи підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 №19 від 26.10.2023 і наказу командира в/ч НОМЕР_1 №5393 від 30.10.2023 про виключення ОСОБА_1 з квартирного обліку у зв`язку з переміщенням на інше місце служби та зобов`язання поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку в/ч НОМЕР_1 з 30.05.2008 і у першочерговій черзі з 24.11.2016.

Стосовно решти позовних вимог, а саме щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 звернутися до Звягельської КЕЧ району з клопотанням про виключення квартири з числа службових та зобов`язання Звягельської КЕЧ району звернутися до виконкому з аналогічним клопотанням, судом встановлено наступне.

Позивач звертався 03.10.2023 із заявою до в/ч НОМЕР_1 з проханням про зняття з вказаної вище квартири статусу службового житла, виключення її із складу службових жилих приміщень та закріплення її за ним. Листом від 14.10.2024 в/ч НОМЕР_1 відмовила позивачу у задоволенні його вимог.

03.10.2023 подав заяву до Звягельської КЕЧ району з проханням звернутися до Звягельської міської ради про зняття з вказаної вище квартири статусу службового житла, виключення її із складу службових жилих приміщень та закріплення її за ним. Листом від 30.10.2023 надано відповідь, в якій роз`яснено встановлений порядок виключення житлового приміщення із числа службового, що підтверджується реєстром №55 від 03.11.2023. Вказаний лист повернуто Укрпоштою 08.01.2024 у зв`язку з неотриманням адресатом.

Пунктом 11 Порядку №1081 передбачено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Відповідно п.3 розділу VII Інструкції №380 житлова комісія військової частини приймає рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання. Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Пунктом 4 розділу VII Інструкції визначено, що на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання, який з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини в подальшому направляється до ЕКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Водночас, Інструкцією передбачено, що всі рішення щодо включення (виключення) житлового приміщення до (із) числа службового приймаються комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України. У подальшому житлове приміщення включається (виключається) до (із) числа службового за рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженим з начальником відповідних територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь.

З огляду на це, а також зважаючи на доводи, викладені у відзиві на позов Звягельської КЕЧ району, суд приходить до висновку, що дії стосовно підготовки та направлення до Звягельської КЕЧ району документів (витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, протокол засідання житлової комісії військової частини разом із обліковою справою ОСОБА_1 ) відносяться до повноважень військової частини. За відсутності цих документів КЕЧ не мала змоги вчиняти дії, передбачені Інструкцією №380 щодо виключення квартири з числа службових, а тому позовні вимоги, заявлені до неї, на даний момент є передчасними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, судом встановлено протиправність дій військової частини НОМЕР_1 , які полягають у неналежному розгляді заяви позивача від 03.10.2023. Саме тому, з метою захисту порушених прав позивача, слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2023 про направлення до Звягельської КЕЧ району клопотання про виключення з числа службових квартири житловою площею 18,2 кв.м. загальною площею 35,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, про яке повідомити позивача.

Положеннями частини третьоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суб`єкта владних повноважень має бути прийнято, у тому числі, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно і розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини 1статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки доводи позивача підтверджені дослідженими матеріалами справи.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Звягельської квартирно-експлуатаційної частини району ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №19 від 26.10.2023 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2023 №5393 про виключення з квартирного обліку ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2023 №43 про переведення до іншого місця служби.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 з 30.05.2008 та у першочерговій черзі з 24.11.2016.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не направлення до Звягельської КЕЧ району клопотання про виключення з числа службових квартири житловою площею 18,2 кв.м. загальною площею 35,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2023 про направлення до Звягельської КЕЧ району клопотання про виключення з числа службових квартири житловою площею 18,2 кв.м. загальною площею 35,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, про яке повідомити позивача.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

12.11.24