Рішення

від 25.10.2024 по справі 524/275/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №524/275/23

Провадження №2/524/224/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., представника відповідачів ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 довиконавчого комітетуКременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті,Кременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті провідшкодування майновоїшкоди в сумі 26470,10 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18.06.2022 на належний йому автомобіль впало дерево. Внаслідок падіння дерева транспортний засіб було пошкоджено.

Добровільно йому не було відшкодовано завдану шкоду внаслідок падіння дерева. У відповіді на відзив просив врахувати, що відповідачами не надано жодних документів на підтвердження того, що балансоутримувачем є саме Комунальне підприємство «Благоустрій Кременчука», а також не надано договору з балансоутримувачем на обслуговування зазначеної ділянки. Вказав, що відповідно до п.5.5 Правил №105 відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; … на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі. Зазначив, що дерево, яке впало на належний йому автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста, а тому, відповідно до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організація роботи з цього питання є обов`язком виключно органу місцевого самоврядування. Вказав, що Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради не забезпечено належної організації благоустрою за адресою АДРЕСА_1 , внаслідок впало дерево чого на мій автомобіль, який був припаркований без порушень правил. Вартість майнової шкоди склала 22 550,10 грн, супутні витрати за проведення огляду на підставі квитанції від 23.08.2022 №18 склали 3920,00 грн. Добровільно відшкодувати вказану матеріальну шкоду відповідач відмовився.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧІВ

Кременчуцька міськарада Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті таВиконавчий комітетКременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті в своєму відзиві зазначили, що проти задоволення позову заперечують. Просили врахувати, що підставою для відшкодування шкоди є протиправна діяльність(бездіяльність) заподіювача шкоди. Вважають, що не є належними відповідачами, оскільки не є відповідальними особами за здійснення контролю за утриманням зелених насаджень.

В письмових поясненнях відповідачі вказали, що Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області 22.12.2020 було прийнято рішення «Про затвердження міської Програми по інвентаризації зелених насаджень на території Кременчуцької міської територіальної громади на 2021-2025 роки», розробником якої було ДЖКГ Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Відповідно до п. 4 вищевказаного рішення одним із завдань прийняття даної програми є саме створення умов для можливості відшкодування матеріальної шкоди, зокрема, власників транспортних засобів, нанесеної внаслідок падіння аварійних дерев, шляхом передбачення фінансування на період до 2025 року.

В судовому засіданні представник відповідачів, ОСОБА_1 , проти задоволення позову заперечувала за підстав, викладених у відзиві.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТІХ ОСІБ

В своїх письмових поясненнях Департамент житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області зазначив, що твердження відповідачів про те, що Департамент ЖКГ відповідальний за здійснення контролю за утриманням та збереженням зелених насаджень, оскільки зазначений як виконавець Програми по видаленню аварійних, сухостійних та фаутних дерев, а також кронування дерев, що досягли вікової межі, на 2021-2025 роки на території Кременчуцької міської територіальної громади, затвердженої рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.12.2020 є хибним, оскільки Програма є лише підставою для виділення коштів з місцевого бюджету та фінансування головного розпорядника бюджетних коштів, в даному випадку Департаменту ЖКГ. Зазначив, що Програмою передбачено кошти для видалення лише аварійних, сухостійних та фаутних дерев, а також кронування дерев, що досягли вікової межі, а відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, таке видалення та кронування можливе лише після комісійного обстеження та підписання акта обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню. Просив врахувати, що до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Департаменту ЖКГ не надходили заяви щодо видалення зелених насаджень біля буд. АДРЕСА_1 , а тому і відсутній акт обстеження, і, відповідно, в рамках цієї Програми не передбачено виконання заходів щодо утримання та контролю за станом зелених насаджень. Звернув увагу на те, що відповідно до п. 4.3. Правил благоустрою території населених пунктів Кременчуцької міської територіальної громади, затверджених рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.05.2021, чітко встановлено, що відповідальність за утримання, стан та збереження зелених насаджень несуть власники (орендарі), або балансоутримувачі земельних ділянок, на яких вони розташовані.

В судовому засіданні представник третьої особи, ОСОБА_2 , проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених в письмових поясненнях.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

11 грудня 2023 року судом залучено третіх осіб - Департамент ЖКГ Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та КП «Благоустрій Кременчука» Департаменту ЖКГ Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_3 згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 є власником автомобіля ВАЗ 21213, д.н.з. НОМЕР_2 .

18.06.2022 поліцейським роти №2 взводу №1 БПП в м.Кременчуці ОСОБА_4 було прийнято від ОСОБА_3 заяву про кримінальне правопорушення та іншу подію за фактом пошкодження його транспортного засобу внаслідок падіння гілки дерева.

У зв`язку із відсутністю ознак кримінального правопорушення розгляд звернення було припинено.

Вартість матеріального збитку, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №18-22 від 23.08.2022, становить 22550,10 грн.

НОРМИ ПРАВА

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (частина перша пункту 7 статті 17) передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання об`єктів природоохоронного та iншого призначення.

Пунктом 2 статті 3 цього Закону передбачено, що система благоустрою населених пунктів включає, зокрема, організацію їх благоустрою.

В пункті 2 частини першої статті 21 Закону визначено, що зелені насадження уздовж вулиць, на прибудинкових територіях є елементами благоустрою.

Відповідно допункту 3.2.Правил утриманнязелених насадженьу населенихпунктах України,затверджених наказомМіністерства будівництва,архітектури тажитлово-комунальногогосподарства України10квітня 2006року №105(далі-Правила),елементами благоустроює: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Пунктом 5.5. вказаних Правил передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає: 1) факт спричинення шкоди; 2) протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, 3) причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Аналіз ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», ст.1166 ЦК України, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільно-процесуального судочинства, дає підстави для висновку про те, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №642/6731/15-ц(провадження №61-22544св18) в постанові від 06 червня 2018 року

Щодо факту заподіяння шкоди. На підтвердження вказаного факту позивачем були долучені фотознімки, копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.

На переконання суду, позивачем було доведено факт заподіяння шкоди. На підтвердження розміру завданої шкоди позивачем надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження №18-22 від 23.08.2022. Вказані докази відповідачами спростовані не були.

Отже, суд вважає, що розмір шкоди також було доведено позивачем.

Встановлюючи наявність інших складових елементів для відшкодування шкоди, зокрема протиправності дій відповідачів, їх вини та причинного зв`язкуміж протиправноюдією(бездіяльністю)та негативниминаслідками, суд відзначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що обов`язок щодо видалення аварійних, сухостійних, фаутних дерев та формуюче кронування дерев, що досягли вікової межі міською Програмою на 2021-2025 роки було покладено в тому числі на КП «Благоустрій Кременчука» та Департамент ЖКГ Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Однак відповідачі не надали суду доказів, які б підтверджували те, що дерево, гілка якого впала на транспортний засіб позивача, підлягало видаленню або кронуванню відповідно до вказаної Програми.

Крім того, доказів, які б свідчили про передачу земельної ділянки разом із зеленими насадженнями за адресою: АДРЕСА_1 на баланс Департаменту ЖКГ Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області суду також надано не було.

З цих підстав, на думку суду, саме територіальна громада м.Кременчука в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як власник земельної ділянки, несе відповідальність за шкоду, спричинену позивачу.

Суду не було подано доказів, які б спростовували вину Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у спричиненні шкоди позивачу, хоча доведення відсутності своєї вини покладається саме на відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачем було доведено протиправність дій(бездіяльності) відповідача та наявність причинного зв`язку між такими діями(бездіяльністю) та негативними наслідками, а Кременчуцькою міськоюрадою Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті не було спростовано свою вину.

Разом із тим, суд враховує те, що позивач заявив вимогу про стягнення шкоди із Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Вказана позиція була підтверджена позивачем в судовому засіданні 11.12.2023.

З огляду на те, що відповідальність за заподіяння позивачу матеріальної шкоди має нести власник земельної ділянки на якій було розташоване дерево, суд вважає, що Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не є належним відповідачем по справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Вимог до належного відповідача позивач не заявив.

З цих підстав, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відшкодування майнової шкоди.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.10.2024

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ