Рішення

від 15.11.2024 по справі 240/8128/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/8128/24

категорія 108020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Романвуд - Україна" до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Романвуд - Україна" (далі - ТОВ "Романвуд - Україна") із позовом в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Рівненської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №КТ-UА-204000-0004-2024 від 05.02.2024 на підставі якого оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації ЕК-10 АА №24UА204140001049U3.

Позовні вимоги обґрунтувало посиланням на те, що митний орган порушив права та інтереси ТОВ "Романвуд - Україна" через безпідставне визначення коду товару. На переконання позивача, у митного органу не було правових підстав для прийняття оспорюваного індивідуального акту, оскільки змінюючи код товару за УКТ ЗЕД з коду 4409299900 на код 4407992700 митницею не визначалися всі необхідні характеристики згідно УКТ ЗЕД задекларованого позивачем товару. Зауважив, що обставини, за яких митниця зобов`язана самостійно визначати код товару, є чітко встановленими та у спірних відносинах були відсутні. Окрім того, відповідач при прийнятті рішення про зміну коду товарів за УКТ ЗЕД не розглянув і не взяв до уваги надані декларантом документи, що у своїй сукупності підтверджували правомірність визнання коду товару за УКТ ЗЕД 4409299900.

Ухвалою судді від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

14.05.2024 до суду надійшов відзив на позов Рівненської митниці, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивував посиланням на те, що проведеним аналізом поданих до митного оформлення документів, а також відповідності описової частини товару, заявленої у графі 31 МД до коду товару заявленого у графі 33МД, встановлено невідповідність, а саме: згідно пункту 1 Договору від 12.10.2022 №1, предметом договору є: «деревина різних видів робінії», що суперечить найменуванню товару згідно інвойсу від 31.01.2024 №1. Крім того, в ході опрацювання поданих документів встановлено, що відповідно до даних відкритої мережі Інтернет, видом діяльності ТОВ "Романвуд - Україна", згідно із КВЕД 46.73 є «Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням», а не виробами з деревини.

Пояснює, що відповідно до УКТ ЗЕД для віднесення товару до товарної позиції 4409 вказані «панелі декоративні» мають відповідати одній з двох умов (перелік умов вичерпний): або для полегшення подальшого з`єднання деталей; або для одержання фігурних чи фасонних матеріалів, незалежно від того, чи вони обтесані, відшліфовані або з`єднані торцями (наприклад, з`єднані в шип).

Для виконання умови щодо полегшення подальшого з`єднання деталей (у ширину) дані «панелі декоративні» мають бути з гребенями та пазами. Наявність у даному товарі паза шириною 5 мм, глибиною 1 мм не харектеризує його як такий, що оброблений таким чином, щоб облегшити подальше з`єднання деталей. В поясненні до товарної позиції 4409 чітко вказано, що для цих цілей пиломатеріали мають бути не просто з пазами, а й з гребенями - дошки, на одному із країв яких є паз, а на іншому - виступ (гребінь), причому під час збирання гребінь одного з них входить у паз іншого. Також, встановити функціональне призначення даного пазу неможливо, оскільки його розміри знаходяться в межах допустимої похибки даного виробу по товщині та ширині (що описується у графі 31 МД). Таким чином, товар, заявлений до митного оформлення не відповідає першій умові для віднесення його до товарної позиції 4409.

На підставі вищевикладеного вважає, що спірне рішення щодо класифікації товарів від 05.02.2024 №КТ-UА-204000-0004-2024 прийняте відповідно до УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ, з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів (Правила 1,6) та Пояснень до товарних позицій 4407 та 4409 УКТЗЕД, якіє визначальними при класифікації даного товару.

Також Рівненська митниця подала заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у задоволенні якої ухвалою суду від 27.05.2024 відмовлено.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

12.10.2022 між ТОВ "Романвуд - Україна" (продавець) та Eurobinia Inhaber Gerriet Harms e.K (покупець) укладений договір поставки №1, за умовами якого продавець зобов`язується продати товар (деревина різних видів робінії) на умовах викладених у цьому договорі та в замовленнях покупця.

01.02.2024 представником позивача з метою декларування товару № 1 - вироби теслярські будівельні: комплект огорожі декоративної виготовлений з твердих порід деревини (робінія) та товару № 2 - пиломатеріали листяних порід, панелі декоративні для оздоблення будинків не зібрані, виготовлені з сухої струганої робінії, для митного контролю та оформлення шляхом електронного декларування подана митна декларація №24UAА204140001049U3 та товаросупровідні документи. У митній декларації визначено код товару № 2 Пиломатеріали листяних порід, панелі декоративні для оздоблення будинків, незібрані, виготовлені з сухої, струганої Робіньї (вологість 15-18%), фрезеровані (паз шириною 5 мм., глибиною 1 мм.,) згідно з УКТ ЗЕД - 4409299900.

05.02.2024 Рівненською митницею ухвалено спірне рішення №КТ-UА-204000-0004-2024 про визначення коду товару, в якому у висновку визначений код товару №2 графа 31 ВМД "Пиломатеріали листяних порід, панелі декоративні для оздоблення будинків, незібрані, виготовлені з сухої, струганої Робіньї (вологість 15- 18%), фрезеровані (паз шириною 5 мм., глибиною 1 мм.,):- переріз 25х66 мм., довжина 360-2500 мм., 2,02, 2183 шт., 1927,92 м. пог.,- переріз 25x106 мм., довжина 360-2500 мм., 2,433 м3, 936 шт., - 918,12 м. пог.,- переріз 45 x45 мм., довжина 360-2500 мм., 1,487 м3, 759 шт., - 734,32 м. пог.,- переріз 45х66 мм., довжина 360-2500 мм., 2,302 м3, 775 шт., -775,04 м. пог. Допуски по товщині та ширині +-1 мм., по довжині +- 5 мм." згідно з УКТ ЗЕД 4407992700.

На цій підставі митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2024/000013, якою позивачу відмовлено у митному оформленні товарів.

Не погодившись із зазначеним індивідуальним актом митного органу про визначення коду товару, позивач оскаржив його до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

У силу пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 Митного кодексу України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Положеннями частини шостої статті 257 Митного кодексу України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як визначено частиною п`ятою статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Разом з цим, згідно зі статтею 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

У силу абзацу першого частини п`ятої статті 69 Митного кодексу України для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Порядок роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (надалі - Порядок №650)

За змістом пункту 2 розділу І Порядку №650 класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Пунктом 2 розділу II Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

Пунктами 3, 4 розділу II Порядку №650 визначено, що у разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕТ та про відмову у митному оформленні товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, код товару згідно з УКТ ЗЕД визначається декларантом або митним органом при здійсненні митного контролю у випадку помилкового встановлення декларантом коду товарів.

У спірних відносинах митний орган не погодився з визначеним декларантом кодом товару № 2 Пиломатеріали листяних порід, панелі декоративні для оздоблення будинків, незібрані, виготовлені з сухої, струганої Робіньї (вологість 15-18%), фрезеровані (паз шириною 5 мм., глибиною 1 мм.,) згідно з УКТ ЗЕД - 4409299900"

Позивач надав також висновок експерта № 3/2024 від 14.02.2024 за результатами проведення товарознавчого дослідження за заявою ТОВ "Романвуд - Україна" вантаж який відправляється ТОВ "Романвуд - Україна" згідно договору № 1 від 12.10.2022 та інвойсу № 1 від 31.01.2024 року, а саме: панелі декоративні для оздоблення будинків, не зібрані по своїм характеристикам та відповідно до пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності з врахуванням правила 3в) Основних правил інтерпретації класифікації товарів (товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до правила 3а) або 3б) класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій які розглядаються) відповідає характеристикам товарів, які класифікуються у товарній позиції 4409 «Пилопродукція з деревини (включаючи дощечки та фриз для паркетгного покриття підлоги, незібрані) у вигляді профільованого погонажу (з гребнями. пазами, шпунтовані, із стесаними краями, з`єднанням у вигляді напівкруглого калювання, фасонні, закруглені тощо) уздовж будь яких країв чи площин, стругані або нестругані, шліфовані або не шліфовані, що мають або не мають торцеві з`єднання».

Тому вважає, що задекларував свій товар по найменуванню, розмірам і кількості правильно у відповідності з контрактом і додатком до нього та іншими товаросупровідними документами, і код товару згідно УКТЗЕД 4409 теж визначено правильно.

Натомість представник відповідача обґрунтовує свою позицію, що згідно з Пояснень товарної групи 44 УКТ ЗЕД, товари зокрема групуються наступним чином:

(1)Необроблена деревина (зрубана, колота, начорно обтесана (брусована), обкорована і т.д.) і паливна деревина, відходи деревини та скрап, тирса, деревинна ранка чи шматочки; обручі, стовпи, гідробудівельні колоди (палі), вішки, кілки і т.д.; деревне вугілля; деревна шерсть і деревне борошно; шпали для залізничних чи трамвайних колій (переважно товарні позиції 4401 - 4406). Проте до цієї групи не включаються деревинна тріска, деревинна стружка, подрібнена деревина або деревина у вигляді дріб`язку чи порошку, які використовуються переважно у парфумерії, фармакології або як інсектициди та фунгіциди чи для аналогічних цілей (товарна позиція 1211), а також деревинна тріска і стружка, деревина у вигляді дріб`язку або порошку, що використовуються переважно для фарбування або дублення (товарна позиція 1404).

(2)Розпиляні, колоті, обтесані, стругані, лущені, шліфовані, з`єднані у шип деревинні матеріали, наприклад, із шиповим з`єднанням (тобто з`єднані шляхом склеювання торцями коротких сортиментів деревини з метою одержання матеріалів більшої довжини, при цьому з`єднання нагадує переплетені пальці), а також деревинні матеріали постійного профілю (товарні позиції 4407 - 4409).

(3)Деревностружкові та аналогічні плити, деревноволокнисті плити, шарувата та пресована деревина (товарні позиції 4410 - 4413).

(4)Вироби з деревини (крім деяких видів, зазначених у примітці 1 групи, і тих, котрі, також як і інші, перераховані нижче в поясненнях певних товарних позицій) (товарні позиції 4414 - 4421).

Вважає, що відповідно до УКТ ЗЕД для віднесення товару до товарної позиції 4409 вказані «панелі декоративні» мають відповідати одній з двох умов (перелік умов вичерпний): або для полегшення подальшого з`єднання деталей; або для одержання фігурних чи фасонних матеріалів, незалежно від того, чи вони обтесані, відшліфовані або з`єднані торцями (наприклад, з`єднані в шип).

Проаналізувавши документи в матеріалах справи, доводи та заперечення сторін суд вважає, що висновок експерта № 3/2024 від 14.02.2024 надає пояснення, що товар з характеристиками подібними до характеристик об`єкту дослідження описується в товарній позиції 4409 та частково в товарній позиції 4407.

Відповідно до частини 3 розділу Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Експерт дійшов висновку, що товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Згідно з Пояснень товарної групи 44 УКТ ЗЕД до товарної позиції 4407 включаються усі види деревинних матеріалів і лісоматеріалів будь-якої довжини завтовшки понад 6 мм, розпиляних чи колотих вздовж напрямку текстури деревини або одержаних струганням чи лущенням. До цих видів деревинних матеріалів і лісоматеріалів включають: брус, планки, обапіл, дошки, рейки і т.д., а також вироби, що вважаються рівноцінними розпиляним деревинним матеріалам або лісоматеріалам, які одержують під час обробки на краєобрубувальних верстатах і які мають дуже точні розміри; така обробка забезпечує вищу якість одержуваної поверхні, ніж розпилювання, і робить наступне обтісування непотрібним. До неї також включаються листи струганої чи лущеної деревини (одержані на ротаційному лущильному верстаті), а також планки і фризи для паркетного покриття.

До товарної позиції 4409 включаються пиломатеріали, зокрема, дошки, планки і т.д., які після розпилювання чи обрізання піддаються обробці, що забезпечує неперервний профіль по будь-якому з країв чи площин, або для полегшення подальшого з`єднання деталей, або для одержання фігурних чи фасонних матеріалів, описаних у пункті 4 нижче, незалежно від того, чи вони обтесані, відшліфовані або з`єднані торцями (наприклад, з`єднані в шип) (див. загальні положення до цієї групи). Пиломатеріали у вигляді профільованого погонажу включаються як вироби з однаковим поперечним перерізом по всій довжині і ширині, та як вироби, в яких повторюється опуклий малюнок.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про неможливість класифікації задекларованих позивачем товарів у товарній позиції 4407 як на тому наполягає митний орган, адже разом з декларацією митному органу були надані документи, що у своїй сукупності свідчили про правильність класифікації товарів у товарній позиції 4409.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про визначення коду товарів за УКТ ЗЕД покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Однак, відповідачем таких доказів суду не надано.

Натомість, наданими позивачем разом з позовною заявою письмовими доказами у їх сукупності підтверджено, що висновок відповідача про необхідність класифікації товару за кодом товару за УКТ ЗЕД 4407992700 суперечить фактичним обставинами справи та наданим декларантом разом з митною декларацією документами.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним класифікації товарів а тому рішення Рівненської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №КТ-UА-204000-0004-2024 від 05.02.2024 на підставі якого оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації ЕК-10 АА №24UА204140001049U3 належить визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що о витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 3 028 грн, послуги з правової допомоги у розмірі 5 000 грн та витрати на проведення експертизи 12 000 грн.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, отже ця сума підлягає відшкодуванню.

Суд зазначає, що представником позивача надано в підтвердження суми наданих адвокатських послуг такі документи: договір про надання правової допомоги №19 від 19.05.2024 та квитанція до прибуткового касового ордеру на суму 5 000 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18).

Отже, приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, дослідивши надані суду докази на підтвердження понесених судових витрат, суд не вбачає в них співмірності наданих послуг на професійну правничу допомогу з їх оплаченою вартістю, та не вважає їх розмір обґрунтованим та розумним.

Співмірними витратами зі складання адміністративного позову, щодо витраченого часу, складністю справи та розгляду справи судом, на думку суду буде 3 000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Суд зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 137 КАС України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 712/4126/22 від 22 листопада 2023 року щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем на проведення експертизи вказала, що системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

(1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

За таких обставин не вбачається будь-яких перешкод для відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення експертного висновку, підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі, за умови, якщо він відповідає вимогам статей 101 КАС України, 98 ГПК України, 102 ЦПК України, безпосередньо пов`язаний з розглядом справи та якщо суд врахував цей висновок експерта як доказ.

В матеріалах справи є рахунок №3/2024 від 09.02.2024 ФОП ОСОБА_1 за проведення робіт по визначенню характеристик згідно з УКТ ЗЕД вантажу ТОВ "Романвуд - Україна" на суму 12 000 грн та платіжна інструкція №3813 від 12.02.2024 про оплату ТОВ "Романвуд - Україна" на рахунок ФОП ОСОБА_1 12 000 грн за екпертизу по визначенню коду товару УКТ ЗЕД згідно рахунку №3/2024 від 09.02.2024.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що проведення вказаної вище експертизи до розгляду справи зумовлено змістом спірних правовідносин з огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на проведення експертизи в сумі 12 000 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Романвуд - Україна" (вул. Чуднівська, 106, кв.154, м. Житомир, 10005. ЄДРПОУ: 43309179) до Рівненської митниці (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028. ЄДРПОУ: 43958370) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Рівненської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №КТ-UА-204000-0004-2024 від 05.02.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Романвуд - Україна" понесені судові витрати у розмірі 18 028 (вісімнадцять тисяч двадцять вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 15 листопада 2024 р.

15.11.24