Ухвала

від 18.11.2024 по справі 240/22340/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про забезпечення позову)

18 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/22340/24

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтрейд Полісся" про забезпечення позову до пред`явлення позову до суду

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтрейд Полісся" до пред`явлення позову звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Житомирській області вчиняти будь-які дії та приймати рішення, які прямо чи опосередковано призводять до зупинення/припинення/анулювання/невизнання чинності ліцензій, що були видані ТОВ "Укрінтрейд Полісся", а саме: №06250314201900180 від 01.07.2019, №06250314201900182 від 01.07.2019, №06250314201900181 від 01.07.2019, №06080314201900190 від 01.07.2019;

- заборонити Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Житомирській області відмовляти ТОВ "Укрінтрейд Полісся" в реєстрації акцизних накладних з підстав відсутності чинних ліцензій, блокувати реєстрацію акцизних накладних з підстав відсутності чинних ліцензій, зупиняти реєстрацію акцизних накладних з підстав відсутності чинних ліцензій.

Обгрунтовуючи подану заяву, ТОВ "Укрінтрейд Полісся" зазначало, що у своїй господарській діяльності здійснює закупівлю нафтопродуктів із подальшим їх постачанням підприємствам Житомирщини, у зв`язку із чим ним отримувались ліцензії на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. При цьому, строк дії ліцензій №06250314201900180 від 01.07.2019, №06250314201900182 від 01.07.2019, №06250314201900181 від 01.07.2019 до 01.07.2024, а строк дії ліцензії №06080314201900190 від 01.07.2019 до 10.09.2024.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» доповнено положеннями наступного змісту: «Вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс- мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.».

Відтак, враховуючи відсутність заборгованості перед бюджетом, а також фактів порушення податкового чи будь-якого іншого законодавства, товариство розраховувало продовжувати здійснювати господарську діяльність по переліченим вище ліцензіям та укладало договори, за умовами яких брало на себе зобов`язання з поставки нафтопродуктів, закуповувало останні, винаймало персонал тощо.

Натомість, податковий орган з 01.11.2024 вважає ліцензії товариства нечинними та відмовляє йому у реєстрації акцизних накладних, чим фактично позбавляє можливості провадити господарську діяльність. В підтвердження таких своїх доводів ТОВ "Укрінтрейд Полісся" надало квитанцію про відмову в реєстрації акцизної накладної.

Не погоджуючись з такими діями податкового органу, товариство звернулось до нього з письмовим запитом щодо пояснення причин блокування його діяльності, проте на даний час відповіді не отримало. З огляду на викладене, предметом майбутнього позову (формулювання змісту позовних вимог) безпосередньо залежить від отриманої відповіді на запит.

Таким чином, на переконання товариства, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить досягнення ефективного захисту його порушених або оспорених прав та інтересів, за захистом яких він має намір протягом десяти днів звернутись до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду вищезазначеної заяви про забезпечення позову було визначено суддю Чернову Г.В.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Положеннями частини 1 статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Разом з тим, суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди заявнику.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

В той же час, співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від їх вжиття з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

При цьому, основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Проаналізувавши доводи поданої ТОВ "Укрінтрейд Полісся" заяви та долучені до неї докази, суд вважає, що вимога про заборону Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Житомирській області вчиняти будь-які дії та приймати рішення, які прямо чи опосередковано призводять до зупинення/припинення/анулювання/невизнання чинності ліцензій, що були видані ТОВ "Укрінтрейд Полісся", а саме: №06250314201900180 від 01.07.2019, №06250314201900182 від 01.07.2019, №06250314201900181 від 01.07.2019, №06080314201900190 від 01.07.2019 не підлягає задоволенню, оскільки з огляду на наведені товариством аргументи і мотиви саме такі дії та/або рішення і будуть ним оскаржуватись при поданні позову у даній справі, тобто заявлена вимога спрямована на фактичне розв`язання спору по суті ще до пред`явлення позову як такого, що, в свою чергу, не відповідає правовій природі інституту забезпечення позову.

В той же час, обрання такого способу забезпечення позову як заборона Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Житомирській області відмовляти Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрінтрейд Полісся" в реєстрації акцизних накладних з підстав відсутності чинних ліцензій, блокувати чи зупиняти їх реєстрацію з цих же підстав до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі повністю узгоджується з приписами пункту 4 частини 1 статті 151 КАС України та покликане не допустити істотного ускладнення або унеможливлення ефективного захисту й поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

При цьому, вжиття таких заходів не зумовлює фактичне вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

До того ж, вжиття судом вищевказаного заходу забезпечення позову відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також направлене на забезпечення збалансованості приватних та публічних інтересів, оскільки орган ДПС вдався до фактичної реалізації свого рішення про припинення чинності ліцензій товариства, у той час як останнє не володіє жодним інструментарієм для захисту своїх прав щодо такого рішення, окрім вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої заяви.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтрейд Полісся" про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Житомирській області відмовляти Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрінтрейд Полісся" в реєстрації акцизних накладних, блокувати реєстрацію акцизних накладних, зупиняти реєстрацію акцизних накладних з підстав відсутності чинних ліцензій №06250314201900180 від 01.07.2019, №06250314201900182 від 01.07.2019, №06250314201900181 від 01.07.2019, №06080314201900190 від 01.07.2019 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.

В задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтрейд Полісся" про забезпечення позову відмовити.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та за правилами, встановленими статтями 293 - 297 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Г.В. Чернова