Постанова

від 14.11.2024 по справі 200/3776/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року справа №200/3776/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року (повне судове рішення складено 14 серпня 2024 року) у справі № 200/3776/24 (суддя в І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» (далі ТОВ «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ», платник податків) (код ЄДРПОУ 44070187) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС України в Донецькій області (далі - Управління), в якому просило:

скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2024 року № 55/05-99-04-09/32781859 (Форма Н) Головного управління ДПС України у Донецькій області, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 76 690,66 грн;

зобов`язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податків - ТОВ «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» облікову операцію зі зменшення зобов`язань зі сплати штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за лютий, березень, грудень 2022 року, травень 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно з Актом камеральної перевірки, під час перевірки інформації, наявної в базах даних ДПС України, відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкових накладних та розрахунків коригування, згідно з наданими платником податків електронними документами, відповідачем виявлено порушення терміну реєстрації податкових накладних за лютий, березень, грудень 2022 року, травень 2023 року.

Проте відповідач, всупереч положенням п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) своєчасно не направив Акт від 27.11.2023 № 180/05-99-04-09/37281859 про результати камеральної перевірки дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий, березень, грудень 2022 року, травень 2023 року позивачу, чим позбавив позивача права на подання обґрунтованих заперечень на Акт камеральної перевірки.

Окрім зазначеного ТОВ «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» вказало, що законодавець шляхом внесення змін до ПКУ (пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України), запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Позивач 01.04.2022 перейшов на спрощену систему оподаткування платник податку третьої групи за ставкою 2%, а з 01.07.2022 - на загальну систему оподаткування.

Таким чином, враховуючи, що положеннями абзацом 5 п.п.69.1 підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, передбачена можливість платника податків зареєструвати податкові накладні при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему протягом 60 календарних днів, з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, граничним строком для реєстрації податкових накладних є 29 серпня 2022 року.

Тобто, позивач вважав, що податкові накладні, які складені після 24.02.2022, зареєстровані у строк, передбачений законом, тому позивач мав право на звільнення від сплати штрафних санкцій. Разом з цим, відповідач протиправно, не врахувавши те, що позивач змінював систему оподаткування протягом 2022 року, невірно визначив граничний термін для реєстрації податкових накладних 15 липня 2022 року замість 29 серпня 2022 року, про що зазначив в Акті камеральної перевірки. З Акту камеральної перевірки вбачається, що позивач зареєстрував ці податкові накладні в межах граничного строку.

Щодо податкової накладної № 3 від 16.02.2022 з обсягом постачання 584 114,00 грн (без ПДВ) (ПДВ 116 822,80 грн), позивач зауважив, що в цей період платник податків також був звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених до 24.02.2022, тобто в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

На підставі визначеного позивач вважав, що відповідач не врахував наведених положень законодавства та прийшов до протиправного рішення щодо застосовування до позивача штрафу в сумі 76 690,66 грн, відтак спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2024 року № 55/05-99-04-09/32781859 (Форма Н) Головного управління ДПС у Донецькій області, яким до ТОВ «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» застосовано штраф в розмірі 76 690,66 грн.

Зобов`язано Управління відобразити в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» облікову операцію зі зменшення зобов`язань зі сплати штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за лютий, березень, грудень 2022 року, травень 2023 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументами на підтвердження правомірності свого рішення зазначає, що ТОВ «ЄМК «С.ПОІНТ» були складені податкові накладні, граничний термін реєстрації яких згідно Закону № 2836-ІХ «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України припадав на 15 липня 2022 року, тобто в періоді перебування платника на загальній системі оподаткування. ТОВ «ЄМК «С.ПОІНТ» повернувся 30.06.2022 на загальну систему оподаткування та мав можливість реєструвати податкові накладні в ЄРПН (додаток 1 до відзиву).

На вищевказані податкові накладні були розраховані фінансові санкції відповідно до пункту 120-1.1 статті 120.1 Кодексу на загальну суму 76 690,66 грн.

Відповідно до ІКС «Податковий блок», ТОВ «ЄМК «С.ПОІНТ» не зверталось до контролюючого органу в порядку Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Отже, інформація щодо наявності обставин, які відповідно до ПК України пом`якшують або звільняють від фінансової відповідальності відсутня.

Таким чином, штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних згідно податкового повідомлення-рішення від 19 січня 2024 року №55/05-99-04-09/32781859 на загальну суму 76 690,66 грн застосовані правомірно.

Також відповідач наголошує на тому, що акт камеральної перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, було надіслано для підписання за податковою адресою платника протягом трьох робочих днів, як передбачено п.п.86.2 ст. 86 ПК України.

Акт перевірки було повернуто поштою за закінченням терміну зберігання 02.01.2024, заперечення посадових осіб платника до акту перевірки, додаткові документи, пояснення у встановлений п. 86.7 ст. 86 Кодексу термін не надходили, тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, відповідно норм Кодексу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з рішенням суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

ТОВ «ЄМК «С.ПОІНТ» перебуває на обліку у відповідача як суб`єкт господарської діяльності та платник податків.

Як не заперечується сторонами позивачем складено наступні податкові накладні:

податкова накладна № 5 від 16.02.2022 на суму 584 114,00 грн (ПДВ 116 822,80 грн.) зареєстрована 22.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 38 днів;

податкова накладна № 4 від 14.03.2022 на суму 29 676,60 грн (ПДВ 5935,31 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 3 від 14.03.2022 на суму 23 689,73 грн (ПДВ 4737,95 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 5 від 14.03.2022 на суму 22 392,45 грн (ПДВ 4778,49 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 1 від 14.03.2022 на суму 362 500,10 грн (ПДВ 72 500,02 грн) зареєстрована 25.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 41 день;

податкова накладна № 6 від 14.03.2022 на суму 37 025,55грн (ПДВ 7405,11 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 10 від 15.03.2022 на суму 29 767,60 грн (ПДВ 5935,35 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 7 від 15.03.2022 на суму 96 035,72 грн (ПДВ 19 207,14 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 9 від 15.03.2022 на суму 23689,73 грн (ПДВ 4737,95 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 8 від 15.03.2022 на суму 116 654,53 грн (ПДВ 23 330,91 грн) зареєстрована 28.05.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 41 день;

податкова накладна № 12 від 16.03.2022 на суму 23 689,72 грн (ПДВ 4737,95 грн) зареєстрована 26.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 42 дні;

податкова накладна № 11 від 21.03.2022 на суму 22 392,45 грн (ПДВ 4478,49 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 29 днів.

Позивач 01.04.2022 перейшов на спрощену систему оподаткування платник податку третьої групи за ставкою 2 %, підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.03.2022 з 01.04.2022, квитанцією № 2, реєстраційний номер 9044422100.

Позивач з 01.07.2022 перейшов на загальну систему оподаткування, що підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.03.2022, згідно з п. 5.5, якої позивач відмовився від спрощеної системи оподаткування з 01.07.2022. Доказами отримання відповідачем зазначеної заяви є квитанція № 2 від 09.06.2022, реєстраційний номер - 9071339789.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділ ІІ ПК України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Кодексу, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ЄМК «С.ПОІНТ» за період лютий, березень, грудень 2022 року та травень 2023 року.

За результатами камеральної перевірки відповідно до п.п.86.2 ст. 86 ПК України було складено акт камеральної перевірки ТОВ «ЄМК «С.ПОІНТ» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування таких накладних з податку на додану вартість від 27.11.2023 за №180/05-99-04-09/33781859.

Відповідно даного Акту та що не заперечується сторонами, відповідачем встановлено, що позивачем було складено податкові накладні та зареєстровано їх з порушенням строків:

податкова накладна № 5 від 16.02.2022 на суму 584 114,00 грн (ПДВ 116 822,80 грн.) зареєстрована 22.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 38 днів;

податкова накладна № 4 від 14.03.2022 на суму 29 676,60 грн (ПДВ 5935,31 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 3 від 14.03.2022 на суму 23 689,73 грн (ПДВ 4737,95 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 5 від 14.03.2022 на суму 22 392,45 грн (ПДВ 4778,49 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 1 від 14.03.2022 на суму 362 500,10 грн (ПДВ 72 500,02 грн) зареєстрована 25.08.2022, граничний термін 15.07.2022 у, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 41 день;

податкова накладна № 6 від 14.03.2022 на суму 37025,55 грн (ПДВ 7405,11 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 10 від 15.03.2022 на суму 29 767,60 грн (ПДВ 5935,35 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 7 від 15.03.2022 на суму 96 035,72 грн (ПДВ 19 207,14 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 9 від 15.03.2022 на суму 23 689,73 грн (ПДВ 4737,95 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 28 днів;

податкова накладна № 8 від 15.03.2022 на суму 116 654,53 грн (ПДВ 23330 грн, днів порушення граничного терміну реєстрації 41 день;

податкова накладна № 12 від 16.03.2022 на суму 23 689,72 грн (ПДВ 4737,95 грн) зареєстрована 26.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 42 дні;

податкова накладна№ 11 від 21.03.2022 на суму 22 392,45 грн (ПДВ 4478,49 грн) зареєстрована 12.08.2022, граничний термін 15.07.2022, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 29 днів;

податкова накладна № 7 від 21.12.2022 на суму 2000,00 грн (ПДВ 400,00 грн) зареєстрована 18.01.2023, граничний термін 15.01.2023, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3 дні;

податкова накладна № 1 від 21.12.2022 на суму 2000,00 грн (ПДВ 400,00 грн) зареєстрована 18.01.2023, граничний термін 15.01.2023, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3 дні;

податкова накладна № 3 від 19.05.2023 на суму 2500,00 грн (ПДВ 500,00 грн) зареєстрована 19.06.2023, граничний термін 18.06.2023, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 1 день.

На підтвердження відправлення Акту до позивача відповідачем було надано копію поштового конверту № 0210200489289.

За результатами проведеної перевірки за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1, пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення», та згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2024 року № 55/05-99-04-09/32781859 Форма Н, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 76 690,66 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, здійснення контролю за платниками податків та зборів, їх права та обов`язки, повноваження і обов`язки посадових осіб контролюючих органів під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до завдань та функцій, визначених діючими нормами Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), органами податкової служби здійснюється контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначено перелік функцій контролюючих органів, в тому числі функції проведення перевірок.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до п.76.1-76.3 ст.76 ПК України (в редакції станом на момент проведення перевірки) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом. (абз.1 п.42.4 ст. 42 ПК України).

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет (абз.2 п.42.4 ст.42 ПК України).

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті (абз.3 п. 42.4 ст. 42 ПК України).

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (абз.4 п.42.4 ст.42 ПК України).

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/ фінансовому агенту (його представнику) (абз.5 п. 42.4 ст. 42 ПК України).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом (абз.6 п.42.4 ст.42 ПК України).

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет (абз.7 п.42.4 ст. 42 ПК України).

ТОВ «ЄМК «С.ПОІНТ» не було надано суду заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, як це передбачено абз.2 п. 42.4 ст. 42 ПК України станом на 27.11.2023 (дату складання Акту), а тому суд не може вважати позицію Товариства щодо неотримання Акту через електронний кабінет такою, що підтверджена доказами.

Відповідно п.п.86.8. ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, Акту перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до Акту перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Посилаючись на наведені норми, суд першої інстанції дійшов висновку, що копія конверту № 0210200489289 не може бути належним та допустимим доказом своєчасного надсилання позивачу Акту камеральної перевірки від 27.11.2023 за №180/05-99-04-09/33781859, оскільки на конверті відсутня інформація про отримувача поштової кореспонденції - найменування та адреса, що не дає можливості визначити чи дійсно цим листом направлявся зазначений Акт. Опис вкладення в лист відповідачем не надано, як і не надано поштову квитанцію (фіскальний чек).

У тому числі, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0210200489289 не містить дати відправки та жодного відбитку штемпеля поштового відправлення про дату подання цього відправлення до відділення, про дату його повернення.

Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що подані відповідачем докази на підтвердження факту своєчасного надсилання Акту камеральної перевірки, є недопустимим, оскільки обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України) та неналежним, оскільки належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).

Таким чином, в розумінні обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає, що відповідачем не доведено дотримання порядку надсилання Акту до позивача.

Такі висновки апеляційний суд вважає помилковими.

З матеріалів справи встановлено, що акт камеральної перевірки у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, було надіслано для підписання за податковою адресою платника: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, буд. 19, рекомендованим листом з повідомленням про вручення 28.11.2023, тобто протягом трьох робочих днів, як передбачено п. 86.2 ст. 86 ПК України. Рекомендований лист №0210200489289 був повернутий поштою з відміткою «повернення за закінченням терміну зберігання 02.01.2024».

Акт перевірки було повернуто поштою за закінченням терміну зберігання 02.01.2024, заперечення посадових осіб платника до акту перевірки, додаткові документи, пояснення у встановлений п. 86.7 ст. 86 Кодексу термін не надходили.

Отже, за встановленими обставинами справи та наявними доказами колегія суддів вважає, що відповідачем дотримано порядок надсилання Акту перевірки.

Разом із тим, апеляційний суд вважає, що наведені висновки не впливають на вирішення безпосередньо спірних правовідносин, з огляду, в тому числі, на підстави позову.

Щодо порядку реєстрації податкових накладних та порушених термінів.

З 12 березня 2020 року Кабінет Міністрів України установив на території карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)) підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Тобто, законодавець шляхом внесення змін до ПКУ, запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжується станом на час подання позову.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ викладено у такій редакції:

«69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.».

Отже з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Таким чином, платник податків був звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених до 24.02.2022, в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Але, в той же час, як було зазначено вище, абзацом 5 п.п.69.1 підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, передбачено, що: «Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.».

Як вже було зазначено вище, позивач 01.04.2022 перейшов на спрощену систему оподаткування платник податку третьої групи за ставкою 2 %.

До моменту переходу на спрощену систему оподаткування позивачем були складені: податкова накладна № 5 від 16.02.2022, податкова накладна № 4 від 14.03.2022, податкова накладна № 3 від 14.03.2022, податкова накладна № 5 від 14.03.2022, податкова накладна № 1 від 14.03.2022, податкова накладна № 6 від 14.03.2022, податкова накладна № 10 від 15.03.2022, податкова накладна № 7 від 15.03.2022, податкова накладна № 9 від 15.03.2022, податкова накладна № 8 від 15.03.2022, податкова накладна № 12 від 16.03.2022, податкова накладна № 11 від 21.03.2022.

Позивач з 01.07.2022 перейшов на загальну систему оподаткування.

Враховуючи, що положеннями абзацом 5 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні Положення», передбачена можливість платника податків зареєструвати податкові накладні при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему протягом 60 календарних днів, з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, граничним строком для реєстрації податкових накладних є 29 серпня 2022 року.

Тобто, податкові накладні, які складені після 24.02.2022, зареєстровані у строк, передбачений законом, тому позивач мав право на звільнення від сплати штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач протиправно, не врахувавши те, що позивач змінював систему оподаткування протягом 2022 року, невірно визначив граничний термін для реєстрації податкових накладних 15 липня 2022 року, замість 29 серпня 2022 року, про що зазначив в Акті камеральної перевірки.

Слід наголосити, що зі змісту Акту камеральної перевірки та розрахунку до податкового повідомлення-рішення вбачається, що позивач зареєстрував ці податкові накладні в межах граничного строку.

Зазначений строк передбачений іншим абзацом п.п.6.1 п.69 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме абзацом 3 п.п.6.1 п.69 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відповідно до якого платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Отже, колегія суддів погоджується судом першої інстанції, що з акту камеральної перевірки вбачається саме те, що позивач зареєстрував ці податкові накладні в межах граничного строку, тобто до 29 серпня 2022 року, а тому звільняється від відповідальності.

Щодо податкової накладної № 3 від 16.02.2022 з обсягом постачання 584 114,00 грн (без ПДВ) (ПДВ 116 822,80 грн), слід наголосити, що в цей період платник податків також був звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених до 24.02.2022, тобто в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у спірному податковому повідомленні-рішенні підставами для застосування штрафних санкцій визначено п.120-1.1 ст. 120 ПК України, пункт 89 підрозділу 2розділу XX ПК України, пункт 90 підрозділу 2розділу XX ПК України.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 90 підрозділу 2розділу XX ПК Українитимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Судом апеляційної інстанції зі змісту розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового спірного повідомлення-рішення) встановлено, що штрафні санкції також застосовано за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних:

№ 7 від 21.12.2022 на суму 2000,00 грн (ПДВ 400,00 грн) зареєстрована 18.01.2023, граничний термін 15.01.2023, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3 дні;

№ 1 від 21.12.2022 на суму 2000,00 грн (ПДВ 400,00 грн) зареєстрована 18.01.2023, граничний термін 15.01.2023, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 3 дні;

№ 3 від 19.05.2023 на суму 2500,00 грн (ПДВ 500,00 грн) зареєстрована 19.06.2023, граничний термін 18.06.2023, кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації 1 день.

Позовна заява не містить доводів незгоди із застосуванням штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію наведених податкових накладних, тобто, можна дійти висновку, що платник податків погодився із штрафними санкціями у відповідній частині.

Мотивувальна частина рішення суду першої інстанції також не містить оцінки правомірності застосування штрафних санкцій в цій частині.

Отже податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню на суму 76 600,66 грн, оскільки є правомірним в розмірі 90 грн.

Стосовно задоволених позовних вимог в частині зобов`язання відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податків позивача облікову операцію зі зменшення зобов`язань зі сплати штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за лютий, березень, грудень 2022 року, травень 2023 року.

Задовольняючи позовні вимоги у наведеній частині, судом першої інстанції не наведено мотивів, норм права, за яких суд дійшов такого висновку.

Апеляційний суд в межах цих правовідносин не вбачає підстав для задоволення наведених позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до абз.4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо платників податків.

У Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, міститься інформація про, в тому числі:

7) оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

У Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, може міститися інша інформація.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є технічним адміністратором Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків.

Для цілей внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, технічним адміністратором надається доступ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальним органам до Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків.

Порядок інформаційної взаємодії між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальними органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальними органами щодо надання доступу до Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 60.1 до ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.4 рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5 рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно п. 60.5 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року №5(далі- Порядок № 5) визначено правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.2 глави І Розділу І Порядку № 5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно з п.1 глави 1 Розділу II Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку.

За змістом п.2 глави 3 цього Розділу у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Отже, після набрання законної сили судового рішення відображаються його результати в інформаційній системі та, як наслідок, в інтегрованій картці платника.

Так, слід зазначити, що у разі відображення неправильного стану розрахунку с бюджетом, не відображення показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу.

Проте, позовні вимоги та матеріали справи жодним чином не свідчать, що відповідачем порушені права та інтереси ТОВ «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» щодо некоректного (протиправного) відображення фактичного стану розрахунків з бюджетом, надання протиправної відмови про уточнення даних/проведення коригувань в ІКП тощо.

Також матеріали справи не містять відомостей, що відповідач у разі скасування в судовому порядку спірного податкового повідомлення-рішення на виконання вимог ст. 58, 60 ПК України та Порядку № 5 не відображає/відмовляється в інтегрованій картці платника податків позивача облікову операцію зі зменшення зобов`язань зі сплати штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за лютий, березень, що може кваліфікуватись, як допущення бездіяльності.

Більш того, апеляційним судом не встановлено протиправності повідомлення-рішення в частині штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за грудень 2022 року і травень 2023 року.

З огляду на вимоги статей 2,5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу, як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначеніКАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес, як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає як передчасний.

Колегія суддів наголошує, що за правилами статті 242 КАС України, рішеннясудуповинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленесудомвідповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тимидоказами,які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом

Отже, в розумінні КАС України в основі обґрунтованого рішення лежать повнота і всебічність з`ясування обставин справи, це виключає існування будь-яких не спростованих судом належним чином розбіжностей міждоказами,поданими сторонами.

Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З цих підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить з правил частини першоїстатті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, 1,5 відсотки від ціни позову (76 690,66 грн) є меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму, тому в цьому випадку сплаті судовий збір підлягає в сумі: 3028,00 * 0,8 = 2422,40 грн.

За подання до суду позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір у межах сум, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення на загальну суму 76 690,66 грн, судом задоволені позовні вимоги на суму 76 600,66 грн.

Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції присуджує позивачу часткове відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2419,55 грн, виходячи з наступного розрахунку: 2422,40 * 76 600,66 : 76 690,66.

Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статями 139, 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року в справі № 200/3776/24 скасувати частково.

Прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19 січня 2024 року № 55/05-99-04-09/32781859 (Форма Н) на суму 76 600,66 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Змінити розподіл судових витрат наступним чином:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська морська компанія «С.ПОІНТ» (код ЄДРПОУ 37281859) судовий збір в розмірі 2419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять гривень) 55 коп.

Повне судове рішення 14 листопада 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук